Постанова

від 27.06.2024 по справі 910/19175/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2024 р. Справа№ 910/19175/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Палія В.В.

за участю секретаря судового засідання Вороніної О.С.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Рущак В.І.(в залі суду)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 (повний текст складений 12.04.2024)

у справі №910/19175/23 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп"

про виселення з нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" (надалі також - "Позивач") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ.ХОТЕЛ ГРУП" (надалі також - "Відповідач") про виселення з нерухомого майна.

2. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для усунення перешкод Акціонерному товариству "Укртелеком" у здійсненні права власності шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" з нерухомого майна загальною площею 670,80 кв.м., а саме: - приміщення №№ 1-6, 9, 10, ХІІ, ХІV, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Оболонська на 4 поверсі 4-поверхового будинку № 29-А.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 позов Акціонерного товариства "Укртелеком" (далі АТ "Укртелеком") задоволено:

4. усунуто перешкоди АТ "Укртелеком" у здійсненні права власності шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" (далі ТОВ "Ай.Хотел Груп") з нерухомого майна загальною площею 670,80 кв.м;

5. стягнуто з ТОВ "Ай.Хотел Груп" на користь АТ "Укртелеком" судовий збір у розмірі 2 684 грн.

6. Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що строк дії Договору оренди нерухомого майна №104-КМФ/20 від 08.10.2020 року закінчився 31.08.2023 і в строк, погоджений сторонами, орендодавець своєчасно висловив власні заперечення стосовно подальшого продовження орендних правовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ.ХОТЕЛ ГРУП".

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

7. Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 у справі №910/19175/23, ТОВ "Ай.Хотел Груп" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 у справі №910/19175/23, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

8. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує на таке:

9. Суд не дослідив належним чином чи дійсно припинились правовідносини між сторонами, не дослідив докази, які це можуть підтвердити. Суд не надав оцінку того, що всі дії щодо припинення Договору оренди вчинялись директором Київської міської філії, який діє на підставі довіреності, проте суд не надав оцінку такій довіреності, не встановив у рішенні наявність або відсутність реальних повноважень такої особи на вчинення дій за Договором № №104-КМФ/20 від 08.10.2020.

10. Окрім цього, суд протиправно відмовив у клопотанні про закриття провадження, враховуючи відсутність у Київської міської філії "АТ- "Укртелеком" права звертатись від імені АТ "Укртелеком".

11. Також, суд не надав належної оцінки належності та допустимості доказів направлення листів Позивачем Відповідачу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

12. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Вовка І.В., Палія В.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 у справі №910/19175/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 23.05.2024.

13. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Вовка І.В. на лікарняному.

14. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2024 справа №910/19175/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Яценко О.В., суддів Палія В.В., Хрипуна О.О.

15. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Палія В.В., Хрипуна О.О.) новоутворена колегія суддів прийняла до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 у справі №910/19175/23.

16. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Палія В.В., Хрипуна О.О.) визначено, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 у справі №910/19175/23 відбудеться 27.06.2024.

Позиції учасників справи

17. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Явка представників учасників справи

18. У судове засідання 27.06.2024 з`явився представник відповідача.

19. У судовому засіданні 27.06.2024 представник відповідача (скаржника) вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" підтримав і просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.

20. Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

21. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний № 27310119 від 25.09.2014 Акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" є власником нерухомого майна - будівлі АТС-417 з слюсарною майстерною (літ. а), загальною площею 2791,2 кв.м, розташованої у м. Києві по вул. Оболонська, буд. 29А.

22. 08.10.2020 року між Акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ.ХОТЕЛ ГРУП" (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна №104-КМФ/20, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар бере в строкове платне користування наступне майно нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Оболонська, на четвертому поверсі чотирьох- поверхового будинку №29-А, загальною площею 670,80 м2 (приміщення №№1-6, 9, 10, XII. XIV) для використання під готель та ведення господарської діяльності. Межі нерухомого майна, що передається в оренду, зазначено на план-схемі у Додатку №1 до Договору.

23. Відповідно до п.2.1 Договору передача Орендованого майна в користування здійснюється за актом приймання-передачі. У разі, якщо Договором передбачено обов`язок Орендаря щодо внесення грошової застави, Орендодавець здійснює передачу Орендованого майна лише після внесення Орендарем Орендодавцю усієї суми грошової застави.

24. Орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути Орендодавцю майно, разом з отриманими приналежностями, обладнанням, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від Орендованого майна. в належному стані, з урахуванням нормального зносу. не пізніше останнього дня строку дії Договору (у тому числі при достроковому припиненні Договору). (п.2.4 Договору)

25. Згідно з п.3.1 Договору за користування Орендованим майном Орендар зобов`язаний сплачувати Орендодавцю орендну плату, що складається з:

26. 3.1.1. плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 40,96 (сорок гривень 96 копійок) гривень за 1 м за місяць (без урахування ПДВ), що з урахуванням ГІДВ становить 32 971,16 гривень за 670.80 м2 за місяць.

27. 3.1.2. плати за надання Орендодавцем послуг з утримання Орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у Додатку №2 до Договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений Договором).

28. Пунктом 11.1 Договору зазначено, що цей Договір набирає чинності після його підписання Сторонами і діє до 31 серпня 2023 року включно та до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору Орендар зобов`язаний повідомити Орендодавця про наміри щодо подальшої оренди Орендованого майна.

29. Відповідно до п.11.4 Договору договір може бути достроково розірваний у таких випадках: Орендодавцем або Орендарем в односторонньому порядку з будь-яких підстав за умови направлення іншій Стороні письмового повідомлення про дострокове розірвання Договору" менше ніж за 90 календарних днів до дати його розірвання (пп.11.4.2); Орендодавцем в односторонньому порядку за умови направлення Орендарю письмового повідомлення про дострокове розірвання Договору не менше ніж за 15 календарних днів до дати розірвання Договору у разі: - використання Орендарем Орендованого майна не за цільовим призначенням; - порушення строків сплати Орендної плати та інших платежів за Договором більше ніж на 1 місяць або сплати їх не в повному обсязі (пп.11.4.4).

30. Згідно з п. 12.2 Договору Сторони погодились, що на їх відносини не поширюються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 04.10.1995 Nє786.

31. Сторони зобов`язуються письмово повідомляти одна одну про всі зміни реквізитів, даних, зазначених у розділі 14 цього Договору, та/або даних, які необхідні для належного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня настання таких змін. Зобов`язання, передбачене цим пунктом Договору, вважається належним чином виконаним в день отримання Стороною відповідного повідомлення іншої Сторони (про зміну даних) з доданням підтверджуючих документів. У разі невиконання/неналежного виконання Стороною своїх зобов`язань, передбачених цим пунктом Договору, така Сторона самостійно несе ризик настання для себе несприятливих наслідків, а інша Сторона звільняється від відповідальності за невиконання/неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором, якщо це сталося внаслідок невиконання/неналежного виконання іншою Стороною умов цього пункту Договору.. (п.13.5 Договору).

32. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди нерухомого майна №104-КМФ/20 від 08.10.2020 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в строкове платне користування наступне майно нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Оболонська, на четвертому поверсі чотирьох- поверхового будинку №29-А, загальною площею 670,80 м2 (приміщення №№1-6, 9, 10, XII, XIV), що підтверджується Актом приймання - передачі майна від 06.11.2020 року.

33. Листом №2147вих-КО-82Е100-2023 від 09.05.2023 року Позивач повідомив Відповідача про те, що Акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" не має наміру продовжувати термін дії договору оренди нерухомого майна №104-КМФ/20 від 08.10.2020 року, який спливає 31.08.2023, і вимагає повернути орендоване майно за актом приймання - передачі не пізніше 31.08.2023. Крім того, повідомлено про наявність заборгованості станом на 01.05.2023 у сумі 300733,97 грн., що підтверджується копіями фіскального чеку від 17.05.2023 року, списку згрупованого поштового відправлення, поверненням конверту на адресу відправника.

34. Листом №290623/2 від 29.06.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙ.ХОТЕЛ ГРУП" запропонувало Позивачу укласти договір оренди даного приміщення на новий строк, який був отриманий Орендодавцем за вх. №3608-2023 від 05.07.2023 року. (а.с.20, 76) У відповідь на який останній листом №2163-вих-КО-82Е100-2023 від 19.07.2023 року повідомив Орендаря, що укладення договору на новий строк є неможливим та повторно повідомлено про відсутність наміру на продовження договірних відносин щодо оренди приміщення, що підтверджується копіями фіскального чеку від 20.07.2023 року, накладної, опису вкладення у цінний лист.

35. Листами №2172-вих-КО-82Е100-2023 від 27.09.2023 року, №2182-вих-82Е100-2023 від 17.10.2023 року Позивач повідомляв Відповідача про відсутність прав користування нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Оболонська, на четвертому поверсі чотирьох- поверхового будинку №29-А, а також про нарахування неустойки за прострочення повернення Орендарем майна, що підтверджується копіями фіскальних чеків від 28.09.2023 року, від 19.10.2023 року, накладних, описів вкладення у цінний лист, рекомендованого повідомлення про вручення 20.10.2023 р.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

36. Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

37. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

38. Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

39. Згідно з положеннями ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

40. Як правильно встановив суд першої інстанції, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди.

41. За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

42. Відповідно до статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

43. Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

44. Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

45. Таким чином, обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

46. Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

47. Згідно з частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

48. Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

49. Відповідно до ч. 1, 3 та 6 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) в редакції, чинній на момент укладення Договору, унормовано, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Об`єктом оренди може бути, зокрема, інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

50. Наведена норма кореспондується із ч. 1 ст. 759 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення Договору), відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

51. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (ч. 1, 3 ст. 760 ЦК України).

52. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення Договору).

53. Згідно з частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

54. Відповідно до частини четвертої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

55. Згідно з приписами частини другої статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

56. Частиною четвертою статті 284 Господарського кодексу України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

57. Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

58. Згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

59. Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що суд не надав належної оцінки належності та допустимості доказів направлення листів Позивачем Відповідачу.

60. Однак, колегія суддів апеляційної інстанції критично ставиться до вказаних тверджень відповідача, у зв`язку з наступним:

61. Як вже зазначалося, листом №2147вих-КО-82Е100-2023 від 09.05.2023 року Позивач повідомив Відповідача про те, що Акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" не має наміру продовжувати термін дії договору оренди нерухомого майна №104-КМФ/20 від 08.10.2020 року, який спливає 31.08.2023, і вимагає повернути орендоване майно за актом приймання - передачі не пізніше 31.08.2023.

62. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду щодо того, що вказаний лист був надісланий рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ.ХОТЕЛ ГРУП", зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України, проте він був повернутий на адресу відправника.

63. Доказами надсилання вказаного листа є копії фіскального чеку від 17.05.2023 року, списку згрупованого поштового відправлення, поверненням конверту на адресу відправника, які знаходяться в матеріалах справи.

64. Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

65. За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

66. Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ.ХОТЕЛ ГРУП" є 04107, місто Київ, ВУЛИЦЯ НАГІРНА, будинок 25-27.

67. У постанові Верховного Суду від 08.06.2023 у справі № 520/25250/21 зазначено, що за правилами пунктів 17, 21, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, внутрішні реєстровані поштові відправлення (крім прямих контейнерів), поштові перекази можуть прийматися для пересилання з рекомендованим повідомленням про їх вручення в письмовому вигляді, через смс-повідомлення або повідомлення, що підтримуються засобами Інтернету, на вибір користувача.

68. Адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу через смс-повідомлення, повідомлення, що підтримується засобами Інтернету, або повідомлення у паперовому вигляді за встановленим оператором поштового зв`язку зразком.

69. Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

70. У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

71. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

72. У постанові Верховного суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 наведено висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

73. Колегією суддів досліджено та встановлено факт направлення Позивачем вимоги на належну адресу Відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

74. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи скаржника щодо відсутності доказів направлення листів Позивачем Відповідачу безпідставними та такими, що не ґрунтуються на дійсних обставинах справи та наявних доказах і навпаки - рішення суду першої інстанції щодо вказаних обставин є обґрунтованим та таким, що прийняте у відповідності з положеннями чинного законодавства.

75. Стосовно тверджень відповідача, що суд не дослідив належним чином чи дійсно припинились правовідносини між сторонами, не дослідив докази, які це можуть підтвердити, то колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

76. У пункті 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

77. Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

78. Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

79. Наведена норма визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.

80. Згідно із частиною 4 статті 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

81. Суть поновлення договору оренди у розумінні наведених норм полягає у тому, що орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує протягом одного місяця після закінчення строку договору в його поновленні. Відсутність такого заперечення може мати прояв у "мовчазній згоді" і у такому випадку орендар у силу закону може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

82. У контексті наведених норм заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин. Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини 3 статті 202 Цивільного кодексу України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19).

83. Відповідна вимога (заява) про припинення чи зміну договору оренди може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у цьому випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною.

84. Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

85. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду 25.05.2021 у справі № 910/9949/20, від 30.01.2020 у справі № 904/1207/19, від 28.05.2019 у справі № 911/2980/17, від 12.06.2018 у справі № 910/15387/17, від 05.06.2018 у справі № 904/7825/17, від 29.05.2018 у справі № 923/854/17.

86. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 також зазначила, що загальний порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів, які вчиняються в письмовій формі, пов`язує момент реалізації учасником правовідносин власного волевиявлення на виникнення, зміну чи припинення правовідносин зі здійсненням ним такого волевиявлення в належний спосіб.

87. Пунктом 6 статті 3 Цивільного кодексу України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори.

88. Правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у статті 764 Цивільного кодексу України, спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у виді припинення чи продовження договору є пов`язаним із дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.

89. За змістом частин 1, 2 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

90. Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

91. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

92. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

93. У частині 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

94. Колегія суддів зазначає, що принцип змагальності не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує, а висновки суду мають бути підтверджені належними та допустимими доказами, оціненими та дослідженими судами, позаяк судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

95. Таким чином, зважаючи на викладене, істотне значення у наведеному випадку має факт доведення орендодавцем інформації про припинення дії договору оренди до орендаря, а саме направлення орендодавцем відповідного повідомлення та отримання його орендарем, а також зміст самого повідомлення, оскільки таке повідомлення обов`язково повинно бути спрямоване на припинення або зміну умов договору оренди.

96. Ухвалюючи судове рішення у даній справі, суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі повідомленням, а саме листам від 09.05.2023, від 27.09.2023, від 17.10.2023, зважаючи на їх зміст, дати, суб`єктів, які їх склали, докази щодо направлення орендареві, у тому числі у контексті тієї обставини, чи можна їх вважати запереченням орендодавця щодо продовження дії договору оренди від 08.10.2020.

97. При цьому колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до вимог частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він може реалізовувати на власний розсуд, тобто лише власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб`єктів.

98. Аналогічних висновків також дійшов 04 травня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/13639/21.

99. Також колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне:

100. Загальний порядок укладання, зміни та розірвання договорів, які вчиняються в письмовій формі, пов`язує момент реалізації учасником правовідносин власного волевиявлення на виникнення, зміну чи припинення правовідносин зі здійсненням ним такого волевиявлення в належний спосіб.

101. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 2 листопада 2022 року у справі №146/1094/21, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина третя статті 651 ЦК України).

102. У цивільному законодавстві закріплено можливість розірвання договору (статті 651-654 ЦК України). Така можливість охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору. У спеціальних нормах ЦК України наявне формулювання "відмова від договору" (наприклад, у статтях 665, 739, 766, 782).

103. Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків.

104. Крім того, Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №910/4391/19 звернув увагу на те, що одним із найголовніших принципів цивільного права є забезпечення стабільності договору, яка забороняє односторонню відмову від договору, за виключенням випадків, передбачених законом або договором. Відмова від договору за своєю суттю є одностороннім правочином і, з огляду на підстави такої відмови, є способом захисту порушених прав, а тому не вимагає згоди другої сторони. Відмова від договору вважається такою, що відбулася, якщо одна сторона направила іншій стороні відповідну заяву (лист, повідомлення), надавши суду докази такого направлення та отримання її іншою стороною.

105. Також у постанові від 12 травня 2022 року в справі №756/15123/18 Верховний Суд наголосив, що належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору.

106. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270.

107. Наявними у матеріалах справи листами підтверджується, що про своє небажання продовжувати орендні правовідносини з Відповідачем, Позивач, як орендодавець, повідомив Відповідача ще до дати закінчення строку дії Договору оренди.

108. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що строк дії Договору оренди нерухомого майна №104-КМФ/20 від 08.10.2020 року закінчився 31.08.2023, а тому договір припинив свою дію у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

109. Стосовно тверджень апелянта щодо того, що суд не надав оцінку того, що всі дії щодо припинення Договору оренди вчинялись директором Київської міської філії, який діє на підставі довіреності, проте суд не надав оцінку такій довіреності, не встановив у рішенні наявність або відсутність реальних повноважень такої особи на вчинення дій за Договором № №104-КМФ/20 від 08.10.2020, то колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

110. Згідно пунктів 2.4. та 2.5. Статуту АТ "Укртелеком", затвердженого 21.12.2022 загальними зборами акціонерів АТ "Укртелеком", останній має право у встановленому законодавством України порядку створювати дочірні підприємства, що діють на підставі Статутів, а також філії та представництва, керівники яких діють на підставі відповідних положень та довіреностей.

111. Пунктом 2.2. Положення про Київську міську філію АТ "Укртелеком" (далі - Положення про філію), затвердженого 28.04.2021 рішенням Наглядової ради АТ "Укртелеком" №915, передбачено, що Київська міська філія здійснює діяльність від імені Товариства. Усі права та обов`язки, що виникають внаслідок діяльності філії, отримує та несе Товариство.

112. Управління поточною діяльністю філії та її керівництво здійснює директор філії, що визначено пунктом 4.1. Положення про філію. Компетенція та повноваження директора філії визначаються Статутом Товариства, Положенням про філію, виданою йому довіреністю, внутрішніми документами Товариства, трудовим договором (контрактом) за законодавством України (п. 4.5. Положення про філію).

113. Відповідно до пункту 33.14.20 Статуту надання керівнику Філії довіреності на право вчиняти правочини, підписувати (укладати) договори (угоди, контракти), відноситься до спільної компетенції Генерального директора та Фінансового директора Товариства.

114. Керуючись наданими Статутом повноваженнями, генеральний директор Акціонерного товариства "Укртелеком" Курмаз Юрій Павлович спільно з Фінансовим директором Коцюмбасом Любомиром Йосиповичем видали довіреність № 7974 від 20 грудня 2022 року, якою уповноважили директора Київської міської філії АТ "Укртелеком" Іванця Андрія Васильовича вчиняти від імені Товариства, визначені цією довіреністю дії з питань діяльності філій Товариства Центрального макрорегіону, а саме: Вінницької, Житомирської, Черкаської філій та Київської міської філії АТ "Укртелеком".

115. Умови Правил делегування повноважень у АТ "Укртелеком" від 20.04.2015 № 297-н, повністю кореспондуються з умовами Статуту Товариства, Положення про Київську міську філію та довіреності № 7974 від 20 грудня 2022 року, які наявні в матеріалах справи.

116. Пунктом 17 довіреності №7974 від 20.12.2022 директора Київської міської філії АТ "Укртелеком" Іванця Андрія Васильовича уповноважено із дотриманням процедур, передбачених статутом та внутрішніми документами Товариства, одноособово, без обмеження по сумі представляти інтереси Товариства в усіх органах державної влади та місцевого самоврядування, перед юридичними та фізичними особами, суб`єктами господарювання усіх форм власності, об`єднаннями громадян тощо, з правами засвідчувати копії документів, підписувати листи, заяви, скарги, претензії позови, довідки, документацію із землеустрою та будь-які інші документи, які не є правочинами, у тому числі представляти інтереси Товариства як учасника процедур закупівлі з правом підписувати, подавати та отримувати відповідні документи.

117. Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що главою 17 Цивільного кодексу України унормовано правовідносини представництва при здійсненні правочинів. Відповідно до частин першої та третьої статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

118. Відповідно до статті 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

119. Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною право- і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 Цивільного кодексу України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (частини перша та третя статті 92 Цивільного кодексу України).

120. Згідно з пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вносяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

121. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17 (пункт 6.18) зроблено висновок, що за змістом частин першої, третьої та четвертої статті 92 Цивільного кодексу України, частин першої та другої статті 89 Господарського кодексу України, пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" орган юридичної особи, який діє одноособово, має повноваження щодо представництва юридичної особи (з можливістю їх обмеження відповідно до установчих документів чи закону), створює, змінює припиняє цивільні права та обов`язки юридичної особи, тому підпадає під поняття представництва, наведене у статті 237 Цивільного кодексу України.

122. Отже, правочини (договори) юридична особа вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 Цивільного кодексу України є підставою виникнення правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

123. Таким чином, колегія суддів критично ставиться до тверджень скаржника щодо відсутності повноважень у директора Київської міської філії "Укртелеком" на вчинення дій щодо припинення Договору оренди нерухомого майна №104-КМФ/20 від 08.10.2020, оскільки такі твердження спростовуються фактами встановленими судом.

124. Виходячи з наведеного вище, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення місцевого господарського суду у справі № 910/19175/23, при ухваленні якого, з огляду на встановлені судом обставини, відсутні порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду зроблені на підставі повно та належно досліджених доказів із встановленням всіх необхідних обставин. Натомість доводи апеляційної скарги не спростовують висновки, викладені судом першої інстанції.

125. У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

126. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

127. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не знайшли свого підтвердження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

128. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

129. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

130. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 у справі №910/19175/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

131. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" відсутні.

Судові витрати

132. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

133. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 у справі №910/19175/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 01.07.2024

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді О.О. Хрипун

В.В. Палій