Ухвала

від 10.04.2024 по справі 212/6826/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/6826/23

2/212/1112/24

У Х В А Л А

10 квітня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., за участі представника позивача ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» - Єлістратова Р.В., представника відповідача ДУ «УКРНДІПРОММЕД» - Харитонової М.О., представника третьої особи Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Котлярової Т.С., третьої особи ОСОБА_1 , представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання представника позивача ОСОБА_3 про призначення комплексної судово-медичної експертизи,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» до ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», треті особи: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, ОСОБА_1 , про скасування висновку лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння).

Під час підготовчого провадження представником позивача ОСОБА_3 заявлено клопотання про призначення комплексної судово-медичної експертизи, проведення якої доручити Комунальному закладу охорони здоров`я Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров`я та Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз засл.проф.М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, на вирішення експертам поставити такі питання:

чи проводилися рентгенологічні дослідження ОСОБА_1 одночасно з обстеженням органів мішеней профорієнтованих захворювань (захворювання суглобів, легенів та хребта) в період з 2017 по 2021 рік? Якщо проводились, то чи призначалися такі обстеження лікуючим лікарем та чи підтверджено проведеннятакихз досліджень записами у спеціальних журналах?

чи було виявлено на періодичних медичних оглядах за період з 2017 року по 2021 рік у ОСОБА_1 . початок розвитку профорієнтованого захворювання? Якщо не було виявлено підозри на профорієнтоване захворювання на протязі чотирьох років, то чи вірно встановлено діагноз в 2023 році «Хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії, група В. ЛН другого ступеня») ДУ «УКРНДІПРОММЕД», при тому що на стадії визначення підозри додаткової методи обстеження, в тому числі й спірографічні дослідження легенів не проводилось, а лікування проводило лише в амбулаторних умовах?

з якого часу ОСОБА_1 підлягав направленню на спеціальне медичне до обстеження на предмет визнання цих захворювань професійними?

чи враховувались при встановленні діагнозу ДУ «УКРНДІПРОММЕД» шкідливі звички, а саме тютюнопаління та генетична схильність (? 1 антітрипсін дефіцит)?

чи могли призупинити прогресування пилового бронхіту медичні рекомендації щодо переведення на працю без шкідливих умов ОСОБА_1 , в разі наявності у останнього скарг на кашель, задишку, слабкість до лютого 2023 року при їх наявності?

чи використовувалися опитувальники у ОСОБА_1 для оцінки тяжкості бронхіальної обструкції згідно наказу Міністерства охорони здоров`я від 27.06.2013 № 555 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при хронічному обструктивному захворюванні легень» з застосуванням Модифікованої шкали для оцінки тяжкості задишки МДР та Тест з оцінки ХОЗЛ «ТОХ» з підписом хворого.

чи вірно встановлений діагноз «Хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії, група В. ЛН другого ступеня») ДУ «УКРНДІПРОММЕД»?

пунктом 2 Інструкції щодо ведення медичної картки амбулаторного хворого (форма № 025/о) визначено, що «листок запису заключних (уточнених) діагнозів» заповнюється лікарями всіх спеціальностей на кожне захворювання, з приводу якого хворий звернувся в даний заклад в звітному році. Кожний випадок тимчасової непрацездатності у хворого вписується в окремий листок «Строки тимчасової непрацездатності», де вказується номер листка непрацездатності, дата видача листка непрацездатності, заключний (уточнений) діагноз і підпис лікаря. Дані про госпіталізацію хворого протягом року вносяться в листок «Інформація про госпіталізацію». Чи внесені встановлені захворювання у 2022, 2023 роках у вищевказані листки?

чи зменшується рівень професійного ризику при застосуванні працівником ЗІЗ, а саме респіратора РПА-ТД? Якщо так, то до якого значення може бути зменшено ступень та клас професійного ризику?

чи мав працівник медичні протипоказання допуску до виконання робіт, пов`язаних із впливом виробничих факторів (робота за професією) під час проходження періодичних медичних оглядів в 2017-2021 роках?

В обґрунтування клопотання зазначено, що для доведення обставин, на які посилається позивач, як на підставу позову, і встановлення яких потребує спеціальних знань для проведення досліджень щодо фактичних умов праці ОСОБА_1 в галузі медицини, у зв`язку з відсутністю відповідних експертів, вважає за необхідне провести експертизу.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання про призначення експертизи з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача ОСОБА_4 заперечила проти задоволення клопотання про призначення експертизи, посилаючись на те, що з`ясування обставин справи не потребує судово-медичного дослідження, питання, які поставлені позивачем на експертизу не мають значення для вирішення спору, оскільки предметом оспорювання є процедура прийняття ЛЕК висновку про наявність профзахворювання, яка має відмінний від судового порядок оскарження, і для його вирішення необхідні лише знання з питань права.

Представник третьої особи ОСОБА_5 не заперечувала проти задоволення клопотання, вважаючи, що це є правом позивача.

Третя особа ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заперечили проти призначення експертизи, посилаючись на те, що вирішення спору не потребує спеціальних знань, зокрема і в області судово-медичної експертизи, заявили про безпідставність заявленого клопотання з огляду на те, що позивач входив до складу комісії, надавав в відповідні відомості, у тому числі щодо шкідливих умов роботи, не оскаржував висновок, а на теперішній час безпідставно ставить під сумнів кваліфікацію усієї лікарської комісії.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши клопотання, дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що працівники ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в повному обсязі забезпечені та використовують засобі індивідуального захисту органів дихання, і оскільки ОСОБА_1 під час виконання трудових обов`язків був забезпечений ЗІЗ органів дихання, то вважає, що концентрація шкідливих речовин у повітрі, яке пройшло фільтрацію через респіратор та яке безпосередньо вдихав ОСОБА_1 не перевищувала гранично допустимі норми. Проте, відповідачем при направленні повідомлення за формою П-3 наведені обставини не досліджено та не враховано, що свідчить про помилковість висновку про професійний характер ХОЗЛ у ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з положеннямист. 105 ЦПК Українипризначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Згідно з Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 № 6, до компетенції судово-медичної експертизи належить: експертиза трупів у випадках насильницької смерті, експертиза трупів при підозрі застосування насилля або з інших обставин, що обумовлюють необхідність такої експертизи, експертиза потерпілих, обвинувачених та інших осіб, експертиза речових доказів, експертиза за матеріалами кримінальних та цивільних справ.

Крім того, вказаною Інструкцією визначено, що участь кількох експертів є обов`язковою при проведенні, зокрема експертиз з визначення втрати загальної та професійної працездатності і проведення цих експертиз здійснюється у відділах комісійних експертиз бюро судово-медичних експертиз управлінь охорони здоров`я обласних виконавчих комітетів, у відділі комісійних експертиз республіканського бюро (АРК), а також у судово-медичному відділі Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України.

У разі необхідності вирішення питань, що потребують спеціальних знань з судової медицини та інших галузей науки та техніки, призначається комплексна експертиза, яка виконується судово-медичним експертом та фахівцями інших спеціальностей.

У своєму клопотанні представник позивача не навів обґрунтування призначення саме комплексної експертизи, а також не зазначив яких фахівців інших спеціальностей необхідно залучати для проведення експертного дослідження.

Крім того, зазначені представником позивача питання, крім питання про підтвердження встановленого ОСОБА_1 діагнозу, не можуть бути предметом дослідженнясудово-медичної експертизи з наведених вище положень нормативних актів, які регулюють проведення такого виду експертиз.

При цьому, необхідність перевірки правильності встановленого ЛЕК ОСОБА_1 діагнозу, не обґрунтовано у клопотанні, лише зазначено про необхідність підтвердження обставин, на які посилається позивач у своїй позовній заяві, що не надає суду в силу вимог ст. 12, 13 ЦПК України право самостійно визначити підстави для проведення експертизи і яке значення, з точки зору позивача, мають для справи обставини, про з`ясування яких ним заявлене клопотання.

Таким чином, враховуючи, що експертиза призначається у тих випадках, коли необхідність отримання висновку експерта вбачається з обставин справи та поданих сторонами доказів, при цьому ініціатор клопотання про призначення експертизи зобов`язаний обґрунтувати та довести необхідність її призначення, виходячи із предмету спору, поданих учасниками справи доказів, суд вважає, що призначення комплексної судово-медичної експертизи в даній справі не є необхідним і представником позивача не доведено суду така необхідність.

На підставі викладеного, керуючись ст. 102-105, 260, 261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 про призначення комплексної судово-медичної експертизи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 15 квітня 2024 року.

Суддя О. В. Колочко