Рішення

від 02.04.2024 по справі 545/4228/21

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/4228/21

Провадження № 2/545/68/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2024 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Стрюк Л.І.

з участю секретаря Синегуб Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

Позивач у грудня 2021 року звернулася до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя, обґрунтовуючи тим, що під час шлюбу за спільні кошти сторони придбали житловий будинок з надвірними побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , проте оформлення здійснили на відповідача, земельна ділянка на якій розташований житловий будинок в подальшому також була приватизована на відповідача. Посилаючись на те, що це майно є спільною сумісною власністю подружжя, просила визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними побудовами; на частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач неодноразово змінювала позовні вимоги, остаточно просила: визнати об`єктами спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складається із: житлового будинку літ. «А-1, а» загальною площею 47,4 кв. м, житловою площею 24,5 кв.м; веранди літ. «al, а2» (є новим будівництвом); літньої кухні літ. «Б»; погреба літ. «б», сараю літ. - «В», сараю літ. «С», сараю літ.«Д», сараю літ.«Е»; вбиральні літ.«Ж»; погреба літ. «е»; колодязь N?-1; ворота, огорожа, хвіртка N? 2-4; земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5324085701:01:001:0029; визнати за ОСОБА_1 право власності та виділити у натурі 53/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - в частині житлового будинку А-1 кімнату (3) площею 17,9 кв.м., частину веранди (I) площею 1,5 кв.м., санвузол 11) площею 4,3 кв. м.; літню кухню (Б); погріб (б); колодязь (N? 1); огорожу (N?3); частину воріт з хвірткою (N?4) та частину огорожі металевої сітки 72.7., а всього виділити майна на загальну суму 143 475 грн; визнати за ОСОБА_2 право власності та виділити у натурі 47/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - в частині житлового будинку А-1,а кухню (1) площею 10,0 кв. м., кімнату (2) площею 6,6 кв. м., частину веранди 1) площею 7,1 кв. м.; сарай (Г); сарай (В); сарай (Е); колодязя (N?1); погріб (е); вбиральню (Ж); ворота (N? 2); частину воріт з хвірткою (N?4) та частину огорожі металевої сітки 25.2., а всього виділити майна на загальну суму 127 728 грн; зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 закласти дверний отвір із кухні 1-1 площею 10,0 м2 в житлову кімнату 1-3 площею 17,9 м2; улаштувати перегородку у веранді І площею 8,6 м2, розділивши дане приміщення на два площею 7,1 м2 та 1,5 м2; частину приміщення І площею 1,5 м2 об`єднати із санвузлом II площею 4,3 м2 згідно п. 5.20. ДБН В.2.2-15-2019 «Житлові будинки. Основні положення» із змінам; улаштувати дверний отвір із житлової кімнати 1-3 площею 17,9 м2 в об`єднане приміщення санвузла; переобладнати кімнату 1-2 площею 6,6 м2 в санвузол (згідно п. 5.20 ДБН В.2.2-15-2019 «Житлові будинки. Основні положення» із змінами); улаштувати дверний отвір на місці віконного отвору на вулицю із кімнати 1-3 площею 17,9 м2 з встановленням подвійних дверей; частину самочинної збудованої прибудови можливо використати для улаштування житлової кімнати площею 15,2 м2 та висотою не менше 2,5 м і коридору площею 8,3 м2; обладнати самостійні системи електропостачання з встановленням лічильників в межах виділених частин та системи опалення; зовнішні межі водопостачання (артезіанська скважина) та водовідведення залишити у загальному користуванні; ОСОБА_2 перенести ворота N? 2; межа розподілу горища проходить у відповідності до лінії розподілу житлового будинку без улаштування перегородки, згідно з протипожежними нормами; у власність ОСОБА_1 виділити земельну ділянку з кадастровим номер 5324085701:01:001:0029, площею 767 м., або 0,0767 га, що відповідає частині земельної ділянки для будівництва та обслуговування 53/100 частини житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 (позначено червоним кольором у додатку до висновку комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи N? 14 від 05 липня 2023 року); площа безпосередньо відокремленої частини земельної ділянки складає 709 м2. частина площі земельної ділянки спільного володіння складає 58м2; земельна ділянка ОСОБА_1 складається з двох частин та описується наступними межами; перша частина земельної ділянки описується: з боку земельної ділянки загального користування ( АДРЕСА_2 ) довжина межової лінії складає: 21,70м; з боку земельної ділянки загального користування ( АДРЕСА_3 ) довжина межової лінії складає: 23,63м.; з боку земельної ділянки спільного володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 довжина межової лінії складає: 9,66 м, 3,89 м; з боку земельної ділянки ОСОБА_2 довжина межової лінії складає 0,1м, 8,23м, 1,0м, 6,72м, 7,23 м. Друга частина земельної ділянки описується: з боку земельної ділянки загального користування ( АДРЕСА_3 ) довжина межової лінії складає: 22,42 м.; з боку земельної ділянки ОСОБА_3 довжина межової лінії складає: 19,00 м.; з боку земельної ділянки ОСОБА_2 довжина межової лінії складає : 18,43м, 1,80м, 18,33м; з боку земельної ділянки ОСОБА_2 довжина межової лінії складає: 9,35м, 8,18 м, 3,2 1м; з боку земельної ділянки, що залишається у спільному володінні довжина межової лінії складає: 1,29 м, 2,39 м, 5,0 м, 8,43 м, 4, 72 м; у власність ОСОБА_2 виділити земельну ділянку, кадастровий номером 5324085701:01:001:0029, площею 768 м., або 0,0768 га, що відповідає частині земельної ділянки для будівництва та обслуговування 47/100 частини житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 (позначено синім кольором у додатку до висновку комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи N? 14 від 05 липня 2023 року); площа безпосередньо відокремленої частини земельної ділянки складає 709 м2. частина площі земельної ділянки спільного володіння складає 59м2; земельна ділянка ОСОБА_2 описується наступними межами: з боку земельної ділянки ОСОБА_4 довжина межової лінії складає: 45,24м; з боку земельної ділянки загального користування ( АДРЕСА_2 ) довжина межової лінії складає 14,38м.; з боку земельної ділянки ОСОБА_1 довжина межової лінії складає: 7,23м, 6,72м, 1,0м, 8,23м, 0,1м; з боку земельної ділянки, що залишається у спільному володінні довжина межової лінії складає: 6, м, 0,7м, 6,0м, 2,39м; з боку земельної ділянки ОСОБА_1 довжина межової лінії складає; 3,21м, 8,18м, 9,35м; з боку земельної ділянки, що залишається у спільному володінні довжина межової лінії складає 1,80м; з боку земельної ділянки ОСОБА_1 довжина межової лінії складає 4,31м; з боку земельної ділянки ОСОБА_3 довжина межової лінії складає 9,94м; в спільному володінні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити земельну ділянку, кадастровий номер 5324085701:01:001:0029, площею 0,0117 га (позначено жовтим кольором у додатку до висновку комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи N? 14 від 05 липня 2023 року) для проходу, проїзду та обслуговування будівель за адресою: АДРЕСА_1 , з пропозицією встановлення сервітуту на вказану площу земельної ділянки для обох співвласників; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, а саме сплачений при подачі позову до суду судовий збір, витрати на проведення комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи N? 14 від 05 липня 2023 року, витрати на виготовлення технічного паспорту на домоволодіння

Відповідач надав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав в повному обсязі, зазначивши, що спірний житловий будинок він придбав за особисті кошти.

Позивач надала відповідь на відзив, де заперечує той факт, що спірний житловий будинок придбаний відповідачем за особисті кошти, оскільки ним не надано жодних доказів на підтвердження цього, вважає що доводи відповідача не можуть бути прийняті судом.

Позивач у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що у листопаді 2003 року чоловік продав квартиру за 35500 грн(6500 доларів США), їй передав із цієї суми 2000 дол. США за її частку та 2500 дол. США за частку дочки, всього 4500 дол. США, які вона віддала дочці на навчання. 05.12.2003 був придбаний спірний будинок за 24130грн (4525,50 доларів США), який був придбаний за спільні кошти, які вони з чоловіком заощадили. Кошти від продажу квартири чоловік витратив на власні потреби.

У судовому засіданні відповідач та його представник позовні вимоги не визнали в повному обсязі, надавши пояснення, що за змістом аналогічні тим, що викладені відзиві на позов та інших заявах по суті справи. Відповідач пояснив, що фактична ціна продажу квартири АДРЕСА_4 складала 12000 дол. США. Він віддав ОСОБА_1 та дочці 4500 дол. США, а решту 7500 витратив на придбання спірного будинку.

Представник третьої особи в судове засідання не заявився, попередньо надавши заяви про розгляд справи без його участі, при вирішенні спору просив врахувати дотримання майнових інтересів неповнолітнього ОСОБА_5 .

Заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 02.08.1985 сторони зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (т.1 а.с.6).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 29.10.2019 шлюб між сторонами розірвано (т.1 а.с.7).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Тахтаулівського старостинського округу №357 від 17.11.2021 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за даною адресою також зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 (т.1 а.с.8).

Відповідно до договору купівлі продажу від 08.11.2003 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 продали в рівних частках трикімнатну квартиру АДРЕСА_4 за 35500 грн(т. 1 а.с.78).

Як вбачається з договору купівлі-продажу ВВА№182789 від 05.12.2003, ОСОБА_2 придбав житловий будинок з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (том.1 а.с.9).

ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку №208998 від 24.02.2005 належить земельна ділянка, площею 0,1535га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконкому Тахтаулівської сільської ради від 30.01.2004 №14 (т. 1 а.с.37).

Згідно з технічним паспортом, виготовленим станом на 22.08.2003 КП ПБТІ «Інвентаризатор», нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає таким характеристикам: житловий будинок «А-1», літня кухня «Б», сарай «В,С,Д,Е», вбиральня «Ж», колодязь №1, огорожа №2-4 (т. 1 а.с.39-43).

Відповідно до технічного паспорта , виготовленого станом на 19.12.2022 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає таким характеристикам: житловий будинок «А-1,а», веранда «а1,а2», літня кухня «Б», погріб «б», сарай «В,Г,Е», погріб «е», вбиральня «Ж», колодязь №1, ворота, огорожа, хвіртка №2-4 (т. 1 а.с.156-161).

Згідно з довідкою Полтавського об`єднаного управління ПФУ в Полтавській області №3131 від 24.06.2022 ОСОБА_1 за період з січня 2021 року по червень 2022 року отримала виплати в сумі 36477,34 грн (т. 1 а.с.103).

Відповідно до відповіді Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №9-16-0.63-2997/2-22 від 20.12.2022 відповідно до місцевого фонду документації в архіві Відділу технічної документації земельна ділянка з кадастровим номером 5324085701:01:001:0029, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не обліковується (т.1 а.с.151).

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324085701:01:001:0029 зареєстрована за ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.12.2022 (т.1 а.с165).

Згідно з технічною документацією із землеустрою ОСОБА_2 належить право на земельну ділянку в АДРЕСА_1 (а.с.174-192).

За результатами висновку №14 від 05.07.2023 судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, запропоновано варіанти поділу житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в частках наближених до ідеальних; вказана вартість часток, наведена різниця часток і грошовому виразі співвласнику, частка якого менша або більша від ідеальної; запропоновано два варіанти розподілу земельної ділянки площею 0,1435га (кадастровим номером 5324085701:01:001:0029), відповідно до часток та з урахуванням варіанту розподілу будинку; вартість доплати по земельній ділянці не визначалась, так як варіанти розподілу земельної ділянки запропоновані в частках та (т.1 а.с.204-224).

У статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Частиною першою статті 57 СК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка, є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Відповідно до частини 7 статті 57 СК України якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

За змістом статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

У частині другій статті 372 ЦК України вказано, що в разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Судом встановлено, що спірне нерухоме майно придбане під час шлюбу, отже, є спільною сумісною власністю подружжя, тому підлягає поділу у рівних частинах.

Будь-яких обставин, які б свідчили про належність усього майна чи його частини на праві особистої приватної власності одному з подружжя під час судового розгляду не встановлено, як не встановлено підстав для відступу від рівності їхніх часток.

Посилання відповідача на те, що будинок був придбаний за його особисті кошти, не доведені належними та допустимими доказами, оскільки факт передачі коштів у сумі 4500 дол. США позивачу не виключає можливості придбання спірного будинку за спільні кошти подружжя. Також не спростовані твердження позивача про те, що ці кошти були передані їхній спільній дочці та витрачені нею на навчання.

У частині вимог щодо поділу земельної ділянки суд приходить до таких висновків.

Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до статті 61 СК України щодо об`єктів права спільної сумісної власності подружжя» від 11 січня 2011 року статтю 61 СК України доповнено частиною п`ятою такого змісту: об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації. Вказана норма набула чинності з 08 лютого 2011 року, однак була виключена на підставі Закону України «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка» № 4766 від 17 травня 2012 року, який набрав чинності 13 червня 2012 року. Натомість статтю 57 СК України доповнено пунктом 5 частини, згідно з яким особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації.

Отже, з урахуванням вказаних змін до СК України правовий режим приватизованої земельної ділянки змінювався. При цьому тільки в період часу з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації, визнавалась спільною сумісною власністю подружжя; до 08 лютого 2011 року та після 12 червня 2012 року така земельна ділянка належала до особистої приватної власності чоловіка або дружини, яка використала своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду.

Аналогічний висновок по застосуванню норм Закону України «Про внесення зміни до статті 61 СК України щодо об`єктів права спільної сумісної власності подружжя» від 11 січня 2011 року зроблений в постановах Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 1311/832/12 та від 12 листопада 2018 року у справі № 753/6139/14-ц.

Оскільки право власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_2 набуте у 2005 році, тому у частині визнання її об`єктом права спільної сумісної власності подружжя слід відмовити.

У частині вимог щодо поділу домоволодіння в натурі суд приходить до таких висновків.

Набуття права власності на об`єкти незавершеного будівництва визначено у статті 331 ЦК України. За змістом частини другої цієї статті право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

ЦК України у частині першій статті 376 ЦК України визначає поняття самочинного будівництва. Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина друга зазначеної статті).

Інструкція щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затверджена наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18 червня 2007 року № 55, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06 липня 2007 року за № 774/14041, визначає порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна, крім земельних ділянок, та застосовується суб`єктами господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна.

Згідно з пунктом 2.3 зазначеної Інструкції не підлягають поділу об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.

Висновок про те, що самочинно збудоване нерухоме майно не є об`єктом права власності, а тому не може бути предметом поділу зробив і Верховний Суд України у постановах від 04 грудня 2013 року у справі № 6-130цс13 та від 30 вересня 2015 року у справі № 6-286цс15, а також Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 361/4685/17 (провадження № 61-44133св18), від 15 квітня 2020 року у справі № 307/3957/14-ц (провадження № 61-43540св18), від 03 червня 2020 року у справі № 722/1882/16-ц (провадження № 61-39287св18), від 16 березня 2021 року у справі № 562/542/19 (провадження № 61-14468св20), від 15 листопада 2021 року у справі № 279/790/18 (провадження № 61-5368св20), від 17 листопада 2021 року у справі № 182/4522/19 (провадження № 61-19065св20), від 16 лютого 2022 року у справі № 495/6053/19 (провадження № 61-1694св21), від 09 березня 2023 року у справі № 127/28862/21 (провадження № 61-9283св22) та ін.

Послідовна і судова практика Великої Палати Верховного Суду стосовно висновку про те, що особа не набуває права власності на самочинне будівництво (постанови від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16 (провадження № 14-445цс16) та від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № № 14-8цс21)).

Відповідно до вимог статей 328 та 329 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За змістом зазначених норм матеріального права до прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на це новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільного обороту не виникає, у такому випадку особа є власником лише матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі неможливості поділу незакінченого будівництвом будинку суд може визнати право за сторонами спору на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити компенсацію.

Визнаючи при цьому право власності на матеріали чи обладнання, суд у своєму рішенні має зазначити (назвати) ці матеріали чи обладнання.

Як вбачається із висновку експерта за №14 від 05.07.2023, виявлено самочинну прибудову до житлового будинку, яка в установленому законом порядку не прийнята в експлуатацію.

Відповідно до ст.110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами на правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути вмотивовано у судовому рішенні.

З огляду на те, що у висновку експерта, який визначає варіанти поділу домоволодіння, враховане самочинне будівництво, тому суд не може взяти його як доказ технічної можливості виділу часток у спільній власності та приходить до висновку про відмову в позову у цій частині за недоведеністю.

З огляду на те, що позовні вимоги про поділ житлового будинку не підлягають задоволенню, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимоги про поділ земельної ділянки, яка є похідною від основної вимоги.

Питання щодо розподілусудового зборусуд вирішуєвідповідно довимог статті141ЦПК України пропорційнодо задоволенихвимог. Так,позивачем заявленодві вимоги провизнання житловогобудинку згосподарськими будівлямита спорудами, земельноїділянки об`єктами права спільної сумісної власності подружжя та поділ їх в натурі. За результатами розгляду позов задоволено в частині однієї вимоги, а щодо іншої відмовлено. Позивачем при пред`явленні позову сплачений судовий збір у розмірі 908 грн та витрати на проведення експертизи у розмірі 4000 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50% понесених судових витрат від 4908 грн 2454 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258-260 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Змінені позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :

-житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою; АДРЕСА_1 , що складається з: житлового будинку літ. «А-І, а» загальною площею 47,4 кв. м., житловою площею 24,5 кв.м.; веранди літ. «а1, а2»; літньої кухні літ. «Б»; погреба літ. «б», сараю літ. - «В», сараю літ. «С», сараю літ.«Д», сараю літ.«Е»; вбиральні літ.«Ж»; погреба літ. «е»; колодязь №-1; ворота, огорожа, хвіртка № 2-4.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 805 грн судових витрат.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст виготовлений 11.04.2024.

Суддя: Л. І. Стрюк