Постанова

від 02.04.2024 по справі 925/253/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2024 р. Справа№ 925/253/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - не з`явились

від відповідача - Горщар С.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигазінвест"

на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 р. (повний текст складено 25.01.2024 р.)

у справі № 925/253/23 (суддя - Чевгуз О.В.)

за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-27"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигазінвест"

про виселення з нежитлового приміщення

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року Житлово-будівельний кооператив "Хімік-27" звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигазінвест" про виселення із нежитлового приміщення, площею 178 кв. м, яке знаходиться за адресою: вул. Максима Залізняка, 91/1, м. Черкаси, та зобов`язання передати приміщення по акту здачі-приймання власнику.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.05.2023 р. у справі № 925/253/23 позов Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-27" задоволено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигазінвест" на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.05.2023 р. у справі № 925/253/23 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 19.05.2023 р. у справі № 925/253/23 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 15.11.2023 р. постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 р. та рішення Господарського суду Черкаської області від 19.05.2023 р. залишено без змін.

Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 р. у справі № 925/253/23 заяву представника Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-27" про ухвалення додаткового рішення з розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигазінвест" на користь Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-27" 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасигазінвест" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване додаткове рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач вказує на те, що позивачем під час судового розгляду справи, в порушення вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, не було повідомлено про намір подати суду протягом 5 днів докази понесених витрат на правову допомогу до моменту закінчення розгляду справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 925/253/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигазінвест" на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 925/253/23.

До суду 26.02.2024 р. надійшли матеріали справи № 925/253/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигазінвест" та призначено справу № 925/253/23 до розгляду на 02.04.2024 р.

У судовому засіданні 02.04.2024 р. представник відповідача надав усні пояснення по суті апеляційної скарги, представник позивача не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про час і місце розгляду скарги електронною поштою відповідно до ч. ч. 6, 7, 8 ст. 120 ГПК України та в порядку ч. 4 ст. 122 ГПК України через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копію ухвали від 04.03.2024 р. сторонам доставлено до електронних кабінетів, доказом чого є довідки про доставку електронних документів, що містяться в матеріалах справи.

Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття апеляційного провадження від 04.03.2024 р. у справі № 925/253/23 оприлюднена у реєстрі 05.03.2024 р.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

На підтвердження витрат понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн позивач надав суду наступні докази:

- договір про надання правової допомоги від 14.11.2022 р., укладений між Житлово-будівельним кооперативом "Хімік-27" та адвокатом Тараненком Мирославом Олександровичем;

- додаткову угоду від 05.06.2023 р. до договору про надання правової допомоги від 14.11.2022 р.;

- акт приймання передачі наданих послуг від 22.05.2023 р. на суму 25000,00 грн;

- звіт від 20.11.2023 р. про виконання договору про надання правової допомоги від 14.11.2022 р.;

Відповідно до п. 1.1 договору предметом цього договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у виселенні ТОВ «Черкасигазінвест» із орендованого майна клієнта за адресою: 18028, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. М. Залізняка, 91/1.

Згідно з п. 4.1 договору розмір гонорару адвоката за данним договором є фіксованим та складає 25000,00 гривень.

Як передбачено п. 4.2 договору, клієнт зобов`язаний оплатити гонорар у розмірі 5000,00 гривень до подання позовної заяви та 20000,00 гривень після набрання рішенням Господарського суду Черкаської області про виселення ТОВ «Черкасизагінвест».

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивач надав акт приймання передачі наданих послуг від 22.05.2023 р. з надання правової допомоги згідно з договором від 22.05.2023 р. на суму 25000,00 грн.

Відповідно до звіту на виконання договору адвокат надав такі послуги:

-консультування та роз`яснення законодавства - 6 годин;

- вивчення судової практики - 5 години;

- підготовка правової позиції - 6 години;

- залучення помічника адвоката, ознайомлення із матеріалами справи;

- підготовка та направлення: позовної заяви, адвокатських запитів, заперечень на закриття провадження у справі, клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, заяви про понесені судові витрати.

Відповідно до звіту про виконання договору (зведеного) від 20.11.2023 р. у зв`язку із ухваленням постанови Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 925/253/23, за якою закінчено розгляд справи, на виконання договору про надання правової допомоги від 14.11.2022 р. та додаткової угоди від 05.06.2023 р., адвокатом вчинено такі дії:

- у Господарському суді Черкаської області: консультування та роз`яснення законодавства - 6 годин, вивчення судової практики - 5 годин, підготовка правової позиції - 6 годин, залучення помічника адвоката, ознайомлення із матеріалами справи, підготовка позовної заяви - 4 години, підготовка адвокатських запитів, підготовка заперечень на закриття провадження у справі, клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, участь у 3-х судових засіданнях, підготовка заяви про понесені судові витрати (інші послуги, надані у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції та у суді касаційної інстанції);

- у Північному апеляційному господарському суді: клопотання про долучення доказів, відзив на апеляційну скаргу - 4 години, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, участь у двох судових засіданнях;

- у Верховному Суді: відзив на касаційну скаргу - 6 годин, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до наданих платіжних інструкцій позивач сплатив адвокату гонорар у загальному розмірі 25000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У відповідності до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Як передбачено ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 р. у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й враховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 від 20.11.2020 р.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача згідно зі ст. 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим, тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Аналогічна правова позиція викладеноа у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21.

Визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, ураховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу, зокрема: критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Застосовуючи наведені вище критерії розподілу судових витрат, враховуючи складність спору у даній справі та беручи до уваги заперечення відповідача щодо суми заявлених позивачем витрат, суд дійшов висновку, що співмірними, пропорційними та необхідно розумними під час розгляду позову у зазначеній справі є витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Пропорційність, яка застосовується судами у розподілі судового збору, і яка визначається виключно через кількісний критерій заявлених немайнових вимог не є тотожною пропорційності, яка у даному випадку не пов`язується виключно з кількісним аспектом і визначається через співвідношення між поставленою метою позову в цілому (захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права та законного інтересу), конкретними матеріально-правовими вимогами, як способами її досягнення та отриманим результатом; критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 р. у справі № 922/4022/20.

При цьому, надані позивачем документи на підтвердження судових витрат не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у зазначеній в таких документах сумі, позаяк розмір витрат має бути не лише доведений та документально обґрунтований, а й відповідати наведеним вище критеріям розподілу судових витрат (постанова Верховного Суду від 22.12.2021 р. у справі № 873/212/21).

При зменшенні витрат на правову допомогу необхідно враховувати: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, та апеляційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 р. у справі № 910/20852/20.

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, враховуючи те, що правова позиція адвоката протягом розгляду справи у суду першої, апеляційної та касаційної інстанції була сталою та змінювалась, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 15000,00 грн.

Доводи скаржника про те, що позивачем під час судового розгляду справи, в порушення вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, не було повідомлено про намір подати суду протягом 5 днів докази понесених витрат на правову допомогу до моменту закінчення розгляду справи, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у позовній заяві Житлово-будівельного кооперативу «Хімік-27» було зазначено про майбутнє понесення останнім витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн, які будуть стягуватись після набрання рішенням Господарського суду Черкаської області законної сили.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 р. у справі № 925/253/23 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигазінвест" задоволенню не підлягає.

З 08.04.2024 р. по 12.04.2024 р. колегія суддів перебувала на підготовці для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигазінвест" залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 р. у справі № 925/253/23 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 15.04.2024 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран