Постанова

від 03.04.2024 по справі 910/11143/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2024 р. Справа №910/11143/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Луцюк А.В.

представники сторін:

від позивача: Бондар А.В.

від відповідача: Кобилянський М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Артіль"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 (повний текст складено 15.12.2023)

у справі №910/11143/23 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннер Автомотів"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Артіль"

про розірвання договору та стягнення 3 773 799,81 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віннер Автомотів" (далі - ТОВ "Віннер Автомотів") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Артіль" (далі - ТОВ "Ай Ті Артіль") заборгованості у розмірі 3 096 922,00 грн та неустойки в сумі 676 877,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором послуг з розробки програмної продукції від 12.04.2021 №BAS 01/12/04/21.

На стадії підготовчого засідання ТОВ "Віннер Автомотів" подано заяву про зміну предмету позову, в якій останнє просило розірвати договір послуг з розробки програмної продукції від 12.04.2021 №BAS-01/12/-4/2021, укладений між сторонами, а також стягнути з ТОВ "Ай Ті Артіль" на користь ТОВ "Віннер Автомотів" заборгованість в сумі 3 096 922,00 грн та неустойку у розмірі 676 877,81 грн. Вказана заява прийнята Господарським судом міста Києва до розгляду як така, що відповідає приписам статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі №910/11143/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Ай Ті Артіль" на користь ТОВ "Віннер Автомотів" заборгованість у розмірі 3 096 922,00 грн, неустойку в сумі 676 877,81 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 56 606,99 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що розірванню підлягає діючий договір, строк/термін дії якого не закінчився, у зв`язку з чим вимога позивача про розірвання договору послуг з розробки програмної продукції від 12.04.2021 №BAS-01/12/-4/2021 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. У той же час, місцевий господарський суд дійшов висновку про існування у відповідача зобов`язання повернути позивачу 3 096 922,00 грн сплачених за послуги, які фактично надано не було, тому вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню. При цьому, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд першої інстанції погодився з ним та вважає вимоги щодо стягнення пені в розмірі 676 877,81 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Ай Ті Артіль" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі №910/11143/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ТОВ "Ай Ті Артіль" посилається на те, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, внаслідок нез`ясування обставин, що мають значення для справи, через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають встановленим обставинам справи.

Так скаржник зазначає, що висновки суду першої інстанції про те, що ТОВ "Ай Ті Артіль" не поставлено ТОВ "Віннер Автомотів" програмну продукцію в електронному вигляді за допомогою каналів мережі Інтернет, на загальну суму 282 700,00 грн, не відповідають дійсності.

Також, апелянт вказує, що позивач фактично, без зазначення вмотивованих причин, відмовився приймати надані відповідачем послуги з розробки спеціалізованої галузевої програмної продукції для комплексної автоматизації обліку діяльності компанії сфери автомотиву, які йому надавались ТОВ "Ай Ті Артіль".

ТОВ "Ай Ті Артіль" зауважує, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що прострочення надання послуг, як підстава для стягнення неустойки, відбулася саме з вини ТОВ "Ай Ті Артіль".

Крім того, в прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Ай Ті Артіль" у справі №910/11143/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Владимиренко С.В., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11143/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ТОВ "Ай Ті Артіль" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/11143/23.

11.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/11143/23.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 призначено повторний автоматизований розподілу судової справи №910/11143/23 між суддями, у зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В., у відпустці.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2023 справу №910/11143/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Коробенко Г.П.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 призначено повторний автоматизований розподілу судової справи №910/11143/23 між суддями, у зв`язку з перебуванням судді Коробенка Г.П., у відпустці.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2023 справу №910/11143/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Ай Ті Артіль" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі №910/11143/23 залишено без руху та надано строку на усунення її недоліків.

13.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява скаржника про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/11143/23. Розгляд апеляційної скарги ТОВ "Ай Ті Артіль" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі №910/11143/23 призначено на 06.03.2024. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 29.02.2024.

У судовому засіданні 06.03.2024 оголошено перерву до 03.04.2024.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

20.02.2024, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Так, у відзиві позивач зазначає, що всупереч вимогам пунктів 2.9, 2.10 договору, відповідачем не надано позивачу акт постачання. Такий акт не був підписаний сторонами, як не було підписано і акта приймання-передачі примірників програмної продукції в електронному вигляді.

ТОВ "Віннер Автомотів" звертає увагу, що сторонами погоджено строки надання послуг в договорі, умови якого були обов`язковими для обох сторін. При цьому, не передбачались додаткові способи і порядок погодження строків надання послуг. Тобто, позивач розраховував, що відповідач зі свого боку буде дотримуватися умов договору, в тому числі строків. Твердження відповідача, що позивач створював штучні перешкоди для виконання договору, не підтверджені ніякими доказами.

Також, позивач вказує, що у зв`язку з істотним порушенням відповідачем умов договору, ТОВ "Віннер Автомотів" надіслало лист від 20.06.2023 №230620/2 щодо підписання додаткової угоди про розірвання договору послуг з розробки програмної продукції від 12.04.2021 №BAS-01/12/-4/2021 та повернення йому передоплати у розмірі 3 096 922,00 протягом 7 календарних днів з дати надсилання такої вимоги.

Крім того, у зв`язку з порушенням виконавцем умов договору, замовником нараховано неустойку, відповідно до умов договору, у розмірі 676 877,81 грн.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 03.04.2024 з`явились представники сторін.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі №910/11143/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі №910/11143/23 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

12.04.2021 між ТОВ "Ай Ті Артіль" (виконавець) та ТОВ "Віннер Автомотів" (замовник) укладено договір послуг з розробки програмної продукції №BAS 01/12/04/21, відповідно до пункту 1.1 якого замовник замовляє, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати замовнику послуги з розробки спеціалізованої галузевої програмної продукції для комплексної автоматизації обліку діяльності компанії сфери автомотиву, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги, шляхом авансування робіт та вартості програмного забезпечення по кожній стадії і етапу робіт, згідно з планом-графіком надання послуг, який наведено в додатку №1 даного договору. Закриття авансованих робіт та ПО буде здійснено по завершенню усього комплексу робіт та тестування, після передачі спеціалізованої галузевої програмної продукції в експлуатацію, що підтверджується підписанням сторонами остаточного акту. Підписання остаточного акта є єдиним документом, що підтверджує виконання і прийняття робіт в повному обсязі. В разі наявності у замовника зауважень, які унеможливлюють прийняття робіт за проектом в повному обсязі, до підписання сторонами остаточного акта сторони формують протокол зауважень, які виконавець має усунути в строки, погоджені сторонами. В такому разі, підписання сторонами остаточного акта відбувається тільки після усунення виконавцем зауважень, що були викладені в протоколі зауважень.

Відповідно до пункту 1.2 договору послуги, які будуть надаватися за даним договором включають в себе:

- постачання виконавцем замовнику програмної продукції в електронному вигляді за допомогою каналів мережі Інтернет, згідно з специфікацією, яка наведена в додатку №2, як платформи для розробки спеціалізованої галузевої програмної продукції (далі - програмна продукція).

- розробка спеціалізованої галузевої програмної продукції для комплексної автоматизації обліку діяльності компанії сфери автомотиву, права на яку передаються замовнику (далі - спеціалізована програмна продукція) відповідно до рамок проекту розробки спеціалізованої програмної продукції, які наведені в додатку №3 даного договору та деталізовані у технічному завданні, що буде розроблено в рамках другого етапу проекту та буде наведено у додатку №10, який стане невід`ємною частиною даного договору.

За умовами пункту 1.4 договору результати надання послуг на кожному етапі, згідно з планом проекту, який наведено у додатку №1 до даного договору, з розробки виконавцем за цим договором затверджуються проміжним відповідним актом наданих послуг (далі - акт), шаблон якого наведено в додатку №4 даного договору, який підтверджує лише виконання певного етапу, але не є підтвердженням прийняття робіт і програмної продукції загалом.

Проміжні акти формуються на основі затвердженого сторонами переліку наданих послуг (пункт 1.5 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що вартість послуг за цим договором є комплексною та складається з суми вартостей всіх окремих послуг, які плануються надавати виконавцем та включає оплату (винагороду) за передачу виконавцем замовнику майнових прав на спеціалізовану програмну продукцію, яка буде розроблена в рамках цього договору.

Вартість послуг з постачання програмної продукції складає 260 800,00 грн без ПДВ. Операції з поставки програмної продукції звільнені від сплати податку на додану вартість на підставі пункту 26.1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (пункт 5.1.1 договору).

Вартість послуг з розробки спеціалізованої програмної продукції, в тому числі винагорода за передачу виконавцем замовнику майнових прав на спеціалізовану програмну продукцію, яка буде розроблена в рамках цього договору складає 2 711 464,00 грн без ПДВ (пункт 5.1.2 договору).

Додатковою угодою від 18.04.2021 №1 сторонами внесено зміни в пункт 5.1.1 договору та встановлено вартість послуг з постачання програмної продукції у розмірі 282 700,00 грн.

Додатковою угодою від 05.11.2021 №2 сторонами внесено зміни в пункт 5.1.2 договору та встановлено вартість послуг з розробки спеціалізованої програмної продукції в розмірі 3 645 064,00 грн без ПДВ.

Також, додатковою угодою №2 внесено зміни до додатку №1 - план реалізації проекту, яким передбачено два етапи надання послуг: бюджетування та етап запуску облікової системи, а також внесено зміни до додатку №7 - календарний графік платежів.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що виконавець зобов`язується: приступити до надання послуг за даним договором протягом 5 робочих днів з дати підписання договору і оплати авансового платежу, відповідно до платіжного календаря оплати послуг (далі - графік платежів), який наведено у додатку №7 даного договору.

Відповідно до пункту 3.3 договору виконавець зобов`язується: надавати послуги замовнику відповідно до Плану реалізації проекту, наведеному у додатку 1 до цього договору.

Так, відповідно до Плану реалізації проекту, що затверджений додатковою угодою №2 до договору виконавець мав надати послуги: відповідно до етапу бюджетування разом з виправленням помилок до 06.04.2022, етапу запуску облікової системи до 31.03.2022.

Згідно з пунктом 5.2 договору оплата послуг здійснюється замовником в безготівковій формі у гривнях на розрахунковий рахунок виконавця згідно з графіком платежів, наведеному у додатку №7, не пізніше 5 робочих днів з дня надання виконавцем рахунку-фактури на передоплату, та не пізніше 5 робочих днів з дня підписання сторонами акта наданих послуг та отримання замовником відповідного рахунку-фактури згідно з графіком платежів.

За змістом пункту 6.1 договору передання та приймання наданих за цим договором послуг підтверджується остаточним актом. Проміжні роботи (етапи) приймаються відповідно до погодженого сторонами технічного завдання та плану виконання робіт поетапно проміжними актами, які підтверджують виконання певних робіт на певному етапі. Проміжний та остаточний акт підписуються у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної сторони.

У разі, якщо послуги надані у відповідному етапі виконавцем належним чином, замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання відповідного акта підписує такі та повертає один примірник виконавцю (пункт 6.2 договору).

Пунктом 6.3 договору встановлено, що у разі, якщо послуги по проекту в цілому надані виконавцем належним чином, відповідно до умов договору, замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання остаточного акта підписує його та повертає один примірник виконавцю.

Відповідно до пункту 6.4 договору, у разі якщо у замовника існують вмотивовані та обґрунтовані зауваження щодо наданих послуг, замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання зазначених в пункті 6.2 цього договору актів надсилає виконавцю вмотивовані зауваження чому такі документи не можуть бути підписані. Вказані зауваження, в будь-якому разі не можуть виходити за рамки зобов`язань, передбачених цим договором та повинні надаватися замовником у вигляді Протоколу зауважень, який повинен містити повний і детальний опис допущених та наявних недоліків та бути належним чином підписаний уповноваженою особою замовника.

На виконання умов договору позивачем здійснено переплату (авансування) на загальну суму 3 162 922,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, а саме: від 19.04.2021 №28148 на суму 260 800,00 грн, від 29.04.2021 №28590 на суму 21 900,00 грн, від 29.04.2021 №28680 на суму 292 160,00 грн, від 02.09.2021 №33189 на суму 146 080,00 грн, від 21.10.2021 №35156 на суму 146 080,00 грн, від 18.11.2021 №36544 на суму 877 240,00 грн, від 24.12.2021 №А000018135 на суму 95 000,00 грн, від 24.12.2021 №А000018136 на суму 118 564,00 грн, від 29.12.2021 №А000018061 на суму 5 000,00 грн, від 27.01.2022 №А000000954 на суму 368 478,00 грн, від 21.03.2022 №А000002148 на суму 75 000,00 грн, від 21.07.2022 №А000004165 на суму 100 000,00 грн, від 11.08.2022 №А000004611 на суму 241 140,00 грн, від 15.09.2022 №А000005414 на суму 247 940,00 грн, від 27.10.2022 №А000006578 на суму 9 900,00 грн, від 13.10.2022 №А000006323 на суму 156 640,00 грн, від 13.04.2023 №А00002932 на суму 1 000,00 грн.

Разом із тим, позивач зазначає, що послуги відповідачем належним чином та в повному обсязі не надані. Між сторонами велися консультації, проводились зустрічі, але позивач так і не отримав програмного забезпечення, яке мало були розроблено та поставлено відповідачем відповідно до умов договору, на яке розраховував позивач або такого, що можна використовувати в господарській діяльності.

Оскільки відповідач не виконував умови договору щодо розробки програмного забезпечення та не дотримувався строків, 19.01.2023 представник позивача Іван Федорищенко звернувся листом з електронної адреси ifedoryshchenko@winner.ua до директора відповідача Олексія Бардакова abardakov@it-artel.ua, що частину робіт позивач бере на себе, надіслав пропозицію щодо відповідного зменшення вартості договору, але відповідна додаткова угода до договору між сторонами не була підписана.

У зв`язку з неналежним наданням послуг між позивачем та відповідачем не було підписано, відповідно до вимог пунктів 6.1, 6.3 договору, остаточного акта приймання-передачі послуг, проміжних актів приймання-передачі послуг, оскільки послуги відповідно до договору виконавцем не були надані належним чином та не були передані замовнику.

Протягом строку дії договору позивач здійснив авансування послуг на загальну суму 3 162 922,00 грн. При цьому, позивачем прийнято надані послуги лише на суму 66 000,00 грн. Між сторонами погоджено та підписано акт №13 приймання передачі примірників програмної продукції до договору від 13.04.2023 на суму 6 000,00 грн щодо надання доступу до онлайн-сервісу та оновлення ПП електронного документообігу Fly Docs для юр.особи на 1 рік. Така оплата не передбачена в календарному графіку платежів, це була додаткова оплата, погоджена сторонами.

Звертаючись до суду першої інстанції з даним позовом ТОВ "Віннер Автомотів" стверджує, що відповідачем не надано належним чином та позивачем не прийнято послуги на загальну суму 3 096 922,00 грн, у зв`язку з чим просить стягнути наведену суму заборгованості. Крім того, позивачем до стягнення з відповідача нараховано 676 877,81 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з абзацом 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (пункт 1 статті 903 ЦК України).

Як зазначалось вище, на протязі строку дії договору позивач здійснив авансування послуг на загальну суму 3 162 922,00 грн. При цьому, позивачем прийнято надані послуги лише на суму 66 000,00 грн.

За приписами частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилався на те, що підписанням ТОВ "Віннер Автомотів" договору, анкети (додаток №5 до договору), акта постачання (додаток №6 до договору) підтверджено той факт, що послуги визначені абзацом 1 пункту 1.2 розділу 1 договору, ТОВ "Ай Ті Артіль" надано, а позивачем прийнято в повному обсязі. Отже, відповідачем в повному обсязі виконано свій обов`язок, передбачений абзацом 1 пункту 1.2 розділу 1 договору, а саме з постачання ТОВ "Віннер Автомотів" програмної продукції в електронному вигляді за допомогою каналів мережі Інтернет, вартість якої сторонами визначено в розмірі 282 700,00 грн без ПДВ.

ТОВ "Ай Ті Артіль" з метою підтвердження виконання проміжних робіт (етапів) звернулось до ТОВ "Віннер Автомотів" з листом від 25.04.2023, додатками до якого були акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 20.04.2023 №2, від 20.04.2023 №3, від 20.04.2023 №4, від 20.04.2023 №5, від 20.04.2023 №17, від 20.04.2023 №42, від 20.04.2023 №43, від 20.04.2023 №55, загальна вартість послуг по яким складає - 1 050 049,00 грн.

Позивач листом від 28.04.2023 №230428 надав вмотивовані зауваження до відмови у підписанні актів здачі-приймання робіт (надання послуг).

29.05.2023 та 02.06.2023 відповідачем (повторно) направлено позивачу концепцію проекту розділу "Бюджетування", узгодження якого ТОВ "Віннер Автомотів" є обов`язковим для продовження ТОВ "Ай Ті Артіль" розробки програмного забезпечення, відповідно до умов договору.

06.06.2023 ТОВ "Віннер Автомотів", всупереч умовам укладеного договору, позбавлено ТОВ "Ай Ті Артіль" доступу до всієї інфраструктури проекту, включаючи бази даних, документацію, відеозаписи зустрічей і т.д., що є грубим порушенням пункту 4.2 договору та призвело до штучного створення позивачем умов, за якими відповідач не може продовжити виконувати взяті на себе обов`язки.

Крім того, 27.06.2023 ТОВ "Ай Ті Артіль" отримало лист позивача від 13.06.2023 №230613/2 щодо відмови у погодженні концепції проекту розділу "Бюджетування". Зі змісту листа вбачається, що як підставу для відмови в погодженні ТОВ "Віннер Автомотів" зазначено: "наявність в ній численних недоліків". Однак, всупереч пункту 6.4 розділу 6 договору, не зазначено про які саме "численні недоліки" йде мова.

28.06.2023 ТОВ "Ай Ті Артіль" повторно звернулось з листом №28/06/23-1 щодо погодження концепції проекту розділу "Бюджетування", посилаючись на пункти 1.1-1.3 розділу 1 договору. У даному листі, висловлено пропозицію узгодити концепцію та технічне завдання розділу "Бюджетування" в рамках проекту. Також ТОВ "Ай Ті Артіль" запропонувало ТОВ "Віннер Автомотів" конкретизувати "численні недоліки", про які зазначено у листі ТОВ "Віннер Автомотів" від 13.06.2023 №230613/2.

Таким чином, умовами договору визначено, що ТОВ "Ай Ті Артіль" розробляє на замовлення ТОВ "Віннер Автомотів" спеціалізовану програмну продукцію. Рамки проекту розробки спеціалізованої програмної продукції наведені в додатку №3 до даного договору. Але це лише рамки проекту без його деталізації. Деталізація ж технічного завдання мала бути розроблена в рамках другого етапу проекту та мала бути наведена у додатку №10, який саме з вини позивача розпочинаючи з 12.04.2021 не укладено, а відтак відповідач не мав погодженого конкретного технічного завдання, що значно ускладнило виконання ТОВ "Ай Ті Артіль" взятих на себе обов`язків шляхом залучення додаткових сил та засобів до виконання договору.

Однак, жодного погодження концепції проекту розділу "Бюджетування" ТОВ "Ай Ті Артіль" не отримало. Натомість, відповідачем 04.07.2023 отримано лист з вимогою про розірвання договору.

10.07.2023 ТОВ "Ай Ті Артіль" за допомогою електронного сервісу документообігу "Вчасно" направлено ТОВ "Віннер Автомотів" лист №10/07/23-1 щодо розірвання договору послуг з розробки програмної продукції від 12.04.2021 №BAS-01/12/04/2021 за згодою сторін.

Вищезазначеним листом ТОВ "Ай Ті Артіль" повідомило ТОВ "Віннер Автомотів", що вартість фактично наданих послуг за договором складає 2 455 000,49 грн, що підтверджується раніше наданими актами: від 20.04.2023 №2, від 20.04.2023 №3, від 20.04.2023 №4, від 20.04.2023 №5, від 20.04.2023 №17, від 20.04.2023 №42, від 20.04.2023 №43, від 20.04.2023 №55, загальна вартість послуг по яким складає 1 050 049,00 грн та актами здачі-приймання робіт, які були додатками до цього листа, а саме: від 06.07.2023 №6 на суму 155 000,00 грн, від 06.07.2023 №7 на суму 8 072,00 грн, від 06.07.2023 №8 на суму 160 017,00 грн, від 06.07.2023 №9 на суму 264 000,00 грн, від 06.07.2023 №10 на суму 9 920,00 грн, від 06.07.2023 №11 на суму 9 920,00 грн, від 06.07.2023 №12 на суму 9 920,00 грн, від 06.07.2023 №13 на суму 91 076,00 грн, від 06.07.2023 №14 на суму 210 400,00 грн, від 06.07.2023 №15 на суму 42 300,00 грн, від 06.07.2023 №16 на суму 42 300,00 грн, від 06.07.2023 №28 на суму 119 730,00 грн, від 06.07.2023 №92 на суму 5 800,00 гри, від 06.07.2023 №36 на суму 276 900,00 грн. Оскільки, відповідач не отримав в строк, визначений договором вмотивованих зауважень на зазначені акти здачі-прийняття робіт, то на його думку, послуги вважаються наданими належним чином.

Також, відповідачем зазначено, що саме з вини позивача завершити проект не вбачається можливим.

Щодо твердження відповідача про те, що ним виконано обов`язок щодо постачання позивачу програмної продукції в електронному вигляді за допомогою каналів мережі Інтернет в повному обсязі, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з пунктом 2.9 договору документом, який підтверджує надання послуг з постачання програмної продукції замовнику, є належним чином оформлений "акт приймання-передачі примірників програмної продукції в електронному вигляді" (далі - акт постачання), зразок якого наведено в додатку №6 до договору.

Відповідно до пункту 2.10 договору замовник отримує статус офіційного користувача програмної продукції від моменту надання послуг з постачання продукції. Для підтвердження легальності користування необхідно мати реєстраційні картки з користувацькою угодою, надані в електронному вигляді через мережу Internet, та документи, що підтверджують факт придбання (договір, акт постачання).

Таким чином, документи, що підтверджують факт придбання є договір та акт постачання.

Проте, всупереч вимогам пунктів 2.9, 2.10 договору відповідачем не було надано позивачу акта постачання та такий акт не був підписаний сторонами.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно вказав про необґрунтованість доводів відповідача про те, що підписанням позивачем договору, анкети (додаток №5 до договору) та акта постачання (додаток №6 до договору) підтверджено, що послуги надано, оскільки додатком №6 до договору сторонами затверджено зразок такого акта, але сам акт постачання сторонами підписано не було.

За умовами пункту 6.1 договору передання та приймання наданих за цим договором послуг підтверджується остаточним актом. Проміжні роботи (етапи) приймаються відповідно до погодженого сторонами технічного завдання та плану виконання робіт поетапно проміжними актами, які підтверджують виконання певних робіт на певному етапі. Проміжний та остаточний акт підписуються у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної сторони.

У разі, якщо послуги надані у відповідному етапі виконавцем належним чином відповідно до умов договору, замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання відповідного акта підписує такі та повертає один примірник виконавцю (пункту 6.2 договору).

Разом із тим, остаточного акта матеріал справи не містять.

З метою підтвердження та виконання робіт відповідачем 25.04.2023 на електронну адресу позивача направлено лист з актами здачі-приймання робі (надання послуг) №2 від 20.04.2023, №3 від 20.04.2023, №4 від 20.04.2023, №5 від 20.04.2023, №17 від 20.04.2023, №42 від 20.04.2023, №43 від 20.04.2023, №55 від 20.04.2023 загальна вартість послуг по яким складає - 1 050 049,00 грн.

У відповідь листом від 28.04.2023 №230428 позивачем направлено відповідачу вмотивовані зауваження до відмови у підписанні актів здачі-приймання робіт (надання послуг) з протоколом зауважень до вищезазначених актів.

Пунктом 6.4 договору встановлено що, у разі якщо у замовника існують вмотивовані та обґрунтовані зауваження щодо наданих послуг, замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів, з дати отримання зазначених в пункті 6.2 цього договору актів надсилає виконавцю вмотивовані зауваження чому такі документи не можуть бути підписані. Вказані зауваження, в будь-якому разі не можуть виходити за рамки зобов`язань, передбачених цим договором та повинні надаватися замовником у вигляді Протоколу зауважень, який повинен містити повний і детальний опис допущених та наявних недоліків та бути належним чином підписаний уповноваженою особою замовника.

Листом (зареєстрований у позивача за №230608/1 від 08.06.2023) відповідачем запропоновано зафіксувати наступні усні домовленості та спільні пропозиції щодо подальшої співпраці, в т.ч. в частині тих зауважень, які були зазначені ТОВ "Віннер Автомотів" в листі та протоколі зауважень до акта здачі-приймання робіт від 28.04.2023 №230428. Також, запропоновано на погодження концепцію проекту до розділу "Бюджетування".

У відповідь листом від 13.06.2023 №230613/2 щодо відмови у погодженні концепції проекту щодо розділу "Бюджетування" позивачем не погоджено надіслану відповідачем концепцію, у зв`язку з наявністю в ній численних недоліків, які можливо усунути шляхом взаємних перемовин та проведення зустрічей.

22.06.2023 позивачем на адресу відповідача направлено лист від 20.06.2023 №230620/2 щодо розірвання договору послуги з розробки програмної продукції від 12.04.2021 №BAS 01/12/04/21 та повернення передоплати у розмірі 3 096 922,00 грн. Крім того, до наведеного листа долучено додаткову угоду №3 до договору щодо його розірвання та повернення передоплати у розмірі 3 096 922,00 грн.

У відповідь листом від 10.07.2023 №10/07/23-1 щодо розірвання договору за згодою сторін відповідач зазначив, що не визнає що порушення договору відбулося з вини виконавця, але погоджується з пропозицією розірвання договору за згодою сторін та поверненням часини суми, по якій послуги виконавцем надані не були (707 921,51 грн). З даним листом відповідачем також, направлено позивачу акти здачі-приймання робіт від 06.07.2023 на загальну суму 1 404 955,00 грн.

Щодо доводів відповідача, що позивач не надав відповіді на лист від 10.07.2023 №10/07/23-1 у строки встановлені договором та прийняття робіт, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Лист відповідача від 10.07.2023 №10/07/23-1 щодо підписання актів на суму 2 455 000,49 грн позивач отримав вже після надіслання вимоги щодо розірвання договору та повернення передоплати, а також після подання позовної заяви від 07.07.2023 до суду, тому твердження відповідача, що позивачем не виконано умови та строки встановлені пунктом 6.5 договору правомірно відхилені місцевим господарським судом, оскільки позивач вже повідомив відповідача, що він не може прийняти послуги та підписати будь-які акти, у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору та ненаданням послуг, що встановлені договором.

Крім того, листом від 12.07.2023 №20230712/1 та листом від 20.07.2023 №20230720, що надійшов позивачу 14.07.2023 у строки, що встановлені пунктом 6.4 договору, а саме 5 (п`ять) робочих днів, позивач надіслав вмотивовані зауваження до відмови в підписанні актів здачі-приймання робіт (надання послуг).

Також після подання позовної заяви позивачем та відкриття провадження у справі відповідач надіслав лист від 04.08.2023 №04/08/23-1, на який позивач відповів листом від 30.08.2023 №230830/2.

Отже, у матеріалах справи відсутні докази прийняття позивачем послуг наданих відповідачем.

Щодо вимоги позивача про розірвання договору у зв`язку з істотним порушення умов договору, колегія зазначає наступне.

За приписами частини 1 статті 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

За умовами пункту 14.2 договору, він може бути достроково розірваний виключно за взаємною згодою сторін, про що сторони укладають відповідну додаткову угоду.

Закінчення строку дії договору або дострокове припинення договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань, що виникли до моменту припинення дії договору (пункт14.3 договору).

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного суду від 13.02.2018 у справі №925/1074/17.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за даним договором (пункт 14.1 договору).

Згідно з частиною 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, що прямо передбачено частиною 4 статті 631 ЦК України. Проте, поняття "строк дії договору" та "строк виконання зобов`язання" не є тотожними.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами частини 1 статті 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною 1 статті 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань, визначених ним.

Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання.

Враховуючи наведене, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився), у зв`язку з чим вимога позивача про розірвання договору послуг з розробки програмної продукції від 12.04.2021 №BAS-01/12/-4/2021 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання за договором у визначений строк не виконав, строк дії договору закінчився 31.12.2021, і позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення передоплати в розмірі 3 096 922,00 грн.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про існування у відповідача зобов`язання повернути позивачу 3 096 922,00 грн, сплачених за послуги, які фактично надано не було, тому вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пунктом 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідач у визначені спірним договором строки послуги не надав, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Оскільки відповідач припустився прострочення з надання послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку в розмірі 676 877,81 грн.

Відповідно до пункту 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами пункту 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі статтями 546, 547 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами пункту 8.4 договору, у разі порушення зобов`язань за цим договором можуть настати такі правові наслідки: сплата неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до пункту 8.5 договору порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначних змістом цього договору (неналежне виконання), відмова від виконання або виконання в такий спосіб, що свідчить про неможливість досягнення позитивного результату у строк погоджений сторонами даного договору.

Згідно з пунктом 8.6 договору за порушення виконання виконавцем зобов`язань за цим договором, а саме: 1) виконання зобов`язання (в повному обсязі або на певному етапі частини зобов`язання ) з порушенням строків виконання чи 2) з порушенням строків передачі результатів виконаних робіт (послуг), 3) невчасне виправлення, виявлених у представлених результатах недоліків робіт, - замовник має право вимагати від виконавця сплатити замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт певного етапу за кожний день прострочки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги щодо стягнення пені в розмірі 676 877,81 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі №910/11143/23 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Ай Ті Артіль" задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на ТОВ "Ай Ті Артіль".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Артіль" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі №910/11143/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі №910/11143/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Артіль".

4. Матеріали справи №910/11143/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 15.04.2024.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран