Рішення

від 12.04.2024 по справі 520/27650/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2024 р. № 520/27650/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Політичної партії "Партія Шарія", третя особа: Харківська міська територіальна виборча комісія Харківського району Харківської області, третя особа: Харківська міська рада, третя особа: Харківська обласна організація Політичної партії "Партія Шарія" про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням зменшених позовних вимог, просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення №1/ІХ позачергового З`їзду Політичної партії "Партія Шарія" від 14.12.2021 про відкликання депутата Харківської міської ради, обраного від Харківської обласної організації Політичної партії "Партія Шарія" - ОСОБА_1 за п. 5 ст. 37 ЗУ "Про статус депутатів місцевих рад".

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про протиправність Рішення №1/ІХ позачергового З`їзду Політичної партії "Партія Шарія" від 14.12.2021 про відкликання депутата Харківської міської ради, обраного від Харківської обласної організації Політичної партії "Партія Шарія" - ОСОБА_1 за п. 5 ст. 37 ЗУ "Про статус депутатів місцевих рад". Позивач вважає свої права порушеними, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Депутатської фракції Політичної партії "Партія Шарія" в Харківській міській раді 8-го скликання, Харківської обласної організації Політичної партії "Партія Шарія", Політичної партії "Партія Шарія", треті особи: Харківська міська територіальна виборча комісія Харківського району Харківської області, Харківська міська рада про визнання протиправними та скасування рішень.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 по справі № 520/27650/23 скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.01.2024 справу передано в провадження судді Волошина Д.А.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачам - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів. Запропоновано третім особам подати до суду письмові пояснення та документи, додані до них, протягом п`яти календарних днів з моменту отримання копії позовної заяви, а також докази направлення вказаних пояснень з доданими документами сторонам.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на офіційну юридичну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Глибочицька, буд. 17, корпус Д, м. Київ, 04050. Однак, конверт повернувся до суду з відміткою Укрпошти про відсутність адресата за вказаною адресою.

З Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Політична партія "Партія Шарія" знаходиться в стані припинення. Дані про перебування юридичної особи в процесі припинення: 30.09.2022, 1000741130011091322, внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов`язано з її банкрутством, підстава: судове рішення, атрибути судового рішення: судове рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи від 16.06.2022 №П/857/1/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд, дата набрання чинності: 06.09.2022.

Також, копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі надіслані третім особам: Харківській міській територіальній виборчій комісії Харківського району Харківської області, Харківській міській раді, Харківській обласній організації Політичної партії "Партія Шарія".

Харківській міській раді копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Харківській міській територіальній виборчій комісії Харківського району Харківської області та Харківській обласній організації Політичної партії "Партія Шарія" копії зазначеної ухвали надіслані на їх офіційні юридичні адреси, однак на адресу суду повернулися конверти з відміткою про неможливість вручення у зв`язку з закінченням терміну зберігання поштових відправлень.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

При цьому, згідно із ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, відповідач та треті особи вважаються такими, що належним чином повідомлені про розгляд справи.

Відповідач правом надати відзив на позов не скористався, у встановлений судом строк документи до суду не надходили.

Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Позивач у позовній заяві зазначив, що на виборах депутатів Харківської міської ради Харківського району 25 жовтня 2020 року його було обрано та в подальшому зареєстровано Харківською міською територіальною виборчою комісією Харківського району Харківської області депутатом Харківської міської ради Харківського району 8 скликання від Харківської обласної організації Політичної партії «Партія Шарія».

Протоколом зборів депутатської фракції Політичної партії "Партія Шарія" у Харківській міській раді 8 скликання від 18.08.2021 на порядку денному розглянуто питання виключення зі складу депутатської фракції Політичної партії "Партія Шарія" у Харківській міській раді 8 скликання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За результатом одноголосно прийнято рішення виключити зі складу депутатської фракції Політичної партії "Партія Шарія" у Харківській міській раді 8 скликання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Як вбачається з вказаного Протоколу зборів, у фракції за списком перебувало 7 депутатів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 . Голосували "за" - 5 депутатів, "проти" - 0 депутатів, утримались - 0 депутатів.

Протокол підписаний головуючим Плетньовим В.В., секретарем - Терещуком С.С., членами фракції: Матвейченко Д.Г., Мільшиним О.В., Світличним С.В.

10.12.2021 проведена Конференція Харківської обласної організації Політичної партії "Партія Шарія", на порядку денному якої розглядалось питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата Харківської міської ради 8 скликання від Політичної партії "Партія Шарія" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - за народною ініціативою місцевою організацією Політичної партії "Партія Шарія".

На Конференції були присутні 3 особи з правом голосу: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , та 8 осіб без права голосу.

Як вбачається з Витягу з Протоколу № 8/2021 Конференції Харківської обласної організації Політичної партії "Партія Шарія" від 10.12.2021, вирішено внести пропозицію щодо відкликання за народною ініціативою депутата Харківської міської ради, обраного від Харківської обласної організації Політичної партії "Партія Шарія" - ОСОБА_1 за пунктами 3 та 5 ст. 37 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".

14.12.2021 на Позачерговому ІХ З`їзді Політичної партії "Партія Шарія" за результатом розгляду звернення Харківської обласної організації Політичної партії "Партія Шарія" прийнято рішення № 1/ІХ "Про відкликання депутата Харківської міської ради ОСОБА_1 " за п. 5 ст. 37 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".

Рішення № 1/ІХ від 14.12.2021 підписано Головуючим позачергового ІХ З`їзду Політичної партії "Партія Шарія" Железняком М.А. та Секретарем позачергового ІХ З`їзду Політичної партії "Партія Шарія" Богачовою К.О. та затверджено Протоколом №1 позачергового З`їзду Політичної партії "Партія Шарія".

Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасування у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

У спірних правовідносинах з`ясуванню підлягає питання щодо правомірності чи протиправності рішення № 1/ІХ позачергового З`їзду Політичної партії "Партія Шарія" від 14.12.2021 про відкликання депутата Харківської міської ради, обраного від Харківської обласної організації Політичної партії "Партія Шарія" - ОСОБА_1 за п. 5 ст. 37 ЗУ "Про статус депутатів місцевих рад".

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради визначає Закону України від 11 липня 2002 р. №93-IV "Про статус депутатів місцевих рад" (далі - Закон № 93-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №93-IV депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону №93-IV депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування.

Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано (ч. 2 ст. 4 Закону №93-IV).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону №93-IV повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі його відкликання виборцями у встановленому цим Законом порядку.

Згідно зі ст. 37 Закону №93-IV підставами для відкликання виборцями обраного ними депутата місцевої ради можуть бути: 1) порушення депутатом місцевої ради положень Конституції України і законів України, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили; 2) пропуск депутатом місцевої ради протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин обов`язків депутата місцевої ради у виборчому окрузі, передбачених статтею 10 цього Закону; 3) невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням передвиборної програми місцевої організації політичної партії, від якої його обрано депутатом, чи програмі політичної партії, від місцевої організації якої його обрано; 4) невиконання депутатом місцевої ради передбачених статтею 16 цього Закону зобов`язань звітувати перед виборцями та проводити зустрічі з ними; 5) невходження депутата, обраного в багатомандатному виборчому окрузі, до фракції місцевої організації партії, за виборчим списком якої він обраний, або припинення членства депутата місцевої ради у фракції.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону №93-IV право вносити пропозицію про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою (не раніше ніж через рік з моменту набуття таких повноважень) мають місцева організація політичної партії, від якої його обрано депутатом, а також громадяни України, які є виборцями відповідного виборчого округу.

Пунктом 9 ст. 38 Закону №93-IV передбачено, що рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою місцевою організацією політичної партії, від якої його обрано депутатом, приймається на зборах (конференції) цієї організації, які проводяться у порядку, передбаченому статутом політичної партії. Таке рішення приймається не менше ніж двома третинами голосів присутніх учасників (делегатів) зборів (конференції).

Про дату, час і місце проведення зборів (конференції), на яких буде розглядатися питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцева організація політичної партії повідомляє засоби масової інформації. Порядок акредитації представників засобів масової інформації на таких зборах (конференції) визначає організатор заходу.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону №93-IV у триденний строк після дня проведення зборів (конференції) місцевої організації партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, така організація партії повідомляє територіальну виборчу комісію, яка встановила результати відповідних місцевих виборів, про факт проведення зборів (конференції). До повідомлення додається витяг з протоколу зборів (конференції), в якому зазначаються дата, місце проведення зборів (конференції), кількість їх учасників (делегатів), хід обговорення питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, результати голосування, зміст прийнятого рішення.

Голова, а в разі його відсутності - заступник голови, а в разі відсутності голови та його заступника - секретар територіальної виборчої комісії на наступний день з дня одержання повідомлення про проведення зборів виборців чи зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, інформує депутата та місцеву раду.

Протокол зборів (конференції), на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцевою організацією політичної партії надсилається політичній партії для розгляду питання про відкликання депутата місцевої ради її вищим керівним органом.

Згідно із ч. 7 ст. 41 Закону №93-IV вищий керівний орган політичної партії розглядає звернення територіальної виборчої комісії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою чи протокол зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції.

Рішення вищого керівного органу партії, прийняте відповідно до її статуту, передається до відповідної територіальної виборчої комісії, яка інформує про зміст рішення ініціативну групу (ч. 8 ст. 41 Закону №93-IV).

Відповідно до ч. 9 ст. 41 Закону №93-IV на підставі рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, а у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування, - на підставі свого рішення, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія зобов`язана у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.

Аналіз зазначених правових норм дає можливість прийти до наступних висновків:

1) однією з законних підстав для дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради, яка не потребує прийняття рішення про це відповідною радою, є відкликання депутата за народною ініціативою;

2) перелік правових підстав для відкликання депутата за народною ініціативою є вичерпним, а сама процедура відкликання депутата чітко регламентована законом;

3) право ініціювати відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою належить двом суб`єктами: місцевій організації політичної партії, від якої особу обрано депутатом, та громадяни України, які є виборцями відповідного виборчого округу. Водночас алгоритм дій у процедурі відкликання депутата різниться залежно від суб`єкта ініціативи;

4) рішення про відкликання депутата за ініціативою місцевої організації політичної партії приймається вищим керівним органом політичної партії за результатами розгляду протоколу зборів (конференції) місцевої організації політичної партії про внесення пропозиції про відкликання такого депутата за народною ініціативою;

5) рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою є достатньою та самостійною правовою підставою для визнання відповідною територіальною виборчою комісією обраним наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії. При цьому територіальна виборча комісія зобов`язана (імперативна норма, а не дискреційні повноваження) прийняти рішення про визнання обраним наступного за черговістю кандидата у депутати та зареєструвати такого депутатом відповідної місцевої ради;

6) повноваження такого депутата починаються після заслуховування на черговому пленарному засіданні місцевої ради відповідного повідомлення територіальної виборчої комісії;

7) закон гарантує право на оскарження в адміністративному суді будь-яких рішень, дій або бездіяльності виборчої комісії, що стосуються процедури відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою.

З наведеного вбачається, що необхідною умовою для відкликання позивача як депутата місцевої ради та припинення його повноважень є визнання депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати.

Суд звертає увагу, що жодних доказів на підтвердження виконання територіальною виборчою комісією вказаної умови щодо позивача та визнання депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати матеріали справи не містять. Позивачем під час судового розгляду справи не вказано про існування такої обставини.

При цьому, суд зазначає, що оскаржуване рішення є лише проміжним етапом на шляху до відкликання позивача як депутата Харківської міської ради, обраного від Харківської обласної організації Політичної партії "Партія Шарія".

Судом встановлено, що оскаржуване проміжне рішення жодним чином не порушило публічних прав позивача, а також не перешкоджало здійсненню ним повноважень як депутата Харківської міської ради, зокрема, щодо здійснення депутатської діяльності відповідно до чинного законодавства, участі у сесіях відповідної ради, виконання делегованих виборцями повноважень тощо.

Тобто, оскаржуване рішення не припинило депутатських повноважень позивача, а тому не порушило його публічного права як депутата. Позивачем під час розгляду справи даного факту не спростовано.

Враховуючи, що територіальною виборчою комісією не було вчинено жодних дій, спрямованих на визнання обраним депутата наступного за черговістю кандидата у депутати, а також на призначення нею проміжних виборів депутата, які б були остаточним кроком для відкликання позивача як депутата за народною ініціативою, що вказує на відсутність порушеного права позивача оскаржуваним рішенням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування спірного рішення є передчасними, оскільки, у відповідності до ч. 6 ст. 41 Закону №93-IV, вказана комісія вправі прийняти також протилежне рішення про припинення ініціативи щодо відкликання депутата місцевої ради.

Відтак, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є передчасними.

Разом із тим, у постанові Верховного Суду від 02.11.2023 у справі №460/37812/22 зазначено, що рішення політичної партії про відкликання за народною ініціативою депутата, обраного на місцевих виборах, може бути самостійним предметом судового розгляду, а заявлені позовні вимоги в цій частині можуть бути предметом розгляду адміністративного суду. Така позиція відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 29.12.2020 у справі №819/151/18.

Ураховуючи вказані висновки Верховного Суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.1, п. 4.2 Статуту Політичної партії "Партія Шарія" (далі - Статут), затвердженого протоколом 29.02.2020 №1 на II Позачерговому З`їзді Політичної партії "Партія Шарія", партія самостійно визначає свою організаційну структуру. Обласними організаціями партії є її організації в областях, Київська та Севастопольська міські, Кримська республіканська організація. Обласні, місцеві організації партії утворюються і діють згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Відповідно до пункту 4.6 Статуту керівними органами обласної організації партії є Конференція обласної організації, Рада обласної організації, Голова обласної організації.

Пунктами 4.7 - 4.10 Статуту передбачено, що Конференція обласної організації проводиться за статутної потреби, але не рідше 1 (одного) разу на рік. У роботі Конференції беруть участь делегати від місцевих організацій, що входять до складу обласної організації, за квотами, встановленими Радою обласної організації. Конференція обласної організації може бути скликана за рішенням одного зі статутних органів: Ради обласної організації, Політичної Ради або за рішенням Голови Партії. Рішення Ради обласної організації та Політичної Ради приймаються за погодженням, або за рішенням Голови Партії. У випадку наявності, конфліктної ситуації в середині обласної організації, рішення про легітимність/не легітимність проведення Конференції та її рішень приймає Голова Партії. У випадку скликання Конференції обласної організації за рішенням Політичної Ради або Голови Партії, Політична рада або Голова Партії визначає порядок скликання, підготовки та проведення Конференції обласної організації, її порядок денний та норму представництва делегатів від місцевих організацій.

Згідно з пунктом 5.1 Статуту статутними органами Партії є: керівні органи Партії; контрольно-ревізійний орган Партії; виконавчий орган Партії; Голова Партії. Рішення статутних органів Партії є обов`язковими для виконання всіма організаціями Партії та її первинними осередками. Організації Партії та її первинні осередки в своїй діяльності керуються Статутом та Програмою Партії. Керівними органами Партії є: З`їзд Партії (надалі - З`їзд), Політична Рада Партії (надалі - Політична Рада). Керівником Партії є Голова Партії (Голова Політичної Ради за посадою). З`їзд - вищий керівний орган Партії.

Відповідно до пунктів 5.4, 5.6 Статуту З`їзд може бути черговим чи позачерговим. Позачерговий З`їзд може бути скликаний за рішенням Голови Партії, за рішенням Політичної Ради Партії (за дорученням/погодженням Голови Партії) або за рішенням не менше третини зареєстрованих обласних організацій Партії. Делегати чергового або позачергового З`їзду обираються на Конференціях обласних організацій відповідно до норм представництва, встановлених тим органом, який прийняв рішення про скликання даного З`їзду.

Підпунктами 5.7, 5.8 Статуту визначено, що З`їзд є правомочним, якщо для участі в ньому зареєструвалося більше половини від загальної кількості обраних делегатів. Делегата можуть брати участь у З`їзді в режимі відео-конференції чи інших електронних засобів комунікації. Процедура голосування визначається З`їздом. Усі посадові особи обираються З`їздом на термін не більший ніж 2 (два) роки з можливістю пролонгації повноважень необмежену кількість разів. Рішення про внесення змін та доповнень до Статуту та Програми Партії, а також про припинення діяльності Партії ухвалюються кваліфікованою більшістю голосів (3/4) від кількості делегатів, зареєстрованих на З`їзді, крім тих випадків, коли З`їзд визначить іншу процедуру.

Згідно підпункту 5.9.11 п. 5.9 Статуту З`їзд, як вищий керівний орган Партії, може взяти до розгляду і вирішення будь-яке питання партійного життя.

Як вже було зазначено судом, відповідно до частин 1, 2 ст. 38 Закону №93-IV право вносити пропозицію про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою (не раніше ніж через рік з моменту набуття таких повноважень) зокрема має місцева організація політичної партії, від якої таку особу обрано депутатом.

Суд звертає увагу, що позивач підтверджує, в тому числі доданими до позову доказами, дійсний факт виключення його з депутатської фракції Політичної партії «Партія Шарія» Харківської міської ради, що, в силу вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, є однією з самостійних підстав для відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, яка й була, поміж інших, застосована для відкликання позивача як депутата місцевої ради. Зазначене рішення є чинним, доказів його скасування до суду не подано.

Разом з цим, рішення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії про внесення пропозиції вищому керівному органу політичної партії щодо відкликання депутата місцевої ради саме по собі не спричиняє його відкликання з посади депутата, позаяк таке у подальшому розглядається вищим керівним органом політичної партії, за наслідками якого вирішується питання про відкликання депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції.

При цьому рішення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії про внесення пропозиції вищому керівному органу політичної партії щодо відкликання депутата місцевої ради належить до внутрішньо-організаційної діяльності політичної партії та її місцевої організації і є їх виключною компетенцією, а втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється законом, за винятком випадків передбачених Законом України "Про політичні партії в Україні", і суди не належать до органів, які відповідно до цього Закону можуть здійснювати контроль за діяльністю політичних партій, а відтак такі рішення не можуть бути предметом судового розгляду.

Аналогічні висновки сформовано Верховним Судом у постанові від 12.10.2023 у справі №500/3175/22.

Разом з цим, суд звертає увагу, що питання правомірності прийняття на конференції рішення про внесення пропозиції про відкликання позивача, як депутата Харківської міської ради, не входить до предмета спору у цій справі та не може бути предметом судового розгляду, з огляду на виключну компетенцію політичної партії (її внутрішньо-організаційну діяльність).

Суд установив, що оскаржуване рішення №1/ІХ позачергового З`їзду Харківської обласної організації Політичної партії "Партія Шарія" від 14.12.2021 відповідно до пункту 5.1 Статуту було прийнято вищим керівним органом партії, що відповідає статті 41 Закону №93-IV, та прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі №18-рп/2004 термін "порушене право", який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд звертає увагу, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19 визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень, довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Крім того, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються індивідуально-виражені права позивача.

Однак, позивачем не наведено обгурунтованих обставин щодо порушення його прав та інтересів оскаржуваним рішенням та не надано до суду відповідних доказів. Зі змісту позовної заяви та за наявних в матеріалах справи документів судом не встановлено порушення прав позивача.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Ураховуючи встановлені обставини справи судом не встановлено факту порушення прав позивача оскаржуваним рішенням, у зв`язку з чим й не встановлено підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Отже, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог без задоволення.

Частиною шостою статті 157 КАС України передбачені випадки, із настанням яких заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

До таких випадків належать набрання законної сили рішення суду про: закриття провадження у справі; залишення позову без розгляду; відмову у задоволенні позову.

Отже, за умови існування будь-яких із цих обставин заходи забезпечення позову втрачають свою дію і не потребують прийняття окремого судового рішення.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Політичної партії "Партія Шарія" (вул. Глибочицька, буд. 17, корп. Д, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 39644910), третя особа: Харківська міська територіальна виборча комісія Харківського району Харківської області (м-н Героїв Небесної Сотні, буд. 19а, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 43755071), третя особа: Харківська міська рада (пл. Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243), третя особа: Харківська обласна організація Політичної партії "Партія Шарія" (пр. Героїв Харкова, буд. 15, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43365407) про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин