Рішення

від 10.04.2024 по справі 910/19175/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2024Справа № 910/19175/23Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства «УКРТЕЛЕКОМ» (01601, місто Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 18, Ідентифікаційний код юридичної особи 21560766) до проТовариства з обмеженою відповідальністю «АЙ.ХОТЕЛ ГРУП» (04107, місто Київ, ВУЛИЦЯ НАГІРНА, будинок 25-27, Ідентифікаційний код юридичної особи 40862690) виселення з нерухомого майна

Представники:

від Позивача: Родіонова О.В. (представник на підставі довіреності);

від Відповідача: Рущак В.І. (представник на підставі ордеру);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Акціонерне товариство «УКРТЕЛЕКОМ» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ.ХОТЕЛ ГРУП» (надалі також - «Відповідач») про виселення з нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для усунення перешкод Акціонерному товариству «Укртелеком» у здійсненні права власності шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай.Хотел Груп» з нерухомого майна загальною площею 670,80 кв.м., а саме: - приміщення №№ 1-6, 9, 10, ХІІ, ХІV, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Оболонська на 4 поверсі 4-поверхового будинку № 29-А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 року відкрито провадження у справі №910/19175/23, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.01.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 07.02.2024 року.

05.02.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Відповідача про відкладення підготовчого судового засідання; продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання на 21.02.2024 року.

21.02.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про витребування у Акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" оригіналу та копії довіреностей, які надають повноваження Іванцю А.В. діяти в інтересах та від імені Акціонерного товариства "Укртелеком", видані у 2022 і 2023 роках.

21.02.2024 року у судовому засіданні Відповідачем було заявлено усне клопотання про поновлення пропущеного строку для подання Відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, поновлено строк Відповідачу для подання відзиву на позовну заяву та долучено до матеріалів справи №910/19175/23 Відзив на позовну заяву, задоволено клопотання Відповідача та витребувано у Акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" оригіналу та копії довіреностей, які надають повноваження Іванцю А.В. діяти в інтересах та від імені Акціонерного товариства "Укртелеком", видані у 2022 і 2023 роках; встановлено Позивачу строк до 5 днів з 22.02.2024 для надання відповіді на відзив; встановлено Відповідачу строк до 3 днів з наступного дня після отримання відповіді на відзив для надання заперечень, відкладено підготовче судове засідання на 06.03.2024 року.

29.02.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли заперечення.

04.03.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів та письмові пояснення.

06.03.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Відповідача про відкладення підготовчого судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 20.03.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 року виправлено допущену в протокольній ухвалі Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 у справі №910/19175/24 технічну помилку, а саме замість "Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання Відповідача, поновити строки для подачі Відзиву на позовну заяву та долучити його до матеріалів справи." Постановлено читати "Суд на місці ухвалив - відмовити у задоволенні клопотання Відповідача про поновлення строків для подання Відзиву на позовну заяву; долучити до матеріалів справи Відзив на позовну заяву в якості письмових пояснень по суті".

19.03.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

У підготовчому судовому засіданні 20.03.2023 року представник Позивача заявив усне клопотання про долучення до матеріалів справи заперечень на клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.04.2024 року.

09.04.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про поновлення пропущених процесуальних строків та долучення доказів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 10 квітня 2024 року представник Позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзив на позовну заяву.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 10 квітня 2024 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 223 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний № 27310119 від 25.09.2014 Акціонерне товариство «УКРТЕЛЕКОМ» є власником нерухомого майна - будівлі АТС-417 з слюсарною майстерною (літ. а), загальною площею 2791,2 кв.м, розташованої у м. Києві по вул. Оболонська, буд. 29А. (а.с.16)

08.10.2020 року між Акціонерним товариством «УКРТЕЛЕКОМ» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙ.ХОТЕЛ ГРУП» (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна №104-КМФ/20, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар бере в строкове платне користування наступне майно нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Оболонська, на четвертому поверсі чотирьох- поверхового будинку №29-А, загальною площею 670,80 м2 (приміщення №№1-6, 9, 10, XII. XIV) для використання під готель та ведення господарської діяльності. Межі нерухомого майна, що передається в оренду, зазначено на план-схемі у Додатку №1 до Договору. (а.с.9-13)

Відповідно до п.2.1 Договору передача Орендованого майна в користування здійснюється за актом приймання-передачі. У разі, якщо Договором передбачено обов?язок Орендаря щодо внесення грошової застави, Орендодавець здійснює передачу Орендованого майна лише після внесення Орендарем Орендодавцю усієї суми грошової застави..

Орендар зобов?язаний за актом приймання-передачі повернути Орендодавцю майно, разом з отриманими приналежностями, обладнанням, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від Орендованого майна. в належному стані, з урахуванням нормального зносу. не пізніше останнього дня строку дії Договору (у тому числі при достроковому припиненні Договору). (п.2.4 Договору)

Згідно з п.3.1 Договору за користування Орендованим майном Орендар зобов`язаний сплачувати Орендодавцю орендну плату, що складається з:

3.1.1. плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 40,96 (сорок гривень 96 копійок) гривень за 1 м за місяць (без урахування ПДВ), що з урахуванням ГІДВ становить 32 971,16 гривень за 670.80 м2 за місяць.

3.1.2. плати за надання Орендодавцем послуг з утримання Орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у Додатку №2 до Договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений Договором).

Пунктом 11.1 Договору зазначено, що цей Договір набирає чинності після його підписання Сторонами і діє до 31 серпня 2023 року включно та до повного виконання Сторонами своїх зобов?язань. Не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору Орендар зобов?язаний повідомити Орендодавця про наміри щодо подальшої оренди Орендованого майна.

Відповідно до п.11.4 Договору договір може бути достроково розірваний у таких випадках: Орендодавцем або Орендарем в односторонньому порядку з будь-яких підстав за умови направлення іншій Стороні письмового повідомлення про дострокове розірвання Договору" менше ніж за 90 календарних днів до дати його розірвання (пп.11.4.2); Орендодавцем в односторонньому порядку за умови направлення Орендарю письмового повідомлення про дострокове розірвання Договору не менше ніж за 15 календарних днів до дати розірвання Договору у разі: - використання Орендарем Орендованого майна не за цільовим призначенням; - порушення строків сплати Орендної плати та інших платежів за Договором більше ніж на 1 місяць або сплати їх не в повному обсязі (пп.11.4.4).

Згідно з п. 12.2 Договору Сторони погодились, що на їх відносини не поширюються норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 04.10.1995 Nє786.

Сторони зобов?язуються письмово повідомляти одна одну про всі зміни реквізитів, даних, зазначених у розділі 14 цього Договору, та/або даних, які необхідні для належного виконання Сторонами своїх зобов?язань за цим Договором, протягом 5 (п?яти) робочих днів з дня настання таких змін. Зобов?язання, передбачене цим пунктом Договору, вважається належним чином виконаним в день отримання Стороною відповідного повідомлення іншої Сторони (про зміну даних) з доданням підтверджуючих документів. У разі невиконання/неналежного виконання Стороною своїх зобов?язань, передбачених цим пунктом Договору, така Сторона самостійно несе ризик настання для себе несприятливих наслідків, а інша Сторона звільняється від відповідальності за невиконання/неналежне виконання своїх зобов?язань за цим Договором, якщо це сталося внаслідок невиконання/неналежного виконання іншою Стороною умов цього пункту Договору.. (п.13.5 Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди нерухомого майна №104-КМФ/20 від 08.10.2020 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в строкове платне користування наступне майно нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Оболонська, на четвертому поверсі чотирьох- поверхового будинку №29-А, загальною площею 670,80 м2 (приміщення №№1-6, 9, 10, XII, XIV), що підтверджується Актом приймання - передачі майна від 06.11.2020 року. (а.с.14)

Листом №2147вих-КО-82Е100-2023 від 09.05.2023 року Позивач повідомив Відповідача про те, що Акціонерне товариство «УКРТЕЛЕКОМ» не має наміру продовжувати термін дії договору оренди нерухомого майна №104-КМФ/20 від 08.10.2020 року, який спливає 31.08.2023, і вимагає повернути орендоване майно за актом приймання - передачі не пізніше 31.08.2023. Крім того, повідомлено про наявність заборгованості станом на 01.05.2023 у сумі 300733,97 грн., що підтверджується копіями фіскального чеку від 17.05.2023 року, списку згрупованого поштового відправлення, поверненням конверту на адресу відправника. (а.с.17-19)

Листом №290623/2 від 29.06.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙ.ХОТЕЛ ГРУП» запропонувало Позивачу укласти договір оренди даного приміщення на новий строк, який був отриманий Орендодавцем за вх. №3608-2023 від 05.07.2023 року. (а.с.20, 76) У відповідь на який останній листом №2163-вих-КО-82Е100-2023 від 19.07.2023 року повідомив Орендаря, що укладення договору на новий строк є неможливим та повторно повідомлено про відсутність наміру на продовження договірних відносин щодо оренди приміщення, що підтверджується копіями фіскального чеку від 20.07.2023 року, накладної, опису вкладення у цінний лист. (а.с.21-22)

Листами №2172-вих-КО-82Е100-2023 від 27.09.2023 року, №2182-вих-82Е100-2023 від 17.10.2023 року Позивач повідомляв Відповідача про відсутність прав користування нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Оболонська, на четвертому поверсі чотирьох- поверхового будинку №29-А, а також про нарахування неустойки за прострочення повернення Орендарем майна, що підтверджується копіями фіскальних чеків від 28.09.2023 року, від 19.10.2023 року, накладних, описів вкладення у цінний лист, рекомендованого повідомлення про вручення 20.10.2023 р. (а.с.23-25)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що строк дії вказаного договору закінчився 31.08.2023 року, проте Відповідач не звільнив орендоване приміщення та не передав його за актом приймання - передачі Позивачу. За таких підстав, просить Суд усунути перешкоди Акціонерному товариству «Укртелеком» у здійсненні права власності шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай.Хотел Груп» з нерухомого майна загальною площею 670,80 кв.м., а саме: - приміщення №№ 1-6, 9, 10, ХІІ, ХІV, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Оболонська на 4 поверсі 4-поверхового будинку № 29-А.

Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що умовам договору оренди не відповідає відмова Орендодавця від поновлення договору оренди на новий строк, оскільки договір не містить такої підстави відмови, зазначеній у листах, в тому числі, необхідність використання приміщень для господарської діяльності (власних потреб) Орендодавця, договір оренди взагалі не містить підстав відмови у поновленні договору оренди у разі, якщо Орендар в строки звернувся з листом про поновлення, за виключенням, якщо Орендодавець вирішить передати приміщення в оренду шляхом проведення аукціону.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства «УКРТЕЛЕКОМ» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору оренди нерухомого майна №104-КМФ/20 від 08.10.2020 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди нерухомого майна №104-КМФ/20 від 08.10.2020 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в строкове платне користування наступне майно нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Оболонська, на четвертому поверсі чотирьох- поверхового будинку №29-А, загальною площею 670,80 м2 (приміщення №№1-6, 9, 10, XII. XIV), що підтверджується Актом приймання - передачі майна від 06.11.2020 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (а.с.14),

Пунктом 11.1 Договору зазначено, що цей Договір набирає чинності після його підписання Сторонами і діє до 31 серпня 2023 року включно та до повного виконання Сторонами своїх зобов?язань. Не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору Орендар зобов?язаний повідомити Орендодавця про наміри щодо подальшої оренди Орендованого майна.

Згідно з частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини четвертої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з приписами частини другої статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною четвертою статті 284 Господарського кодексу України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Листом №2147вих-КО-82Е100-2023 від 09.05.2023 року Позивач повідомив Відповідача про те, що Акціонерне товариство «УКРТЕЛЕКОМ» не має наміру продовжувати термін дії договору оренди нерухомого майна №104-КМФ/20 від 08.10.2020 року, який спливає 31.08.2023, і вимагає повернути орендоване майно за актом приймання - передачі не пізніше 31.08.2023. Крім того, повідомлено про наявність заборгованості станом на 01.05.2023 у сумі 300733,97 грн., що підтверджується копіями фіскального чеку від 17.05.2023 року, списку згрупованого поштового відправлення, поверненням конверту на адресу відправника. (а.с.17-19)

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ.ХОТЕЛ ГРУП» є 04107, місто Київ, ВУЛИЦЯ НАГІРНА, будинок 25-27.

Суд зазначає, що вказаний лист був надісланий рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ.ХОТЕЛ ГРУП», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України, проте він був повернутий на адресу відправника.

Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 ЦК України.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (частина друга статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Обов`язковою передумовою здійснення господарської діяльності є державна реєстрація суб`єкта господарювання, що забезпечує реалізацію принципів публічності, загальновідомості і достовірності даних про господарюючих суб`єктів; відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу підприємця, як місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем).

Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємець вступає у повсякденні відносини з іншими суб`єктами господарської діяльності, а тому останні можуть потребувати оперативної взаємодії з підприємцем у господарській діяльності, зокрема задля проведення переговорів, співпраці у здійсненні прав та виконанні обов`язків, вчинення односторонніх правочинів, можливості обміну інформацією за договором. Звідси, зокрема, випливає обов`язок підприємця забезпечити доступність власних контактів, у тому числі можливість звернення до підприємця письмово в розумний строк.

Загальний порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів, які вчиняються в письмовій формі, пов`язує момент реалізації учасником правовідносин власного волевиявлення на виникнення, зміну чи припинення правовідносин зі здійсненням ним такого волевиявлення в належний спосіб.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори.

Відповідно до частини першої статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже, негативні наслідки неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на підприємця.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, негативні наслідки неодержання орендарем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на орендаря, а факт наявності відповідної заяви орендодавця та доказів її належного надсилання орендарю свідчить про добросовісне звернення орендодавця до орендаря, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.

Таким чином, Суд зазначає, що Акціонерне товариство «УКРТЕЛЕКОМ» відповідно до п.11.1 Договору оренди нерухомого майна №104-КМФ/20 від 08.10.2020 року належним чином виконало свій обов`язок щодо повідомлення Орендаря не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору про наміри щодо подальшої оренди орендованого майна, а негативні наслідки неотримання вказаного листа покладаються на орендаря.

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що строк дії Договору оренди нерухомого майна №104-КМФ/20 від 08.10.2020 року закінчився 31.08.2023, а тому договір припинив свою дію у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Згідно зі ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Сутністю переважного права є укладення договору найму на новий строк зі встановленням умов за домовленістю сторін, а не його автоматичне поновлення. Наймач повинен повідомити наймодавця про своє переважне право у строк, визначений у договорі, або в розумний строк до закінчення строку договору найму. У разі, якщо наймач не надсилає повідомлення наймодавцю, він відмовляється від здійснення переважного права (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.05.2017 у справі № 3-122гс17).

Листом №290623/2 від 29.06.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙ.ХОТЕЛ ГРУП» запропонувало Позивачу укласти договір оренди даного приміщення на новий строк, який був отриманий Орендодавцем за вх. №3608-2023 від 05.07.2023 року. (а.с.20, 76) У відповідь на який останній листом №2163-вих-КО-82Е100-2023 від 19.07.2023 року повідомив Орендаря, що укладення договору на новий строк є неможливим та повторно повідомлено про відсутність наміру на продовження договірних відносин щодо оренди приміщення, що підтверджується копіями фіскального чеку від 20.07.2023 року, накладної, опису вкладення у цінний лист. (а.с.21-22)

Листами №2172-вих-КО-82Е100-2023 від 27.09.2023 року, №2182-вих-82Е100-2023 від 17.10.2023 року Позивач повідомляв Відповідача про відсутність прав користування нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Оболонська, на четвертому поверсі чотирьох- поверхового будинку №29-А, а також про нарахування неустойки за прострочення повернення Орендарем майна, що підтверджується копіями фіскальних чеків від 28.09.2023 року, від 19.10.2023 року, накладних, описів вкладення у цінний лист, рекомендованого повідомлення про вручення 20.10.2023 р. (а.с.23-25)

Пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" роз`яснено, що зі змісту статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 291 Господарського кодексу України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/15387/17).

Наявними у матеріалах справи листами підтверджується, що про своє небажання продовжувати орендні правовідносини з Відповідачем Позивач, як орендодавець, повідомив його ще до дати закінчення строку дії Договору оренди.

Отже, зважаючи на те, що строк дії Договору оренди нерухомого майна №104-КМФ/20 від 08.10.2020 року закінчився 31.08.2023 і в строк, погоджений сторонами, орендодавець своєчасно висловив власні заперечення стосовно подальшого продовження орендних правовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙ.ХОТЕЛ ГРУП», Суд приходить до висновку, що відповідач використовує вказане приміщення після закінчення строку дії договору оренди без належної правової підстави.

Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Орендар зобов?язаний за актом приймання-передачі повернути Орендодавцю майно, разом з отриманими приналежностями, обладнанням, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від Орендованого майна. в належному стані, з урахуванням нормального зносу, не пізніше останнього дня строку дії Договору (у тому числі при достроковому припиненні Договору). (п.2.4 Договору)

Статтею 795 Цивільного кодексу України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму, якщо ним є будівля або інша капітальна споруда (їх окрема частина), оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Таким чином, у разі припинення цього Договору, у Відповідача виникає обов`язок повернути Позивачу не пізніше останнього дня строку дії Договору майно з оренди, оскільки Договір припинив свою дію, внаслідок чого Орендар втратив право на користування об`єктом оренди.

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем за актом прийому - передачі нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Оболонська, на четвертому поверсі чотирьох- поверхового будинку №29-А, загальною площею 670,80 м2 (приміщення №№1-6, 9, 10, XII, XIV), переданого на підставі Договору оренди нерухомого майна №104-КМФ/20 від 08.10.2020 року.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив повернення об`єкту оренди, переданого на підставі Договору оренди нерухомого майна №104-КМФ/20 від 08.10.2020 року, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином.

За змістом статей 317 і 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння передбачено статтею 387 ЦК України, згідно з якою власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 391 Цивільного кодексу України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373//16-ц (пункт 67) звернула увагу на те, що володіння як фактичний стан слід відрізняти від права володіння. Зокрема, права володіння, користування та розпоряджання майном належать власнику майна незалежно від того, є він фактичним володільцем чи ні.

Зайняття приміщення фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не позбавляє власника його права володіння на майно, не створює перешкоди у розпорядженні цим майном, а створює лише перешкоди в користуванні володільцем своїм майном. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник приміщення вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, тобто негаторний позов.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Акціонерного товариства «УКРТЕЛЕКОМ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ.ХОТЕЛ ГРУП» про усунення перешкод Акціонерному товариству «Укртелеком» у здійсненні права власності шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай.Хотел Груп» з нерухомого майна загальною площею 670,80 кв.м., а саме: - приміщення №№ 1-6, 9, 10, ХІІ, ХІV, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Оболонська на 4 поверсі 4-поверхового будинку № 29-А є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Позов Акціонерного товариства «УКРТЕЛЕКОМ» - задовольнити у повному обсязі.

2. Усунути перешкоди Акціонерному товариству «Укртелеком» » (01601, місто Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 18, Ідентифікаційний код юридичної особи 21560766) у здійсненні права власності шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ.ХОТЕЛ ГРУП» (04107, місто Київ, ВУЛИЦЯ НАГІРНА, будинок 25-27, Ідентифікаційний код юридичної особи 40862690) з нерухомого майна загальною площею 670,80 кв.м., а саме: - приміщення №№ 1-6, 9, 10, ХІІ, ХІV, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Оболонська на 4 поверсі 4-поверхового будинку № 29-А.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ.ХОТЕЛ ГРУП» (04107, місто Київ, ВУЛИЦЯ НАГІРНА, будинок 25-27, Ідентифікаційний код юридичної особи 40862690) на користь Акціонерного товариства «УКРТЕЛЕКОМ» (01601, місто Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 18, Ідентифікаційний код юридичної особи 21560766) судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12 квітня 2024 року.

Суддя О.В. Чинчин