Ухвала

від 12.04.2024 по справі 280/8165/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ВІДВОДУ СУДДІ

12 квітня 2024 рокуСправа № 280/8165/23 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Киселя Р.В. від розгляду справи №280/8165/23 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, КП «Водоканал» про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта, визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (далі - відповідач 1) та КП «Водоканал» в особі генерального директора Шаповал Андрія Андрійовича (далі - відповідач 2), в якій позивачка просить суд:

- визнати протиправним та нечинним нормативно-правовий акт - рішення №546 від 28.10.1999 «Про порядок оплати за водоспоживання та водовідведення» відповідача 1, та таким, що втратило чинність у відповідності до законодавства, та

- визнати дії Генерального директора Комунального підприємства «Водоканал» протиправними чи/або нечесною підприємницьку діяльність Комунального підприємства «Водоканал» у зв`язку з отриманням відповіді на звернення людини з мотивів відсутності відповідності Конституції України або законам України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2023, справа передана на розгляд судді Киселю Роману Валерійовичу.

11.04.2024 позивачем подано заяву про відвід судді Киселя Романа Валерійовича (вх. №17238), в обґрунтування якої зазначено, що головуючий суддя Кисіль Р.В. під час розгляду справи 09.04.2024, яка перебуває на стадії підготовчого провадження:

1) приховав від учасників та вільних слухачів інформацію про отримання через канцелярію суду клопотання про визначення належних учасників справи з вих. №09042024/01 від 09.04.2024 з вимогами: «За наявністю наданих доказів у справі вирішити питання щодо належних відповідачів у справі, та у зв`язку з цим предмета спору щодо цих належних відповідачів та остаточної визначеності позовних вимог та складу учасників судового процесу» (аудіо запис судового засідання),

2) без отримання будь-якого клопотання з боку відповідачів за власною ініціативою вирішив дослідити строки позовної давності у відкритому провадженні,

3) без всебічного дослідження доказів, без дослідження всіх належних і допустимих доказів, що є у справі, залишив справу без руху, бо обурився на позивача з підстави, яка буде оголошена під час розгляду цієї ЗАЯВИ-2,

4) після оголошення не підписаної власноруч в нарадчій кімнаті ухвали від 09.04.2024 про залишення позовної заяви без руху суддя Кисіль Роман Валерійович грубо порушив процесуальний закон, бо не надавши оголошену ухвалу позивачу, покинув залу судового засідання, навіть не повідомивши про те, скільки часу треба чекати копію оголошеного «папіру».

Вважає, що достатнім для відводу є обґрунтоване припущення, що суддя Кисіль Р.В. у силу дії певних чинників не зможе виглядати в очах незацікавлених спостерігачів безстороннім та неупередженим.

Зазначає, що відповідно до вищезазначеного фактори існування грубого порушення вищезазначених вказаних процесуальних прав позивача, а також відмови про призначення правової та антикорупційної експертизи та за наслідками цього звернення до НАЗК та Кабінету Міністрів України можуть виступати чинниками непрямого впливу на суддю, що допускає виникнення у заявника сумнівів щодо неупередженості судді.

Вказує, що відсутня довіра до судді у справі, просить розглянути заяву за участі заявника.

Ухвалою суду від 11.04.2024 визнано необґрунтованими заяви ОСОБА_1 , які надійшли до суду 11.04.2024, про відвід судді Киселю Р.В., у тому числі заяву, яка розглядається (вх. №17238 від 11.04.2024), та вирішено питання про відвід здійснити суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) та передати справу у відповідності до ст.31 КАС України для вирішення питання про відвід судді.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви про відвід судді Киселя Р.В. (вх. №17238 від 11.04.2024) визначено суддю Запорізького окружного адміністративного суду Семененко Марину Олександрівну.

Відповідно до частини 3 та абзацу 1 частини 4 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з частиною 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

У заяві не наведено, та суддею не встановлено обгрунтованих підстав для вирішення питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, отже розгляд даної заяви здійснюється в порядку письмового провадження.

Частина 11 статті 40 КАС України визначає, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Розглянувши заяву про відвід (вх. №17238 від 11.04.2024), слід зазначити таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 36 КАС України, відповідно до частини 1 якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина 2 статті 36 КАС України).

Стаття 37 КАС України визначає такі підстав відводу (самовідводу) судді:

1. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

2. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

3. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.

4. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.

5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.

6. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.

Частиною 4 статті 36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Слід зазначити, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного закону не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість (безсторонність) судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості необхідно керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Наведені у заяві аргументи стосуються процесуальних рішень судді, прийнятих під час розгляду даної справи, зокрема, ухвали суду від 09.04.2024, якою позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху в частині позовних вимог щодо оскарження рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.10.1999 №546 «Про порядок оплати за водоспоживання та водовідведення», а також відмови у призначенні експертизи, та свідчать про незгоду заявника з такими процесуальними рішеннями судді, що відповідно до зазначених вище імперативних положень частини 4 статті 36 КАС України не може бути визнано обґрунтованою підставою відводу.

Отже, аргументи, якими заявник мотивує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів в об`єктивності судді, оскільки відсутні докази, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду на "суб`єктивний критерій", так і з погляду на "об`єктивний критерій", сформульовані Європейським судом з прав людини.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 17.07.2020 у справі №826/11409/17.

Інших обставин, визначених статтею 36 чи статтею 37 КАС України, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді Киселя Романа Валерійовича від розгляду справи №280/8165/23, у заяві не вказано, під час розгляду заяви таких обставин також не встанолено.

Враховуючи викладене, можна дійти висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді Запорізького окружного адміністративного суду Киселя Романа Валерійовича від розгляду даної адміністративної справи, у зв`язку з чим заява задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 31, 36, 40, 241, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви (вх. №17238 від 11.04.2024) ОСОБА_1 , про відвід судді Запорізького окружного адміністративного суду Киселя Романа Валерійовича від розгляду адміністративної справи №280/8165/23 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, КП «Водоканал» про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта, визнання дій протиправними - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя М.О. Семененко