Ухвала

від 08.04.2024 по справі 308/3334/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/3334/18

2/308/1709/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Лемак О.В.,

за участі секретаря судового засідання Сухан Н.В.,

представників відповідача Ужгородської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради - директора Бушко Н.І., та адвоката Сочка І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження, за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужгородської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради, Департаменту освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації про скасування наказу № 1-к від 19.01.2018 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужгородської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради, Департаменту освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації про скасування наказу № 1-к від 19.01.2018 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлення на роботі.

Дана справа неодноразово призначалася до судового розгляду, однак, позивач та представник позивача, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судові засідання не з`являлися.

У судове засідання призначене на 09 год. 45 хв. 16.10.2023 позивачка та її представник не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

16.10.2023 представник позивачаадвокат Биркович О.І. подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку з хворобою.

У зв`язку з неявкою в судове засідання позивача та наявністю заяви представника позивача суд ухвалив відкласти засідання на 10 год. 00 хв. 08.12.2023 року.

У судове засідання призначене на 10 год. 00 хв. 08.12.2023 року позивач та представник позивача не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

06.12.2023 представник позивачаадвокат Биркович О.І. подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку з хворобою.

У зв`язку з неявкою в судове засідання позивача та представника позивача суд ухвалив повторно відкласти засідання у справі на 15 год. 00 хв. 14.12.2023 року, про що учасників справи та їх представників було належним чином повідомлено.

Проте, у судове засідання призначене на 15 год. 00 хв. 14.12.2023 року позивач та представник позивача не з`явилися.

14.12.2023 представник позивачаадвокат Биркович О.І. подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку з хворобою.

У зв`язку з неявкою в судове засідання позивача та представника позивача суд ухвалив відкласти судове засідання у справіна 14 год. 45 хв. 28.03.2024 року, про що учасників справи та їх представників було належним чином повідомлено.

У судове засідання призначене на 14 год. 45 хв. 28.03.2024 року позивач та представник позивача повторно не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили.

20.03.2024 представник позивачаадвокат Биркович О.І. подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням позивачки у відрядженні.

У зв`язку з неявкою в судове засідання позивача та представника позивача суд ухвалив відкласти судове засідання у справіна 11 год. 00 хв. 05.04.2024 року, про що учасників справи та їх представників було належним чином повідомлено.

У судове засідання призначене на 11 год. 00 хв. 05.04.2024 року позивач та представник позивача повторно не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили.

04.04.2024 представник позивачаадвокат Биркович О.І. подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням позивачки у відрядженні.

Представник відповідача адвоката Сочка І.І., у судовому засідання заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з неодноразовою неявкою позивачки та її представника в судове засідання.

Представник відповідача директор Бушко Н.І., у судовому засіданні підтримала клопотання адвоката.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.5 ст.223ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За змістом вказаних вимог процесуального закону правом на залишення заяви без розгляду суд наділений у випадку повторної неявки позивача в судове засідання за сукупності таких умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання, повторної неявки його в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль, ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Інших умов, у тому числі й існування поважних причин неявки, процесуальний закон не передбачає, а тому право суду залишити позов без розгляду від цієї обставини не залежить.

Таким чином, саме факт неявки позивача в судове засідання вдруге, тобто повторно, за наявності вищевикладених умов у їх сукупності є підставою для залишення позову без розгляду.

Згідно зст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно дост. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1ст.44ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд повинен контролювати процесуальну поведінку учасників справи, так як на них поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обов"язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. У прямі обовязки учасників справи, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі. Проте, суд вважає, що позивач зловживає своїми процесуальними правами.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2ст. 210 ЦПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Зазначене узгоджується із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

У той же час, неодноразові неявки позивача та її представника, які є безумовним проявленням неповаги до суду, позбавляють суд можливості своєчасно розглянути справу, що призводить до порушення прав учасників процесу та норм процесуального законодавства.

Згідно з вимогами ЦПК України, суд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання, що знайшло своє відображення в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за вих. № 6-60/0/4-12 від 18.01.2012 р., що був надісланий на адресу голів Апеляційного суду АРК, апеляційних судів областей, м. Києва і Севастополя.

Аналогічний висновок міститься в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі (№6-24063 ск 15), згідно якої, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, застосувавши норми ч. 3 ст.169, п. 3 ч. 1 ст.207 ЦПК України, дійшов висновку про те, що позивачка, будучи належним чином повідомленою про дату судового засідання, повторно не з`явилась до суду. При цьому ВССУ вказав на те, що причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч. 3ст. 169 ЦПК України) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які зявляються до суду, а позивачка, при цьому, і не зявляється в судове засідання, і не використовує передбачене законом право на процесуальне представництво в суді.

Зазначена норма дисциплінує заявника, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо заявник не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованоїЗаконом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобовязана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обовязки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобовязаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися відвикористання прийомів, які повязані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 р. № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Від позивача чи представника позивача заяви про розгляд справи у їх відсутності не надходило.

За наведених вище обставин, суд вважає що наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме пунктом 3 ч.1ст. 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Суд роз`яснює, що відповідно ч.2ст.257ЦПК Україниособа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі наведеного, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. ст. 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача Ужгородської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради - адвоката Сочка І.І., - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ужгородської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради, Департаменту освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації про скасування наказу № 1-к від 19.01.2018 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлення на роботі залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє такого позивача повторно звернутися до суду з тотожним позовом, якщо він дійде висновку про необхідність судового захисту своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали судуякщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 08.04.2024 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Лемак