Постанова

від 17.01.2024 по справі 910/12002/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2024 р. Справа№ 910/12002/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

секретар судового засідання Михайленко С.О.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглядаючи матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокінвест Груп» та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Велтлінер»

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2023

(повний текст - 20.03.2023)

у справі № 910/12002/22 (суддя Полякова К.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокінвест Груп»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Велтлінер»

про стягнення 813297,40 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Брокінвест Груп» у листопаді 2022 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Велтлінер» про стягнення за договором страхування від 03.02.2021 № ВП193381 основного боргу в розмірі 648 587,22 грн., трьох процентів річних у розмірі 18551,37 грн. та інфляційних втрат у розмірі 146 158,81 грн.

В обґрунтування вимог до відповідача позивач вказував на порушення відповідачем, як страховиком, укладеного 03.02.2021 між ними договору добровільного страхування відповідальності перевізника №ВП 193381 та не виплатою за наявності для цього підстав страхового відшкодування.

За доводами позову, предметом договору страхування були майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з відшкодуванням Страхувальником заподіяної ним шкоди життю, здоров`ю третіх осіб та/або їх майну під час надання Страхувальником послуг перевезення вантажів на умовах Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів 1956 р. (КДВП/CMR) зі змінами та доповненнями внесеними Протоколом від 05.07.1978 р.

Під час транспортування вантажу автомобільним транспортом 30.06.2021 на трасі DK 46 в районі міста Пачкув, Республіка Польща, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої причеп автомобіля ТОВ «Брокінвест Груп», яким здійснювалося перевезення товару, перевернувся, а товар, що перевозився,зазнав часткового пошкодження. Вказана подія підтверджувалася висновком від 30.06.2021 дорожньої служби Республіки Польща.

ТОВ «Брокінвест Груп» сплатило на користь дорожньої служби «Ромос drogowa parking strzezony» 38 240,00 польських злотих, що позивач підтверджував рахунком-фактурою від 01.07.2021 №FV/308/7/2021 та платіжним дорученням в іноземній валюті №26 від 12.07.2021 про оплату вказаної суми. Дана виплата здійснена, за поясненнями позивача, для збереження решти вантажу від несприятливих погодних умов.

26.07.2021 отримувач вантажу - компанія «Pentacarbon GMBH» - під час приймання вантажу склала Акт, у якому відмітила, що з 23 біг-бегів було доставлено у неушкодженому вигляді 19 біг-бегів, вагою 18000 кг. Також, при візуальному огляді, виявлені порушення цілісності пакування, з відхиленнями від якості заявленої постачальником та виробником продукції.

У зв`язку із цим компанія «Pentacarbon GMBH» пред`явила ПП «Тарпан» вимогу від 26.08.2021 про відшкодування завданих втратою вантажу збитків в сумі 12 467,38 евро та калькуляцію суми компенсації. У свою чергу, ПП «Тарпан» звернулося до ТОВ «Брокінвест Груп» щодо сплати збитків в сумі 12 467,38 євро.

10.09.2021 ТОВ «Брокінвест Груп» звернулося до ПАТ «СК «Велтлінер» з заявою про виплату страхового відшкодування. Утім відповідач видав письмову відмову від 24.11.2021 №509, вказавши, що страхувальник не довів наявності договірних зобов`язань між ним, як перевізником, та власником вантажу (Pentacarbon GMBH0, тоді як умови договору про перевезення між Pentacarbon GMBH та ПП «Тарпан» не установлюють права експедитора залучати до перевезення інших осіб . Відповідач вважав, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є невиконання Страхувальником будь-якого із зобов`язань, що вказані у договорі страхування у підп. 16.1.8 договору.

Ухвалою суду від 16.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12002/22. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У відзиві на позов відповідач звертав увагу суду на ту обставину , що матеріальний інтерес позивача не порушений, оскільки власник товару та вигодонабувача Pentacarbon GMBH не мав майнових претензій до позивача. Відповідач також заперечив проти тверджень позивача про понесення позивачем витрат на збереження вантажу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 у справі № 910/12002/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокінвест Груп» задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Велтлінер» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокінвест Груп» 376318 грн. 42 коп. страхового відшкодування, 10763 грн. 74 коп. трьох процентів річних, 96331 грн. 24 коп. інфляційних втрат за час прострочення у виплаті , а також 7251 грн. 20 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи вимоги про стягнення із страховика на користь позивача суми страхового відшкодування, місцевий господарський суд виходив з того, що страховик, з яким перевізник уклав договір добровільного страхування відповідальності, в силу укладеного між сторонами 03.02.2021 договору добровільного страхування відповідальності перевізника № ВП 193381, зобов`язаний відповідати при настанні страхового випадку перед страхувальником, адже за умовами пунктів 3, 4, 10.2, 10.3.2, 11.1 пошкодження, внаслідок ДТП, переданого позивачу до перевезення вантажу на умовах Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів 1956 року є страховим випадком. Встановивши, що грошове зобов`язання з виплати страхового відшкодування, відповідачем (при наявності для цього підстав), протиправно не виконано, місцевий господарський суд стягнув суму страхового відшкодування, яку заявив позивач з урахуванням франшизи, в межах визначеного позивачем періоду з 24.11.2021 до 06.11.2022, разом з 10763,74 грн трьома процентами річних та 96 331,24 грн інфляційних втрат.

Відхиляючи доводи відповідача про те, що страхове відшкодування не сплачується на користь страхувальника, а власник вантажу не заявляв майнових претензій до перевізника, суд послався на те, що Pentacarbon GMBH пред`явило претензії до ПП «Тарпан», а той, у свою чергу, - до позивача, на суму 12 467,38 євро., при цьому позивач сплатив на користь ПП «Тарпан» на відшкодування збитків 153060 грн., що підтверджено долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень. Як зазначив суд, відсутність прямої претензії від Pentacarbon GMBH до позивача пояснюється тим, що вантаж для перевезення був наданий позивачу від ПП «Тарпан», а не від замовника (власника вантажу) Pentacarbon GMBH.

Водночас, суд зауважив, що розмір збитків саме по пошкодженому та втраченому вантажу сторони при розгляді справи не оспорювали.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем у розмірі 272268,80 грн., і сплачених ним за збереження решти вантажу на користь дорожньої служби «Роmос drogowa parking strzezony», згідно з рахунком-фактурою від 01.07.2021 №FV/308/7/2021 та платіжним дорученням в іноземній валюті №26 від 12.07.2021 року, суд залишив без задоволення, мотивуючи тим, що умовами договору страхування не передбачено відшкодування позивачу витрат на збереження вантажу при настанні страхового випадку.

Не погодившись із висновками та мотивами суду в частині задоволених позовних вимог, страховик (відповідач у справі) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою , у якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 у справі № 910/12002/22 скасувати і прийняти нове рішення про відмову у стягненні вимог.

Апелянт не погодився з висновками суду та вважав, що суд прийняв невірне рішення і не врахував, що за умовами договору страхування вигодонабувачем є фізичні та/або юридичні особи, майну яких заподіяна шкода, внаслідок здійснення застрахованої діяльності страхувальника. Натомість позивач, з доводами якого погодився суд, помилково вважав, що договір страхування є договором, укладеним на користь позивача, і що виплати страхового відшкодування мають бути здійсненні на його користь, а не на користь третіх осіб.

Своєю чергою позивач також не погодився з рішенням суду у частині висновків про відмову у задоволенні вимог до відповідача про стягнення за рахунок страхового відшкодування витрат, понесених позивачем при збереженні вантажу, які він поніс, сплативши спеціалізованій польській дорожній службі 38240 00 польських злотих, що станом на 12.07.2021 р. становило 2 272 268,80 грн разом 7778,63 грн - трьома відсотками річних та 49 827,57 грн інфляційних.

За доводами апеляційної скарги позивача, умови укладеного договору (пункти 17.2.5. та 17.5.5.) передбачали обов`язок страхувальника вживати усіх можливих дій, в тому числі рекомендованих страховиком, з метою запобігання та зменшення розміру збитків, а на письмову вимогу страхувальника страховик повинен відшкодувати розумно вчинені витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків (в тому числі по прийняттю заходів по збереженню вантажу після аварії транспортного засобу), які були попередньо письмово узгоджені із страховиком по кожному страховому випадку.

За твердженням позивача, у листі від 25.01,2022 р. вх. № 25/01-2022, який ним було направлено Страховику, позивач повідомляв, що пошкоджений вантаж з місця ДТП був доставлений на місце зберігання, де були забезпечені умови його належного зберігання та виключена можливість пошкодження, внаслідок впливу погодних умов.

Суд першої інстанції, відмовивши у стягненні понесених позивачем витрат за рахунок суми страхового відшкодування, прийняв необґрунтоване рішення, при невідповідності висновків фактичним обставинам справи.

Як слідує з матеріалів справи, згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2023 для розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Велтлінер» сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді: Сулім В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 витребувано матеріали справи №910/12002/22 з Господарського суду міста Києва.

17.04.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/12002/22.

У зв`язку з перебуванням судді Шапрана В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2023 для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Майданевич А.Г. (суддя-доповідач), судді: Ткаченко Б.О., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Брокінвест Груп» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 у справі №910/12002/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокінвест Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 у справі №910/12002/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 19.06.2023 о 10 год. 30 хв.

Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Велтлінер» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 у справі №910/12002/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 19.06.2023 о 10 год. 40 хв.

16.06.2023 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про поновлення строків на надання відзиву на апеляційну скаргу позивача та відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому відповідач просить суд залишити без задоволення апеляційну скаргу подану ТОВ «Брокінвест Груп», а оскаржуване рішення без змін.

У судовому засіданні 19.06.2023 колегією суддів прийнято рішення об`єднати в одне провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокінвест Груп» та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Велтлінер», розгляд апеляційних скарг відкладено на 24.07.2023.

У судовому засіданні 24.07.2023 у справі № 910/12002/22 судом оголошено перерву до 28.08.2023 о 12:20 год.

На підставі службової записки секретаря судової палати розпорядженням керівника апарату № 09.1-07/796/23 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку із перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Майданевича А.Г. на довготривалому лікарняному.

Згідно протоколу автоматизованого повторного авто розподілу судової справи між суддями матеріали справи № 910/12002/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокінвест Груп» та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Велтлінер» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 у справі №910/12002/22 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А. Розгляд справи призначено на 08.11.2023.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2023, у зв`язку з перебуванням судді Барсук М.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, для розгляду справи № 910/12002/22 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокінвест Груп» та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Велтлінер» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 у справі №910/12002/22 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

У судовому засіданні 08.11.2023 оголошено перерву до 17.01.2024.

У судове засідання 17.01.2024 з`явились представники позивача та відповідача.

Заслухавши доводи апелянтів, розглянувши повторно справу у межах доводів апеляційних скарг, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про залишення їх без задоволення з таких підстав.

Предметом укладеного між сторонами у справі договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної шкоди життю, здоров`ю третіх осіб та/або їх майну під час надання страхувальником послуг з перевезення на умовах Міжнародної Конвенції CMR 1956 року з доповненнями та змінами, включаючи Протокол до Конвенції 1978 року; Конвенції МДП у редакції 1975 року; а також при здійсненні перевезень вантажів автомобільним транспортом Украйни (Статуту автомобільного транспорту України, Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України державного транспортного законодавства України).

Відповідно до пункту 10.3.2 вантажем є майно та/або товари, за які страхувальник несе відповідальність у зв`язку з наданням послуг по перевезенню, за винятком контейнерів, платформ, вантажів, які знаходяться в розпорядженні страхувальника на інших підставах (у власності, оренді, лізингу тощо).

Таким чином, між сторонами укладений один із різновидів договору страхування майна - договір страхування ризику відповідальності самого страхувальник по зобов`язанням відповідати за шкоду, спричинену ним при здійсненні перевезення вантажу.

Страховим інтерессентом є сам страхувальник, якому належить джерело підвищеної небезпеки-транспортний засіб. Проте у будь-якому випадку, такий договір страхування цивільно-правової відповідальності за вантаж вважається укладеним на користь особи, якій такий вантаж належить.

На відміну від договору обов`язкової цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобі, за яким право заявити вимогу до страховика належить як страхувальнику, так і особі, якій завдано шкоди, договір добровільного страхування відповідальності за шкоду, спричинену ним при здійсненні перевезення вантажу має відмінності. Право потерпілого на безпосередню вимогу до страховика повинно бути прямо обумовлене у договорі страхування.

З умов договору № ВП 193381 таке право для потерпілого не випливає. Більше того, підставою виплати страхового відшкодування є заява страхувальника та страховий акт, складений страховиком або уповноваженою ним особою (п. 15.1.).

До того ж, відповідно до п. 1.5. договору, можливість виплати страховиком страхового відшкодування безпосередньо третім особам потребує письмової згоди страхувальника.

Таким чином, доводи відповідача про те, що страхувальник порушив умови договору, а третя особа не зверталася за виплатою до страховика, суперечать умовам договору та змісту зобов`язань, які виникли між сторонами договору.

Колегія суддів погоджується з мотивами, наведеними судом першої інстанції відносно того, що відповідач не може відмовити страхувальнику у виплаті страхового відшкодування на підставах , не передбачених договором.

Єдиною підставою відмови у виплаті страхового відшкодування є випадки, визначені ч. 1 ст. 991 ЦК та України та п. 16.1 договору.

Наведені страховиком доводи та здійснений ним аналіз договірних відносин між власником вантажу, експедитором та залученою ним до перевезення особою, якою є позивач, є надуманими, необґрунтованими і виходять за межі повноважень страховика, а отже не заслуговують на увагу та в силу неспроможності підлягають відхиленню. Обов`язки страхувальника були установлені у п. 17.2 договору і колегія суддів не вбачає підстав вважати, що договірні зобов`язання були порушені страхувальником.

Зважаючи на те, що обов`язок з виплати страхового відшкодування є грошовим, позивач вправі вимагати його стягнення з боржника з урахуванням ст.. 625 ЦК України за весь час прострочення.

Колегія суддів вважає такими , що не охоплюються умовами договору страхування, витрати позивача, пов`язані із залученням ним до обов`язку із збереження вантажу спеціалізованої польської дорожньої служби. Причинно-наслідковий зв`язок між понесенням позивачем цих витрат і втратою/пошкодженням вантажу при перевезенні не доведено.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

Викладені в апеляційних скаргах доводи фактично свідчать про незгоду апелянтів з висновками суду, проте по суті їх не спростовують ; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Відповідно до ст. 276 ГПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а оскаржуване ними рішення слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

Оскільки у задоволенні апеляційних скарг відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокінвест Груп» та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Велтлінер» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 у справі № 910/12002/22 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 у справі № 910/12002/22 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/12002/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України

Повний текст постанови складено 05.04.2024.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко