Рішення

від 12.04.2024 по справі 380/29854/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року

справа №380/29854/23

провадження № П/380/30098/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д. розглянув у письмовому провадженні в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в

ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулась до суду із позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради (місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; ЄДРПОУ: 26256622), в якому просить:

визнати протиправними дії виконавчого комітету Львівської міської ради з прийняття рішення № 273 Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію гр. ОСОБА_1 зблокованої нежитлової будівлі котеджу №4 у житлову одиницю (квартиру АДРЕСА_2 після спливу 10 робочих днів з дня реєстрації звернення громадянки ОСОБА_1 від 08.02.2023, що зареєстроване в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за номером АМ01:3604-5961-3300-4778;

визнати протиправним та скасувати Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 22.03.2023 № 273 Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію гр. ОСОБА_1 зблокованої нежитлової будівлі котеджу №4 у житлову одиницю (квартиру АДРЕСА_2 .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 08.02.2023 позивачем зареєстровано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва заяву на видачу містобудівних умов та обмежень на реконструкцію зблокованої нежитлової будівлі котеджу у житлову одиницю (квартиру), однак 21.03.2023 відповідачем прийнято рішення, яким відмовлено у наданні таких містобудівних умов та обмежень. Позивач вважає оскаржуване рішення та дії відповідача протиправними, оскільки відповідач не мав повноважень на прийняття оскаржуваного рішення після спливу 10 робочих днів з дня реєстрації його звернення. В підтвердження такої позиції позивач покликається на положення пп.1.п.1. Постанови КМ України від 24 червня 2022 року № 722 Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану, згідно з якими надання послуг з питань дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві здійснюється з урахуванням таких особливостей: на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану у разі ненадання відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки або неприйняття рішення про відмову в їх наданні протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви про їх видачу проектування об`єкта будівництва здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні та обмежень у використанні земель, визначених Законом України Про охорону культурної спадщини.

Окрім того, представник позивача подав до суду заяву про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з обгрунтуванням причин поважності пропуску такого строку.

Ухвалою суду від 11.12.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 08.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову. Водночас зазначено, що заява про поновлення строку на звернення до суду буде розглядатися з урахуванням позиції відповідача.

16.01.2024 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

17.01.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що підставою прийняття оскаржуваного рішення від 21.03.2023 № 273 є невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки відповідно до генерального плану смт. Брюховичі, затвердженого рішенням Брюховицької селищної ради від 26.04.2018 № 567 Про затвердження проекту коригування генерального плану АДРЕСА_2 розташована на території закладів відпочинку та туризму, що не відповідає намірам забудови реконструкції зблокованої нежитлової будівлі котеджу у житлову одиницю (квартиру). Вказує, що згідно з інформацією про земельну ділянку, на якій розташована зблокована нежитлова будівля котеджу, функціональне її призначення - для будівництва оздоровчо-розважального комплексу (07.01 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення). Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:11:002:0001, площею 3,8 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, для будівництва оздоровчо-розважального комплексу належить на праві комунальної власності Львівській міській раді. При цьому, згідно акту готовності об`єкту до експлуатації та Сертифікату серія ЛВ № 162180850514 від 23.03.2018 найменування закінченого будівництвом об`єкта - Будівництво оздоровчо-розважального комплексу на АДРЕСА_3 , І черга (1,3 пусковий комплекси), що доводить, що на даній земельній ділянці здійснювалося будівництво саме оздоровчо-розважального комплексу, а не житлових одиниць на території закладів відпочинку та туризму. Щодо прийняття рішення виконавчим комітетом у строк більше 10 днів, то вважає, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі не може бути підставою для визнання його протиправним та скасування з огляду на висновки Верховного Суду у постанові від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.

Ухвалою від 18.01.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про перехід в загальне позовне провадження та постановив справу і надалі розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 10.04.2024 суд визнав поважними причини пропуску та поновив строк ОСОБА_1 на звернення до суду в даній справі.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.10.2022 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить зблокована нежитлова будівля котеджу АДРЕСА_2 .

08.02.2023 ОСОБА_1 зареєстровано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за номером AM01:3604-5961-3300-4778 заяву на видачу містобудівних умов та обмежень на реконструкцію зблокованої нежитлової будівлі котеджу №4 у житлову одиницю (квартиру АДРЕСА_2 .

До заяви на видачу містобудівних умов та обмежень позивачем долучено такі документи: план топографо-геодезичного знімання території в масштабі 1:2000; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.10.2022; містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками; ситуаційну схему схему розміщення ділянки в структурі населеного пункту.

21.03.2023 Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення №273 Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію гр. ОСОБА_1 зблокованої нежитлової будівлі котеджу № 4 у житлову одиницю (квартиру АДРЕСА_2 , яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію зблокованої нежитлової будівлі котеджу № 4 у житлову одиницю (квартиру АДРЕСА_2 .

Підставою прийняття рішення вказано те, що наміри забудови не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Відповідно до генерального плану смт. Брюховичі, затвердженого рішенням Брюховицької селищної ради від 26.04.2018 № 567 Про затвердження проекту коригування генерального плану смт.Брюховичі - територія закладів відпочинку та туризму, що не відповідає намірам забудови реконструкції зблокованої нежитлової будівлі котеджу № 4 у житлову одиницю (квартира АДРЕСА_4 .

Не погоджуючись з такими діями та рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України Про місцеве самоврядування від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 1 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до частини третьої статті 29 Закону №3038-VI перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 06.11.2017 №289, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.11.2017 за № 1437/31305 (далі Перелік).

Відповідно до пункту 25 Переліку містобудівні умови та обмеження не надаються для реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

Реконструкція нежитлової будівлі з нежитлової у житлову одиницю призводить до зміни функціонального призначення, а відтак є необхідним отримання містобудівних умов та обмежень.

Ухвалою Львівської міської ради № 507 від 26.05.2016 Про визначення уповноваженого органу містобудування та архітектури з питань видачі містобудівних умов та обмежень виконавчий комітет Львівської міської ради визначено спеціально-уповноваженим органом містобудування та архітектури з питань видачі містобудівних умов та обмежень.

Відповідно до частини третьої статті 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Відповідно до частини 4 статті 29 Закону №3038-VI підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Відповідно до частини шостої статті 29 Закону №3038-VI надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

З дати подання позивачем 08.02.2023 заяви про надання містобудівних умов та обмежень до дати прийняття відповідачем 21.03.2023 Рішення №273 минуло 29 робочих днів.

Вказане свідчить про те, що спірне рішення відповідачем прийнято після спливу визначеного законом строку, в межах якого таке рішення повинно було бути прийняте.

Отже, суб`єкт владних повноважень не дотримався вимог ч.6 ст.29 Закону Про регулювання містобудівної діяльності, а тому суд приходить до висновку, що оспорюване рішення прийняте Виконавчим комітетом Львівської міської ради після спливу визначеного законом строку, в межах якого таке рішення повинно було бути прийняте.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні із 05 год.30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, строк дії якого продовжувався неодноразово і який діє донині.

Таким чином, звернення позивача із заявою про надання містобудівних умов та обмежень (08.02.2023) та прийняття відповідачем спірного рішення (22.03.2023) відбулося під час дії в Україні воєнного стану.

Як установлено пп.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 722 Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану, надання послуг з питань дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану:

у разі ненадання відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки або неприйняття рішення про відмову в їх наданні протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви про їх видачу проектування об`єкта будівництва здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні та обмежень у використанні земель, визначених Законом України Про охорону культурної спадщини.

Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначає Закон України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності від 06.09.2005 №2806-ІV (далі - Закон №2806-ІV).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2806-ІV принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Відповідно до пункту шостого частини першої статті 4-1 Закону №2806-ІV у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.

Таким чином, бездіяльність дозвільного органу стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб`єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди. При цьому дії дозвільного органу, які пов`язані з несвоєчасним прийняттям та,або направленням суб`єкту господарювання рішення про відмову у видачі документу дозвільного характеру, не створюють для нього (суб`єкта) ніяких правових наслідків, оскільки виконання таких дій дозвільним органом здійснюється з порушенням умов, зазначених у законі.

Отже, право на застосування принципу мовчазної згоди не може бути змінене або припинене у зв`язку із прийняттям та/або направленням дозвільним органом рішення про відмову у видачі документа дозвільного характеру із порушенням строків, встановлених законом.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, зокрема, принципи прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та прийняття рішення, вчинення дії обґрунтовано, що є одночасно і орієнтирами при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури, та із урахуванням як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що дії відповідача з прийняття рішення №273 Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію гр. ОСОБА_1 зблокованої нежитлової будівлі котеджу №4 у житлову одиницю (квартиру АДРЕСА_5 ) на вул. Незалежності України, 64 у смт. Брюховичі Львівскої міської територіальної громади після спливу 10 робочих днів з дня реєстрації звернення позивача від 08.02.2023 не відповідають визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах, Закону №3038-VI та Закону №2806-ІV, тому позовні вимоги щодо визнання таких дій протиправними слід задовольнити.

Оскільки вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 22.03.2023 №275 Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію гр. ОСОБА_1 зблокованої нежитлової будівлі котеджу №4 у житлову одиницю (квартиру АДРЕСА_5 ) на вул. Незалежності України, 64 у смт. Брюховичі Львівскої міської територіальної громади є похідними, то такі теж підлягають задоволенню.

При цьому суд враховує викладені у листі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 20.11.2023 №20445/28/10-23, наданого у відповідь на адвокатський запит про надання інформації у сфері містобудівної діяльності, роз`яснення щодо розміщення об`єктів житлового фонду у тому числі набутою шляхом реконструкції нежитлових будівель на землях рекреаційного призначення.

Зокрема, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомило, що відповідно до ч. 1 ст. 51 Земельного кодексу України (далі - Кодекс) до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.

Згідно із ч. 3 ст. 52 Кодексу на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. На таких землях (крім земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельних ділянок, зайнятих об`єктами фізичної культури і спорту, інших аналогічних об`єктів) допускається будівництво відповідно до чинної містобудівної документації об`єктів житлового та громадського призначення, що не порушують режим використання земель рекреаційного призначення.

На думку Міністерства, земельне законодавство допускає можливість розміщення житлових об`єктів на землях рекреаційного призначення за умови дотримання режиму їх використання та містобудівного законодавства. Планування і забудова територій населених пунктів та міжселенних територій на державному, регіональному та місцевому рівні регулюється державними будівельними нормами ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій (далі - ДБН), яким, крім іншого, передбачено: ландшафтні та рекреаційні території являють собою мережу ділянок озеленених та інших відкритих просторів різного призначення, розташованих як на територіях населених пунктів та приміських зон, так і на міжселенних територіях, в тому числі ландшафтних комплексів, рекреаційних зон, курортів та оздоровчих місцевостей, об`єктів культурної спадщини та туристичних зон, територій природно-заповідного та водного фондів, водозахисних, полезахисних, транспортно-розподільних озеленених смуг та інших об`єктів зеленого господарства (абзац перший пункту 8.1.1 ДБН); при формуванні мережі ландшафтних та рекреаційних територій населених пунктів, серед іншого, слід виділяти території обмеженого користування (ділянки житлової забудови, об`єктів громадського обслуговування, культурної спадщини, виробництва) (абзаци перший та третій пункту 8.1.2 ДБН); курортні території можуть бути відокремленими, розміщеними за межами населених пунктів або бути функціональними зонами курортних міст і селищ, а також інших населених пунктів (промислових, портових, сільськогосподарських), які мають в межах своїх територій санаторно-курортні та рекреаційні заклади (абзац другий пункту 8.5.1 ДБН); на території другої зони санітарної охорони курортів слід передбачати розташування санаторно-курортних та рекреаційних закладів (у тому числі рекреаційного житла) та об`єктів іншого використання (перша частина пункту 8.5.7 ДБН). Нормативні вимоги до рекреаційного житла наведено у пункті 8.5.8 ДБН. Крім того, пунктом 3.10 ДБН визначено, будинок дачний - це житловий будинок садибного типу для використання протягом року для відпочинку, тимчасового перебування або постійного проживання.

У листі Міністерство також зазначає, що території дачної та садової забудови призначаються для організації відпочинку громадян, ведення садівництва та городництва з будівництвом дачних, садових будинків для тимчасового або постійного проживання; нову дачну або садову забудову рекомендується розміщувати за межами населених пунктів на земельних ділянках з цільовим призначенням для дачного будівництва чи індивідуального садівництва; при переведенні існуючої дачної і садової забудови у райони садибної забудови має бути забезпечена відповідність показників соціальної, транспортної та інженерної інфраструктури нормативам садибної забудови в межах населених пунктів (пункти 6.1.43; 6.1.45; 6.1.49 ДБН). Додатково інформує, що Порядок переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 р. № 321 із змінами. Відповідно до викладеного, Міністерство вважає, що за умови дотримання певних нормативних вимог та процедур на категорії земель рекреаційного призначення допускається розміщення зазначених об`єктів.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відтак, сплачений позивачем судовий збір за вказаним позовом підлягає стягненню на його користь з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 242-246, 250, 257-262, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Виконавчого комітету Львівської міської ради (пл. Ринок, буд. 1, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 26256622) з прийняття рішення № 273 Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію гр. ОСОБА_1 зблокованої нежитлової будівлі котеджу №4 у житлову одиницю (квартиру АДРЕСА_2 після спливу 10 робочих днів з дня реєстрації звернення громадянки ОСОБА_1 від 08.02.2023, що зареєстроване в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за номером АМ01:3604-5961-3300-4778.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради (пл. Ринок, буд. 1, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 26256622) від 22.03.2023 № 273 Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію гр. ОСОБА_1 зблокованої нежитлової будівлі котеджу №4 у житлову одиницю (квартиру АДРЕСА_2 .

Стягнути з Виконавчого комітету Львівської міської ради (пл. Ринок, буд. 1, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 26256622) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Чаплик І.Д.