Рішення

від 11.04.2024 по справі 477/3084/23

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 477/3084/23

Провадження №2/485/76/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

11 квітня 2024 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі

головуючої судді Бодрової О.П.,

за участі секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,

прокурорів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявоюкерівника Миколаївської окружної прокуратури Щербака К.,в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Свобода» про конфіскацію земельної ділянки,

установив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У листопаді 2023 рокукерівник Миколаївської окружної прокуратури Щербак К., в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області,звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (ЄДРПОУ 39825404) земельну ділянку ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із кадастровим номером 4825784700:06:000:0022 площею 4,4448 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах Шевченківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (колишня Центральна сільська рада Снігурівського району Миколаївської області).

В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_3 є громадянкою російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії 3-442, виданого 23.08.2018 державним нотаріусом Першої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області (індексний номер рішення 426805820), успадкувала земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером4825784700:06:000:0022 площею 4,4448 га, розташованої в межах Шевченківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (колишня Центральна сільська рада Снігурівського району Миколаївської області). Право власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано 23.08.2018 за №27619181.

Окружною прокуратурою було виявлено порушення вимог ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України, а саме: ОСОБА_3 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (з 23.08.2018 року по даний час) не відчужила її, тому прокурор просить конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області належну відповідачеві земельну ділянку.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Позиції учасників справи

Прокурор у судовому засіданні позовну заяву підтримав, просив її задовольнити з підстав наведених у позовній заяві, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася шляхом публікації оголошення про виклик на веб-сайті суду та за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання в Україні, оскільки можливість надання доручення про виручення документів та виклик відповідача в судове засідання в порядку міжнародної правової допомоги відсутня внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Прокурору роз`яснювалась можливість повідомити відповідачку через консульство третьої країни.

Представник Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Свобода» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомив.

За наявності умов, визначених у ч. 1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Приписист. 131-1 Конституції України,ст. 56 ЦПК України,ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"наділяють прокурора повноваженнями на представництво в суді інтересів держави у виключних випадках, а саме: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області у відповідності до положеньст. 145 ЗК України,Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Положення про Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області" здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, то воно наділене правом на подання такого роду позовів.

На запит прокурора від 21 вересня 2023 року № 50-5574ВИХ-23, в листі від 26 вересня 2023 року №10-14-0.165-3230/2-23 Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області зазначило, що ОСОБА_3 не зверталася до управління з приводу відчуження вказаної земельної ділянки та не заперечують щодо вжиття органами прокуратури заходів представницького характеру.

Станом на 09 листопада 2023 року (день звернення до суду) Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області самостійно не реалізувало своє процесуальне право, тому у відповідності до положеньст. 23 Закону України "Про прокуратуру",ст. 56 ЦПК Україниіснують всі підстави для підтвердження представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року в справі №912/2385/18 за схожих обставин.

Суд встановив, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка №353568646 від 08.11.2023 та №346519236 від 14.09.2023), земельна ділянка з кадастровим номером 4825784700:06:000:0022 перебуває у власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та в оренді у Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «СВОБОДА» /а.с.14-15/.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23 серпня 2018 року, на підставі заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Першої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області 15 серпня 2011 року і зареєстрованого в реєстрі за №5-762, ОСОБА_3 , громадянка російської федерації, успадкувала земельну ділянку площею 4,4448 га, яка розташована на території Центральної сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №821584, виданого Снігурівською районною державною адміністрацією Миколаївської області 31 травня 2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів, оренди землі за №010602300244, кадастровий номер 4825784700:06:000:0022 /а.с.16/.

Згідно договору оренди землі від 12 грудня 2018 року, ОСОБА_3 надала в оренду Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству «СВОБОДА» земельну ділянку з кадастровим номером 4825784700:06:000:0022 площею 4,4448 га строком на 7 (сім) років /а.с.17-19/.

Наявність громадянства російської федерації у відповідача ОСОБА_3 підтверджується паспортом та відповіддю Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області, відповідно до якої ОСОБА_3 значиться зареєстрованою від 23.06.2016 року по посвідці на постійне проживання серії НОМЕР_2 виданою 16.06.2016 року, орган видачі (4801) за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.30-32/.

Згідно витягу №НВ-4800224072023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 18.04.2023, вартість земельної ділянки з кадастровим номером 4825784700:06:000:0022 складає 87479,59 грн /а.с.33/.

У силу статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справахСпорронґ і Льоннрот проти Швеціївід 23 вересня 1982 року,Джеймс та інші проти Сполученого Королівствавід 21 лютого 1986 року,Щокін проти Українивід 14 жовтня 2010 року,Сєрков проти Українивід 07 липня 2011 року,Колишній король Греції та інші проти Греціївід 23 листопада 2000 року,БулвесАД проти Болгаріївід 22 січня2009 року,Трегубенко проти Українивід 02 листопада 2004 року,East/West Alliance Limitedпроти Українивід 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воносуспільний,публічнийінтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволеннясуспільного, «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватисязначною свободою (полем) розсуду.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.Справедлива рівновагапередбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Згідност. 13 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст.41 Конституції України).

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначеноЗемельним кодексом України(далі -ЗК України).

У відповідності до ч. ч. 1-3ст.1 ЗК України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно ч. ч. 1, 2ст.22 ЗК України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цьогоКодексу(ч. 5ст. 22 ЗК України).

За змістом ч. ч. 3-4ст.81 ЗК України, іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі прийняття спадщини.Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Положеннями ч.ч. 1, 2ст.145 ЗК Українивизначено, що якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

У силу ч.4 ст.145 ЗК України, конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

За змістом вказаної норми права, передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом, а тому, в даному випадку, наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника оспорюваних земельних ділянок, оскільки останній мав достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов`язку, однак до цього часу земельну ділянку не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу.

Вказане узгоджується і з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №513/444/15-ц від 23 січня 2018 року.

Відповідно дост. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до пункту 3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 1302 від 09.12.2021, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області, затвердженим наказом Держгеокадастру №248 від 21.05.2021 визначено, що Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Згідност. 148 ЗК Україниземельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та на умовах, встановлених законом.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа N 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", від 11 березня 2003 року "Новоселецький проти України", від 1 червня 2006 року "Федоренко проти України"). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

На підставі викладеного, суд встановив, що ОСОБА_3 , як іноземець, громадянка російської федерації, набувши у власність в порядку спадкування та зареєструвавши своє право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 4825784700:06:000:0022 площею 4,4448 га, не відчужила її протягом строку, встановленого статтею 81 ЗК України, а тому спірна земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду на підставі ст. 145 ЗК України, а отже позовні вимоги є такими що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, тому з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2684,00 грн за подачу позовної заяви, а також 1342,00 грн за подачу заяви про забезпечення позову.

Згідно ч.7 ст.158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Оскільки від учасників справи жодних клопотань щодо заходів забезпечення позову не надходило, а тому заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.

На підставі ст.13,14 Конституції України, ст.22,80,81,145,148 Земельного кодексу України, керуючись ст.11-13,76-81,141,158,258,263-265, 280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позовну заявукерівника Миколаївської окружної прокуратури Щербака К.,в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Свобода» про конфіскацію земельної ділянки.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (ЄДРПОУ 39825404) земельну ділянку ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із кадастровим номером 4825784700:06:000:0022 площею 4,4448 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах Шевченківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (колишня Центральна сільська рада Снігурівського району Миколаївської області).

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Миколаївської обласної прокуратури (Миколаївська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910048, Держказначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, р/рUA748201720343150001000000340,Банк ДКСУ м.Києва, МФО 820172)понесені судові витрати у розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Повне рішення складено 12 квітня 2024 року.

Суддя О.П.Бодрова