Ухвала

від 12.04.2024 по справі 640/18911/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

12 квітня 2024 року №640/18911/22

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Діски А.Б., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомГромадської організації «Збережемо Солом`янський парк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 доДержавної інспекція архітектури та містобудування Українипровизнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робітТреті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт-Девелопмент» (код ЄДРПОУ: 37938869; місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Механізаторів, буд. 1);

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Міськбудальянс» (код ЄДРПОУ: 37451079; місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Філатова, буд. 10-А, офіс 2/36);

- Київську міську раду (код ЄДРПОУ: 22883141; місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36);

встановив:

Громадська організація «Збережемо Солом`янський парк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України, з вимогами про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ013210903187 від 10.09.2021 на будівництво об`єкта «Будівництво будівель готельного, офісного та багатофункціонального призначення на вул. Генерала Шаповала, 1-3 у Солом`янському районі», виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Міськбудальянс» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Смарт-Девелопмент».

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2022 позовну заяву залишено без руху.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 позовну заяву Громадської організації «Збережемо Солом`янський парк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 повернуто позивачем без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2023 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У зв`язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною судді, в провадженні якого перебувала справа №640/18911/22, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Діску А.Б.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду справу №640/18911/22 прийнято до свого провадження суддею Діскою А.Б. та вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник Громадської організації «Збережемо Солом`янський парк» подав заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ013210903187 від 10.09.2021 на будівництво об`єкта «Будівництво будівель готельного, офісного та багатофункціонального призначення на вул. Генерала Шаповала, 1-3 у Солом`янському районі», до набрання законної сили рішенням у даній справі;

- заборони замовникам будівництва - Товариству з обмеженою відповідальністю «СМАРТ- ДЕВЕЛОПМЕНТ» (ідентифікаційний код - 37938869, адреса місцезнаходження: вул. Генерала Шаповала, 1, м. Київ, 03035), Товариству з обмеженою відповідальністю «МІСЬКБУДАЛЬЯНС» (ідентифікаційний код - 37451079, адреса місцезнаходження: вулиця Філатова Академіка, 10-А , кв. офіс 2/36, м. Київ, 01042) і генеральному підряднику - Товариству з обмеженою відповідальністю «СІГМА- БІЛДІНГ» (ідентифікаційний код - 40136390, адреса місцезнаходження: вулиця Січових Стрільців, 77, кімната 702, м. Київ, 04053) та іншим особам (у тому числі підрядникам чи субпідрядникам) проводити будь-які будівельні роботи на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ013210903187 від 10.09.2021 на будівництво об`єкта «Будівництво будівель готельного, офісного та багатофункціонального призначення на вул. Генерала Шаповала, 1-3 у Солом`янському районі» за адресою: вул. Генерала Шаповала, 1-3 у Солом`янському районі міста Києва до набрання законної сили рішенням у даній справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник Громадської організації «Збережемо Солом`янський парк» зазначив, що Державною інспекцією архітектури та містобудування України (надалі ДІАМ) у період з 07.03.2024 по 15.03.2024 була проведена перевірка дотримання Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження містобудівної діяльності, а саме: під час видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво будівель готельного, офісного та багатофункціонального призначення» за адресою: вул. Генерала Шаповала, 1-3 у Солом`янському районі м. Києва; на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:72:186:0006, 8000000000:72:186:0005, 8000000000:72:186:0067, 8000000000:72:186:0046; з реєстраційним номером в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (далі - ЄДЕССБ) MU01:3886-6475-1862-7066.

Актом перевірки встановлено ряд порушень, допущених при оформленні та видачі містобудівних умов та обмежень, на підставі яких видано оскаржуваний у цій справі дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ013210903187 від 10.09.2021.

ДІАМ зроблено висновок про те, що Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) порушено вимоги пункту 3 частини п`ятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній станом на 24.09.2019) та посадовою особою Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво будівель готельного, офісного та багатофункціонального призначення» за адресою вул. Генерала Шаповала, 1-3 у Солом`янському районі міста Києва, з порушеннями вимог пункту 3 частини четвертої, пунктів 1, 3, 8, 9 частини п`ятої, частини шостої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній станом на 24.09.2019).

На підставі матеріалів позапланової перевірки, відповідно до частини четвертої ст. 41-1 Закону №3038-VI головним інспектором будівельного нагляду ДІАМ було прийнято рішення від 15.03.2024 № CI01:4250-3491-3231-8227 про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво будівель готельного, офісного та багатофункціонального призначення» з реєстраційним номером в ЄДЕССБ MU01:3886-6475-1862-7066 за адресою: вул. Генерала Шаповала, 1-3 у Солом`янському районі міста Києва.

Заявник зазначає, що наразі орган, яким видано оскаржуваний у цій справі дозвіл, реалізуючи свої повноваження у сфері державного архітектурно-будівельного нагляду, дійшов висновку про незаконність оформлення та видачі містобудівних умов та обмежень та

звернувся з позовом до суду про їх скасування.

Наслідком задоволення такого позову є анулювання органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт. Тобто, дії відповідача - державної інспекції архітектури та містобудування України вже направлені на вирішення спірних правовідносин у спосіб, що передбачає припинення права на виконання будівельних робіт за оскаржуваним у цій справі дозволом.

Виявлені обставини порушення Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вимог законодавства при видачі містобудівних умов та обмежень від 24.09.2019 № 1184 вказують на очевидність ознак протиправності дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ013210903187 від 10.09.2021.

Крім того заявник вказує, що невжиття вищевказаних заходів забезпечення позову може спричинити негативні та невідворотні наслідки для природного стану земельних ділянок, на яких здійснюється будівництво, адже: частина земельної ділянки 8000000000:72:186:0006, на якій в тому числі здійснюється будівництво знаходиться в межах зеленої зони, яка входить до Програми розвитку зелених зон міста Києва та відноситься до парку; функціональне призначення земельних ділянок передбачає, що одна з земельних ділянок (0006) є територією громадських будівель та споруд, а за цільовим призначенням землею громадської забудови - тобто землею, яка використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), що виключає будівництво багатоквартирних будинків масової забудови, адже зазначена земельна ділянка та інфраструктурні потужності мікрорайону, відповідно до ДПТ, не розраховані для такого будівництва; відповідно до графічної частини чинного на момент видачі містобудівних умов та обмежень Генерального міста Києва, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:186:0006 частково відноситься до зсувонебезпечних територій, про що у містобудівних умовах та обмеженнях не вказано.

Заявник звертає увагу суду, що 14.10.2023 відбувся зсув частини Солом`янського ландшафтного парку внаслідок виконання будівельних робіт з риття котловану, про що було повідомлено у засобах масової інформації та соціальних мережах, та отримало реакцію від Київської міської влади у вигляді повідомлення, що забудовник відновить нанесену шкоду (докази наявні в матеріалах справи).

У зв`язку з зсувом ґрунтів КП «Київблагоустрій» зупиняло дію контрольної картки на проведення робіт щодо грудня 2023 року.

При цьому КП «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» (КП «СУППР») направило листа Генеральному директору ТОВ «Міськбудальянс», в якому йдеться про те, що 14.10.2023 дійсно виник зсув ґрунтів на об`єкті «Будівництво будівель готельного, офісного та багатофункціонального призначення на вул. Генерала Шаповала, 1-3 у Солом`янському районі м. Києва» під час виконання земляних робіт при влаштуванні котловану житлового будинку № 1.

В листі вказано про допущення порушення вимог протизсувного режиму підрізання зсувонебезпечного схилу, що виконувалось без влаштування тимчасового кріплення, що призвело до зсуву ґрунтів обсягом біля 1000 м3. Зсувний процес остаточно не зупинений, є загроза поширення на прогулянкову дорогу Солом`янського ландшафтного парку.

За наведених обставин вважає, що є всі підстави стверджувати, що в разі невжиття заходів забезпечення позову буде завдано шкоду законним правам та інтересам громади міста Києва, а подальше проведення будівельних робіт за відсутності належних дозвільних документів може завдати невідворотних наслідків.

У той же час, у зв`язку із закінченням будівництва оскаржуваний дозвіл втратить чинність, що унеможливить визнання його незаконним та скасування у судовому порядку, отже призведе до неможливості захисту та поновлення порушених прав позивачів, а також належного виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

До того ж, на думку заявника, можливим є завдання невідворотних наслідків внаслідок виконання оскаржуваного дозволу, таких як подальша руйнація Солом`янського ландшафтного парку та загроза невизначеному колу осіб, які постійно знаходяться в безпосередній близькості з об`єктом будівництва.

Заяву про забезпечення позову зареєстровано канцелярією суду 11.04.2024 та передано на розгляд суду.

Суд, розглянувши заяву та додані до неї матеріали, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За приписами частин 1, 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Водночас, ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Представник позивача, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, вказує на наявність обох підстав для вжиття визначених законом заходів забезпечення позову.

Надаючи оцінку таким доводам заявника, суд зазначає наступне.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті, яке фактично ґрунтується на тих самих аргументах, які покладені в підстави позову, є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 22.12.2020 у справі №640/9593/20.

Так, обгрунтовуючи очевидну протиправність оскаржуваного рішення, дію якого представник позивача просить зупинити, заявник зазначає, що ДІАМ за результатами позапланової перевірки був складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.03.2024 за реєстраційним номером у ЄДЕССБ CH01:4100-2280-7155-7106. Актом перевірки встановлено ряд порушень, допущених при оформленні та видачі містобудівних умов та обмежень. А тому виявлені обставини порушення Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вимог законодавства при видачі містобудівних умов та обмежень від 24.09.2019 № 1184 вказують на очевидність ознак протиправності дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ013210903187 від 10.09.2021.

Проте, обставини, встановлені у вказаному акті перевірки, зокрема, щодо питання невідповідності проектної документації щодо здійснення забудови цільовому та функціональному призначенню земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні, щодо невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, щодо обмежень у використанні, які мали відображатись в містобудівних умовах та обмеженнях, у тому числі щодо охорони культурної спадщини, є обставинами, на які позивач посилається в якості обгрунтування позовних вимог, вказуючи на протиправність оскаржуваного рішення.

Водночас під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом саме під час розгляду спору по суті. Надання правової оцінки доводам позивача, висловленим на обґрунтування позовних вимог по суті спору, має здійснюватися судом у межах процедури судового розгляду, з дотриманням усіх процесуальних гарантій учасників справи, передбачених процесуальним законом, а тому вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб, фактично, призводить до вирішення спору по суті й може мати вплив на судове рішення, яке згодом буде ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту (аналогічний за змістом висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 29.01.2020 у справі №640/9167/19).

Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність прийнятих оспорюваних рішень, дій чи бездіяльності відповідача, в т.ч. і щодо тих, які є предметом розгляду судом в інших справах.

Щодо доводів позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї статті визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Отже, однією з необхідних передумов вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/5233/18.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Суд наголошує, що розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд має враховувати докази, надані на підтвердження вказаних заявником обставин.

Обгрунтування доводів представника позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся зводяться до того, що подальше проведення будівельних робіт за відсутності належних дозвільних документів може завдати невідворотних наслідків для природного стану земельних ділянок та нести загрозу для невизначеного кола осіб, а із закінченням будівництва оскаржуваний дозвіл втратить чинність.

Надаючи оцінку вказаним доводам заявника, суд вказує, що відповідно до п. 7, 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Як вбачається з документів, доданих до заяви про забезпечення позову, 15.03.2024 Департаментом Державного архітектурно-будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування України було прийнято рішення про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво будівель готельного, офісного та багатофункціонального призначення» з реєстраційним номером в ЄДЕССБ MU01:3886-6475-1862-7066 за адресою: вул. Генерала Шаповала, 1-3 у Солом`янському районі міста Києва.

Представником позивача до заяви про забезпечення позову не надано належних та допустимих доказів того, що після зупинення дії містобудівних умов та обмежень забудовником продовжується будівництво, внаслідок якого, за твердженням позивача, можуть настати невідворотні наслідки.

Крім того, суд враховує, що відповідно до абз. 16 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності. Вказані заходи можуть бути співмірними та відповідати критеріям суспільної необхідності та пропорційності в разі допущення таких порушень.

Таке зупинення будівельних робіт можливе шляхом видачі припису за наслідками здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю під час виконання будівельних робіт у порядку проведення позапланової перевірки суб`єкта містобудування (п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553).

При цьому доводи представника позивача про те, що відповідний уповноважений орган позбавлений можливості проводити планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) спростовуються наданими до заяви про забезпечення позову документами, з яких вбачається, що вже під час дії воєнного стану така позапланова перевірка спірного будівництва проводилась.

Отже, суд доходить висновку, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованою та такою, що не підтверджується належними доказами, заяву позивача про забезпечення позову, та не вбачає підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви представника Громадської організації «Збережемо Солом`янський парк» про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя Діска А.Б.