Ухвала

від 11.04.2024 по справі 904/247/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

за результатами розгляду заяви

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

11.04.2024м. Дніпро№ 904/247/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (м. Дніпро)

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДАП-Ракс" (м. Кам`янське Дніпропетровської області)

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (м.Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором про закупівлю № 23092 від 04.04.2023 у загальному розмірі 1 467 936 грн. 00 коп. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 12.02.2024)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДДАП-Ракс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій, на момент звернення з нею до суду, просило суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі - відповідач) заборгованість за договором про закупівлю № 23092 від 04.04.2023 у загальному розмірі 1 458 432 грн. 00 коп.

Під час розгляду справи від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про збільшення розміру позовних вимог (вх. суду № 7000/24 від 12.02.2024), в якому він просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про закупівлю № 23092 від 04.04.2023 у загальному розмірі 1 467 936 грн. 00 коп., з яких: 440 000 грн. 00 коп. - основний борг, 12 096 грн. 00 коп. - пеня, 15 840 грн. 00 коп. - витрати від інфляції. Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання. Оскільки заява про збільшення розміру позовних вимог подана позивачем з додержанням вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв її до розгляду.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДАП-Ракс" - 1 440 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 10 944 грн. 00 коп. - пені, 15 840 грн. 00 коп. - інфляційних втрат та 17 601 грн. 41 коп. - частину витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

На виконання вказаного рішення суду було видано наказ від 01.04.2024.

Від Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (вх. суду № 16014/24 від 01.04.2024), в якій заявник просить суд визнати наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2024 у справі № 904/247/24 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з його добровільним виконанням.

Згідно зі статтею 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 02.04.2024 заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 11.04.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №17956/24 від 10.04.2024), в якій він просить суд здійснити розгляд заяви без участі представника позивача.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли клопотання (вх. суду № 18045/24 від 10.04.2024; вх. суду № 18054/24 від 10.04.2024), в яких він просить суд здійснити розгляд заяви без участі представника відповідача.

У судове засідання 11.04.2024 представники позивача та відповідача не з`явились, при цьому, судом враховані подані ними заява та клопотання про розгляд заяви без участі їх представників, які були задоволені судом.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у розгляді вказаної заяви.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті,

ВСТАНОВИВ:

Статтею 129 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За положеннями частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДАП-Ракс" - 1 440 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 10 944 грн. 00 коп. - пені, 15 840 грн. 00 коп. - інфляційних втрат та 17 601 грн. 41 коп. - частину витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

На виконання вказаного вище рішення суду було видано наказ від 01.04.2024.

У подальшому, від відповідача надійшла заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в якій він просить суд визнати наказ, виданий 01.04.2024 Господарським судом Дніпропетровської області у справі № 904/247/24 таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з його повним добровільним виконанням.

З цього приводу суд зазначає таке.

Статтею 598 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 198 Господарського кодексу України визначено, що платежі за грошовими зобов`язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівковою через установи банків, якщо інше не встановлено законом.

Суд відзначає, що відповідачем на підтвердження виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 до поданої заяви додані наступні платіжні інструкції:

- платіжна інструкція № 878 від 14.03.2024 на суму 1 440 000 грн. 00 коп. із призначенням платежу "сплата коштів на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 по справі № 904/247/24: заборгованість за договором № 23092 від 04.04.2023, без ПДВ" (а.с. 149, на звороті);

- платіжна інструкція № 879 від 14.03.2024 на суму 10 944 грн. 00 коп. із призначенням платежу "сплата коштів на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 по справі № 904/247/24: пеня, без ПДВ" (а.с. 149);

- платіжна інструкція № 880 від 14.03.2024 на суму 15 840 грн. 00 коп. із призначенням платежу "сплата коштів на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 по справі № 904/247/24: інфляційні втрати, без ПДВ" (а.с. 148, на звороті);

- платіжна інструкція № 881 від 14.03.2024 на суму 17 601 грн. 41 коп. із призначенням платежу "сплата коштів на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 по справі № 904/247/24: витрати по сплаті судового збору, без ПДВ" (а.с. 148).

Вказані вище обставини не заперечуються позивачем (стягувачем), про що останній повідомляє у поданій до суду заяві.

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з частиною 1 статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до положень статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд відзначає, що вказані вище платіжні інструкції від 14.03.2024 суд приймає в якості належних доказів сплати сум, які було ухвалено до стягнення рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024.

Отже, обов`язок відповідача (боржника) щодо сплати у справі № 904/247/24: 1 440 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 10 944 грн. 00 коп. - пені, 15 840 грн. 00 коп. - інфляційних втрат та 17 601 грн. 41 коп. - частину витрат по сплаті судового збору, відсутній повністю у зв`язку з його добровільним виконанням.

Згідно з частиною 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

З викладеного вбачається, що закон передбачає можливість визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

В даному випадку суду доведено, що обов`язок боржника щодо виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024, на виконання якого судом було видано наказ від 01.04.2024, відсутній повністю, у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2024 таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2024 таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2024 у справі № 904/247/24 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДАП-Ракс" - 1 440 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 10 944 грн. 00 коп. - пені, 15 840 грн. 00 коп. - інфляційних втрат та 17 601 грн. 41 коп. - частину витрат по сплаті судового збору, виданий на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 12.04.2024.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписаний - 12.04.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко