Постанова

від 08.04.2024 по справі 307/2265/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 307/2265/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08 квітня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Кожух О.А.,

суддів Мацунича М.В., Собослоя Г.Г.,

за участі секретаря Гусоньки З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 червня 2023 року (повний текст рішення складено 23.06.2023, головуючий суддя Бряник М.М.) усправі №307/2265/22 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз»» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Тячівське Управління соціального захисту населення Тячівської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу

в с т а н о в и в :

У липні 2022 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між АТ «Закарпатгаз» та ОСОБА_1 укладено Типовий договір розподілу природного газу. Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу є підписана заява-приєднання до умов договору від 01.04.2016.

Стверджував, що АТ «Закарпатгаз» свої зобов`язання виконало в повному обсязі та надало відповідачу послуги з розподілу природного газу. Однак, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання та не повністю сплатив вартість розподіленого об`єму природного газу, внаслідок чого за період 01.08.2020 30.04.2022 утворилась заборгованість в розмірі 4757,62 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 червня 2023 року позов АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 4757,62 грн та судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

На таке рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз».

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що дружина скаржника ОСОБА_2 - отримувала за період 2020-2022 років субсидії на комунальні послуги, зокрема на оплату освітлення, спожитого газу та вартості розподілу газопостачання, що не заперечувалося та визнавалося сторонами, іншими учасниками під час розгляду справи в суді першої інстанції. Однак розрахунок, який доданий до позовної заяви, проведений без визначення даних щодо обсягу пільг, які повинні надаватися ОСОБА_2 , що зареєстрована та проживає в одному житловому будинку з відповідачем, у зв`язку з чим, на думку скаржника, такий розрахунок не може бути взятий до уваги судом для правильного вирішення справи. Крім цього, зазначає, що вказаний розрахунок згідно визначених у ньому даних стосується будинку по АДРЕСА_1 , а в даній справі розглядається заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за адресою АДРЕСА_2 , тобто адреса відмінна від першої. Звертає увагу, що у розрахунку заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу площа житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 становить 110 м2 , однак за даними технічного паспорту на вказаний житловий будинок площа будинку становить 92,3 м2. Стверджує, що заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу від 01.04.2016 ним не підписувалася, оскільки в цей період він перебував за кордоном, а саме в Республі Польща. Вказує, що будь-яких письмових доказів щодо здійснення оплати відповідачем спожитого газу матеріали справи не містять, що, на думку скаржника, свідчить про відсутність підтвердження акцептування ним умов Типового договору розподілу природного газу. Зазначає, що розрахунок заборгованісті від 17.05.2023 ним отримано не було, при цьому позовна заява здана до канцелярії Тячівського районного суду Закарпатської області 29.06.2023, що, на думку скаржника, свідчить про недотримання позивачем процедури досудового врегулювання спору, оскільки відповідачу не було доведено належним чином інформацію щодо наявності конкретної суми заборгованості за розподіл природного газу (для побутового споживача).

У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

20.09.2023 (згідно з відбитком календарного штампу суду) ОСОБА_1 було подано до суду документ під назвою «Пояснення по апеляційній скарзі», в якому він зазначає, що до матеріалів позовної заяви не додано жодного правовстановлючого документу, який свідчить про належність житлового будинку АДРЕСА_2 саме відповідачу, у зв`язку з чим вважає, що вказане свідчить про недоведеність наявності підстав, що ОСОБА_1 повинен відповідати за пред`явленим позовом. Вказує, що співвласниками вказаного житлового будинку є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яким належить по частині житлового будинку. У зв`язку з чим вважає, що склад учасників справи було визначено помилково, оскільки співвідповідачем потрібно було визначити ОСОБА_2 , якій належить право власності на половину житлового будинку та пільгами якої частково оплачено послуги з розподілу природного газу, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз».

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримує доводи неведені в апеляційній скарзі та письмових поясненнях, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Учасники справи та їх представники в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представникb АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз»» та Тячівського Управління соціального захисту населення Тячівської районної державної адміністрації подали до апеляційного суду заяви, у яких просили розглянути справу за їх відсутності. Зважаючи на те, що позиція апелянта апеляційному суду відома, оскільки викладена у апеляційній скарзі та у поясненнях по апеляційній скарзі, позиція позивача викладена у позовній заяві та у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглянула справу за відсутності учасників справи. Відповідно до положень ст. 247 ч. 2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла таких висновків.

Законом, який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, є Закон України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2189-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

У пункті 1 частини другої цієї статті Закону № 2189-VIII визначено, зокрема, що виконавцями послуг з постачання та розподілу природного газу є постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача.

Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2494 (далі Кодексом ГРМ), постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».

Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 3 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем визначено, що його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем.

Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498, в порядку, визначеному цим розділом.

За змістом пункту 1 глави 3 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Пунктом 3 вказаної Глави визначено, що договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу. Оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого вебсайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем).

Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» є оператором газорозподільної системи (скорочено Оператор ГРМ) і надає послуги саме із розподілу природного газу (а.с. 18).

01.04.2016 ОСОБА_1 підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача), згідно якої вбачається, що апелянт ознайомився з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 на офіційному сайті НКРЕКП, сайті Оператора ГРМ в мережі Інтернет за адресою: https://zk.104.ua та в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності «Новини Закарпаття» №147-148 (4464-4465) від 31.12.2015, приєднався до умов Договору та надав планові об`єми споживання природного газу у розрізі календарних місяців (а.с. 8).

На ім`я ОСОБА_1 в АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», як на споживача послуг з розподілу природного газу, відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , присвоєно ЕІС-код АДРЕСА_3 , площею 110 кв.м., кількість людей 3, що стверджується даними про фінансовий стан споживача з відомостями щодо фактичного обсягу споживання природного газу за період із січня 2018 року до квітня 2022 року (а.с.11).

Крім цього, відповідно до фінансового стану абонента за особовим рахунком № НОМЕР_1 вбачається факт зміни показників лічильника об`єму споживання природного газу за період з серпня 2020 року по квітень 2022 року в бік його збільшення. Зокрема показники лічильника в серпні 2020 року становили показник 74518,68 куб. м., у квітні 2022 року цей показник становив 78020,12 куб. м. Таким чином у заначений період за вказаним об`єктом в загальному було спожито 3501,44 м.куб. природного газу (а.с.11).

Таким чином, факт приєднання апелянта до умов Типового договору розподілу природного газу підтверджено підписаною ним заявою-приєднання до умов договору розподілу природного газу від 01.04.2016, а також документально підтвердженим споживанням природного газу, що підтверджено фінансовим станом абонента.

Щодо доводів апелянта про те, що заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу від 01.04.2016 ним не підписувалася, оскільки в цей період він перебував за кордоном, а саме в Республіці Польща, то колегія суддів ставиться до них критично, адже будь-яких належних та достовірних доказів цього суду не надано.

Так, копія заяви-приєднання, наявна у матеріалах справи, містить підпис ОСОБА_1 , що ним не спростовано (а.с.8). Додані апелянтом до апеляційної скарги копії візових документів за період від 10.04.2015-01.10.2015, 11.12.2015-10.06.2016, 21.05.2016, 26.10.2016, 24.05.201715.01.2018, 09.03.2018-20.10.2018, 30.07.2019-31.12.2019, 29.01.2020-31.12.2020, 20.04.2021-15.12.2021 (а.с.155-157) не є належними та достовірними доказами перебування ОСОБА_1 01.04.2016 за кордоном, оскільки такі не містять відмітки Державної прикордонної служби України, що такий перетнув кордон України, а лише свідчать про його право протягом встановленого у візі строку безперешкодного перебування на території країни, яка видала йому візу або на транзитний проїзд через її територію.

Водночас колегія суддів зазначає, що, окрім підписання вказаної заяви, акцептування відповідачем Типового договору розподілу природного газу, а отже, і факт приєднання побутового споживача до умов зазначеного договору також відбулось шляхом вчинення ним дій, зокрема щодо щомісячного споживання різних об`ємів природного газу, що підтверджується зміною показань газового лічильника за адресою споживача по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі №717/341/21.

Споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 303/7554/16-ц.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до наданого АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» разрахунку заборгованості за надання послуги з розподілу природного газу по абонентському рахунку ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) встановлено, що вартість наданих послуг з розподілу природного газу за період з 01.08.2020-30.04.2022 становила 5461 грн (а.с.9).

Згідно з фінансовим станом абонента за особовим рахунком № НОМЕР_1 вбачається, що за вказаний період надані послуги були частково оплачені. Зокрема, за вересень 2020 34,78 грн, листопад 2020 182,20 грн, грудень 2020 191,98 грн, листопад 2021 294,42 грн (а.с.11).

Таким чином, як вірно встановив суд першої інстанції у відповідача утворилася перед АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» заборгованість у розмірі 4757,62 грн.

Розрахунок вказаної заборгованості здійснено позивачем АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» за період з 01.08.2020 по 30.04.2022, відповідно до вимог Кодексу ГРМ, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494, та тарифів, установлених на послуги розподілу природного газу для АТ «Закарпатгаз» у відповідні періоди, об`ємів споживання відповідачем природного газу. Помилкове зазначення у даному розрахунку адреси споживача АДРЕСА_1 - замість фактичної адреси АДРЕСА_2 на правильність такого не впливає, оскільки зазначені у ньому дані, на підставі яких здійснюється розрахунок заборгованості, відповідають показникам, які містяться у фінансовому стані абонента за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що розрахунок заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу проведено за помилково зазначеними у фінансовому стані абонента даними, а саме вказаною площею житлового будинку за адресою АДРЕСА_4 , а не 92,3 м2 як зазначено у технічному паспорті на вказаний будинок, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до заяви-приєднання від 01.04.2016, засвідченої особистим підписом відповідача, вбачається, що опалювальна площа об`єкта становить 110 м2, а кількість зареєстрованих осіб 3 (а.с.8).

Тобто, ОСОБА_1 підтвердив правильність та достовірність вказаної у заяві приєднанні інформації.

Відповідно до абз. 3 п. 3 гл. 4 розділу IX Кодексу ГРС споживач зобов`язаний своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк письмово повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни, що стосуються видів споживання газу та/або опалювальної площі, та/або кількості осіб, зареєстрованих на його об`єкті.

Водночас матеріали справи не містять відомостей, що відповідач після підписання ним 01.04.2016 заяви-приєднання повідомляв позивача про те, що вказана у ній опалювальна площа житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 не співпадає з визначеною у технічному паспорті на вказаний будинок, у зв`язку з чим такі доводи, на думку колегії суддів, є безпідставними.

Разом з тим, згідно із довідки від 24.09.2021, виданої Тячівським УСЗН, вбачається, що дружина відповідача ОСОБА_2 - знаходиться на обліку в Тячівському УСЗН та отримала пільги за 2020 рік у розмірі 5881,68 грн, за період 01.01.2021 по 31.12.2021 7021,85 грн, 01.01.2022 01.11.2022 5245,20 грн, які надавалися на оплату наступних житлово-комунальних послуг: освітлення, газопостачання на опалення, розподіл природного газу на опалення (а.с.43-45).

З відповіді на адвокатський запит за №5077 від 21.12.2022, наданої начальником Тячівського УСЗН, вбачається, що сім`я Ціпкало на обліку в управлінні соціального захисту населення як одержувачі субсидії не перебувають. Однак, ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні як особа, що користується пільгами як «сільський медик на пенсії» на оплату комунальних послуг (а.с. 150).

З листа Тячівського УСЗН за №433 від 23.02.2023 вбачається, що ОСОБА_2 користується пільгою «сільський медик на пенсії» 100% знижкою на житлово-комунальні послуги в межах середніх норм споживання на електроенергію щомісячно, на природний газ на визначений період, та на період з 16.10.2022 по 15.04.2023 у 2022 році нараховано пільги в розмірі: жовтень 657, 14 грн (на освітлення 43,20 грн, на опалення та розподіл природного газу 613,94), листопад-грудень 1232,70 грн (на освітлення 43,20 грн, на опалення та розподіл природного газу 1189,50 грн. Заборгованості з боку управління соціального захисту населення щодо нарахування та перерахунку пільг перед гр. ОСОБА_2 нема (а.с.79).

З листа Тячівського УСЗН за №1556 від 14.09.2023 вбачається, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в управлінні як «сільський медик на пенсії», користувалася пільгами на житлово-комунальні послуги за 2019-2022 роки в розмірі 20614,13 грн в готівковій формі шляхом перерахування коштів в АТ «Ощадбанк» (а.с.205).

Відповідно до п. 7 Порядку надання пільг на оплату житлово комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі» (далі Порядку №373) (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), виплата розрахованої суми пільги здійснюється у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Мінсоцполітики в АТ «Ощадбанк» на підставі укладеного між Мінсоцполітики та АТ «Ощадбанк» договору.

Пунктом 6 Порядку №373 передбачено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення на підставі даних Реєстру та інформації, отриманої відповідно до пункту 5 цього Порядку, розраховують щомісяця до 25 числа суму пільги на оплату житлово- комунальних послуг виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім`ї, які мають таке право відповідно до законодавчих актів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, та визначені статтею 51 Бюджетного кодексу України, та з урахуванням встановлених цін/тарифів (внесків) і державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування.

Пільговики, яким надається пільга у грошовій формі, зобов`язані сплачувати щомісяця вартість фактично спожитої послуги з урахуванням суми пільги, перерахованої управителям, об`єднанням, виконавцям комунальних послуг або виплаченої таким пільговикам готівкою (абз.3 п.7 Порядку №373).

Згідно абз.2 пп.2 п.12 Порядку №373 перерахування коштів за послуги (витрати) здійснюється у такій послідовності: постачання теплової енергії, постачання та розподіл природного газу або постачання та розподіл електричної енергії за наявності відповідного виду індивідуального опалення, постачання гарячої води, централізоване водопостачання, централізоване водовідведення, постачання та розподіл електричної енергії, постачання та розподіл природного газу, поводження з побутовими відходами, послуги з управління багатоквартирним будинком, внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку.

Пільговик може визначити іншу послідовність перерахування коштів за послуги (витрати) шляхом подання відповідної заяви структурному підрозділу з питань соціального захисту населення (абз.3 пп.2 п.12 Порядку №373).

На виконання ухвали Закарпатського апеляційного суду про витребовування доказів від 17.01.2024 Акціонерним товариством «Ощадбанк» надано інформацію (в тому числі в електронному вигляді) щодо перерахування коштів АТ «Ощадбанк» управителям, об`єднанням, виконавцям комунальних послуг за період з 01.08.2020 по 30.04.2022 по обліковому запису пільговика ОСОБА_2 . Вбачається, що оплата АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» за послуги з розподілу природного газу здійснювалася у наступні періоди: 1) вересень 2020 року 34,78 грн; 2) листопад 2020 року 182,20 грн; 3) грудень 2020 року 191,98 грн; 4) листопад 2021 року 294,42 грн (а.с. 5-7, 9, 9а).

Вищенаведені надходження належним чином відображені АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» у доданому ним до позовної заяви фінансовому стані абонента за особовим рахунком № НОМЕР_1 (а.с.11).

Таким чином, доводи апелянта про те, що розрахунок заборгованості, доданий до позовної заяви, проведений позивачем без врахування обсягу пільг, які повинні надаватися ОСОБА_2 , спростовуються наданою АТ «Ощадбанк» інформацією щодо перерахування Банком коштів управителям, об`єднанням, виконавцям комунальних послуг за період з 01.08.2020 по 30.04.2022 по обліковому запису пільговика ОСОБА_2 .

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і обгрунтовано, у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача, тому, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 квітня 2024 року.

Головуюча:

Судді: