Постанова

від 11.04.2024 по справі 924/1090/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року Справа № 924/1090/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Грязнов В.В. , суддя Розізнана І.В.

без виклику учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Проскурівська 45" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024 у справі №924/1090/23 (ухвалене суддею Вибодовським О.Д. повний текст складений 09.02.2024)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Проскурівська 45"

до ТОВ "Абріус Плюс"

про стягнення 264 621,90 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024 у справі №924/1090/23 у позові відмовлено.

Вказане рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами заборгованість зі сплати нарахованих внесків на обслуговування будинку та прибудинкової території, разового внеску на ремонт котельні, а також не надано доказів надсилання відповідачу рахунків на оплату суми заборгованості. Вихідний тариф, який як зазначає позивач був затверджений протоколом №2 від 23.07.2018, в межах справи №924/590/23 господарського суду Хмельницької області визнаний недійсним в частині затвердження розмірів внесків на утримання будинку, тарифу на водо- та електропостачання (п.4 порядку денного), отже розрахунок позивача є необґрунтованим, оскільки він містить недостовірні дані (незатверджені тарифи).

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Проскурівська 45" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить у відповідності до приписів ст.256 ГПК України, поновити позивачу ОСББ "Проскурівська 45", пропущений за поважних причин, строк на апеляційне оскарження. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024 у справі №924/1090/23 скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Абріус Плюс" заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території за період з 15.07.2021 до 31.08.2023 в сумі 93275,00 грн; разового внеску на ремонт котельні в сумі 2665,00 грн (всього 95 940,00 грн боргу); 14461,31 грн інфляційних та 2957,23 грн трьох процентів річних від простроченої суми грошової заборгованості, а всього стягнути з відповідача 113 358 грн 54 коп. Розподілити судові витрати, стягнувши з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі: судовий збір у сумі 5954,30 грн, витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в господарському суді апеляційної інстанції в сумі 5000 грн.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- твердження суду першої інстанції про те, що позивачем не подано детального та належного розрахунку заборгованості спростовуються доданими до позовної заяви письмовими доказами, а саме: випискою внесків за утримання ТОВ "Абріус Плюс" за період 31.12.2018 до 31.08.2023, розрахунком інфляційних і річних за період з 01.01.2019 до 31.08.2023; копією Вимоги про сплату відповідачем заборгованості від 12.05.2023 з додатком;

- висновок суду першій інстанції про те, що весь розрахунок суми заборгованості ТОВ "Абріус Плюс" перед позивачем є безпідставним, є обґрунтованим лише в частині тих позовних вимог ОСББ "Проскурівська 45", які стосуються розміру заборгованості по сплаті нарахованих відповідачу внесків на обслуговування будинку та прибудинкової території та разового внеску на ремонт котельні, що базується на скасованому рішенням суду у справі №924/590/23 вихідному тарифу, що був затверджений протоколом №2 від 23.07.2018, а саме необґрунтованим, після набрання чинності 17.01.2024 зазначеного судового рішення у справі №924/590/23, є лише нарахування заборгованості по вказаних платежах за період з 31.12.2018 до 15.07.2021;

- рішенням Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по вул. Проскурівській. 45 в м. Хмельницькому (п. 2 протоколу №3 від 15.07.2021) було затверджено новий разовий внесок на ремонт котельні у розмірі 5 грн/кв.м. Крім того, цими ж зборами (пункт 5 протоколу №3 ) затверджено Додаток №2 та Додаток №3 кошториси доходів і витрат на обслуговування будинку та прибудинкової території ОСББ "Проскурівська 45". Кошторисом (Додаток №3) внесок на обслуговування будинку та прибудинкової території для нежитлових приміщень (комерції) встановлено в розмірі 7 грн/кв.м. Відтак розрахунки розміру заборгованості Відповідача за період з 15.07.2021 до 31.08.2023 не можуть вважатися необґрунтованими;

- виходячи з того, що обставини, за яких розмір внесків на утримання багатоквартирного будинку по вул. Проскурівській, 45 в м. Хмельницькому та разового внеску на ремонт котельні був визначений рішенням Загальних зборів Співвласників (п. 2, п. 5 протоколу №3 від 15.07.2021), а у задоволенні позову про визнання недійсними та скасування цього рішення Загальних зборів співвласників господарським судом відмовлено у справі № 924/590/23, а тому скаржник вважає, що зазначені обставини, які підтверджують законність рішення зборів ОСББ "Проскурівська 45" від 15.07.2021 та правомірність затвердження розмірів внесків на утримання будинку, викладені у протоколі №3 від 15.07.2021 не потребують додаткового доказування позивачем.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Проскурівська 45" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024 у справі №924/1090/23. Роз`яснено, що розгляд апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Проскурівська 45" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024 у справі №924/1090/23 буде здійснюватися без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Запропоновано учасникам справи у справі подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в порядку ст. 263 ГПК України протягом 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

26.03.2024 на адресу суду від ТОВ "Абріус Плюс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить розгляд справи здійснювати у судовому засіданні, рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024 у справі №924/1090/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідачем зазначено, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі №924/1090/23, становить 10 000,00 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно з положеннями ч.1 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

У відповідності до ч.10 ст.270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Частиною 13 ст.8 ГПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З аналізу наведених норм процесуального законодавства вбачається, що в суді апеляційної інстанції всі апеляційні скарги переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, а апеляційні скарги з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. При цьому, у таких випадках розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Положеннями п.2 ч.5 ст.12 ГПК України, зокрема, визначено, що малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн х 100 = 268 400,00 грн).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч.5 ст.252 ГПК України).

Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 252 ГПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Як свідчать матеріали справи, предметом розгляду у даній справі є стягнення 264 621,90 грн, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ.

Отже, дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на підставі ч. ч. 1, 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України без виклику сторін, а клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали суду, зазначає наступне.

Частиною 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В пунктах 1-10 ч. 2 ст. 16 ЦК України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

В силу частини 1 статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Судом встановлено, що Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Проскурівська 45" створено співвласниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 45, про що 18.06.2018 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ "Проскурівська 45" (пункт 2 протоколу №2 від 23.07.2018) вирішено створити цільовий фонд для проведення заходів необхідних для підготовки котелень до опалювального сезону, за рахунок разового внеску з розрахунку 5,00 грн/кв.м. з урахуванням площі всього майна, яке належить співвласнику (квартири, нежитлового приміщення, паркінги та комори). Також, цими ж зборами (пункт 4 протоколу №2) затверджено розміри внесків та платежів на обслуговування будинку та прибудинкової території для нежитлових приміщень (комерції) - 5,5 грн/кв.м.

Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ "Проскурівська 45" (пункт 2 протоколу №3 від 15.07.2021) затверджено разовий внесок на ремонт котельні у розмірі 5 грн/ кв.м.

Цими ж зборами (пункт 5 протоколу №3) затверджено Додаток №2 та Додаток №3 кошториси доходів і витрат на обслуговування будинку та прибудинкової території ОСББ "Проскурівська 45". Кошторисом (Додаток№3) внесок на обслуговування будинку та прибудинкової території для нежитлових приміщень (комерції) встановлено в розмірі 7 грн./кв.м.

Власником нежитлового приміщення площею 533,0 кв.м. за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 45 (в обліку ОСББ - офіс №59) є товариство з обмеженою відповідальністю "Абріус Плюс", що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна (Інформаційна довідка № 329967319 від 24.04.2023)

За період з 31.12.2018 до 31.08.2023 за відповідачем виникла заборгованість зі сплати нарахованих йому внесків на обслуговування будинку та прибудинкової території в сумі 187083,00 грн та разового внеску на ремонт котельні в сумі 2 665,00 грн, всього 189 748,00 грн, яка на дату подання позовної заяви відповідачем не сплачена.

За період з 01.01.2019 до 31.08.2023 на прострочену суму боргу по внескам позивачем відповідачу нараховані інфляційні втрати в сумі 62 775,33 грн. та 3% річних в сумі 12 098,57 грн.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 264 621,90 грн.

Позивач направляв відповідачу вимогу про сплату заборгованості по внескам в сумі 153 248,55 грн (вих. №3 від 12.05.2023). Також, відповідачу було запропоновано до моменту звернення позивача до суду укласти договір про реструктуризацію цієї заборгованості терміном на 6 (шість) місяців. Вказану вимогу відповідач отримав 12.05.2023, що підтверджується інформацією з сайту Укрпошти.

Враховуючи, що заборгованість відповідач не сплатив і запропонованим йому правом укласти договір про її реструктуризацію не скористався, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Колегія суддів звертає увагу, що правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно із статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтею 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. До компетенції правління, зокрема, відноситься скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників, призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.

Згідно зі статтею 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Судом встановлено, що позивачем нараховано заборгованість до стягнення з відповідача зі сплати внесків на обслуговування будинку та прибудинкової території та разового внеску на ремонт котельні, враховуючи розмір внесків та платежів на обслуговування будинку та прибудинкової території для нежитлових приміщень з липня 2018 року 5,50 грн за квадратний метр, з липня 2021 року 7,00 грн за квадратний метр.

Як на підставу для нарахування заборгованості ТОВ "Абріус Плюс" позивач у справі №924/1090/23 посилається на протоколи загальних зборів співвласників ОСББ "Проскурівська 45" №2 від 23.07.2018 та №3 від 15.07.2021.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Абріус Плюс" на праві власності належить нерухоме майно: нежитлове приміщення загальною площею 533,0 кв.м, розташоване за адресою: вул. Проскурівська, 45, м. Хмельницький. Право власності на це майно зареєстроване за товариством 30.01.2018.

Порядок створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та скликання і проведення установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначені у ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", відповідно до якої об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

За змістом ч.1 ст. 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник має право: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

Аналіз зазначених норм закону свідчить про те, що здійснення права на створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, на участь в управлінні об`єднанням належить власникам квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному житловому будинку, тобто співвласникам багатоквартирного будинку.

Згідно із ч. 7 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики. У протоколі обов`язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника).

Відповідно до ч. 8 вказаної статті Закону, якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням.

Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно.

Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.

Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.

За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.

Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.

Судом встановлено, що Протоколи №2 та № 3, долучені до позовної заяви, містять посилання на те, що 23.07.2018 та 15.07.2021 у зборах приймали участь співвласники шляхом письмового опитування.

Протокол №2 від 23.07.2018 містить дані, що загальна кількість співвласників становить 185 осіб. Загальна площа усіх приміщень у будинку 21 853,1 кв.м.

У зборах взяли участь 23 співвласника. Шляхом письмового опитування 106 осіб. Всього голосувало - 129 осіб.

Загальна кількість співвласників на 2021 рік становила 195 осіб. При цьому, загальна площа усіх приміщень у будинку становила 22 004,5 кв.м.

Водночас, позивач у протоколі №3 не зазначає даних про кількість учасників Об`єднання, які голосували шляхом письмового опитування, ні підсумки голосування.

Позивач у тексті позовної заяви зазначає, що пунктом 4 протоколу №2 від 23.07.2018 затверджено розміри внесків та платежів на обслуговування будинку та прибудинкової території для нежитлових приміщень (комерції) - 5,5 грн/кв.м.

Місцевим господарським судом доцільно зауважено, що такі рішення вказаним пунктом протоколу №2 від 23.07.2018 відсутні.

За результатом розгляду питання № 2 у протоколі №3 від 15.07.2021, було вирішено питання про ремонт котельні.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на:

1) проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами;

2) міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами;

3) ліквідацію наслідків аварії.

У разі настання перерв, визначених цією статтею, плата за відповідні житлово-комунальні послуги за час таких перерв не нараховується.

Таким чином, при розрахунку заборгованості для співвласників майна у будинку, позивачем не доведено, коли відбувався ремонт котельні та чи проводилось нарахування житлово-комунальної послуги за цей період.

Протокол №2 датований 23.07.2018, протягом якого строку проводилось письмове опитування вказаний протокол не містить даних.

Вказані вимоги по строках опитування містить ч. 8 ст.10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами заборгованості в сумі 189748,00 грн, з яких 187 083,00 грн - заборгованість зі сплати нарахованих внесків на обслуговування будинку та прибудинкової території, 2 665,00 грн - разового внеску на ремонт котельні за період за період з 31.12.2018 до 31.08.2023, а також не надано доказів надсилання відповідачу рахунків на оплату суми заборгованості.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вихідний тариф, який як зазначає позивач був затверджений протоколом №2 від 23.07.2018, в межах справи №924/590/23 Господарського суду Хмельницької області визнаний недійсним в частині затвердження розмірів внесків на утримання будинку, тарифу на водо- та електропостачання (п. 4 порядку денного), отже розрахунок позивача є необґрунтованим, оскільки він містить недостовірні дані (незатверджені тарифи).

Вказане рішення господарського суду Хмельницької області від 06.10.2023 у справі №924/590/23 залишено в силі постановою Північно - західного апеляційного господарського суду у справі №924/590/23 від 17.01.2024.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд звертає увагу, що обов`язок доведення правомірності позовних вимог покладається на позивача.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У пунктах 1-3 частини першої статті 237 ГПК передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким внесено зміни до ГПК України, зокрема змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову "Вірогідність доказів", викладено її у новій редакції, та фактично впроваджено в господарський процес новий стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 08.11.2023 у справі № 16/137б/83б/22б (910/12422/20)).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Такий підхід узгоджується також з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК України).

Таким чином, суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, враховуючи стандарт доказування, зокрема вірогідність доказів, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами, а саме не подано детального та належного розрахунку заборгованості в сумі 189 748,00 грн, з яких 187 083,00 грн - заборгованість зі сплати нарахованих внесків на обслуговування будинку та прибудинкової території, 2 665,00 грн - разового внеску на ремонт котельні за період з 31.12.2018 до 31.08.2023, доказів (повідомлення) щодо проведення зборів згідно протоколів №2 від 23.07.2018 та №3 від 15.07.2021, доказів надсилання відповідачу рахунків на оплату суми заборгованості, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024 у справі №924/1090/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Проскурівська 45" - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Проскурівська 45" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024 у справі №924/1090/23 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024 у справі №924/1090/23 - без змін.

2. Справу №924/1090/23 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений "11" квітня 2024 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.