Постанова

від 11.04.2024 по справі 640/36342/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року

м. Київ

справа №640/36342/21

адміністративне провадження № К/990/34207/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023

у справі за позовом Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури до Державної служби геології та надр України та Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНС-Д", за участю третьої особи - Регіональний ландшафтний парк "Гадяцький" про визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами, -

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом про визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами від 25.09.2018 №4922.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022 Заступнику прокурора Полтавської обласної прокуратури відмовлено у задоволенні позову.

Заступник керівника Київської міської прокуратури, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просив скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022 та ухвалити нове про задоволення позову.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022, яким відмовлено у задоволенні позову заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, не вирішувалось питань про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки скаржника, що є визначальною умовою для набуття права на оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення суду від 07.12.2022 не створює будь-яких нових прав чи обов`язків та жодним чином не зачіпає правовідносин, які можуть виникнути у скаржника з третіми особами.

Крім того суд апеляційної інстанції виходив з того, що Заступник керівника Київської міської прокуратури не є прокурором вищого рівня відносно Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З рішенням суду апеляційної інстанцій не погодився Заступник керівника Київської міської прокуратури та звернувся з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції від 26.09.2023 скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник покликається на те, що постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції незаконно ототожнив статус прокурора та представника органів прокуратури, що суперечить вимогам статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру, статті 53 КАС України.

Особа, яка подала касаційну скаргу, покликається на те, що саме прокурор, а не орган прокуратури чи його посадова особа, набуває статусу позивача, у разі відсутності органу, уповноваженого здійснювати функції держави, або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду та виконує функцію представництва інтересів держави. При цьому, як зазначає скаржник, прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі.

Також скаржник, покликаючись на наказ №389 від 21.08.2020 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді», зазначає, що участь у справі забезпечує прокурор (не представник) за місцем розташування суду.

Обґрунтовуючи наявність у Заступника керівника Київської міської прокуратури повноважень на подання апеляційної скарги у цій справі, скаржник, покликався на те, що прокурор відділу Київської міської прокуратури Биховцева О.А. брала участь у розгляді цієї справи в суді першої інстанції.

На думку скаржника, висновки суду апеляційної інстанції про відсутність у Заступника керівника Київської міської прокуратури повноважень на оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва не узгоджуються з нормами чинного законодавства.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕНС-Д" у відзиві на касаційну скаргу просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції від 26.09.2023 - без змін.

Інші учасники справи не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

За правилами частини 3 статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру" (Закон № 1697-VII) прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 1697-VII право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У постанові від 13.06.2023 у справі № 580/8729/21 Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про те, що:

«Кодекс адміністративного судочинства України та Закон №1697-VII розрізняють випадки, коли прокуратура діє як самостійний учасник справи і коли прокуратура діє як представник інтересів держави або громадянина.

Так, у першому випадку в суді забезпечується представництво інтересів самої прокуратури через інститут самопредставництва або представництва. У цьому випадку застосуванню підлягають частина перша статті 55 КАС України та відповідно частина 3 статті 9, частина 3 статті 11 та частина 3 статті 13 Закону №1697-VII.

В другому випадку прокуратура діє як представник і тоді застосуванню підлягають правила частини 3 статті 53 КАС України та статті 24 №1697-VII.»

З матеріалів справи вбачається, що позов в межах цієї справи подано та підписано заступником керівника Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави, відповідно до частини 3 статті 53 КАС України та статті 24 Закону № 1697-VII.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону № 1697-VII право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Відповідно до частини 1 статті 193 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанціі щодо відсутності у заступника керівника Київської міської прокуратури права на апеляційне оскарження з тих підстав, що судом першої інстанції не вирішувались питання про права та обов?язки Київської міської прокуратури є безпідставними, оскільки апеляційну скаргу подано не з підстав порушення прав прокуратури, а в порядку представництва прокуратурою інтересів держави.

Таким чином, під час вирішення питання прийняття апеляційної скарги з?'ясуванню підлягали саме питання наявності у Київської міської прокуратури підстав для представництва інтересів держави, а відтак - повноважень для звернення з апеляційною скрагою.

Відповідно до статті 5 Закону № 1697-VII функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами. Делегування функцій прокуратури, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Відповідно до статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

У справі, яка розглядається, прокуратура України реалізувала надані їй законом повноваження на представництво інтересів держави шляхом подання позову, за яким саме прокурор (заступник керівника) Полтавської обласної прокуратури виступає позивачем з відповідним статусом учасника справи та усіма процесуальними правами та обов?язками.

Відтак, саме прокурор Полтавської обласної прокуратури наділений усіма процесуальними правами та обов?язками позивача, в т. ч. правом на апеляційне оскарження рішення суду як учасник справи відповідно до статті 293 КАС України.

Прокурор Київської міської прокуратури участі у справі не брав, учасником справи не виступає, тож правом апеляційного оскарження, відповідно до правил статті 293 КАС України, не наділений.

Крім того, за правилами частини 3 статті 24 Закону № 1697-VII крім прокурора, який брав участь у судовому розгляді, право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення надано також прокурору вищого рівня.

Однак, заступник керівника Київської міської прокуратури не є прокурором вищого рівня відносно заступника керівника Полтавської обласної прокуратури.

Покликання заступника керівника Київської міської прокуратури в обґрунтування права апеляційного оскарження на участь в судовому засіданні в суді першої інстанції прокурора відділу Київської міської прокуратури Биховцевої О.А. також є безпідставним і не впливає на статус учасників справи, оскільки остання брала участь в розгляді справи як представник позивача - заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, і саме такий її статус відображено у протоколах судового засідання та рішенні суду першої інстанції.

Подання прокурором позову (апеляційної скарги) та участь прокурора в судовому засіданні є різними за своєю природою процесуальними діями, які вчиняються з дотриманням встановлених процесуальних правил особами, яким таке право надано, відтак участь в судовому засіданні прокурора Київської міської прокуратури в статусі представника позивача не робить такого прокурора учасником справи та не зумовлює виникнення у нього права на апеляційне оскарження.

Водночас, статус прокурора відділу Київської міської прокуратури Биховцевої О.А. як представника позивача не позбавляв її права підписати та подати апеляційну скаргу від імені позивача - заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, однак таким правом зазначений прокурор не скористалась.

Покликання в обґрунтування права апеляційного оскарження на наказ №389 від 21.08.2020, зокрема, щодо забезпечення участі у справі прокурором за місцем розташування суду, також є безпідставним, оскільки такий наказ не може змінювати встановлені правила апеляційного оскарження та повноваження на подання прокурором апеляційної скарги.

В цілому, за наслідками касаційного перегляду незрозумілим залишається доцільність таких складних процесів, коли позов до суду, який розташований в місті Києві, подає прокурор Полтавської, а не Київської прокуратури, що в цілому відповідало б як приписам КАС України та Закону № 1697-VII так і приписам наказу №389 від 21.08.2020, а потім подання апеляційної скарги прокурором Київської міської прокуратури, який не є учасником справи, і не має на це право.

В кінцевому результаті, внаслідок таких неузгоджених дій прокуратури України, як єдиної системи, право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції залишилось нереалізованим.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга Заступника керівника Київської міської прокуратури залишається без задоволення, а ухвала суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі №640/36342/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук