Постанова

від 16.01.2025 по справі 379/968/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року

м. Київ

справа № 379/968/20

провадження № 61-4258св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Таращанська міська рада Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Комунальне підприємство Миронівської районної ради «Миронівка-Реєстр»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Клапчука Федора Петровича на рішення Таращанського районного суду Київської області від 12 червня 2023 року, ухвалене у складі судді Зінкіна В. І., та постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області (далі - Таращанська міська рада), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Комунального підприємства Миронівської районної ради «Миронівка-Реєстр» (далі - КП «Миронівка-Реєстр») про визнання протиправними та скасування рішень сільської ради, припинення права власності на земельні ділянки та скасування рішень щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він є землекористувачем земельної ділянки, орієнтованою площею 1,82 га, на території Юшківорізької сільської ради Таращанського району Київської області (далі - Юшківорізька сільська рада), згідно з рішенням Київської обласної ради народних депутатів від 12 травня 1994 року.

Рішенням Петрівської сільської ради Таращанського району Київської області (далі - Петрівська сільська рада) від 01 вересня 2017 року № 175-26-УІІ «Про вилучення земельної ділянки з користування громадян» у нього вилучено земельну ділянку площею 1,82 га, що перебувала у його постійному користуванні без скасування рішення Київської обласної ради народних депутатів від 12 травня 1994 року.

Рішеннями Юшківорізької сільської ради від 21 грудня 2017 року № 264-30-УІІ та № 270-30-УІІ ця земельна ділянка була передана у власність працівникам соціальної сфери села Юшків Ріг ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , відповідно до виготовлених проектів землеустрою, та право власності на земельні ділянки кадастрові номери 3224484401:01:005:0076 та 3224484401:01:005:0082 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року визнано протиправним та скасовано рішення Петрівської сільської ради від 01 вересня 2017 року «Про вилучення земельної ділянки з користування громадян» у частині вилучення у нього земельної ділянки орієнтовною площею 1,82 га.

Вважав, що у нього незаконно вилучено зазначену земельну ділянку, оскільки дозволу на приватизацію цієї земельної ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не надавалось, тому вони її отримали в приватну власність незаконно.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Петрівської сільської ради від 22 вересня 2017 року № 201-27-УІІ «Про заяву громадянина ОСОБА_2 щодо надання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності Петрівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Петрівської сільської ради від 22 вересня 2017 року № 199-27-УІІ «Про заяву громадянки ОСОБА_3 щодо надання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності Петрівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Юшківорізької сільської ради від 21 грудня 2017 року № 270-30-УІІ «Про затвердження розробленого ПП «АЛ-МАЗ» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 та передачу земельної ділянки у власність»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Юшківорізької сільської ради від 21 грудня 2017 року № 264-30-УІІ «Про затвердження розробленого ПП «АЛ-МАЗ» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 та передачу земельної ділянки у власність»;

- припинити право власності на земельну ділянку площею 1 га, кадастровий номер 3224484401:01:005:0082, розташовану на АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства, зареєстроване за ОСОБА_2 ;

- припинити право власності на земельну ділянку площею 1 га, кадастровий номер 3224484401:01:005:0076, розташовану АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства, зареєстроване за ОСОБА_3 ;

- скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Миронівської районної ради «Миронівка-реєстр» Київської області Степаненко А. В. (далі - державний реєстратор Степаненко А. В.) від 05 лютого 2018 року, індексний номер: 39519816;

- скасувати рішення державного реєстратора Степаненко А. В. від 05 лютого 2018 року, індексний номер: 39521249 16:55:30.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 12 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Юшківорізької сільської ради від 21 грудня 2017 року № 270-30-УІІ «Про затвердження розробленого ПП «АЛ-МАЗ» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 та передачу земельної ділянки у власність».

Визнано протиправним та скасовано рішення Юшківорізької сільської ради від 21 грудня 2017 року № 264-30-УІІ «Про затвердження розробленого ПП «АЛ-МАЗ» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 та передачу земельної ділянки у власність».

Припинено зареєстроване за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 1 га, кадастровий номер 3224484401:01:005:0082, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства.

Припинено зареєстроване за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 1 га, кадастровий номер 3224484401:01:005:0076, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства.

Стягнуто з Таращанської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн та витрати на проведення судової експертизи у розмірі 3 947,02 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 261,20 грн та витрати на проведення судової експертизи у розмірі 5 920,53 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 261,20 грн та витрати на проведення судової експертизи у розмірі 5 920,53 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач має право постійного користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1 площею 1,82 га, яке надане йому рішенням Київської обласної ради народних депутатів від 12 травня 1994 року «Про збільшення розмірів земельних ділянок для ведення особистих підсобних господарств окремим громадянам».

Таким чином, правові підстави в Юшківорізької сільської ради на позбавлення ОСОБА_1 права постійного користування зазначеною земельною ділянкою були відсутні.

Також суд, оцінивши висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28 квітня 2023 року № 739/23-41/13123/23-41 за результатами проведення додаткової судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі № 379/968/20 у сукупності із іншими доказами, врахував те, що ОСОБА_1 є постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, що встановлено рішенням суду в адміністративній справі, та те, що відповідачі не оспорюють факт користування ним земельною ділянко, місце розташування якої збігається із розташуванням земельних ділянок, наданими у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 рішеннями сільської ради, дійшов висновку про те, що під час прийняття оспорюваних рішень Юшківорізької сільської ради було порушено права ОСОБА_1

Скасування рішень Юшківорізької сільської ради від 21 грудня 2017 року № 270-30-YII, 264-30-YII, на підставі яких державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та проведено державну реєстрацію прав ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, а також припинення зареєстрованого їх права власності на земельні ділянки призведе до відновлення порушеного права ОСОБА_1 без застосування додаткових способів захисту.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У березні 2023 року представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Клапчук Ф. П. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просив суд скасувати рішення Таращанського районного суду Київської області від 12 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року в частині задоволених позовних вимог і ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що ЗК України у редакції, чинній на час прийняття Київською обласною радою рішення, передбачав, що право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Однак ОСОБА_1 не було дотримано вимог чинного законодавства України щодо порядку набуття ним права користування земельною ділянкою, орієнтовною площею 1,82 га, на території Юшківорізької сільської ради Таращанського району Київської області на АДРЕСА_1 , оскільки ним не отримано правовстановлюючих документів. При цьому, право постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_1 не може посвідчуватися лише рішенням Київської обласної ради народних депутатів від 12 травня 1994 року.

Також суди попередніх інстанцій необґрунтовано прийняли до уваги висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28 квітня 2023 року № 739/23-41/13123/23-41 за результатами проведення додаткової судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі № 379/968/20, оскільки дана експертиза проведена лише на основі усних пояснень сторін, містить суперечливі факти та ґрунтується на припущеннях, та необґрунтовано зазначили, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року у справі № 379/246/18 має преюдиційне значення для цієї справи.

Підставою касаційного оскарження рішення Таращанського районного суду Київської області від 12 червня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального й процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 156/370/16-ц (провадження № 61-17647св18), від 05 вересня 2019 року у справі № 234/16272/15-ц (провадження № 61-31395сво18), від 26 листопада 2019 року у справі № 922/643/19, від 26 листопада 2019 року у справі № 902/201/19, від 10 грудня 2019 року у справі № 910/6356/19, від 11 грудня 2019 року у справі № 320/4938/17 (провадження № 61-26396св18), від 19 жовтня 2020 року у справі № 686/10181/17 (провадження № 61-289св19).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У червні 2023 року Таращанська міська рада подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому підтримала доводи касаційної скарги та просила суд її задовольнити.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

У квітні 2024 року заявником у встановлений судом строк усунуто недоліки касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У червні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до рішення Київської обласної ради народних депутатів від 12 травня 1994 року «Про збільшення розмірів земельних ділянок для ведення особистих підсобних господарств окремим громадянам» погоджено збільшення розмірів земельних ділянок громадянам для ведення особистих підсобних господарств з урахуванням розмірів земельних ділянок, наданих їм для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) до 2-х гектарів, зокрема ОСОБА_1 на території Петрівської сільської ради народних депутатів Таращанського району Київської області.

Згідно з рішенням Петрівської сільської ради Таращанського району Київської області від 01 грудня 2017 року № 243-29-YII у зв`язку з перейменуванням села Петрівське Таращанського району Київської області на село Юшків Ріг Таращанського району Київської області, Петрівська сільська рада Таращанського району Київської області перейменована на Юшківорізьку сільську раду Таращанського району Київської області.

Відповідно до листа Таращанської районної державної адміністрації Київської області від 22 листопада 2019 року № 07-09/62 у користуванні ОСОБА_1 з 1994 року перебувала земельна ділянка із земель комунальної власності Юшківорізької сільської ради, орієнтовною площею 1,82 га, згідно з рішенням Київської обласної ради народних депутатів від 12 травня 1994 року «Про збільшення розмірів земельних ділянок для ведення особистих підсобних господарств окремим громадянам».

Рішенням Петрівської сільської ради від 01 вересня 2017 року № 175-26-УІІ дана земельна ділянка була вилучена з користування ОСОБА_1 .

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року у справі № 379/246/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Петрівської (Юшківорізької) сільської ради Таращанського району Київської області про зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Петрівської сільської ради від 01 вересня 2017 року № 175-26-УІІ «Про вилучення земельної ділянки з користування громадян» у частині вилучення земельної ділянки у ОСОБА_1 , орієнтовною площею 1,82 га. Рішення набрало законної сили.

У цьому рішенні встановлено, що відповідно до довідки виконавчого комітету Петрівської сільської ради від 13 квітня 2017 року № 02-16/122, земельна ділянка із земель комунальної власності Петрівської сільської ради, розташована на АДРЕСА_1 , перебуває у постійному користуванні ОСОБА_1 та становить 1,82 га.

Згідно з викопіювання з плана землекористування (формування території) Петрівської сільської ради Таращанського району Київської області, виготовленого відділом Держземагентства у Таращанському районі Київської області, місце розташування земельної ділянки позначено сірим кольором.

Рішенням Петрівської сільської ради від 22 вересня 2017 року № 201-27-УІІ «Про заяву громадянина ОСОБА_2 щодо надання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності Петрівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства» надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,00 га, із земель комунальної власності Петрівської сільської ради на АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Петрівської сільської ради від 22 вересня 2017 року № 199-27-УІІ «Про заяву громадянки ОСОБА_3 щодо надання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності Петрівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства» надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,00 га, із земель комунальної власності Петрівської сільської ради на АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Юшківорізької сільської ради від 21 грудня 2017 року № 270-30-УІІ «Про затвердження розробленого ПП «АЛ-МАЗ» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 та передачу земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на АДРЕСА_1 . Передано безоплатно у власність громадянину України ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,0000 га, кадастровий номер 3224484401:01:005:0082, на АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Юшківорізької сільської ради від 21 грудня 2017 року № 264-30-УІІ «Про затвердження розробленого ПП «АЛ-МАЗ» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 та передачу земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на АДРЕСА_1 . Передано безоплатно у власність громадянці України ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,0000 га, кадастровий номер 3224484401:01:005:0082, на АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25 серпня 2020 року № 221454539, 29 січня 2018 року державним реєстратором Степаненко А. В. внесено запис № 24686223, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 39521249 від 05 лютого 2018 року, про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 1,0000 га, кадастровий номер 3224484401:01:005:0076, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1477738032244, підстава державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування Юшківорізької сільської ради від 21 грудня 2017 року № 264-30-УІІ.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25 серпня 2020 року № 221455069, 29 січня 2018 року державним реєстратором Степаненко А. В. внесено запис № 24684958, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 39519816 від 05 лютого 2018 року, про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,0000 га, кадастровий номер 3224484401:01:005:0082, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1477674532244, підстава державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування Юшківорізької сільської ради від 21 грудня 2017 року № 270-30-УІІ.

У 2021 році КОФ ДП «Центр ДЗК» БМРВВ розроблено зведений план земельних ділянок: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 :01:005:0076, площа 1 га; ОСОБА_2 АДРЕСА_1 :01:005:0082, площа 1 га; ОСОБА_1 , площа 1,7871 га, умовна межа земельної ділянки.

Відповідно до висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28 квітня 2023 року № 739/23-41/13123/23-41 за результатами проведення додаткової судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі № 379/968/20 зазначено, що:

1. межі земельної ділянки, якою фактично (на місцевості) користувався ОСОБА_1 , незначною мірою не співпадають із межами земельної ділянки згідно із координатами відображеними на зведеному плані земельних ділянок у справі в томі 1 а. с. 140.

2. земельна ділянка з кадастровим номером 3224484404:01:005:0076, площею 1,000 га, яка належить на праві власності ОСОБА_3 , частково, площею 0,7936 га, розташована в межах земельної ділянки, якою ОСОБА_1 користувався на підставі рішення Київської обласної ради народних депутатів від 12 травня 1994 року, згідно із координатами поворотних точок (кутів) меж цієї земельної ділянки, визначеними за результатами проведених в натурі (на місцевості) польових геодезичних робіт.

3. земельна ділянка з кадастровим номером 3224484401:01:005:0082, площею 1,000 га, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , частково, площею 00,9991 га, розташована в межах земельної ділянки, якою ОСОБА_1 користувався на підставі рішення Київської обласної ради народних депутатів від 12 травня 1994 року, згідно із координатами поворотних точок (кутів) меж цієї земельної ділянки, визначеними за результатами проведених в натурі (на місцевості) польових геодезичних робіт.

4. розташування меж земельних ділянок з кадастровими номерами 3224484404:01:005:0076 та 3224484401:01:005:0082 відносно меж земельної ділянки, якою ОСОБА_1 користувався на підставі рішення Київської обласної ради народних депутатів від 12 травня 1994 року, згідно із координатами поворотних точок (кутів) меж цієї земельної ділянки, визначеннями за результатами проведених в натурі (на місцевості) польових геодезичних робіт, схематично відображено на малюнку 10 в дослідницькій частині висновку.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Клапчука Ф. П. не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції оскаржуються в частині задоволених позовних вимог, тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України не переглядається в касаційному порядку в іншій частині.

Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Частиною першою статті 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 ЗК України).

Згідно з частиною першою статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини першої статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Статтею 22 ЗК України у редакції, чинній на час прийняття Київською обласною радою народних депутатів рішення, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документи, що посвідчує це право.

У постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 372/5635/13-ц (провадження № 14-122цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «ЗК Української РСР 1970 року встановлював безстрокове і тимчасове користування землею. Поняття користування землею у ЗК Української РСР 1990 року поряд з постійним передбачало тимчасове користування. ЗК України визначив право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, проте не надав визначення праву тимчасового користування, яке продовжує існувати на підставі рішень, прийнятих відповідно до вимог чинного на той час законодавства. Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Чинний ЗК України серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки. Крім того, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», визнаються державою. Згідно з пунктом 5 Постанови Верховної Ради Української РСР від 18 грудня 1990 року № 562-ХІІ «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР» громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними в установленому порядку прав власності на землю або землекористування. Аналогічне положення міститься в пунктах 1 і 7 розділу X «Перехідні положення» ЗК України».

Пунктом 7 Перехідних Положень ЗК України (2001 року) визначено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

У справі, яка переглядається в касаційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, не спростовано матеріалами справи та сторонами те, що рішенням Київської обласної ради народних депутатів від 12 травня 1994 року «Про збільшення розмірів земельних ділянок для ведення особистих підсобних господарств окремим громадянам» погоджено збільшення розмірів земельних ділянок громадянам для ведення особистих підсобних господарств з урахуванням розмірів земельних ділянок, наданих їм для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) до 2-х гектарів, зокрема ОСОБА_1 на території Петрівської сільської ради народних депутатів Таращанського району Київської області.

Однак рішенням Юшківорізької сільської ради від 01 вересня 2017 року № 175-26-УІІ дана земельна ділянка була вилучена з користування ОСОБА_1 .

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року у справі № 379/246/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Петрівської (Юшківорізької) сільської ради Таращанського району Київської області про зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Петрівської сільської ради від 01 вересня 2017 року № 175-26-УІІ «Про вилучення земельної ділянки з користування громадян» у частині вилучення земельної ділянки у ОСОБА_1 , орієнтовною площею 1,82 га. Рішення набрало законної сили.

У цьому рішенні встановлено, що відповідно до довідки виконавчого комітету Петрівської сільської ради від 13 квітня 2017 року № 02-16/122, земельна ділянка із земель комунальної власності Петрівської сільської ради, розташована на АДРЕСА_1 , перебуває у постійному користуванні ОСОБА_1 та становить 1,82 га.

Відповідно до висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28 квітня 2023 року № 739/23-41/13123/23-41 за результатами проведення додаткової судової земельно-технічної експертизи встановлено, що в межах земельної ділянки, якою користувався ОСОБА_1 на підставі рішення Київської обласної ради народних депутатів від 12 травня 1994 року, розташовані частково: земельна ділянка, яка належить на праві власності ОСОБА_3 (0,7936 га із 1,0000 га); земельна ділянка, яка належить на праві власності ОСОБА_2 (0,9991 га із 1,0000 га).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_1 має право постійного користування земельною ділянкою площею 1,82 га на АДРЕСА_1 , яке надане йому рішенням Київської обласної ради народних депутатів від 12 травня 1994 року «Про збільшення розмірів земельних ділянок для ведення особистих підсобних господарств окремим громадянам», він користується земельною ділянкою з 1994 року та надалі продовжує користуватися нею. В Юшківорізької сільської ради Таращанського району Київської області були відсутні правові підстави для позбавлення позивача права постійного користування цією земельною ділянкою площею. Отже під час прийняття оспорюваних рішень Юшківорізької сільської ради про передачу у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельних ділянок, права позивача були порушені.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дослідили всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надали їм належну оцінку, правильно визначили характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновку Верховного Суду, на якій містяться посилання в касаційній скарзі.

Інші доводи касаційної скарги є ідентичними доводам апеляційної скарги та зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Клапчука Федора Петровича залишити без задоволення.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 12 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник