Постанова

від 05.07.2024 по справі 520/27650/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2024 р. Справа № 520/27650/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2024, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., м. Харків, по справі № 520/27650/23

за позовом ОСОБА_1

до Політичної партії "Партія Шарія" треті особи Харківська міська рада , Харківська міська територіальна виборча комісія Харківського району Харківської області , Харківська обласна організація Політичної партії "Партія Шарія"

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Політичної партії Партія Шарія (далі відповідач), за участю третіх особ: Харківська міська територіальна виборча комісія Харківського району Харківської області, Харківська міська рада, Харківська обласна організація Політичної партії "Партія Шарія", у якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати Рішення №1/ІХ позачергового З`їзду Політичної партії "Партія Шарія" від 14.12.2021 про відкликання депутата Харківської міської ради, обраного від Харківської обласної організації Політичної партії "Партія Шарія" - ОСОБА_1 за п. 5 ст. 37 ЗУ "Про статус депутатів місцевих рад".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Депутатської фракції Політичної партії "Партія Шарія" в Харківській міській раді 8-го скликання, Харківської обласної організації Політичної партії "Партія Шарія", Політичної партії "Партія Шарія", треті особи: Харківська міська територіальна виборча комісія Харківського району Харківської області, Харківська міська рада про визнання протиправними та скасування рішень.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 по справі №520/27650/23 скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №520/27650/23 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Політичної партії "Партія Шарія" (вул. Глибочицька, буд. 17, корп. Д, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 39644910), третя особа: Харківська міська територіальна виборча комісія Харківського району Харківської області (м-н Героїв Небесної Сотні, буд. 19а, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 43755071), третя особа: Харківська міська рада (пл. Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243), третя особа: Харківська обласна організація Політичної партії "Партія Шарія" (пр. Героїв Харкова, буд. 15, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43365407) про визнання протиправним та скасування рішення - залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №520/27650/23 та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що справа судом першої інстанції розглянута за правилами спрощеного провадження, а також, відсутність клопотань від сторін справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні, колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на виборах депутатів Харківської міської ради Харківського району 25 жовтня 2020 року ОСОБА_1 було обрано та в подальшому зареєстровано Харківською міською територіальною виборчою комісією Харківського району Харківської області депутатом Харківської міської ради Харківського району 8 скликання від Харківської обласної організації Політичної партії «Партія Шарія».

Протоколом зборів депутатської фракції Політичної партії "Партія Шарія" у Харківській міській раді 8 скликання від 18.08.2021 на порядку денному розглянуто питання виключення зі складу депутатської фракції Політичної партії "Партія Шарія" у Харківській міській раді 8 скликання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За результатом одноголосно прийнято рішення виключити зі складу депутатської фракції Політичної партії "Партія Шарія" у Харківській міській раді 8 скликання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Як вбачається з вказаного Протоколу зборів, у фракції за списком перебувало 7 депутатів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 . Голосували "за" - 5 депутатів, "проти" - 0 депутатів, утримались - 0 депутатів.

Протокол підписаний головуючим Плетньовим В.В., секретарем - Терещуком С.С., членами фракції: Матвейченко Д.Г., Мільшиним О.В., Світличним С.В.

10.12.2021 проведена Конференція Харківської обласної організації Політичної партії "Партія Шарія", на порядку денному якої розглядалось питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата Харківської міської ради 8 скликання від Політичної партії "Партія Шарія" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - за народною ініціативою місцевою організацією Політичної партії "Партія Шарія".

На Конференції були присутні 3 особи з правом голосу: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , та 8 осіб без права голосу.

Як вбачається з Витягу з Протоколу № 8/2021 Конференції Харківської обласної організації Політичної партії "Партія Шарія" від 10.12.2021, вирішено внести пропозицію щодо відкликання за народною ініціативою депутата Харківської міської ради, обраного від Харківської обласної організації Політичної партії "Партія Шарія" - ОСОБА_1 за пунктами 3 та 5 ст. 37 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".

14.12.2021 на Позачерговому ІХ З`їзді Політичної партії "Партія Шарія" за результатом розгляду звернення Харківської обласної організації Політичної партії "Партія Шарія" прийнято рішення № 1/ІХ "Про відкликання депутата Харківської міської ради ОСОБА_1 " за п. 5 ст. 37 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".

Рішення № 1/ІХ від 14.12.2021 підписано Головуючим позачергового ІХ З`їзду Політичної партії "Партія Шарія" Железняком М.А. та Секретарем позачергового ІХ З`їзду Політичної партії "Партія Шарія" Богачовою К.О. та затверджено Протоколом №1 позачергового З`їзду Політичної партії "Партія Шарія".

Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасування у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності факту порушення прав позивача оскаржуваним рішенням, у зв`язку з чим й не встановлено підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 5 КАС України врегульовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 у справі №18-рп/2004 термін порушене право, який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес. При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання, але виходить за межі суб`єктивного права; пов`язаний із конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним (благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним); у позовній заяві або скарзі особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим, тобто належить конкретній особі - позивачу або скаржнику; порушений суб`єктом владних повноважень.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було конкретним, персоналізованим і обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Так, спірні правовідносини виникли внаслідок прийняття Харківською обласною організацією Політичної партії Партія Шарія, протиправного, на думку позивача, рішення № 2/ІХ позачергового з`їзду від 14.12.2021 про відкликання депутата Харківської міської ради, обраного від Харківської обласної організації Політичної партії Партія Шарія - ОСОБА_2 за п. 5 ст. 37 Закону України Про статус депутатів місцевих рад.

Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлення гарантій депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради визначено в Законі № 93-IV.

Статтею 2 Закону № 93-IV передбачено, що депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 93-IV повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Підстави для дострокового припинення повноважень депутата визначені в статті 5 Закону № 93-IV.

Так, зокрема, приписами статті 5 вказаного Закону передбачено, що повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі:

1) його відкликання за народною ініціативою у встановленому цим Законом порядку;

3) припинення його громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;

4) обрання або призначення його на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень;

5) обрання його депутатом іншої місцевої ради;

6) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

7) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до позбавлення волі, або набрання законної сили рішенням суду, яким його притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, та застосовано покарання або накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

7-1) набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

8) його смерті.

Повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв`язку:

1) з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі;

2) з особистою заявою депутата місцевої ради про складення ним депутатських повноважень;

3) з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Колегією суддів встановлено, що підставою для дострокового припинення повноважень ОСОБА_1 , як депутата Харківської міської ради було його відкликання за народною ініціативою.

Статтею 37 Закону № 93-IV передбачено, що підставами для відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою можуть бути:

1) порушення депутатом місцевої ради положень Конституції України і законів України, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили;

2) пропуск депутатом місцевої ради протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин обов`язків депутата місцевої ради у виборчому окрузі, передбачених статтею 10 цього Закону;

3) невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням передвиборної програми місцевої організації політичної партії, від якої його обрано депутатом, чи програмі політичної партії, від місцевої організації якої його обрано;

4) невиконання депутатом місцевої ради передбачених статтею 16 цього Закону зобов`язань звітувати перед виборцями та проводити зустрічі з ними;

5) невходження депутата, обраного в багатомандатному виборчому окрузі, до фракції місцевої організації партії, за виборчим списком якої він обраний, або припинення членства депутата місцевої ради у фракції.

Відповідно до статті 38 Закону № 93-IV право вносити пропозицію про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою (не раніше ніж через рік з моменту набуття таких повноважень) мають місцева організація політичної партії, від якої його обрано депутатом, а також громадяни України, які є виборцями відповідного виборчого округу.

Рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою місцевою організацією політичної партії, від якої його обрано депутатом, приймається на зборах (конференції) цієї організації, які проводяться у порядку, передбаченому статутом Політичної партії Партія Шарія. Таке рішення приймається не менше ніж двома третинами голосів присутніх учасників (делегатів) зборів (конференції).

Про дату, час і місце проведення зборів (конференції), на яких буде розглядатися питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцева організація політичної партії повідомляє засоби масової інформації. Порядок акредитації представників засобів масової інформації на таких зборах (конференції) визначає організатор заходу.

Згідно із частиною другою статті 39 Закону № 93-IV у триденний строк після дня проведення зборів (конференції) місцевої організації партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, така організація партії повідомляє територіальну виборчу комісію, яка встановила результати відповідних місцевих виборів, про факт проведення зборів (конференції). До повідомлення додається витяг з протоколу зборів (конференції), в якому зазначаються дата, місце проведення зборів (конференції), кількість їх учасників (делегатів), хід обговорення питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, результати голосування, зміст прийнятого рішення.

Голова, а в разі його відсутності - заступник голови, а в разі відсутності голови та його заступника - секретар територіальної виборчої комісії на наступний день з дня одержання повідомлення про проведення зборів виборців чи зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, інформує депутата та місцеву раду.

Протокол зборів (конференції), на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцевою організацією політичної партії надсилається політичній партії для розгляду питання про відкликання депутата місцевої ради її вищим керівним органом.

Відповідно до частини сьомої статті 41 Закону № 93-IV вищий керівний орган політичної партії розглядає звернення територіальної виборчої комісії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою чи протокол зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції.

Положеннями частини дев`ятої статті 41 Закону № 93-IV визначено, що на підставі рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, а у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування, - на підставі свого рішення, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія зобов`язана у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.

З аналізу наведених норм слідує, що рішення вищого керівного органу партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією партії, за народною ініціативою є обов`язковою умовою для визнання обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації партії.

Проте процедура прийняття рішення про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою та, відповідно, визнання обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації партії, передбачає належне здійснення всіх передбачених статтею 41 вказаного Закону заходів, у тому числі прийняття територіальною виборчою комісією рішення про звернення до вищого керівного органу партії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою після перевірки дотримання вимог статей 38-40 вказаного Закону.

Колегія суддів зазначає, що саме територіальна виборча комісія здійснює перевірку дотримання вимог положень Закону № 93-IV при реалізації процедури прийняття рішення про винесення пропозиції про відкликання депутата місцевої ради, шляхом перевірки надісланих їй витягу з протоколу зборів (конференції), ходу обговорення питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, результатів голосування та змісту прийнятого рішення.

Так, тільки у разі відсутності будь-яких порушень, територіальною виборчою комісією приймається рішення про звернення до вищого керівного органу партії щодо відкликання депутата, який за результатами отриманих документів приймає остаточне рішення або про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції.

З матеріалів справи судом першої інстанції та апеляційної інстанції встановлено, що територіальною виборчою комісією було дотримано всіх необхідних умов в процедурі відкликання ОСОБА_1 , результатом чого слугувало направлення до вищого керівного органу партії рішення про звернення із пропозицією про відкликання ОСОБА_1 як депутата за народною ініціативою.

Так само, вищим керівним органом партії, після повторної перевірки отриманого пакету документів не було встановлено будь-яких порушень, у зв`язку із чим було прийнято рішення про відкликання позивача як депутата за народною ініціативою.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення було прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

Водночас, колегія суддів враховує, що у відповідності до положень частини дев`ятої статті 41 Закону № 93-IV кінцевим етапом в процесі відкликання депутата місцевої ради слугує імперативний обов`язок територіальної виборчої комісії визнати обраного депутата, наступного за черговістю кандидатів у депутати від місцевої організації політичної партії.

Відповідно до вимог частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом норм частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Колегія суддів зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження завершення стадії відкликання депутата місцевої ради ОСОБА_1 , зокрема, визнання обраним депутата наступного за черговістю кандидатів у депутати від місцевої організації партії, матеріали справи не містять.

Таким чином, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави стверджувати про наявність чи відсутність порушення права позивача, як депутата, оскільки фактично, оскаржуваним рішенням остаточно не було припинено повноваження позивача, як депутата Харківської міської ради.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивач, в обґрунтування підстав та мотивів звернення до суду фактично не погоджується зі змістом витягу з протоколу № 8/2021 конференції Харківської обласної організації політичної партії Партія Шарія від 10.12.2021, відповідно до якого було вирішено внести пропозицію щодо відкликання за народною ініціативою депутата Харківської міської ради, обраного від Харківської обласної організації політичної партії Партія Шарія, який власне, і слугував підставою для прийняття подальшого рішення про відкликання позивача як депутата Харківської міської ради.

Відповідно до статті 2 Закону України Про політичні партії в Україні від 5 квітня 2001 року № 2365-III далі по тексту Закон № 2365-III) політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 2365-III втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

За змістом положень статті 18 Закону № 2365-III державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють:

1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади;

2) Центральна виборча комісія, окружні виборчі комісії, територіальні виборчі комісії на відповідних місцевих виборах - за додержанням політичними партіями встановленого порядку участі у виборчому процесі, а також, у межах визначених законом повноважень, за своєчасністю подання до відповідних виборчих комісій проміжних та остаточних фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на виборах, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей;

3) Рахункова палата - за цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності;

4) Національне агентство з питань запобігання корупції - за додержанням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій, передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського та місцевого референдуму, законним та цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності, своєчасністю подання звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на загальнодержавних та місцевих виборах, повнотою таких звітів, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей.

Згідно із статтею 3 Закону № 2365-III політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.

Відповідно до статті 8 Закону № 2365-III політичні партії повинні мати статут. Статут політичної партії має містити такі відомості, зокрема, порядок скликання та проведення партійних з`їздів, конференцій, зборів та інших представницьких органів політичної партії.

Колегією суддів встановлено, що позачерговим ІІ з`їздом політичної партії Партія Шарія протокол № 1 від 29.02.2020 затверджено Статут Політичної партії Партія Шарія.

Відповідно до п. 4.1, п. 4.2 Статуту Політичної партії "Партія Шарія" партія самостійно визначає свою організаційну структуру. Обласними організаціями партії є її організації в областях, Київська та Севастопольська міські, Кримська республіканська організація. Обласні, місцеві організації партії утворюються і діють згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

За приписами пунктів 4.6-4.10 Статуту Політичної партії Партія Шарія керівними органами обласної організації є Конференція обласної організації, Рада обласної організації, Голова обласної організації.

Конференція обласної організації проводиться за статутної потреби, але не рідше 1 (одного) разу на рік.

У роботі Конференції беруть участь делегати від місцевих організацій, що входять до складу обласної організації, за квотами, встановленими Радою обласної організації.

Конференція обласної організації може бути скликана за рішенням одного зі статутних органів: Ради обласної організації, Політичної Ради або за рішенням Голови партії. Рішення Ради обласної організації та Політичної Ради приймаються за погодженням, або за рішенням Голови Партії. У випадку наявності конфліктної ситуації всередині обласної організації, рішення про легітимність/нелегітимність проведення Конференції та її рішень приймає Голова Партії.

У випадку скликання Конференції обласної організації за рішенням Політичної Ради або Голови Партії, Політична рада або Голова Партії визначає порядок скликання, підготовки та проведення Конференції обласної організації, її порядок денний та норму представництва делегатів від місцевих організацій.

Конференція обласної організації є легітимною, якщо в ній бере участь більше половини обраних депутатів, а у разі відсутності на території області місцевих організацій за умови, якщо в ній бере участь більше половини від загальної кількості членів Партії, закріплених за цією обласною організацією. У випадку форс-мажорних обставин рішення про легітимність Конференції приймається Головою Партії.

Виходячи з аналізу вищезазначеного, колегія суддів зазначає, що Статутом Політичної партії Партія Шарія чітко визначено, що питання визначення правомочності та легітимності Конференції обласної організації віднесено до виключних повноважень Голови Партії.

Разом з цим, будь яких рішень Голови Партії про нелегітимність чи про неправомочність рішення Конференції обласної організації політичної партії Партія Шарія матеріали справи не містять.

При цьому, варто зауважити, рішення конференції місцевої організації політичної партії про внесення пропозиції вищому керівному органу політичної партії щодо відкликання депутата місцевої ради саме по собі не спричиняє його відкликання з посади депутата, оскільки воно у подальшому розглядається вищим керівним органом політичної партії, за наслідками чого вирішується питання про відкликання депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї заяви.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 500/3175/22.

Крім того, колегія суддів зазначає, що рішення конференції місцевої організації політичної партії є виключно внутрішньо-організаційною діяльністю політичної партії та її виключною компетенцією, а втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у внутрішню діяльність політичних партій забороняється законом і суди, в тому числі, не належать до органів, які відповідно до Закону № 2365-III можуть здійснювати контроль за діяльністю політичних партій, а відтак, доводи позивача з приводу порушень процедури проведення конференції місцевої організації політичної партії не можуть слугувати предметом судового розгляду, що узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.02.2024 у справі № 380/4165/22.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано жодного доказу в обґрунтування доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі, а саме: щодо порушення дотримання процедури реалізації з`їзду відповідача на якому було прийнято оскаржуване рішення; щодо правомірності прийнятого Рішення №1/ІХ позачергового З`їзду Політичної партії "Партія Шарія" від 14.12.2021. Колегія суддів зазначає, що вказані доводи є лише припущеннями позивача, не підтвердженими належними та допустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Щодо доводів позивача в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції мав би встановити чи взагалі скликався та відбувався позачерговий IX з`їзд Відповідача на 14.12.2021 та ким саме його було скликано, чи дотримана визначена процедура такого скликання та проведення з`їзду, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки позивачем під час звернення до суду першої інстанції в уточнюючій позовній заяві в обґрунтування позовних вимог було зазначено, що з Рішення №1/ІХ від 14.12.2021 не вбачається, що з`їзд був скликаний у порядку та спосіб передбачений Статутом партії, однак, колегія суддів зазначає, що приписами діючого законодавства до рішення про відкликання депутата не встановлено вимог щодо відображення в ньому порядку та способу скликання з`їзду, при цьому Рішення №1/ІХ від 14.12.2021 містить зміст прийнятого рішення позачергового з`їзду Політичної партії "Партія Шарія" про відкликання депутата Харківської міської ради ОСОБА_1 .

Крім того, колегія суддів зазначає, що будь-яких інших підстав та доводів в підтвердження вищенаведених доводів в позовній заяві позивачем не було наведено та клопотань про витребування доказів до суду першої інстанції не заявлено.

Також, надаючи оцінку тверджень позивача щодо добровільності виходу з депутатської фракції, як такого, що потребує відповідного волевиявлення особи, колегія суддів зауважує, що вихід з депутатської фракції та виключення із фракції, яке мало місце у спірних правовідносинах, є різними за правовою природою та процедурою реалізації, так само різняться підстави застосування того чи іншого інституту фактичного припинення повноважень депутата та суб`єкти такого ініціювання.

Так, зокрема, виходу з депутатської фракції дійсно передує відповідне волевиявлення депутата. Разом з цим, в справі, яка переглядається, підставою припинення повноважень ОСОБА_1 як депутата Харківської міської ради слугували визначені в п. 5 ст. 37 № 93-IV обставини, суб`єктом ініціювання якого, є відповідна організація політичної партії, які виникли поза межами відповідного волевиявлення депутата.

Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для визнання протиправним та скасування Рішення №1/ІХ позачергового З`їзду Політичної партії "Партія Шарія" від 14.12.2021 про відкликання депутата Харківської міської ради, обраного від Харківської обласної організації Політичної партії "Партія Шарія" - ОСОБА_1 за п. 5 ст. 37 ЗУ "Про статус депутатів місцевих рад".

Щодо доводів позивача, що суд першої інстанції допустив порушив процесуальне право, а саме не зупинив провадження згідно п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України у зв`язку з перебуванням позивача на службі в Збройних Силах України, колегія суддів вважає безпідставним виходячи з наступного.

Пунктом 5 частини першої статті 236 КАС України визначено, що суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Так, пунктом 8 частини третьої статті 2 КАС України однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства визначено розумність строків розгляду справи судом.

Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №520/10/20.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження без виклику сторін, позивачем протягом розгляду справи не заявлялися клопотання щодо розгляду справи з призначенням судового засідання, а також в заяві про зупинення не було наведено обставин які на його думку заважали розгляду справи без його особистої участі, а тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно залишено без задоволення заяву позивача про зупинення провадження у даній справі.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 по справі № 520/27650/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді Л.В. Любчич С.П. Жигилій