Постанова

від 10.04.2024 по справі 638/18687/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 638/18687/21 Головуючий суддя І інстанції Щепіхіна В. В.

Провадження № 22-ц/818/725/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: про поновлення на роботі, з них

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Бурлака І.В., Маміної О.В.,

за участю секретаря судових засідань Зінченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2023 року, по справі № 638/18687/21, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини, третя особа: начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Богінський Олег Валерійович про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 у грудні 2021 року звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, в якому просила суд:

1) скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 25.10.2021 року №1783-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 »;

2) скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 27.10.2021 року №1791-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;

3) поновити ОСОБА_1 на посаду начальника Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини;

4) зобов`язати Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області розрахувати та відшкодувати компенсацію за невикористану відпустку за 114 днів;

5) стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.10.2021 до дня поновлення на роботі.

Вимоги позову обґрунтувала тим, що з 27.08.2013 вонапрацювала начальником міської державної лікарні ветеринарної медицини - лікарем ветеринарної медицини в Люботинській міській державній лікарні ветеринарної медицини, яка підпорядковується Головному управлінню Держпродспоживслужби в Харківській області, наказом якого від 27.10.2021 року №1791-к була звільнена відповідно до п. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України (за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення).

Звільнення з посади вважає незаконним, оскільки за весь час роботи у ветеринарній медицині до неї не було застосовано жодних заходів дисциплінарного чи громадського стягнення, не було порушень, невиконання обов`язків, що на неї покладалися, порушень правил трудового розпорядку; взяті на себе зобов`язання позивач виконувала сумлінно і добросовісно відповідно до посадових обов`язків.

У робочий день 27.10.2021 позивачку викликали до Управління на 11:00 год., де її повідомили, що 25.10.2021 позивач була відсутня на робочому місці та у зв`язку з цим вона звільнена з посади, оскільки на час звільнення до неї вже було застосовано дисциплінарне стягнення за прогул. У трудову книжку позивача на день складання позову не внесені належні записи про звільнення. Позивачці при цьому не дали можливості пояснити, що 25.10.2021 нею підписувався пакет документів до Управління ДКС України у м. Люботині Харківської області, що підтверджує відсутність прогулу. Також 25.10.2021 позивачка перебувала у відрядженні згідно наказу по лікарні №12-к від 23.10.2021. В цей день позивачка їздила у службових справах до АДРЕСА_1 за вогнегасниками, що підтверджується відповідними доказами. Крім того, 25.10.2021 на 16:00 позивач викликалась до Управління для вирішення робочих питань, прочекала там півтори години, після чого їй повідомили, що зателефонують та призначать інший день. Ніхто їй не повідомив, що в цей день на неї складено акт засвідчення факту відсутності на робочому місці.

Крім того, при звільненні позивачу не була виплачена компенсація за невикористану відпустку 114 днів. Відповідачем порушено її законні права та інтереси, зокрема права на працю, позбавлено єдиного джерела доходу, завдано душевних страждань та призвело до суттєвих фінансових труднощів, позивач опинилася у скрутному становищі та потребує судового захисту. Просить суд позов задовольнити.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Скасовано наказ начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_9 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » №1783-к від 25.10.2021, згідно якого до начальника Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.

Скасовано наказ начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_9 «Про звільнення ОСОБА_1 » № 1791-к від 27.10.2021, згідно якого ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини з 27.10.2021 у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, відповідно до пункту 3 статті 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на попередній роботі на посаді начальника Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини або рівнозначній цій посаді.

Стягнуто з Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 24670691, місцезнаходження: 62433, Харківська обл., м. Люботин, вул. Ветеринарна, 45) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 27.10.2021 по дату ухвалення судового рішення, тобто 06.11.2023, у розмірі 216 714,75 (двісті шістнадцять тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 75 коп. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків і зборів.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині присудження ОСОБА_1 виплати заробітної плати за 1 (один) місяць.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на користь держави судовий збір у розмірі 3220,80 грн. 80 коп.

Стягнуто з Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини на користь держави судовий збір у розмірі 2167,14 грн. 14 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, новим рішенням відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду про незаконність притягнення працівника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та про недоведеність факту порушення нею трудової дисципліни - не відповідають наявним у справі доказам.

Так, відповідно до Акту засвідчення факту відсутності на робочому місці від 29 вересня 2021 року, зафіксовано, що ОСОБА_1 29.09.2021р. з 10 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв на робочому місці не з`являлась та до виконання посадових обов`язків не приступала, вказаний факт засвідчено головним спеціалістом відділу правового забезпечення Головного управління ОСОБА_7 та головним спеціалістом сектору з питань запобігання корупції Головного управління Анастасією Затулій.

Крім того, відповідно до Акту засвідчення факту ненадання та відмови від надання письмових пояснень від 30 вересня 2021 року, зафіксовано, що ОСОБА_1 не надала та відмовилась від надання начальнику Головного управління письмових пояснень щодо своєї відсутності 29.09.2021р. з 10 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв на робочому місці, вказаний факт засвідчено начальником Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ОСОБА_2 , начальником Управління персоналом та організаційного розвитку ОСОБА_3 та головним спеціалістом сектору з питань запобігання корупції Головного управління Анастасією Затулій.

На підставі Акту засвідчення факту відсутності на робочому місці від 29 вересня 2021 року та Акту засвідчення факту не надання та відмови від надання письмових пояснень від 30 вересня 2021 року, наказом Головного управління від 25.10.2021 № 1783-К «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » застосовано до начальника Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.

Разом з цим, відповідно до Акту засвідчення факту відсутності на робочому місці від 25 жовтня 2021 року, зафіксовано, що ОСОБА_1 25.10.2021р. з 9 год. 00 хв. по 15 год. 00 хв на робочому місці не з`являлась та до виконання посадових обов`язків не приступала, вказаний факт засвідчено головним спеціалістом відділу правового забезпечення Головного управління ОСОБА_7 та головним спеціалістом сектору з питань запобігання корупції Головного управління Анастасією Затулій.

Крім того, відповідно до Акту засвідчення факту не надання та відмови від надання письмових пояснень від 27 жовтня 2021 року, зафіксовано, що ОСОБА_1 не надала та відмовилась від надання начальнику Головного управління письмових пояснень щодо своєї відсутності 25.10.2021р. з 9 год. 00 хв. по 15 год. 00 хв на робочому місці, вказаний факт засвідчено начальником Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ОСОБА_2 , начальником Управління персоналом та організаційного розвитку ОСОБА_3 та головним спеціалістом сектору з питань запобігання корупції Головного управління Анастасією Затулій.

Актом від 27 жовтня 2021 року, затвердженим начальником Головного управління 27 жовтня 2021 року зафіксований факт ознайомлення ОСОБА_1 з наказом Головного управління від 25.10.2021 № 1783-К «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » та відмови від підпису в наказі Головного управління від № 1783-К «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », вказаний факт засвідчено начальником Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ОСОБА_2 , начальником Управління персоналом та організаційного розвитку ОСОБА_3 та начальником відділу роботи з персоналом Управління персоналом та організаційного розвитку ОСОБА_4 .

У зв`язку із відмовою від підпису та отримання наказу Головного управління від №1791-К «Про звільнення ОСОБА_1», Головним управлінням рекомендованим листом направлено вказаний наказ на адресу ОСОБА_1 , про що свідчить фіскальний чек за номером відправлення 61166112440053.

Відповідно до табелю обліку використання робочого часу у Міській державній лікарні ветеринарної медицини за жовтень 2021 року день звільнення 27.10.2022 позивач проставила у відповідній графі відмітку «Р», тобто як робочий день. Незважаючи на це, відповідно до вищеперелічених доказів - актів засвідчення фактів відсутності позивачки на робочому місці, позивачкою не надано доказів поважності причин такої відсутності на роботі.

Крім того, зазначено, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Також апелянт вважає не достатньо обґрунтованими та законними висновки суду про відхилення вищевказаних Актів та про спростовання позивачкою порушення нею правил внутрішнього трудового розпорядку, що на думку апелянта не підтверджено належними і допустимими доказами про поважність її відсутності на своєму робочому місці, тобто, що залишення нею свого робочого місця за висновком суду відбулося у законний спосіб.

Вважає, що суд не врахував, що позивачка сама підписала наказ про своє відрядження, не попередивши свого безпосереднього керівника - начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області. Крім того, такий доказ не спростовує факт відсутності позивачки на роботі, підтверджений відповідним вищевказаним актом, наявним у матеріалах справи.

Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь суддю-доповідача, пояснення сторін, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

У статті 263 ЦПК України визначені наступні вимоги до законності і обґрунтованість судового рішення:

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеним вимогам рішення суду відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив наступні мотиви свого рішення.

Як вбачається з досліджених судом доказів, наказ про застосування дисциплінарного стягнення за відсутність 29.09.2021 на робочому місці ОСОБА_1 Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області видало лише 25.10.2021 (майже через місяць) та ознайомило з цим наказом позивача 27.10.2021, тобто в день звільнення. І в цей же день було запропоновано позивачу надати письмові пояснення щодо її відсутності 25.10.2021 з 09:00 год. по 15:00 год на робочому місці. Таким чином, позивач фактично 27.10.2021 дізналась про застосування до неї дисциплінарного стягнення за невиконання трудових обов`язків у вересні 2021 та в цей же день 27.10.2021 дізналась, що відносно неї складений акт про відсутність її на робочому місці 25.10.2021.

Згідно акту від 27.10.2021, затвердженого начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Богінським О. В. 27.10.2021, працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області - начальником Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ОСОБА_2 , начальником Управління персоналом та організаційного розвитку ОСОБА_3 , начальником відділу роботи з персоналом Управління персоналом та організаційного розвитку ОСОБА_4 в приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області: м. Харків, пр. Науки, 40, складено акт на засвідчення факту ознайомлення начальника Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_5 з наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 27.10.2021 №1791-к «Про звільнення ОСОБА_5 », відмови від підпису в цьому наказі та отримання його копії.

Як вбачається з наказу начальника Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_5 «Про звільнення ОСОБА_5 » від 27.10.2021 №13-к, ОСОБА_1 вважати звільненою з роботи 27.10.2021 відповідно до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №1791-к від 27.10.2021 по статті 40 п. 3 КЗпП України (у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку). Від підпису начальник ОСОБА_5 відмовилась, що засвідчено відповідним записом провідного бухгалтера ОСОБА_6 на наказі.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

Отже, для припинення трудових правовідносин з кожної конкретної підстави існує спеціальний порядок, якого роботодавець зобов`язаний дотримуватись для того, щоб звільнення було законним.

Із вказаної підстави працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково.

Отже, працівник може бути звільнений за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України лише в разі порушення трудової дисципліни чи невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які були допущені працівником після того, як до нього було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення (яке не скасоване та не втратило юридичної сили за давністю). При звільненні за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібно встановити: чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок; чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення та чи можна вважати вчинення дисциплінарного проступку систематичним невиконанням працівником обов`язків без поважних причин.

При цьому систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Тому для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібне існування факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) вчинення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше і на момент повторного невиконання ним без поважних причин трудових обов`язків їх не знято і не погашено.

Під час розгляду справи роботодавець зобов`язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов`язків, яким він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі №9901/743/18 (провадження №11-914заі19).

Під систематичним невиконанням трудових обов`язків мається на увазі неодноразове здійснення працівником цих вчинків. А саме, для звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання своїх трудових обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше. Тобто працівник і раніше (до моменту вчинення проступку, за який його роботодавець звільнив за пунктом 3 статті 40 КЗпП України) порушував трудову дисципліну, не виконував своїх посадових обов`язків, у результаті чого до нього застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

При цьому для дотримання порядку звільнення роботодавець повинен навести конкретні факти допущеного працівником невиконання обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього попереднього стягнення та коли. Тобто необхідна саме наявність застосованого й такого, що не втратив юридичної сили стягнення, що передувало новому порушенню, а не просто фактична наявність сукупності застосованих заходів дисциплінарного стягнення.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постанові від 27 лютого 2020 року у справі №266/7382/18, провадження № 61-12663св19.

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 оскаржує, зокрема, наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 25.10.2021 року №1783-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».

Як вбачається із оспорюваного наказу начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_9 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » №1783-к від 25.10.2021, до начальника Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани, а саме за недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку - відсутність на робочому місці 29.09.2021 з 10:00 год. по 16:00 год. при визначеній тривалості робочого часу з 08:00 год. до 16:40 год., перерва з 12:00 год. до 12:40 год.

Підставою для видання роботодавцем наказу «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » №1783-к від 25.10.2021 вказано - акт засвідчення факту відсутності на робочому місці від 29.09.2021, акт засвідчення факту не надання та відмови від надання письмових пояснень від 30.09.2021.

Разом з тим, як вбачається з даного акту про засвідчення факту відсутності працівника на робочому місці, з ним не ознайомився роботодавець (відповідач по справі), оскільки на акті відсутній його підпис про ознайомлення та резолюція, з вказаним актом не ознайомилася та не отримала його і ОСОБА_1 .

Факт відсутності працівника на робочому місці (прогул) має бути належним чином зафіксований власником або уповноваженим ним органом задля того, аби унеможливити порушення трудових прав працівника та його безпідставне притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Аналогічні висновки викладені в правовій позиції Верховного Суду у справах №761/33628/16 від 22.05.2020 та №591/5455/18 від 14.03.2019.

Утім, факт відсутності працівника ОСОБА_1 29.09.2021 на робочому місці більше трьох годин протягом дня (прогул) належним чином не зафіксований, зокрема, суду не надано письмовий доказ - табель обліку використання робочого часу за вересень 2021 року.

Окрім того, наданий відповідачем акт засвідчення факту відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 29.09.2021 з 10:00 год. по 16:00 год. за адресою: АДРЕСА_3 , складено працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області - головним спеціалістом відділу правового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_7 та головним спеціалістом сектору з питань запобігання корупції Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_8., тобто посадовими особами, робоче місце яких визначено у місті Харкові. Доказів вчинення ними дій щодо перевірки наявності/відсутності ОСОБА_1 на робочому місці відповідачами не надано, що унеможливлює з`ясування судом способів встановлення даними посадовими особами відсутності працівника на робочому місці.

Більш того, з огляду на те, що згідно штатного розпису у Люботинській міській державній лікарні ветеринарної медицини передбачено всього лише 2 посади - начальник лікарні та провідний бухгалтер, то за умови, що вищевказані посадові особи дійсно перевіряли наявність/відсутність ОСОБА_1 на робочому місці у місті Люботині, залучення провідного бухгалтера до підписання акту не було б зайвим.

Згідно ч.2 ст. 9 Конвенції МОП №158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця від 1982 року, яка ратифікована Україною 04.02.1994 року, тягар доведення наявності законної підстави для звільнення лежить на роботодавці.

Таким чином, у разі пред`явлення позову про поновлення на роботі працівника, звільненого роботодавцем, саме на останнього покладається тягар доведення законності такого звільнення. Будь-які сумніви в законності такого звільнення повинні тлумачитися на користь працівника.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16 січня 2023 року у справі №568/487/22 провадження №61-11728св22 за позовом про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу: «після фіксації факту відсутності працівника на роботі потрібно з`ясувати, чим така відсутність була викликана. Наприклад для з`ясування причини відсутності працівника на роботі роботодавець на свій розсуд може: 1) зателефонувати працівнику або членам його родини; 2) написати працівнику в доступні месенджери; 3) надіслати листа на особисту електронну скриньку; 4) відвідати працівника за місцем реєстрації або місцем фактичного проживання; 5) надіслати лист з повідомленням про вручення з пропозицією надати пояснення щодо своєї відсутності.»

У даному випадку, стверджуючи про належне надання працівнику можливості пояснити свою відсутність на робочому місці 29.09.2021, сторона відповідача роботодавця посилається лише на акт засвідчення факту на ненадання та відмови від надання письмових пояснень від 30.09.2021, та не надає інших об`єктивних доказів з`ясування причини відсутності працівника на робочому місці, зокрема, роздруківок оператора мобільного зв`язку щодо можливих розмов між сторонами справи, скріншотів написання повідомлення працівнику в доступні месенджери, скріншотів надіслання листа на особисту електронну скриньку позивача, фіскальних чеків про надіслання поштових відправлень позивачу з пропозицією надати пояснення щодо своєї відсутності.

Також жодних дій щодо з`ясування поважних причин неявки позивача на роботу роботодавцем не застосовувалося: за місцем проживання її не відвідували, до правоохоронних органів чи в медичні установи, тощо, не зверталися.

Інших достатніх та допустимих доказів запрошення ОСОБА_1 для надання пояснень щодо поважності причин відсутності на робочому місці 29.09.2021, суду не надано, тобто, відповідач (ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області) не довів належним чином надання працівнику можливості пояснити свої дії чи бездіяльність при прийнятті рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення щодо нього, яке було оформлено наказом тільки 25.10.2021.

Отже, з огляду на не доведення належного виконання умов діючого трудового законодавства щодо обов`язку відповідача, як роботодавця, до застосування дисциплінарного стягнення зажадати від особи письмових пояснень в частині доведення виклику (сповіщення) ОСОБА_1 для надання таких пояснень, та не доведення іншими достатніми засобами доказування факту відсутності працівника ОСОБА_1 на своєму робочому місці 29.09.2021, окрім сумнівного акту, суд вважав доведеною вимогу позивача про скасування наказу начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_9 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » №1783-к від 25.10.2021, яка підлягає задоволенню.

З урахуванням того, що працівник може бути звільнений за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України лише в разі порушення трудової дисципліни чи невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які були допущені працівником після того, як до нього було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення (яке не скасоване та не втратило юридичної сили за давністю), а судом у даній справі встановлено незаконність притягнення працівника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та зроблений висновок щодо скасування наказу начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_9 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » № 1783-к від 25.10.2021.

Позовна вимога про скасування наказу начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_9 «Про звільнення ОСОБА_1 » №1791-к від 27.10.2021 підлягає задоволенню, оскільки звільнення позивача відбулося з порушенням вимог трудового законодавства, так як обставини дисциплінарного проступку, що передував звільненню, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, тому наслідки застосування заходів дисциплінарного стягнення за вчинення вказаного проступку не мають правової сили. Суд не взяв їх до уваги, оскільки вони є неправомірними. У зв`язку з цим неможна вважати законною вказану у наказі від 27.10.2021 підставу звільнення позивача, а саме: систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на позивача трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, оскільки відсутня ознака систематичності такого невиконання. .

Крім того, суд вважав за необхідне надати оцінку факту відсутності ОСОБА_1 на своєму робочому місці 25.10.2021.

Так, акт засвідчення факту відсутності ОСОБА_1 25.10.2021 з 09:00 год. по 15:00 год. на робочому місці за адресою: АДРЕСА_3 , складено працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області - головним спеціалістом відділу правового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_7 та головним спеціалістом сектору з питань запобігання корупції Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_8., тобто посадовими особами, робоче місце яких визначено у місті Харкові. Доказів вчинення ними дій щодо перевірки наявності/відсутності ОСОБА_1 на робочому місці відповідачами не надано, що унеможливлює з`ясування судом способів встановлення даними посадовими особами відсутності працівника на робочому місці.

Більш того, з огляду на те, що згідно штатного розпису у Люботинській міській державній лікарні ветеринарної медицини передбачено всього лише 2 посади - начальник лікарні та провідний бухгалтер, то за умови, що вищевказані посадові особи дійсно перевіряли наявність/відсутність ОСОБА_1 на робочому місці у місті Люботині, залучення провідного бухгалтера до підписання акту не було б зайвим.

Також, позивачем спростовано порушення нею правил внутрішнього трудового розпорядку та підтверджено належними і допустимими доказами поважність її відсутності на своєму робочому місці, тобто, залишення нею свого робочого місця відбулося у законний спосіб.

Відповідно до наказу начальника Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 «Про відрядження» №12-к від 23.10.2021, начальник відбуває у відрядження до ДП «ХС Формат» КП «ХСС», яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. М. Батицького, буд. 8 для отримання вогнегасників після їх перезарядки, акту повірки та повернення 2 екз. договору після повірки вогнегасників терміном на один день 25.10.2021, а також у відрядження на 16:00 год. до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області для вирішення виробничих питань.

Згідно з п.1 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.03.2011 № 362) службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника державного органу (поїздка державного службовця - за розпорядженням керівника державної служби), підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Враховуючи місцерозташування робочого місця позивача: АДРЕСА_3 та місцезнаходження об`єкта (підприємства), де необхідно було виконати службове доручення (м. Харків, вул. М. Батицького, буд. 8), суд доходить висновку, що відсутність позивача на робочому місці була викликана необхідністю дістатися до іншого населеного пункту для виконання своїх трудових обов`язків, пов`язаних з відрядженням, у тому числі і для вирішення виробничих питань в ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області (за місцезнаходженням у місті Харків). Доказів на спростування вказаних обставин відповідачем (ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області) не надано, так як не надано і доказів протилежного - що позивач повинна була знаходитись весь день 25.10.2021 на своєму робочому місці та не знаходилась там з 09 год.00 хв. по 15 год.00 хв.

Згідно табелю обліку використання робочого часу за жовтень 2021 року, копія якого була долучена відповідачем ( ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області ) до відзиву на позовну заяву, щодо ОСОБА_1 міститься відмітка про відпрацювання позивачем 25 жовтня 2021 у кількості 8 годин робочого дня. Інших відомостей, які б підтверджували факт відсутності позивача 25.10.2021 на робочому місці з інших причин (у тому числі з неповажних причин) матеріали справи не містять. Сам лише акт відсутності на робочому місці ОСОБА_1 , складений працівниками ГУ Держпродспоживслужби 25.10.2021, не може сам по собі свідчити про безпідставне порушення нею правил трудового розпорядку, з огляду на обставини, якими позивач обґрунтовує свою відсутність в цей день та які суд вважає доведеними.

Таким чином, вимогу позивача про скасування наказу начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_9 «Про звільнення ОСОБА_1 » №1791-к від 27.10.2021 суд вважав обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Люботинська міська державна лікарня ветеринарної медицини відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину» є державною установою ветеринарної медицини, підпорядковується Головному управлінню Держпродспоживслужби в Харківській області і належить до сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Люботинська міська державна лікарня ветеринарної медицини є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку.

Згідно розрахунково-платіжної відомості №9 за вересень 2021 за підписом провідного бухгалтера ОСОБА_6 , ОСОБА_1 відпрацьовано за вересень місяць 22 робочі дні та нараховано разом 8586,65 грн. Згідно розрахунково-платіжної відомості №8 за серпень 2021 за підписом провідного бухгалтера ОСОБА_6 ОСОБА_1 відпрацьовано за серпень місяць 21 робочий день та нараховано разом 9163,48 грн. Вказані відомості підтверджуються також копією довідки про доходи від 01.11.2021, наданої самою ОСОБА_1 разом з позовною заявою.

Отже, розмір середньоденної заробітної плати складає: (8586,65 грн.+9163,48 грн.)/(22+21)= 412,79 грн.

Період з дати звільнення (27.10.2021) по дату ухвалення судового рішення (06.11.2023) налічує 525 робочих днів, з яких: 47 днів у 2021 році + 257 днів у 2022 році + 221 днів у 2023 році.

Таким чином, загальний розмір середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу складає: 412,79 грн. х 525 робочих дні = 216 714,75 грн., який і підлягає стягненню на користь позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року в справі № 9901/407/19 вказано, що «суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із присудженої за рішенням суду суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із цієї суми при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів. При цьому відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період у разі перебування на посаді працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори. Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (за загальним правилом 18 відсотків). Таким чином, якщо юридична особа відшкодовує (виплачує) на користь фізичної особи середній заробіток за час вимушеного прогулу, то ця особа, виступаючи щодо такої фізичної особи податковим агентом, зобов`язана (у випадках, передбачених ПК України) утримати і перерахувати податок із суми такого доходу. Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом у подібних правовідносинах у постановах від 18 липня 2018 року у справі №359/10023/16-ц та від 07 жовтня 2020 року у справі №523/14396/19».

Враховуючи вищенаведене, середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 , визначено у сумі без віднімання податків та зборів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, які доводами скарги не спростовані.

Судом відповідно до наявних у справі доказів правильно встановлено, що згідно наказу в.о. начальника Головного управління ветеринарної медицини в Харківській області О. Тертишника «Про призначення ОСОБА_1 » №102-к від 23.08.2013, ОСОБА_1 , лікаря ветеринарної медицини Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини в порядку переведення призначено на посаду начальника Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини - держветінспектора з 27.08.2013 року з посадовим окладом 1934 грн. відповідно до 13 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів.

Згідно акту засвідчення факту відсутності на робочому місці від 29.09.2021, працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області - головним спеціалістом відділу правового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_7 та головним спеціалістом сектору з питань запобігання корупції Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_8. складено акт на засвідчення факту відсутності на робочому місці начальника Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 . 29.09.2021 з 10:00 год. по 16:00 год. ОСОБА_1 на робочому місці не з`являлася та до виконання посадових обов`язків не приступала.

Згідно акту засвідчення факту ненадання та відмови від надання письмових пояснень від 30.09.2021, працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області - начальником Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ОСОБА_2 , начальником Управління персоналом та організаційного розвитку ОСОБА_3 , головним спеціалістом сектору з питань запобігання корупції Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_8. в приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області: м. Харків, пр. Науки, 40, складено акт на засвідчення факту не надання та відмови від надання начальнику Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Богінському О. В. письмових пояснень від начальника Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_5 щодо відсутності 29.09.2021 з 10:00 год. по 16:00 год. на робочому місці начальника Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_5 за адресою: Харківська обл., м. Люботин, вул. Ветеринарна, буд. 45.

Згідно наказу начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_9 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » №1783-к від 25.10.2021, до начальника Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани, а саме за недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку - відсутність на робочому місці 29.09.2021 з 10:00 год. по 16:00 год. при визначеній тривалості робочого часу з 08:00 год. до 16:40 год., перерва з 12:00 год. до 12:40 год.

Крім того, судом встановлено, що згідно акту засвідчення факту відсутності на робочому місці від 25.10.2021, працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області - головним спеціалістом відділу правового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_7 та головним спеціалістом сектору з питань запобігання корупції Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_8. складено акт на засвідчення факту відсутності на робочому місці начальника Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 . 25.10.2021 з 09:00 год. по 15:00 год. ОСОБА_1 на робочому місці не з`являлася та до виконання посадових обов`язків не приступала.

Згідно акту засвідчення факту ненадання та відмови від надання письмових пояснень від 27.10.2021, працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області - начальником Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ОСОБА_2 , начальником Управління персоналом та організаційного розвитку ОСОБА_3 , головним спеціалістом сектору з питань запобігання корупції Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_8. в приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області: м. Харків, пр. Науки, 40, складено акт на засвідчення факту ненадання та відмови від надання начальнику Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Богінському О. В. письмових пояснень від начальника Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_5 щодо відсутності 25.10.2021 з 09:00 год. по 15:00 год. на робочому місці начальника Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно акту від 27.10.2021, затвердженого начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Богінським О. В. 27.10.2021, працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області - начальником Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ОСОБА_2 , начальником Управління персоналом та організаційного розвитку ОСОБА_3 , начальником відділу роботи з персоналом Управління персоналом та організаційного розвитку ОСОБА_4 в приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області: м. Харків, пр. Науки, 40, складено акт на засвідчення факту ознайомлення начальника Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_5 з наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 25.10.2021 №1783-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_5 », відмови від підпису в наказі та отримання копії цього наказу.

Згідно наказу начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_9 «Про звільнення ОСОБА_1 » №1791-к від 27.10.2021, ОСОБА_1 , начальника Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини, звільнено з роботи 27.10.2021 у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, відповідно до пункту 3 статті 40 КЗпП України. Копію вказаного наказу 27.10.2021 було направлено на електронну адресу Люботинській міській державній лікарні ветеринарної медицини для врахування в роботі, а позивач отримала особисто копію наказу 12.11.2021, про що свідчить її особистий підпис на зворотньому боці наказу.

Отже, як вбачається з досліджених судом доказів, наказ про застосування дисциплінарного сятгнення за відсутність 29.09.2021 на робочому місці ОСОБА_1 Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області видало лише 25.10.2021 (майже через місяць) та ознайомило з цим наказом позивача 27.10.2021, тобто в день звільнення. І в цей же день було запропоновано позивачу надати письмові пояснення щодо її відсутності 25.10.2021 з 09:00 год. по 15:00 год на робочому місці. Таким чином, позивач фактично 27.10.2021 дізналась про застосування до неї дисциплінарного стягнення за невиконання трудових обов`язків у вересні 2021 та в цей же день 27.10.2021 дізналась, що відносно неї складений акт про відсутність її на робочому місці 25.10.2021.

Згідно акту від 27.10.2021, затвердженого начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Богінським О. В. 27.10.2021, працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області - начальником Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ОСОБА_2 , начальником Управління персоналом та організаційного розвитку ОСОБА_3 , начальником відділу роботи з персоналом Управління персоналом та організаційного розвитку ОСОБА_4 в приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області: м. Харків, пр. Науки, 40, складено акт на засвідчення факту ознайомлення начальника Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_5 з наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 27.10.2021 №1791-к «Про звільнення ОСОБА_5 », відмови від підпису в цьому наказі та отримання його копії.

Як вбачається з наказу начальника Люботинської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_5 «Про звільнення ОСОБА_5 » від 27.10.2021 №13-к, ОСОБА_1 вважати звільненою з роботи 27.10.2021 відповідно до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №1791-к від 27.10.2021 по статті 40 п. 3 КЗпП України (у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку). Від підпису начальник ОСОБА_5 відмовилась, що засвідчено відповідним записом провідного бухгалтера ОСОБА_6 на наказі.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Згідно ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, ст. 80 ЦПК України

Відповідач на підтвердження законності звільнення надав до суду вищевказані Акти. Суд першої інстанції відповідно до вказаної норми ст. 89 ЦПК України обґрунтовано взяв до уваги неспростовані відповідачем докази, які надала позивачка на підтвердження підстав свого позову (наказ про відрядження та табель робочого часу за 25.10.2023), які свідчать про те, що позивачка в той день була у службовому відрядженні, що також узгоджується з документами, які були надані на підтвредження отримання нею у м.Харкові вогнегасників (т.1 а.с.12, що свідчить про поважність її відсутності на робочому місці в той день. Усі згадані у доводах скарги Акти складені лише працівниками відповідача, чия присутність за місцем роботи позивачки, яке знаходиться в іншому місті, для безпосереднього встановлення цього факту - документально об`єктивними доказами не підтверджена. Внаслідок цього надані відповідачем документи не можна вважати об`єктивними та достовірними доказами, а тому суд першої інстанції відповідно до норми ст. 79 ЦПК України правильно їх відхилив. Крім того, з цих же мотивів колегія суддів погоджується з висновками суду про те, що відповідач всупереч свого процесуального обов`язку не довів належними і достовірними доказами про те, що позивачка допустила прогул у вересні 2023 року, тобто систематичний характер порушення нею трудової дисципліни (у даному випадку - доказів підтвердження систематичного прогулу), що є необхідно умовою для звільнення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Наведені з цього приводу доводи скарги належним чином не доведені та висновків суду не спростували.

Доводи скарги про те, що позивачка не могла самостійно видавати та підписувати наказ про своє службове відрядження до іншого міста, не є обґрунтованими, а тому колегія суддів їх з цих підстав відхиляє.

Отже, доводи скарги не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтуванням колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375 ЦПК Україниє підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складений 15 квітня 2024 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді І.В. Бурлака.

О.В. Маміна.