Постанова

від 20.08.2024 по справі 380/29854/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/29854/23 пров. № А/857/11674/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Кухтея Р. В., Ільчишин Н. В.;

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі № 380/29854/23 (головуюча суддя Чаплик І. Д., м. Львів) за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2023 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправними дій виконавчого комітету Львівської міської ради з прийняття рішення № 273 «Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію гр. ОСОБА_1 зблокованої нежитлової будівлі котеджу №4 у житлову одиницю (квартиру АДРЕСА_1 » після спливу 10 робочих днів з дня реєстрації звернення громадянки ОСОБА_1 від 08.02.2023, що зареєстроване в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за номером АМ01:3604-5961-3300-4778; визнання протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 22.03.2023 № 273 «Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію гр. ОСОБА_1 зблокованої нежитлової будівлі котеджу №4 у житлову одиницю (квартиру АДРЕСА_1 ».

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що 08.02.2023 позивачем зареєстровано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва заяву на видачу містобудівних умов та обмежень на реконструкцію зблокованої нежитлової будівлі котеджу у житлову одиницю (квартиру), однак 21.03.2023 відповідачем прийнято рішення, яким відмовлено у наданні таких містобудівних умов та обмежень. Позивач вважає оскаржуване рішення та дії відповідача протиправними, оскільки відповідач не мав повноважень на прийняття оскаржуваного рішення після спливу 10 робочих днів з дня реєстрації його звернення. В підтвердження такої позиції позивач покликався на положення пп.1.п.1. постанови КМ України від 24 червня 2022 року №722 «Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану», згідно яких надання послуг з питань дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві здійснюється з урахуванням таких особливостей: на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану у разі ненадання відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки або неприйняття рішення про відмову в їх наданні протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви про їх видачу проектування об`єкта будівництва здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні та обмежень у використанні земель, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Виконавчого комітету Львівської міської ради з прийняття рішення № 273 «Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію гр. ОСОБА_1 зблокованої нежитлової будівлі котеджу №4 у житлову одиницю (квартиру АДРЕСА_1 » після спливу 10 робочих днів з дня реєстрації звернення громадянки ОСОБА_1 від 08.02.2023, що зареєстроване в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за номером АМ01:3604-5961-3300-4778. Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 22.03.2023 № 273 «Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію гр. ОСОБА_1 зблокованої нежитлової будівлі котеджу №4 у житлову одиницю (квартиру АДРЕСА_1 ». Стягнуто з Виконавчого комітету Львівської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1073 грн 60 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідачем - Виконавчим комітетом Львівської міської ради, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що підставою прийняття оскаржуваного рішення від 21.03.2023 № 273 є невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Так, відповідно до генерального плану смт. Брюховичі, затвердженого рішенням Брюховицької селищної ради від 26.04.2018 № 567 «Про затвердження проекту коригування генерального плану смт. Брюховичі», зблокована нежитлова будівля котеджу АДРЕСА_1 розташована на території закладів відпочинку та туризму, що не відповідає намірам забудови реконструкції зблокованої нежитлової будівлі котеджу у житлову одиницю (квартиру). Згідно з інформацією про земельну ділянку, на якій розташована зблокована нежитлова будівля котеджу, її функціональне призначення - для будівництва оздоровчо-розважального комплексу. Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:11:002:0001, з цільовим призначенням - для будівництва оздоровчо-розважального комплексу, належить на праві комунальної власності Львівській міській раді. Щодо прийняття рішення виконавчим комітетом у строк більше 10 днів, то вважає, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі не може бути підставою для визнання його протиправним та скасування з огляду на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 23.04.2020 у справі №813/1790/18. Крім того, апелянт зазначає про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовною заявою та про протиправний розгляд судом першої інстанції даної справи у письмовому провадженні.

Позивачем надіслано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому висловлено прохання відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено у справі незначної складності, суд апеляційної інстанції в порядку ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.10.2022, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить зблокована нежитлова будівля котеджу АДРЕСА_1 .

08.02.2023 ОСОБА_1 зареєстровано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва заяву за номером AM01:3604-5961-3300-4778 на видачу містобудівних умов та обмежень на реконструкцію зблокованої нежитлової будівлі котеджу №4 у житлову одиницю (квартиру АДРЕСА_1 .

До заяви на видачу містобудівних умов та обмежень позивачем долучено такі документи: план топографо-геодезичного знімання території в масштабі 1:2000, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.10.2022, містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками, ситуаційну схему схему розміщення ділянки в структурі населеного пункту.

21.03.2023 Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення №273 «Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію гр. ОСОБА_1 зблокованої нежитлової будівлі котеджу № 4 у житлову одиницю (квартиру АДРЕСА_1 », яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію зблокованої нежитлової будівлі котеджу № 4 у житлову одиницю (квартиру АДРЕСА_1 .

Підставою прийняття рішення вказано те, що наміри забудови не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Відповідно до генерального плану смт. Брюховичі, затвердженого рішенням Брюховицької селищної ради від 26.04.2018 № 567 «Про затвердження проекту коригування генерального плану смт. Брюховичі», спірний об`єкт знаходиться на території закладів відпочинку та туризму, що не відповідає намірам забудови реконструкції зблокованої нежитлової будівлі котеджу № 4 у житлову одиницю (квартира АДРЕСА_1 .

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині розгляду судом першої інстанції справи в порядку письмового провадження, слід зазначити наступне.

Відповідно до приписів статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 3 ст. 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 12 КАС України визначено виключний перелік справ, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження.

Згідно з частиною четвертою ст. 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Колегія суддів проаналізувавши доводи апелянта в цій частині дійшла висновку, що ним не наведено обставин визначених ч. 4 ст. 257 КАС України щодо необхідності розгляду вказаної справи в загальному позовному провадженні.

Таким чином, доводи Виконавчого комітету Львівської міської ради про необхідність розгляду справи в загальному позовному провадженні не знайшли свого підтвердження.

В частині доводів апеляційної скарги про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовною заявою, слід зазначити наступне.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 визнано поважними причини пропуску строку та поновлено строк звернення позивачу в адміністративній справі.

Так, представник позивача подав до суду першої інстанції заяву про поновлення строку на звернення до адміністративного суду. Заява мотивована тим, що позивач вже подавала 11.04.2023 до суду позовну заяву з тим самим предметом та з тих самих підстав, однак ухвалою від 17.11.2023 вказаний позов було залишено без розгляду. Позивач зазначала, що звертається до суду з тим же предметом, однак з додатковими підставами, про наявність яких позивач дізналась 20.11.2023.

Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законом не передбачено вичерпного переліку обставин, які можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на звернення до адміністративного суду. Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони, які унеможливили звернення до суду з адміністративним позовом.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22.

Проаналізувавши підстави, з яких судом першої інстанції було поновлено строк на звернення до суду, апеляційний суд приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на звернення до суду та підставність його поновлення.

Щодо доводів апеляційної скарги по суті заявлених позовних вимог, слід зазначити наступне.

Згідно частини третьої статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Пунктом вісім частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Частиною третьою статті 29 Закону №3038-VI передбачено, що перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 №289, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.11.2017 за № 1437/31305 (далі Перелік).

Згідно пункту 25 Переліку містобудівні умови та обмеження не надаються для реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

Реконструкція нежитлової будівлі з нежитлової у житлову одиницю призводить до зміни функціонального призначення, а відтак є необхідним отримання містобудівних умов та обмежень.

Ухвалою Львівської міської ради № 507 від 26.05.2016 «Про визначення уповноваженого органу містобудування та архітектури з питань видачі містобудівних умов та обмежень» виконавчий комітет Львівської міської ради визначено спеціально-уповноваженим органом містобудування та архітектури з питань видачі містобудівних умов та обмежень.

Згідно частини третьої статті 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Згідно частини 4 статті 29 Закону №3038-VI підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Згідно частини шостої статті 29 Закону №3038-VI надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

З дати подання позивачем 08.02.2023 заяви про надання містобудівних умов та обмежень до дати прийняття відповідачем 21.03.2023 рішення №273 минуло 29 робочих днів.

Вказане свідчить про те, що спірне рішення відповідачем прийнято після спливу визначеного законом строку, в межах якого таке рішення повинно було бути прийняте.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень не дотримався вимог ч.6 ст.29 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», а тому оспорюване рішення прийняте Виконавчим комітетом Львівської міської ради після спливу визначеного законом строку, в межах якого таке рішення повинно було бути прийняте.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 год.30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, строк дії якого продовжувався неодноразово і який діє донині.

Отже, звернення позивача із заявою про надання містобудівних умов та обмежень (08.02.2023) та прийняття відповідачем спірного рішення (22.03.2023) відбулося під час дії в Україні воєнного стану.

Відповідно до пп.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 722 «Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану», надання послуг з питань дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві здійснюється з урахуванням таких особливостей: на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану: у разі ненадання відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки або неприйняття рішення про відмову в їх наданні протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви про їх видачу проектування об`єкта будівництва здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні та обмежень у використанні земель, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 №2806-ІV (далі - Закон №2806-ІV) принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Пунктом шостим частини першої статті 4-1 Закону №2806-ІV встановлено, що у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.

Отже, бездіяльність дозвільного органу стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб`єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди. При цьому дії дозвільного органу, які пов`язані з несвоєчасним прийняттям та/або направленням суб`єкту господарювання рішення про відмову у видачі документу дозвільного характеру, не створюють для нього (суб`єкта) ніяких правових наслідків, оскільки виконання таких дій дозвільним органом здійснюється з порушенням умов, зазначених у законі.

Право на застосування принципу мовчазної згоди не може бути змінене або припинене у зв`язку із прийняттям та/або направленням дозвільним органом рішення про відмову у видачі документа дозвільного характеру із порушенням строків, встановлених законом.

Дії відповідача з прийняття рішення №273 «Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію гр. ОСОБА_1 зблокованої нежитлової будівлі котеджу №4 у житлову одиницю (квартиру АДРЕСА_2 ) на вул. Незалежності України, 64 у смт. Брюховичі Львівскої міської територіальної громади» після спливу 10 робочих днів з дня реєстрації звернення позивача від 08.02.2023 не відповідають визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах, Закону №3038-VI та Закону №2806-ІV, тому судом першої інстанції вірно задоволено позовні вимоги.

Таким чином, судом першої інстанції вірно задоволено позовні вимоги. Підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі № 380/29854/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей Н. В. Ільчишин