Постанова

від 04.04.2024 по справі 914/75/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2024 р. Справа №914/75/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.

суддівГалушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Тараса Миколи Орестовича

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.12.2023 (повний текст ухвали складено 11.12.2023, суддя Коссак С.М.) про відмову у визнанні наказу таким, що не підлягає виконанню

за заявою Фізичної особи підприємця Тараса Миколи Орестовича

у справі № 914/75/21

за позовом Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в особі Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області

до відповідача Фізичної особи підприємця Тараса Миколи Орестовича

про зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку

заінтересована особа державний виконавець Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

за участю представників:

прокурор не з`явився,

державний виконавець не з`явився,

від позивача не з`явились,

від відповідача Лосин О.Б., Тарас М.О.

Господарським судои Львівської області в рішенні від 02.07.2021 у справі №914/75/21 позовні вимоги Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в особі Тростянецької сільської ради до Фізичної особи-підприємця Тараса Миколи Орестовича про зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку задоволено.

15.11.2023 року ФОП Тарас М.О. (боржник) звернувся до Господарського суду Львівської області з заявою про зупинення виконання рішення за наказом Господарського суду Львівської області від 23.02.2022 року у справі №914/75/21, яким зобов`язано відповідача вчинити певні дії, та визнати наказ Господарського суду Львівської області від 23.02.2022 року у даній справі №914/75/21, таким що не підлягає виконанню.

Розглянувши вказану заяву боржника, Господарський суд Львівської області відмовив в її задоволенні, постановивши 07.12.2023 відповідну ухвалу, в якій як на підставу для відмови покликався на те, що наказ Господарського суду Львівської області від 23.02.2022 року перебуває на виконанні у Миколаївському відділі державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), а рішення суду від 02.07.2021 року у справі №914/75/21 на час розгляду даної заяви не виконано.

Боржник не погодився з постановленою ухвалою місцевого господарського суду та оскаржив її в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду, подавши апеляційну скаргу, в якій покликається на таке:

-більша частина зайнятої земельної ділянки належить на праві власності Тарасу Миколі Орестовичу, оскільки входить до земельної ділянки з кадастровим номером1623084800:01:001:0008 площею 0,1998 га та земельної ділянки з кадастровим номером1623084800:07:000:0249 площею 0,3171 га, які перебувають у його приватній власності. На вказаній земельній ділянці з кадастровим номером 4623084800:01:001:0008 площею 0,1998 га знаходиться господарська будівля площею 498 м2 та житловий будинок площею 132,4 м2, які перебувають у його приватній власності. Водночас, бетонний паркан, який підлягає демонтажу згідно наказу Господарського суду Львівської області від 23.02.2022 в даній справі, не огороджує зайняту земельну ділянку, а огороджує та входить до земельної ділянки з кадастровим номером 4623084800:01:001:0008 площею 0,1998 га, яка належить ОСОБА_1 на праві власності. Крім цього, на зайнятій земельній ділянці площею 0,1189 га, що залишилась, розташована частина господарської будівлі площею 1255,7 м2, яка також перебуває в приватній власності боржника;

-вказані обставини, підтверджується планом території земельної ділянки, який виготовлений відповідним сертифікованим інженером-землевпорядником, інженером-геодезистом та графічним матеріалом, про який зазначено в наказі Господарського суду Львівської області від 23.02.2022 у справі №914/75/21, на якому зображена зайнята земельна ділянка під №3;

-на даний час відсутня зайнята ФОП Тарасом М.О. земельна ділянка комунальної власності із загальною площею 0,2640 га, яку він зобов`язаний звільнити згідно наказу Господарського суду Львівської області від 23.02.2022 у даній справі, бетонний паркан (який підлягає демонтажу згідно цього наказу) не огороджує зайняту земельну ділянку; на зайнятій земельній ділянці, що залишилась, розташована частина господарської будівлі площею 1255, м2, яка перебуває у приватній власності боржника, що в сукупності унеможливлює виконання вказаного судового рішення;

-скаржник вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним обставинам, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні заяви ФОП Тараса М.О. про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 23.02.2022 у справі № 914/75/21 таким, що не підлягає виконанню.

Підсумовуючи наведене, боржник просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду та ухвалити нове судове рішення, яким визнати наказ Господарського суду Львівської області від 23.02.20222 у справі № 914/75/21 таким, що не підлягає виконанню.

Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображений у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду.

В дане судове засідання прибув боржник та його представник, які підтримали доводи, наведені в апеляційній скарзі.

Інші учасники судового процесу участі уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

З огляду на строки розгляду апеляційної скарги, визначені ст. 273 ГПК України, враховуючи те, що ухвалою суду апеляційної інстанції про призначення до розгляду апеляційної скарги участь уповноважених представників в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників стягувача та органу виконання.

Заслухавши пояснення боржника та його представника, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія зазначає наступне:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала позовна заява Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в особі Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області про зобов`язання Фізичної особи-підприємця Тараса М.О. звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Господарський суд Львівської області в рішенні від 02.07.2021 у справі №914/75/21 позовні вимоги Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в особі Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області задоволив; зобов`язав Фізичну особу-підприємця Тараса М.О. звільнити несформовану земельну ділянку комунальної форми власності житлової та громадської забудови, площею 0,2640 га (земельна ділянка зображена на графічних матеріалах - ділянка №3, орієнтовна вартість - 905335,00 грн.), котра знаходиться у с. Красів Миколаївського району Львівської області і є суміжною із земельною ділянкою з кадастровим номером 4623084800:01:001:0008 та привести її у придатний для використання стан шляхом звільнення останньої від складування на ній розібраних автотранспортних засобів та їх частин, та демонтаж бетонного паркану, котрий огороджує самовільно захоплену земельну ділянку.

Західний апеляційний господарський суд в постанові від 23.11.2021 в задоволенні апеляційної скарги ФОП Тараса М.О. відмовив, рішення Господарського суду Львівської області від 02.07. 2021 року у даній справі залишив без змін.

Не погодившись з постановою Західного апеляційного господарського суду, відповідач оскаржив її в касаційному порядку. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.02.2022 касаційне провадження у справі № 914/75/21 за касаційною скаргою ФОП Тараса М.О. в частині касаційного оскарження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, закрито; в іншій частині касаційну скаргу ФОП Тараса М.О. залишено без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 без змін.

23.02.2022 Господарським судом Львівської області, на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.07.2021 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 по даній справі, видано наказ про примусове виконання рішення, яким передбачено: зобов`язати Фізичну особу-підприємця Тараса Миколу Орестовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звільнити несформовану земельну ділянку комунальної форми власності житлової та громадської забудови, площею 0,2640 га (земельна ділянка зображена на графічних матеріалах - ділянка №3, орієнтовна вартість - 905335,00 грн.), котра знаходиться у с. Красів Миколаївського району Львівської області і є суміжною із земельною ділянкою з кадастровим номером 4623084800:01:001:0008 (надалі - зайнята земельна ділянка) та привести її у придатний для використання стан шляхом звільнення останньої від складування на ній розібраних автотранспортних засобів та їх частин, та демонтаж бетонного паркану, котрий огороджує самовільно захоплену земельну ділянку.

Відповідно до ч.3 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема обов`язковість судового рішення.

Враховуючи факт реального виконання завдання господарського судочинства, що визначені ст.2 ГПК України та обов`язковість рішення суду, підстави для зупинення виконання за наказом Господарського суду Львівської області від 23.02.2022 року у справі №914/75/21, яким зобов`язано відповідача вчинити певні дії, відсутні.

За умовами ч. 3 ст. 327 ГПК України передбачено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Суд, який видав виконавчий документ, у відповідності до ст.328 ГПК України, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. При цьому суд виходить із того, що правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, обмежується як переліком таких обставин, так і пов`язується із наявністю самого обов`язку. Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цього ж Кодексу). Факт виконання обов`язку, як і переліку обставин визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, матеріалами справи не підтверджено, заявником не подано.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується боржником, наказ Господарського суду Львівської області від 23.02.2022 у справі №914/75/21 станом на час розгляду заяви боржника перебуває на виконанні у Миколаївському відділі державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Аналізом заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню судом встановлено, що боржник не навів жодних обставин, в розумінні ст. 328 ГПК України, які б слугували підставою для задоволення його заяви, тобто, заявником не доведено, що виконавчий документ видано помилково, або що його обов`язок відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою.

Натомість, в акті державного виконавця від 07.11.2023, який складений за участю держаного виконавця Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) - Коханич Ольгою Олексіївною та адвокатом боржника Лосин О.Б. (знаходиться в матеріалах справи) виходом за адресою: с. Красів, Миколаївський район, Львівська область встановлено, що земельна ділянка зображена на графічних матеріалах №3 і є суміжною із земельною ділянкою з кадастровим номером 4623084800:01:001:0008, частково звільнена від складування на ній розібраних автотранспортних засобів та їх частин, однак, демонтаж бетонного паркану, який огороджує самовільно захоплену ділянку не здійснено. Вказані в акті обставини свідчать про те, що рішення суду на сьогоднішній день не виконано.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на те, що наказ господарського суду Львівської області від 23.02.2022 перебуває на виконанні у Миколаївському відділі державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), а рішення суду від 02.07.2021 у справі №914/75/21 не виконано, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви ФОП Тараса М.О. про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

З врахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм чинного законодавства, наведених правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи.

Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування постановленої ухвали.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні вимог апеляційної скарги Фізичної особи підприємця Тараса Миколи Орестовича відмовити.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.12.2023 про відмову у визнанні наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 914/75/21 залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 11.04.2024

Головуюча суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік