Постанова

від 19.03.2024 по справі 911/465/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2024 р. Справа№ 911/465/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 19.03.2024,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер»

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 29.11.2023

у справі №911/465/21 (суддя Т.П. Карпечкін)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер»

про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

про стягнення 810 743, 67 грн,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, про стягнення 810 743,67 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.06.2021 у справі № 911/465/21 позовні вимоги задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця» 479 266,55 грн орендної плати та 7 188,99 грн судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Росер» звернулось до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області із апеляційною скаргою.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 у справі № 911/465/21 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер» на рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2021 у справі № 911/465/21 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2021 у справі № 911/465/21 залишено без змін.

12.05.2022 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2021 у справі № 911/465/21 видано відповідний наказ.

Ухвалою Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 911/465/22 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер» на рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 у справі № 911/465/21.

Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі № 911/465/22 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер`на рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 у справі № 911/465/21.

Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2022 у справі № 911/465/22 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер» на рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 у справі № 911/465/21.

Ухвалою Верховного Суду від 27.12.2022 у справі № 911/465/22 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер» на рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 у справі № 911/465/21.

26.09.2023 до канцелярії Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер» надійшла заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.11.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2021 у справі № 911/465/21 відмовлено повністю, рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2021 у справі № 911/465/21 залишено в силі.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржувану ухвалу, задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2021 у справі № 911/465/21, переглянути зазначене рішення за нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, переглянуто дану справу по суті в апеляційному порядку, про що свідчить взяті у лапки з мотивувальної частині рішення від 14.06.2021, покладені в основу мотивувальної частини ухвали від 27.04.2023.

Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, позивач подав відзив, у якому просить відмовити у її задоволенні у повному обсязі, наголошуючи на законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, відзиву на апеляційну скаргу від інших третьої особи надано не було, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Тищенко А.І., суддів: Михальської Ю.Б., Шаптали Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/465/21. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер» на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.11.2023 у справі №911/465/21 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

21.02.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/465/21.

Розпорядженням Керівника апарату №09.1-08/874/24 від 26.02.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/465/21 у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2024 для розгляду справи №911/465/21 сформовано такий склад судової колегії: головуючий суддя Тищенко А.І., судді: Михальська Ю.Б., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Росер» пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.11.2023 у справі №911/465/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер» на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.11.2023 у справі №911/465/21; справу №911/465/21 призначено до розгляду на 19.03.2024 на 14:20 год.

В судове засідання 19.03.2024 представник третьої особи не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвала Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024) до електронної скриньки Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У лютому 2021 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Київської області перебуває з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, про стягнення 810 743,67 грн заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1593 від 17.07.2014.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.06.2021 у справі № 911/465/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 у справі № 911/465/21, позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 479 266,55 грн орендної плати та 7 188,99 грн судового збору; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

12.05.2022 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2021 у справі № 911/465/21 видано відповідний наказ.

Ухвалами Верховного Суду від 14.02.2022, 14.06.2022, 12.12.2022, 27.12.2022 у справі № 911/465/22 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер» на рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 у справі № 911/465/21.

У подальшому, 26.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Росер» звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2023 у справі №911/465/21 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.11.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2021 у справі № 911/465/21 відмовлено повністю, рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2021 у справі № 911/465/21 залишено в силі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Росер», звертаючись із заявою заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2021 у справі № 911/465/21, зазначав що існують обставини, які є підставою для перегляду рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2021 у справі № 911/465/21 за нововиявленими обставинами в частині задоволення позовних вимог.

Зокрема, позовні вимоги у справі № 911/465/21 задоволені щодо стягнення 479 266,55 грн орендної плати на підставі договору оренди від 17.07.2014 № 1593 з відповідача, як орендаря, на користь позивача, як балансоутримувача.

Однак, 22.08.2023 ТОВ «РОСЕР» (орендар) на електронну пошту info@roser.ltd отримано пояснення №52-04.01-3127 від 28.0.82023 від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаський та Чернігівській області, в яких зазначено, що орендоване майно, а саме нежитлове приміщення пакгауз №4 та №5, а також частина відкритої вантажної платформи, загальною площею 627,4 кв.м, що розташоване за адресою: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Товарна, 29, належать до державної власності та обліковуються на балансі Будівельного монтажно-експлуатаційного управління №2 в м. Козятин.

Наведені обставини, на думку заявника, свідчать про те, що орендоване відповідачем майно не являється власністю позивача у справі № 911/465/21 - АТ «Українська залізниця» і відсутні підстави для стягнення коштів на його користь.

Предметом розгляду у справі № 911/465/21 було стягнення орендних платежів в розмірі належної Балансоутримувачу частки 30%. Однак, оскільки позивач у справі № 911/465/21 не є балансоутримувачем орендованого відповідачем майно, то були відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Підписантом договору оренди №1593 від 17.07.2014 було Будівельне монтажно-експлуатаційне управління №2 в м.Козятин.

В процесі реорганізації АТ «Українська залізниця» даний структурний підрозділ змінився на ПАТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Південно-Західна залізниця» Виробничий підрозділ Козятинське будівельно-монтажне експлуатаційне управління, код філії 441; АТ «Українська залізниця», філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» виробничий підрозділ «Київське територіальне управління», код філії 878; АТ «Укрзалізниця», філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд», виробничий структурний підрозділ «Київська дирекція», код філії 896.

Заявник стверджує, що згідно норм чинного законодавства при зміні однієї із сторін договору, потрібно заключити новий договір з новою юридичною особою, яка має повноваження на підписання такого договору. Жодна із вищезазначених юридичних осіб не ініціювала перепідписання договору оренди з ТОВ «РОСЕР». Тобто ніяких договірних правовідносин між «ТОВ «РОСЕР» та АТ «Українська залізниця» на даний момент не існує.

Про вищезгадані обставини ТОВ «РОСЕР» стало відомо лише в 22.08.2023 отримавши у справі № 911/2400/23 пояснення від РВ ФДМУ по Київській, Черкаський та Чернігівській області, які були надані у справі № 911/2400/23 за новим судовим позовом з аналогічними позовними вимогами АТ «Українська залізниця» до ТОВ «РОСЕР».

Відповідно до частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частиною 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Суд зазначає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов:

- по-перше, їх існування на час розгляду справи,

- по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, яка визначена процесуальним законом, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Вказана позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19).

He вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (Судом враховано позицію Верховного Суду викладену у постанові від 27.06.2019 року у справі №541/2460/16-ц).

Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов`язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

Водночас, дослідивши пояснення від 22.08.2023 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській області судом першої інстанції правильно встановлено, що наведені заявником факти викладені в якості описання хронології подій і стосуються періоду укладення договору станом на 17.07.2014 - майно перебувало на балансі Будівельного монтажно-експлуатаційного управління № 2 в м. Козятин. Відповідні обставини існували і були відомі під час розгляду справи, оскільки наведені в тексті самого договору оренди.

Водночас, предметом розгляду справи була вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця» заборгованості з орендної плати за період з березня 2017 року по 31.12.2020 і станом на відповідний період майно могло бути передано іншому структурному підрозділу, що є внутрішньою господарською діяльністю позивача і не впливає на правовідносини з відповідачем.

Жодних фактичних обставин, які впливають на кваліфікацію правовідносин, які були предметом розгляду у справі № 911/465/21, пояснення від 22.08.2023 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській області не містять.

Відтак, наведені заявником обставини не підпадають під ознаки, наведені у пункті 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, зокрема такі обставини могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи і така особа могла про них своєчасно заявити для дослідження судом.

В даному випадку заявник фактично намагається домогтись дослідження судом нових доказів та обставин (підстав заперечення проти позову), які були відомі заявнику, однак своєчасно не заявлені в якості заперечень проти позову.

Таким чином, наведені обставини не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2021 у справі № 911/465/21 та відмови в задоволенні позову.

Відповідно до частини 3 статті 325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

За приписами частини 4 статті 325 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене вище, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що наведені заявником обставини не є нововиявленими, а заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2021 у справі № 911/465/21 задоволенню не підлягає, судове рішення не підлягає перегляду і залишається в силі.

Водночас, під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер» колегією суддів встановлено, що на протоколах судових засідань від 15.11.2023 (а.с. 46, том 4) та 29.11.2023 (а.с. 73-74, том 4) відсутні підписи секретаря судового засідання.

Крім того, на оригіналі ухвали Господарського суду Київської області від 25.10.2023 у справі №911/945/21 (а.с. 48-49, том 4) також відсутній підпис судді Карпечкіна Т.П.

За приписами частин 1, 3 статті 233 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання, і приєднується до справи.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Водночас, пунктом 5 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

З огляду на викладене, а також враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2021 у справі № 911/465/21, ухвала Господарського суду Київської області від 29.11.2023 у справі № 911/465/21 підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції, з огляду на встановлені обставини, вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2021 у справі № 911/465/21 задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2021 у справі № 911/465/21 слід залишити в силі, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер» на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.11.2023 у справі № 911/465/21 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 29.11.2023 у справі № 911/465/21 скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2021 у справі № 911/465/21 відмовити повністю.

Рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2021 у справі № 911/465/21 залишити в силі.

Матеріали справи №911/465/21 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 15.04.2024 після повернення суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б. з відрядження, виходу судді Іоннікової І.А. з підготовки для підтримання кваліфікації.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.А. Іоннікова