Постанова

від 28.02.2024 по справі 379/968/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2024 року місто Київ

справа № 379/968/20

провадження№22-ц/824/4695/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Височанської Н.В.

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Таращанська міська рада Білоцерківського району Київської області

відповідач - ОСОБА_2

відповідач - ОСОБА_3

відповідач - КП Миронівської районної ради «Миронівка - реєстр»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області та апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подану адвокатом Клапчуком Федором Петровичем,

на рішення Таращанського районного суду Київської області від 12 червня 2023 року, ухвалене у складі судді Зінкіна В.І.,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення сесії Петрівської сільської ради від 22 вересня 2017 року «Про заяву громадянина ОСОБА_2 щодо надання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності Петрівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства»; визнати протиправним та скасувати рішення сесії Петрівської сільської ради від 22 вересня 2017 року «Про заяву громадянина ОСОБА_3 щодо надання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності Петрівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства»; визнати протиправними та скасувати рішення сесії Юшківорізької сільської ради від 21 грудня 2017 року № 270-30-VII та 2764-30- VII«Про затвердження розробленого ПП «АЛ-МАЗ» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства по вул.Польова в межах села Юшків Ріг Таращанського району Київської області та передачу земельної ділянки у власність; припинити право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельні ділянки площею 1 га для ведення особистого селянського господарства: скасувати рішення державного реєстратора.

Позов обґрунтовано тим, що позивач є землекористувачем земельної ділянки орієнтовною площею 1,82 га на території Юшківорізької сільської ради Таращанського району Київської області згідно рішення сімдесятої сесії двадцять першого скликання Київської обласної ради народних депутатів від 12 травня 1994 року.

Відповідно до п.7.1.3 рішення від 19 січня 2017 року Петрівської сільської ради позивача звільнено від сплати земельного податку.

Проте, рішенням від 1 вересня 2017 року сільської ради вилучено з користування громадян, відповідно до списку, що додається, земельні ділянки з масиву земель комунальної власності Петрівської сільської ради по вул.Польовій, орієнтовною площею 9,05 га, частина яких являється самовільно занятими та за які не сплачується земельний податок або орендна плата для проведення інвентаризації цих земель та забезпечення земельними ділянками громадян, які постійно проживають і працюють в селі Юшків Ріг, в тому числі працівників соціальної сфери, і не мають земельних ділянок та земельних часток.

Вказаним рішенням у позивача було вилучено земельну ділянку площею 1,82 га, що перебувала у його постійному користуванні без скасування рішення від 12 травня 1994 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2018 року визнано протиправним та скасовано рішення сесії Петрівської сільської ради від 1 вересня 2017 року «Про вилучення земельної ділянки з користування громадян у частині вилучення земельної ділянки у ОСОБА_1 орієнтовною площею 1,82 га.

Посилаючись на зазначені обставини, просив позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 12 червня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення Юшківорізької сільської ради Таращанського району Київської області від 21 грудня 2017 року № 270-30-YII«Про затвердження розробленого ПП «АЛ-МАЗ» проекту землеустрою одо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства по вулиці Польова в межах села Юшків Ріг Таращанського району Київської області та передачу земельної ділянки у власність».

Визнано протиправними та скасовано рішення Юшківорізької сільської ради Таращанського району Київської області від 21 грудня 2017 року № 264-30-YII«Про затвердження розробленого ПП «АЛ-МАЗ» проекту землеустрою одо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства по вулиці Польова в межах села Юшків Ріг Таращанського району Київської області та передачу земельної ділянки у власність».

Припинено зареєстроване за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 1 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3224484401:01:005:0082, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинено зареєстроване за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 1 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3224484401:01:005:0076, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням Таращанська міська рада подала апеляційну скаргу, в який просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції повністю проігнорував той факт, що всупереч вимогам ст.22 ЗК України, починаючи з 1994 року, межі земельної ділянки, якою користувався позивач, в натурі землевпорядними організаціями не встановлювались, документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою у позивача немає. Рішення Київської міської ради від 12 травня 1994 року не є правовстановлюючим документом. За таких обставин, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є таким, що не відповідає встановленим обставинам.

В свою чергу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в який просили скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих вимог. Посилаються в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Висновки суду першої інстанції про набуття позивачем права користування земельною ділянкою орієнтовною площею 1,82 га на території Юшкворізької сільської ради є помилковими, оскільки позивачем не було дотримано вимог чинного законодавства щодо порядку набуття права користування земельною ділянкою та не отримано правовстановлюючих документів.

Чинним, на час прийняття Київською обласною радою рішення, Земельним Кодексом імперативно передбачалось, що право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Рішення Київського окружного адміністративного суду, на яке посилається суд першої інстанції в своєму рішенні, не має преюдиційної сили для даної справи. Так, зазначеним рішенням не встановлено право позивача на постійне користування спірною земельною ділянкою. Висновок експертизи грунтується лише на припущеннях, словах позивача, а тому суд не міг його взяти цей висновок до уваги. Суд безпідставно позбавив відповідачів законно набутого права власності на земельні ділянки.

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався.

В судове засідання представник Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області, представник Комунального підприємства Миронівської районної ради «Миронівка-Реєстр» не з`явилися, про день, час і місце розгляду справи були повідомлені, зокрема, Таращанська міська рада Білоцерківського району Київської області судове повідомлення направлено на офіційну електронну адресу, звіт про доставку якого міститься на а.с.123 т.3, КП Миронівської районної ради «Миронівка-Реєстр» на поштову адресу, інформація щодо якої міститься в матеріалах справи, судове повідомлення повернуто до суду з відміткою поштового відділення «адреса відсутній за вказаною адресою».

Врахувавши зазначені обставини, суд вважав за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідачів відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвокат Клапчук Ф.П. апеляційні скарги підтримав і просив їх задовольнити.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Кочин С.С. проти доводів апеляційної скарги заперечував і просив рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що рішенням сімнадцятої сесії двадцять першого скликання Київської обласної ради народних депутатів від 12,05.1994 «Про збільшення розмірів земельних ділянок для ведення особистих підсобних господарств окремим громадянам» погоджено збільшення розмірів земельних ділянок громадянам для ведення особистих підсобних господарств з урахуванням розмірів земельних ділянок, наданих їм для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) до 2-х гектарів, зокрема, ОСОБА_1 на території Петрівської сільської ради народних депутатів Таращанського району Київської області.

У зв`язку з перейменуванням села Петрівське Таращанського району Київської області на село Юшків Ріг Таращанського району Київської області, Петрівська сільська рада Таращанського району Київської області перейменована на Юшківорізьку сільську раду Таращанського району Київської області, Петрівська сільська рада Таращанського району Київської області перейменована на Юшківорізьку сільську раду Таращанського району Київської області, у відповідності до рішення Петрівської сільської ради Таращанського району Київської області від 1 грудня 2017 року № 243-29-YII.

У листі від 22.11.2019 № 07-09/62 Таращанська районна державна адміністрація Київської області зазначала, що у користуванні позивача з 1994 року перебувала земельна ділянка із земель комунальної власності Юшківорізької сільської ради орієнтовною площею 1,82 га, відповідно до рішення Київської обласної ради народних депутатів від 12.05.1994 «Про збільшення розмірів земельних ділянок для ведення особистих підсобних господарств окремим громадянам». Рішенням Юшківорізької сільської ради від 01.09.2017 №175-26-УІІ дана земельна ділянка була вилучена з користування ОСОБА_1 . У судовому порядку 07.09.2019 визнано протиправним та скасовано рішення сільської ради, проте рішенням суду не було скасовано право власності громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на ці земельні ділянки. На даний час вказана земельна ділянка перебуває у приватній власності громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.16, 238 т.1).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 у справі № 379/246/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Юшківорізької сільської ради Таращанського району Київської області про зобов`язання вчинити певні дії, визнано протиправним та скасовано рішення сесії Петрівської сільської ради від 01.09.2017 №175-26-УІІ «Про вилучення земельної ділянки з користування громадян», у частині вилучення земельної ділянки у ОСОБА_1 орієнтовною площею 1,82 га (а.с.19-21 т.1).

Адміністративним судом (у рішенні зазначено: «у ході розгляду справи встановлено, підтверджується наявними матеріалами та не заперечувалось відповідачем, той факт, що позивач є постійним землекористувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 1,82 га» (преюдиційні обставини, що не потребують доказування).

На плані землекористування (формування території) Петрівської сільської ради Таращанського району Київської області місце розташування земельної ділянки позначено сірим кольором, згідно викопіювання виготовленого відділом Держземагенства у Таращанському районі Київської області (а.с.18 т.1).

Земельна ділянка з кадастровим номером 3224484404:01:005:0076 сформована за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства по вулиці Польова в межах с. Юшків Ріг Таращанського району Київської області(а.с.190-204 т.1), на підставі наданого дозволу на його розроблення рішенням Петрівської сільської ради Таращанського району Київської області від 22 вересня 2017 року № 199-27-УІІ «Про заяву громадянки ОСОБА_3 щодо надання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності Петрівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства» (а.с.12 т.1).

Рішенням Юшківорізької сільської ради Таращанського району Київської області від 21 грудня 2017 року № 264-30УІІ «Про затвердження розробленого ПП «АЛ-МАЗ» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства по вулиці Польова в межах села Юшків Ріг Таращанського району Київської області та передачу земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою та передано безоплатно у власність громадянки України ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,0000 га з кадастровим номером 3224484401:01:005:0076 (а.с.14 т.1).

29 січня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства Миронівської районної ради «Миронівка-реєстр» Київської області Степаненко Аліною Валеріївною внесено запис № 24686223, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 39521249 від 05.02.2018 16:55:30, про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224484401:01:005:0076, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1477738032244, підстава державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування №264-30-УІІ від 21.12.2017 Юшківорізької сільської ради (а.с.22 т.1).

Земельна ділянка з кадастровим номером 3224484401:01:005:0082, сформована за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства по вулиці Польова в межах с. Юшків Ріг Таращанського району Київської області (а.с.175-189 т.1), на підставі наданого дозволу на його розроблення рішенням Петрівської сільської ради Таращанського району Київської області від 22 вересня 2017 року № 201-27-УІІ «Про заяву громадянина ОСОБА_2 щодо надання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності Петрівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства» (а.с.11 т.1).

Рішенням Юшківорізької сільської ради Таращанського району Київської області від 21 грудня 2017 року № 270-30-УІІ «Про затвердження розробленого ПП «АЛ-МАЗ» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства по вулиці Польова в межах села Юшків Ріг Таращанського району Київської області та передачу земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою та передано безоплатно у власність громадянину України ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,0000 га з кадастровим номером 3224484401:01:005:0082 (а.с.13 т.1).

29 січня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства Миронівської районної ради «Миронівка-реєстр» Київської області Степаненко Аліною Валеріївною внесено запис № 24684958, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 39519816 від 05.02.2018 16:14:44, про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224484401:01:005:0076, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1477674532244, підстава державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування №270-30-УІІ від 21.12.2017 Юшківорізької сільської ради (а.с.23 т.1).

У 2021 КОФ ДП «Центр ДЗК» БМРВВ розроблено зведений план земельних ділянок:

ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 :01:005:0076, площа 1 га;

ОСОБА_2 АДРЕСА_1 :01:005:0082, площа 1 га;

ОСОБА_1 , площа 1,7871 га, умовна межа земельної ділянки (а.с.140 т.1).

У висновку експертів за результатами проведення додаткової судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі № 379/968/20 від 28.04.2023 739/23-41/13123/23-41 (а.с.123-147 т.2) зазначено, що:

1.Межі земельної ділянки, якою фактично (на місцевості) користувався ОСОБА_1 , незначною мірою не співпадають із межами земельної ділянки згідно із координатами відображеними на зведеному плані земельних ділянок у справі в томі 1 а.с. 140.

2.Земельна ділянка з кадастровим номером 3224484404:01:005:0076, площею 1,000 га, яка належить на праві власності ОСОБА_3 , частково, площею 0,7936 га, розташована в межах земельної ділянки, якою ОСОБА_1 користувався на підставі рішення Київської обласної ради народних депутатів від 12.05.1994 року, згідно із координатами поворотних точок (кутів) меж цієї земельної ділянки, визначеними за результатами проведених в натурі (на місцевості) польових геодезичних робіт.

3.Земельна ділянка з кадастровим номером 3224484401:01:005:0082, площею 1,000 га, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , частково, площею 0,9991 га, розташована в межах земельної ділянки, якою ОСОБА_1 користувався на підставі рішення Київської обласної ради народних депутатів від 12.05.1994 року, згідно із координатами поворотних точок (кутів) меж цієї земельної ділянки, визначеними за результатами проведених в натурі (на місцевості) польових геодезичних робіт.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивач має право постійного користування земельною ділянкою по вул.Польовій б/н площею 1,82 га, яке надане рішенням сімнадцятої сесії двадцять першого скликання Київської обласної ради народних депутатів від 12.05.1994 «Про збільшення розмірів земельних ділянок для ведення особистих підсобних господарств окремим громадянам.

Набуте особою у встановленому законодавством порядку правок користування земельною ділянкою, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов'язковій заміні.

Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст.141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Правові підстави в Юшківорізької сільської ради Таращанського району Київської області на позбавлення ОСОБА_1 права постійного користування земельною ділянкою площею 1,82 га розташованої по АДРЕСА_1 , були відсутні.

Суд першої інстанції, оцінивши висновок експертів від 28 квітня 2023 року № 739/23-41/13123/23-41 у сукупності із іншими доказами, врахувавши те, що ОСОБА_1 є постійним землекористувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 1,82 га, що встановлено рішенням суду в адміністративній справі, відповідачі не оспорюють факту користування земельною ділянко позивачем, місце розташування якої збігається із розташуванням земельних ділянок, наданими у власність відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 рішеннями сільської ради, дійшов висновку про те, що під час прийняття оспорюваних рішень Юшківорізької сільської ради Таращанського району Київської області було порушено права позивача.

Скасування рішень Юшківорізької сільської ради від 21 грудня 2017 року № 270-30-YII, № 264-30-YII, на підставі яких державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та проведено державну реєстрацію прав ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також припинення зареєстрованого їх права власності на земельні ділянки призведе до відновлення порушених прав позивача без застосування додаткових способів захисту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно із ч.1 ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

За змістом ч.1 ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з приписами ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.1 ст.92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно зі ст.22 ЗК України, в редакції 22 червня 1993 року, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документи, що посвідчує це право.

Згідно з п.7 Перехідних положень ЗК України від 2001 року громадяни, що одержали у користування земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Пунктом 1 Перехідних положень ЗК України від 2001 року передбачено, що рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

22 вересня 2005 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № 5-рп/2005, згідно з яким вказав, що немає підстав визнавати неконституційною статтю 92 ЗК України від 25 жовтня 2001 року, оскільки використання у ній терміну «набувають» (який означає «ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь») вказує на те, що ця стаття не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення (абзац 11 пункту 5.3 мотивувальної частини вказаного рішення). Отже, право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 1 січня 2002 року, не втрачається внаслідок його не переоформлення користувачем, який за ЗК України від 25 жовтня 2001 року не є суб'єктом такого права.

Крім того, положення пункту 6 розділу X ЗК України від 25 жовтня 2001 року втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення на підставі рішення Конституційного Суду № 5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року - «Громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них».

Установлено, що позивач має право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , площею 1,82 га, яке надано рішенням сімнадцятої сесії двадцять першого скликання Київської обласної ради народних депутатів від 12 травня 1994 року «Про збільшення розмірів земельних ділянок для ведення особистих підсобних господарств окремим громадянам».

Судом також установлено, що позивач ОСОБА_1 користується з 1994 року та надалі продовжує користуватися земельною ділянкою, яка позначена сірим кольором на плані землекористування (формування території) Петрівської с/р Таращанського району Київської області,, яка з 2017 року перебуває у власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Факт знаходження у користуванні ОСОБА_1 земельної ділянки, яка була надана із земель комунальної власності Юшківорізької сільської ради орієнтовною площею 1,82 га, підтверджується листом Таращанської районної державної адміністрації Київської області від 22 листопада 2019 року (т1 а.с.18).

Крім того, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2018 року, яке набрало законної сили, встановлено, що позивач ОСОБА_1 є постійним землекористувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 1,82 га..

Цим же рішенням визнано протиправним та скасовано рішення сесії Петрівської сільської ради від 1 вересня 2017 року № 175-26-YII «Про вилучення земельної ділянки з користування громадян» у частині вилучення земельної ділянки у ОСОБА_1 орієнтовною площею 1,82 га.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 листопада 2019 року у справі № 906/392/18, зазначила, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така позиція відповідає висновку, викладеному в Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005.

Отже, встановивши, що ОСОБА_1 має право постійного користування земельною ділянкою по вул.Польовій б/н площею 1,82 га, яке надане рішенням сімнадцятої сесії двадцять першого скликання Київської обласної ради народних депутатів від 12 травня 1994 року «Про збільшення розмірів земельних ділянок для ведення особистих підсобних господарств окремим громадянам», користується земельною ділянкою з 1994 року та надалі продовжує користуватися нею, в Юшківорізької сільської ради Таращанського району Київської області були відсутні правові підстави для позбавлення позивача права постійного користування цією земельною ділянкою площею, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що під час прийняття оспорюваних рішень Юшківорізької сільської ради Таращанського району Київської області про передачу у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельних ділянок, права позивача були порушені.

Верховний Суд у постанові від 15 листопада 2018 року у справі № 156/370/16-ц зазначав, що доводи касаційної скарги щодо невизначення судами меж розташування земельної ділянки, відсутності кадастрового номеру не спростовують обґрунтованість висновків судів щодо набуття Особа4 в порядку спадкування права власності на земельну ділянку в межах та конфігурацією, що раніше визначені документацією із землеустрою сільською радою.

За результатами проведення додаткової судової земельно-технічної експертизи встановлено, що в межах земельної ділянки, якою користувався ОСОБА_1 на підставі рішення Київської обласної ради народних депутатів від 12 травня 1994 року, розташовані частково: земельна ділянка, яка належить на праві власності ОСОБА_3 (0,7936 га із 1,0000 га); земельна ділянка, яка належить на праві власності ОСОБА_2 (0,9991 га із 1,0000 га).

Сам по собі факт відсутності у ОСОБА_1 правовстановлюючого документа на право користування земельною ділянкою, площею 1,82 га, за доведеності факту надання позивачеві права користування земельної ділянки, якою позивач користується з 1994 року і надалі продовжує користуватися, відсутність законних підстав для припинення такого права ОСОБА_1 користування земельною ділянкою, не може бути підставою для скасування рішення в оскаржуваній частині та відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що вимоги позивача є недоведеними, а висновки експертизи та додаткової експертизи жодним чином не підтверджують позовні вимоги ОСОБА_1 , оскільки його право користування земельною ділянкою орієнтовною площею 1,82 га не зареєстровано у встановленому законом порядку, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів визначенням відповідно до ст.89 ЦПК України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності , а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків. Встановлених цим Кодексом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність кожного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст.77 ЦПК України).

Згідно зі ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставинам не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 зазначено, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діями наслідкам.

Оцінивши надані позивачем докази, встановивши, що рішення сесії Петрівської сільської ради від 1 вересня 2017 року № 175-26-YII, яким спірну земельну ділянку орієнтовною площею 1,82 га були вилучено у ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов правильного висновку, визнано протиправним та скасовано адміністративним судом, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що скасування рішень Юшківорізької сільської ради від 21 грудня 2017 року № 270-30-YII, № 264-30-YII, на підставі яких державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та проведено державну реєстрацію прав ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також припинення зареєстрованого їх права власності на земельні ділянки, забезпечить поновлення порушеного права позивача.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір, суд першої інстанції в межах доводів позову повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і у відповідності з вимогами закону прийшов до правильного висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково, про що ухвалив відповідне рішення. Рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За змістом ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, що відповідно до ст.375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подану адвокатом Клапчуком Федором Петровичем, залишити без задоволення.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 12 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Постанова складена 12 квітня 2024 року.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М.Стрижеус