Постанова

від 25.03.2024 по справі 902/782/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2024 р. Справа№ 902/782/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Гуменюк І.О.,

за участю представників:

від позивача - представник не з`явився,

від відповідача - представник не з`явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АК ПРОСТОРПРОД" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі №902/782/23 (суддя - Літвінова М.Є., повний текст складено 21.12.2023) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче Підприємство "УКРАЇНСЬКИЙ ПАПІР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АК ПРОСТОРПРОД" про стягнення 431 699,56 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче Підприємство "УКРАЇНСЬКИЙ ПАПІР" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АК ПРОСТОРПРОД" (далі - відповідач) про стягнення 431 699,56 грн заборгованості, з яких 305 341,07 грн - заборгованість із оплати за поставлений товар та 126 358,49 грн пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати, поставленого позивачем, товару.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі №902/782/23 позовні вимоги задоволено у повному обсязі; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 305 341 (триста п`ять тисяч триста сорок одну) грн 07 коп, пеню у розмірі 126 358 (сто двадцять шість тисяч триста п`ятдесят вісім) грн 49 коп та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 475 (шість тисяч чотириста сімдесят п`ять) грн 49 коп.

При прийнятті вказаного рішення суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати товару.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на відсутність у відповідача заборгованості перед позивачем за договором поставки №657/1 від 15.12.2021, з огляду на те, що 15.12.2021 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 657, а не договір 657/1. Також, скаржник вказує, що позивач поставляв товар, ціна якого у видаткових накладних не відповідає ціні, що узгоджена між сторонами спору у специфікації до договору № 657 від 15.12.2021 р та є безпідставно завищеною.

Сторони не скористалися правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного документа (ухвали суду про призначення справи до розгляду на 25.03.2024) до їх електронних кабінетів.

В свою чергу, від апелянта до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.

Враховуючи належне повідомлення сторін, а також з урахуванням того, що неявка їх представників в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

15.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Український папір" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АК Просторпрод" (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки № 657/1 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується систематично доставляти і передавати на умовах та у встановлені договором строки, продовольчу та (або) непродовольчу продукцію (надалі "товар") у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 1.2. договору за цим договором найменування товару, його асортимент та ціна визначається специфікацією (додаток № 1 до цього договору), що є його невід`ємною частиною.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної або видаткової) накладної, яка засвідчує факт передачі товару постачальником та його отримання покупцем. Датою поставки вважається дата передачі постачальником товару покупцю (п. 1.6 договору).

Постачальник зобов`язується одночасно з укладеним Договором надати покупцю Специфікацію та оформлену належним чином картку постачальника (Додаток № 2 до цього Договору), в якій зазначаються достовірні дані про постачальника та умови співпраці з ним (п. 2.2 Договору).

Відповідно до пункту 2.15. договору строк поставки товару погоджується сторонами у замовленні покупця. Сторони можуть також встановити графік поставок у редакції, погодженій сторонами у додатку № 3 до цього договору. У випадку розбіжності дати поставки, визначеної в замовленні покупця та графіка поставки, сторони беруть за основу дату поставки, яка узгоджена сторонами в замовленні покупця. Вантажно-розвантажувальні роботи здійснюються силами та засобами постачальника.

Ціна на Товар встановлюється в гривнях та базується (визначається) на підставі Специфікації (додаток № 1 до Договору). До змісту Специфікації повинно входити наступне: найменування товару, його асортимент (сортимент, номенклатура) та ціна на Товар. Специфікація (Специфікації) є невід`ємною частиною цього Договору. Дата підписання Специфікації Покупцем є датою узгодження цін (п. 5.1 договору).

Ціна на Товар може бути мотивовано змінена у винятковому випадку, за попереднім узгодженням з Покупцем за 14 календарних днів до передбачуваного вводу в дію нових цін. Нова Специфікація набирає сили з дня її підписання обома сторонами, нові ціни вводяться в дію з дати, зазначеної у Специфікації, з урахуванням вимог цього пункту (п. 5.3 договору.).

Оплата поставленого Товару здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки. Здійснення розрахунків проводиться у понеділок, середу та п`ятницю щотижня орієнтуючись на дату настання платежу (п. 5.5 договору).

Відповідно до пункту 5.7. договору для зручності розрахунків сторони щоквартально проводять звірку взаєморозрахунків до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за останнім днем останнього місяця звітного кварталу. Дані, підтверджені сторонами в акті звірки взаєморозрахунків, є підставою для проведення остаточних розрахунків або проведення взаємозаліку зустрічних вимог. У випадку, якщо постачальник не підпише та/або не поверне один примірник наданого покупцем акту звірки взаєморозрахунків протягом 3 (трьох) робочих днів з дня його отримання від покупця, та не заявить в письмовій формі вмотивованої відмови від підписання, то такий акт вважатиметься погодженим сторонами без застережень. Сторони погоджуються вважати такий акт, підписаний лише покупцем погодженим сторонами, який є підставою для проведення поточних розрахунків, або проведення взаємозаліку зустрічних вимог.

Згідно пункту 6.6. договору сторони домовились, що документи, які передані шляхом факсимільного/електронного зв`язку, є чинними і мають повну юридичну силу до їх обміну оригіналами, що має статися не пізніше ніж через 7 календарних днів після надсилання факсимільних копій/скан-копій. Усі документи, які є підтвердженням здійснення первинних господарських операцій, повинні надаватися лише в оригіналах.

Пунктом 8.5 укладеного між сторонами договору передбачено, що якщо були порушені строки сплати за товар більше ніж на 1 (один) банківський день, Постачальник має право на стягнення з Покупця штрафної пені у 1 % від вартості Товару за кожен день такого прострочення протягом всього прострочення.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріпленням печатками Сторін та діє до 31.12.2022 року (п. 9.1 Договору). Якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору жодна із Сторін не попередить письмово про свій намір розірвати або припинити дію цього Договору, цей Договір вважається пролонгованим на один календарний рік на тих самих умовах (п. 9.2 Договору)

Договір містить підписи осіб, зазначених у преамбулі договору, які скріплені печатками сторін.

Позивачем здійснено поставку товару на суму 1 240 941, 07 грн, що підтверджується видатковими накладними № 13 від 20.01.2022 на суму 53 431, 34 грн, № 23 від 27.01.2022 на суму 31 799, 09 грн, № 35 від 17.02.2022 на суму 30 070, 32 грн, № 79 від 23.06.2022 на суму 41 040, 00 грн, № 86 від 01.07.2022 на суму 9 849, 60 грн, № 94 від 07.01.2022 на суму 9 849, 60 грн, № 98 від 14.07.2022 на суму 5 335, 20 грн, № 101 від 21.07.2022 на суму 5 745, 60 грн, № 108 від 28.07.2022 на суму 4 924, 80 грн, № 107 від 28.07.2022 на суму 2 052, 00 грн, №120 від 04.08.2022 на суму 9 028, 80 грн, № 130 від 11.08.2022 на суму 5 702, 40 грн, №131 від 11.08.2022 на суму 12 830, 40 грн, № 138 від 18.08.2022 на суму 38 833, 80 грн, № 139 від 18.08.2022 на суму 120 062, 40 грн, №143 від 25.08.2022 на суму 28 173, 60 грн, № 146 від 25.08.2022 на суму 13 364, 40 грн, № 153 від 01.09.2022 на суму 11 491, 20 грн, № 154 від 01.09.2022 на суму 80 794, 80 грн, №159 від 08.09.2022 на суму 28 311, 00 грн, № 160 від 08.09.2022 на суму 76 993, 20 грн, №167 від 16.09.2022 на суму 43 342, 80 грн, № 178 від 49 338, 60 грн, №179 від 22.09.2022 на суму 26 998, 80 грн, № 189 від 06.10.2022 на суму 73 661, 40 грн, №188 від 06.10.2022 на суму 12 174, 60 грн, № 201 від 19.10.2022 на суму 24 667, 80 грн, № 202 від 19.10.2022 на суму 93 126, 00 грн, № 213 від 03.11.2022 на суму 24 773, 40 грн, № 216 від 03.11.2022 на суму 18 045, 60 грн, № 230 від 10.11.2022 на суму 28 694, 40 грн, № 15 від 18.01.2023 на суму 34 126, 20 грн, № 16 від 18.01.2023 на суму 91 349, 40 грн, № 22 від 26.01.2023 на суму 41 032, 80 грн, №29 від 02.02.2023 на суму 29 295, 56 грн, № 30 від 02.02.2023 на суму 30 630, 38 грн, копії яких долучено до матеріалів справи.

Вищевказані видаткові накладні за період з січня 2022 року по лютий 2023 року підписані сторонами та скріплені їх печатками.

При цьому, у всіх видаткових накладних зазначено договір № 657/1 від 15.12.2021.

За доводами позивача, відповідач частково на суму 935 600, 00 грн розрахувався за отриманий товар.

Враховуючи несплату решти вартості товару в сумі 305 341, 07 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

За своєю правовою природою правочин, укладений між сторонами, є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оплата поставленого Товару здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки. Здійснення розрахунків проводиться у понеділок, середу та п`ятницю щотижня орієнтуючись на дату настання платежу (п. 5.5 договору).

Як вже вказувалося, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму в розмірі 1 240 941, 07 грн, який було оплачено лише частково на суму 935 600, 00 грн. Так, несплаченою залишилася сума у розмірі 305 341, 07 грн.

Отже, станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом, строк виконання відповідачем свого грошового зобов`язання настав.

В апеляційній скарзі відповідач вказує про наступне:

у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за договором поставки № 657/1 від 15.12.2021, з огляду на те, що 15.12.2021 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 657, а не договір 657/1;

позивач поставляв товар, ціна якого у видаткових накладних не відповідає ціні, що узгоджена між сторонами спору у специфікації до договору № 657 від 15.12.2021 р та є безпідставно завищеною.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем до суду першої інстанції подано копію договору поставки № 657 від 15.12.2021 р., Специфікацію № 1 та виписку з банківського рахунку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Апеляційний господарський суд виходить з того, що:

- обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи;

- важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою;

- із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів";

- зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу;

- іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були;

- одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

- таким чином, з`ясування фактичних обставин справи, які входять до кола доказування, має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому, ураховуючи взаємозв`язок і вірогідність.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відповідні приписи ГПК України мають загальний, універсальний характер, оскільки вони є нормами господарського процесуального права, та є обов`язковими при вирішення спору судом незалежно від правовідносин, які виникли між учасниками процесу.

Позивачем надано певну сукупність доказів на підтвердження факту здійснення спірних господарських операцій, а саме:

1) договір поставки № 657/1 від 15.12.2021;

2) видаткові накладні № 13 від 20.01.2022 на суму 53 431, 34 грн, № 23 від 27.01.2022 на суму 31 799, 09 грн, № 35 від 17.02.2022 на суму 30 070, 32 грн, № 79 від 23.06.2022 на суму 41 040, 00 грн, № 86 від 01.07.2022 на суму 9 849, 60 грн, №94 від 07.01.2022 на суму 9 849, 60 грн, № 98 від 14.07.2022 на суму 5 335, 20 грн, № 101 від 21.07.2022 на суму 5 745, 60 грн, № 108 від 28.07.2022 на суму 4 924, 80 грн, № 107 від 28.07.2022 на суму 2 052, 00 грн, № 120 від 04.08.2022 на суму 9 028, 80 грн, № 130 від 11.08.2022 на суму 5 702, 40 грн, № 131 від 11.08.2022 на суму 12 830, 40 грн, № 138 від 18.08.2022 на суму 38 833, 80 грн, № 139 від 18.08.2022 на суму 120 062, 40 грн, №143 від 25.08.2022 на суму 28 173, 60 грн, № 146 від 25.08.2022 на суму 13 364, 40 грн, № 153 від 01.09.2022 на суму 11 491, 20 грн, №154 від 01.09.2022 на суму 80 794, 80 грн, № 159 від 08.09.2022 на суму 28 311, 00 грн, № 160 від 08.09.2022 на суму 76 993, 20 грн, № 167 від 16.09.2022 на суму 43 342, 80 грн, № 178 від 49 338, 60 грн, № 179 від 22.09.2022 на суму 26 998, 80 грн, № 189 від 06.10.2022 на суму 73 661, 40 грн, № 188 від 06.10.2022 на суму 12 174, 60 грн, № 201 від 19.10.2022 на суму 24 667, 80 грн, № 202 від 19.10.2022 на суму 93 126, 00 грн, № 213 від 03.11.2022 на суму 24 773, 40 грн, № 216 від 03.11.2022 на суму 18 045, 60 грн, № 230 від 10.11.2022 на суму 28 694, 40 грн, № 15 від 18.01.2023 на суму 34 126, 20 грн, № 16 від 18.01.2023 на суму 91 349, 40 грн, №22 від 26.01.2023 на суму 41 032, 80 грн, № 29 від 02.02.2023 на суму 29 295, 56 грн, № 30 від 02.02.2023 на суму 30 630, 38 грн, в яких наявне посилання на договір 657/1 від 15.12.2021 року.

3) Акти звірки взаєморозрахунків за 2022 рік та за 1 квартал 2023 року.

Договір поставки № 657/1 від 15.12.2021 та видаткові накладні, підписані відповідачем та скріпленою печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Просторпрод".

Як вбачається із видаткових накладних у них зазначено найменування товару, його штрихкод, кількість, ціну з ПДВ, загальну вартість. Підставою господарської операції вказано договір № 657/1 від 15.12.2021.

Відповідачем прийнято товар згідно вказаних видаткових накладних без жодних заперечень та зауважень щодо підстави здійснення таких господарських операцій та ціни товару.

Посилання сторонами на номер та дату договору у видаткових накладних підтверджує обставину укладення між сторонами договору поставки № 657/1 від 15.12.2021.

Факт здійснення поставки товару на підставі договору підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 2022 рік, відповідно до якого звірка взаємних розрахунків проведена за договором № 657/1 від 15.12.2021.

В свою чергу, надана відповідачем Специфікація № 1 не містить жодних посилань на договір, тобто встановити її відношення, зокрема, й до договору, на підставі якого пред`явлені позовні вимоги у даній справі, неможливо.

Стосовно посилань скаржника на завищену ціну товару, що поставлявся, колегія суддів вказує - видаткові накладні підписані відповідачем без зауважень, тобто товар ним було прийнято.

Щодо наданої відповідачем виписки з банківського рахунку, то оплати, які здійснював відповідач в призначенні платежу містять посилання на договір № 657 від 15.12.2021 р. В свою чергу, вимоги позивача пред`явлені на підставі іншого договору - № 657/1 від 15.12.2021.

З огляду на викладене, позивачем підтверджено обставини поставки відповідачу товару саме за договором № 657/1 від 15.12.2021 та неналежне виконання останнім своїх грошових зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати, отриманого за ним товару.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 305 341, 07 грн. є обґрунтованим.

Позивачем також було заявлено до стягнення 126 358,49 грн пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Положеннями пункту 8.5. договору визначено, що якщо були порушені строки сплати за товар більше ніж на 1 (один) банківський день, Постачальник має право на стягнення з Покупця штрафної пені у 1 % від вартості Товару за кожен день такого прострочення протягом всього прострочення.

Позивачем проведено розрахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за договором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 126 358, 49 грн, розрахунок якої перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АК ПРОСТОРПРОД" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі №902/782/23 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі №902/782/23.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови (враховуючи перебування: судді Пономаренко Є.Ю. у відпустці з 26.03.2024 по 29.03.2024, судді Барсук М.А. - з 26.03.2024 по 31.03.2024 у відпустці, з 01.04.2024 по 07.04.2024 у відрядженні, з 08.04.2024 по 12.04.2024 на лікарняному, судді Руденко М.А. - з 08.04.2024 по 12.04.2024 у відпустці) складено: 15.04.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко