Постанова

від 04.04.2024 по справі 922/3978/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року м. Харків Справа № 922/3978/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М..

представників сторін:

позивача Л.О. Бенденжук;

відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства будівельно-технічної фірми СИЛИКАТ (вх.№2869Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2023 (суддя Н.В.Калініченко, повний текст рішення складено 04.12.2023) у справі №922/3978/23

за позовом Харківської міської ради, місто Харків;

до Приватного підприємства будівельно-технічної фірми СИЛИКАТ, місто Харків;

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Приватного підприємства будівельно-технічної фірми СИЛИКАТ, про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1 277 731,23 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.12.2023 у справі №922/3978/23 (суддя Н.В.Калініченко) позов Харківської міської ради задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного підприємства будівельно-технічної фірми СИЛИКАТ на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 1 277 731,23 грн. за використання земельної ділянки загальною площею 0,6566 га по вул. Саперна, 32 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136600:04:010:0503 за період з 27.05.2021 по 28.02.2022 року та судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 19 165,97 грн.

Приватне підприємство будівельно-технічна фірма СИЛИКАТ з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд: поновити строк подання доказів, докучити до матеріалів справи докази на підтвердження використання спірної ділянки Позивачем та надання її в користування КП Харківпарксервіс та КП "Сучасне місто": Копію рішення 5 сесії Харківської міської ради 6 скликання Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011р. №126/11 Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України від 03.07.2013 № 1183/13; Копію Листа КП Харківпарксервіс; Копію паспорту улаштування майданчику; фото з Google maps; договори КП СУЧАСНЕ МІСТО щодо спірної земельної ділянки; скасувати рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2023 у справі №922/3978/23.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Рішенням 5 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011р. №126/11 «Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України» від 03.07.2013 № 1183/13 «Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011р. №126/11 «Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України» від 03.07.2013 № 1183/13) додано земельну ділянку, відведену для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, а саме було прийнято рішення розмістити на спірній земельній ділянці кадастровий номер 6310136600:04:010:0503 майданчику для платного паркування (спеціальної земельної ділянки, відведеної для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів) закріпивши за КП «Харківпарксервіс». (вказані обставини, на думку відповідача, підтверджуються доданими рішеннями сесії Харківської міської ради, листом КП «Харківпарксервіс», паспортом улаштування майданчику, загальновідомими обставинами -роздруківка з Google maps). Інша частина земельної ділянки надається в користування КП «Сучасне місто» через схему надання в оренду земельних ділянок як об`єктів благоустрою.

Таким чином, апелянт вважає, що підстав стягувати з нього «безпідставне збагачення» за усю земельну ділянку, яка використовується позивачем та надано в користування його комунальним підприємствам немає.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2023 для розгляду справи №922/3978/23 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2023 у справі №922/3978/23 апеляційну скаргу Приватного підприємства будівельно-технічної фірми СИЛИКАТ на рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2023 у справі №922/3978/23 залишено без руху. Ухвалено заявнику апеляційної скарги усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме - докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі; уточнити прохальну частину апеляційної скарги.

08.01.2024 на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2023 від Приватного підприємства будівельно-технічної фірми СИЛИКАТ через підсистему Електронний суд надійшло до суду клопотання про усунення недоліків (вх.№258). До вказаного клопотання апелянт додав платіжну інструкцію від 05.01.2024 про сплату судового збору на суму 28749,00 грн., та уточнення прохальної частини апеляційної скарги, в якій він просить суд:

1. Поновити строк подання доказів, докучити до матеріалів справи докази на підтвердження використання спірної ділянки Позивачем та надання її в користування КП Харківпарксервіс: - Копію рішення 5 сесії Харківської міської ради 6 скликання Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011р. №126/11 Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України від 03.07.2013 № 1183/13 - Копію Листа КП Харківпарксервіс - Копію паспорту улаштування майданчику - фото з Google maps - договори КП СУЧАСНЕ МІСТО щодо спірної земельної ділянки.

2. Скасувати рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2023 року у справі №922/3978/23 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1 277 731,23 грн., та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства будівельно-технічної фірми СИЛИКАТ на рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2023 у справі №922/3978/23. Встановлено позивачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його скаржнику. Витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3978/23.

16.01.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/3978/23.

26.01.2024 від Харківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (вх.№1344). Земельна ділянка (кадастровий номер 6310136600:04:010:0503), на якій розташований об`єкт нерухомого майна, належний відповідачу на праві власності, та за користування якого Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти у виді орендної плати, сформована з 07.09.2004 (визначено її площу і межі), їй присвоєно кадастровий номер, відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру. Таким чином, в матеріалах справи наявні належні, допустимі, достовірні та вірогідні докази підтверджуючи використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:04:010:0503 загальною площею 0,6566 га по вул. Саперній (ріг вул. Шевченка) у м. Харкові. Зазначає, що твердження ПП БТФ «СИЛИКАТ» про невикористання ним всієї площі земельної ділянки загальною площею 0,6566 га по вул. Саперній (ріг вул. Шевченка) у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:04:010:0503) та надання її частини іншій особі, не відповідає дійсності.

Щодо наданих відповідачем договорів тимчасового користування окремими об`єктами благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових об`єктів підприємницької діяльності та іншої діяльності, позивач зазначає, що вказані договори, по перше, укладені у 2023 році, а Харківською міською радою стягуються кошти за використання земельною ділянкою за період з 27.05.2021 по 28.02.2022, а по-друге, «Комунальне підприємство "Сучасне місто" не являється розпорядником земель комунальної форми власності м. Харкова та не має права укладати договори оренди земельних ділянок з фізичними особами, ФО-П та суб`єктами господарювання, оскільки дані повноваження є виключною компетенцію Харківської міської ради. Укладені договори тимчасового користування окремими елементами благоустрою комунальної власності, перебувають поза межами предмету позову.

Крім того, зазначає, що відповідачем не доведено існування поважних причин неможливості подання в установленому законом порядку таких доказів до суду першої інстанції, що виключає можливість їх врахування у справі на стадії апеляційного перегляду. У зв`язку з чим Харківська міська рада просить відмовити в задоволенні поданого клопотання про поновлення строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2024, зокрема, призначено апеляційну скаргу Приватного підприємства будівельно-технічної фірми СИЛИКАТ на рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2023 у справі №922/3978/23 до розгляду на "06" березня 2024 р. о 14:30 у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 132.

В судове засідання 06.03.2024 з`явились представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до "04" квітня 2024 р. о 11:30 год.

07.03.2024 через підсистему Електронний суд від ПП БТФ СИЛИКАТ надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи (вх.№3384), в якому він просить суд поновити строк подання доказів, докучити до матеріалів справи докази на підтвердження використання спірної ділянки Позивачем та надання її в користування КП «Харківпарксервіс»: 1. Копію Листа КП «Харківпарксервіс» №130; 2. Копію Листа КП «Харківпарксервіс» №129 3. Копію технічного паспорту.

В обґрунтування неможливості причин подання цих доказів у встановлений законом строк, відповідач зазначає, що документи ПП БТФ «СИЛИКАТ» зберігались у його ринку «Наталка» по вул. Н.Ужвій який було знищено внаслідок збройної агресії РФ. Ті документи що не були знищені без систематизації були вивезені. На початку війни на території рику була розміщена територіальна оборона яка забрала ключи в адміністрації ринку. 04.03.2024 року під час систематизації архіву головним бухгалтером ПП БТФ «СИЛИКАТ» були знайдені документи які мають значення для справи, але були приховані Позивачем. В той же час Відповідач з огляду на те що мова йде про документи яким багато років, хворобу керівника та часткове знищення архіву підприємства ПП БТФ «СИЛИКАТ» не мало змоги надати суду документи раніше чи повідомити про їх зміст. Так, представник відповідача вказує, що було знайдено лист КП «Парксервіс» №130 від 21.07.2013 року та №129 від 21.07.2013 року. Ці листи, на думку відповідача, підтверджують площу частини спірної земельної ділянки яка була надана в користування КП «Парксервіс», а саме 1722,82 м2.

В судове засідання 04.03.2024 з`явились представник позивача, який заперечує проти поданих представником відповідача доказів. Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак, наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання не з`явився, свого повноважного представника не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю відповідача.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України, Харківською міською радою проведено комплекс перевірочних заходів з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки по вул. Саперній, 32 у м. Харкові.

Відповідно до інформації з ДРРП на нерухоме майно та їх обтяження №337424207 від 29.06.2023 року право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:04:010:0503 площею 0,6566 га за адресою: м. Харків, вул. Саперна (ріг вул. Шевченка) було зареєстровано за ПП БТФ «СИЛИКАТ» на підставі договору оренди землі від 30.07.2004 №66122/04.

Однак, право оренди припинено 27.05.2021, зазначена земельна ділянка повернута до земель запасу міста згідно із актом приймання земельної ділянки до земель запасу міста від 20.05.2021 № 221/21, право власності на вищевказану земельну ділянку зареєстровано з 27.05.2021 за позивачем.

Згідно із інформацією з ДРРП на нерухоме майно та їх обтяження № 337426320 від 29.06.2023 право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 147,1 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Саперна, 32 з 05.09.2008 набуто відповідачем.

На думку позивача, відповідач з дати припинення договору оренди землі 27.05.2021 та по теперішній час використовує вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 6310135500:04:010:0503 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125, 126 ЗК України.

Тобто, в період з 27.05.2021 року по 28.02.2022 року відповідач не сплачував плату за користування земельною ділянкою по вул. Саперній, 32 у м. Харкові у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок позивача, як власника земельної ділянки за вказаною адресою, майно грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 1 277 731,23 грн.

Позивач здійснив розрахунок розміру безпідставно збережених ПП БТФ «СИЛИКАТ» коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310135500:04:010:0503 по вул. вул. Саперна (ріг вул. Шевченка) у м. Харкові із застосуванням ставки річної орендної плати у розмірі 8% за період з 27.05.2021 року по 31.12.2022 року та із застосуванням ставки річної орендної плати у розмірі 6% за період з 01.01.2022 року по 28.02.2022 року.

Розрахунок суми безпідставно збережених ПП БТФ «СИЛИКАТ» коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 6310135500:04:010:0503 №НВ-99235668762023.

Наведені обставини стали підставою для звернення Харківської міської ради до господарського суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Дослідивши спірні правовідносини, апеляційний господарський суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 80 Земельного Кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного Кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

В силу статті 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частина перша статті 93 Земельного Кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Як свідчать матеріали справи, відповідач у періоді з 27.05.2021 по 28.02.2022 не є орендарем спірної земельної ділянки.

Враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди, зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій цей будинок, будівля, споруда розташовані.

В цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у ПП БТФ «СИЛИКАТ» не може бути визнане як її самовільне використання, однак, не надає права на її безоплатне використання.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/981/18 та у постанові № 922/2417/19.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 цього Кодексу власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Предметом позову в даній справі є стягнення з власника нерухомого майна безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на підставі статей 1212, 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою, на якій, як стверджує позивач, це нерухоме майно розміщене.

У позовній заяві Харківська міська рада зазначає, що відповідач за відсутності діючого договору оренди земельної ділянки у період з 27.05.2021 по 28.02.2022 не сплачував орендні платежі за користування земельною ділянкою, а тому безпідставно зберіг кошти за рахунок позивача, які зобов`язаний повернути на підставі статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.

Отже, позивач мав надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки з кадастровим номером 6310135500:04:010:0503, як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства у зазначений період, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів), основою для визначення розміру якої для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, оформлена як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 337426320 від 29.06.2023 року нежитлова будівля літ. «А-1» загальною площею 147,1 кв.м., що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Саперна, будинок 32 з 05.09.2008 року належить відповідачу, Приватному підприємству будівельно-технічної фірми «СИЛИКАТ».

Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 337424207 від 29.06.2023 року та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0006393002021 від 17.02.2021 року земельна ділянка загальною площею 0,6566 га з кадастровим номером 6310136600:04:010:0503 належить на праві комунальної власності позивачу - Харківській міській раді.

Також, з цієї Інформації з ДРРП вбачається, що земельна ділянка на підставі договору оренди від 30.07.2004 року (міститься в матеріалах справи) перебувала в оренді у відповідача, а 27.05.2021 року таке речове право припинено.

У акті обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Саперна, 32 з кадастровим номером 6310136600:04:010:0503 зазначено, що виїздом на місцевість встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:04:010:0503 площею 0,6566 га за адресою: м. Харків, вул. Саперна, 32 не огороджена, на території земельної ділянки знаходиться нежитлова будівля літ. «А-1», право власності на яку зареєстроване за відповідачем, малі архітектурні форми та автостоянка використовуються відповідачем.

У листі ГУ ДПС у Харківській області № 10284/5/20-40-04-02-12 від 16.06.2023 року зазначено, що згідно наявних інформаційний ресурсів відповідач обліковується, зокрема, платником орендної плати за земельну ділянку площею 0,6566 га з кадастровим номером 6310136600:04:010:0503.

За даними податкових декларацій з плати за землю відповідач сплачував за земельну ділянку, зокрема, за період з 2017-2022 роки (у 2022 році за січень-лютий).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Тобто, сам відповідач декларував плату за землю за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:04:010:0503 шляхом подання відповідної декларації до податкової служби.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідач самостійно формував та подавав відомості до ГУ ДПС у Харківській області та вказував площу земельної ділянки саме у розмірі 0,6566 га, що спростовує його доводи про використання земельної ділянки меншої площі.

Відтак, відповідно до наявних у матеріалах справи доказів відповідачем не було спростовано, що на земельній ділянці загальною площею 0,6566 га з кадастровим номером 6310136600:04:010:0503 розташована нежитлова будівля за адресою: місто Харків, вулиця Саперна, будинок 32 з літ. «А-1» загальною площею 147,1 кв.м.

Позивачем до матеріалів справи надано розрахунки сум безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:04:010:0503 комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства Відповідно до згаданих розрахунків у період з 27.05.2021 року по 31.12.2021 року розмір безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати складає 1 068 917,27 грн. (з урахуванням сплати відповідачем земельного податку), а з 01.01.2022 року по 28.02.2022 року складає 208 813,96 грн. (з урахуванням сплати відповідачем земельного податку).

При цьому, нарахування у період з 24.02.2022 року по 28.02.2022 року є правомірними, адже як постановою КМУ «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» № 634 від 27.05.2022 року, так і Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» № 3050-IX звільнення стосуються орендних відносин. Натомість, предметом позову є стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати.

Отже, відповідачем за період з 27.05.2021 року по 28.02.2022 року збережено у себе кошти у вигляді орендної плати у сумі 1 277 731,23 грн.

Відповідно до вимог статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про визнання поважними причини строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи, колегія суддів зазначає про таке.

За змістом статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на поданні доказів відповідач зазначає, що керівник відповідача є особою похилого віку та інвалід 2 групи яка постійно перебуває на лікуванні. З огляду на похилий вік, хвороби та складність комп`ютерних технологій керівник відповідача не мав можливості зареєструвати кабінет в електронному суді. Керівник відповідача також не отримував будь яких листів, а з огляду на війну та стан здоров`я не міг.

У листопаді відповідач уклав договір з адвокатом Ус М.В. яка 14 листопада 2023 року повідомила що не має можливості представляти інтереси Відповідача з огляду на стан здоров`я та необхідність догляду за членом сім`ї. Керівник відповідача не міг швидко знайти представника у відповідній категорії справ з огляду на похилий вік та стан здоров`я. Лише 04.12.2023 було знайдено відповідного кваліфікованого представника.

При поданні відповідного клопотання відповідачем не обґрунтовано неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції, як обов`язкової підстави прийняття судом апеляційної інстанції додаткового доказу, що в свою чергу є порушенням вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України .

Відповідач зазначає, що лише 04.12.2023 було знайдено відповідного кваліфікованого представника.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що саме 03.12.2023 між відповідачем та адвокатом Максимовським С.О. укладено договір про надання правничої допомоги.

При цьому, матеріали справи не містять будь-яких доказів та відповідачем не надано до суду що останній готував заяви по суті або клопотання про долучення доказів. Натомість, з тексту апеляційної скарги вбачається, що текст апеляційної скарги складено адвокатом ПП БТФ "СИЛИКАТ» Ус М.В., а через електронний суд подана та підписана керівником відповідача Головатенко Н.В.

Враховуючи, що апеляційна скарга була подана керівником відповідача через Електронний кабінет та згідно відомостей які містяться в Електронному кабінеті саме Головатенко Н.В. уповноважена вчиняти дії від імені юридичної особи, судова колегія вважає недоведеним посилання відповідача неможливість зареєструвати Електронний кабінет, як поважну причину пропуску строків для подачі доказів.

Колегією суддів встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції, суд сприяв всебічному та всесторонньому розгляду справи, зокрема, у зв`язку з поданням відповідачем відзиву, суд повернувся на стадію підготовчого провадження з метою всебічного з`ясування всіх обставин справи та надання всім учасникам справи можливості сформувати свою позицію.

Відповідач, за наявності залученого адвоката, не усунув недоліки відзиву та не повідомив суд про причини такого неусунення. Також, відповідач не був присутній під час жодного судового засідання. У зв`язку із вичерпанням стадії підготовчого провадження (після повернення на неї), настанням строку на усунення недоліків відзиву, відсутності жодного повідомлення з боку відповідача, 27 листопада 2023 року, протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Таким чином, наслідки невчинення відповідачем певних дій у строк покладаються саме на нього.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідач зазначає, рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1183/13 «Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011р. №126/11 «Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України»» «було прийнято рішення розмістити на спірній земельній ділянці з кадастровий номер 6310136600:04:010:0503 майданчику для платного паркування (спеціальної земельної ділянки, відведеної для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів) закріпивши за КП «Харківпарксервіс».

Однак, у даному рішенні Харківської міської ради від 03.07.2013 №1183/13 взагалі не має посилання на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:04:010:0503, або ж взагалі будь-якої згадки про земельну ділянку з площею 0,6566 га по вул. Саперній (ріг вул. Шевченка) у м. Харкові.

Отже, твердження ПП БТФ «СИЛИКАТ» про невикористання ним всієї площі земельної ділянки загальною площею 0,6566 га по вул. Саперній (ріг вул. Шевченка) у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:04:010:0503) та надання її частини іншій особі, не відповідає дійсності.

Обстеженням з виїздом на місцевість встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:04:010:0503 площею 0,6566 га за адресою: м. Харків, вул. Саперна, 32 не огороджена, на території земельної ділянки знаходяться: нежитлова будівля літ. «А-1», право власності на яку зареєстроване за ПП БТФ «Силикат», малі архітектурні форми та автостоянка, які використовуються ПП БТФ «Силикат» (торгівельний майданчик). В Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0006393002021 від 17.02.2021 вбачається, що місце розташування земельної ділянки Харківська область, м. Харків, Київський район, вул. Саперна (ріг вул. Шевченка). При цьому, рішення Харківської міської ради № 1183/13 від 03.07.2013 стосується земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Саперна, 30, а в рішенні № 126/11 від 12.01.2011 земельних ділянок по вул. Саперна, вул. Шевченко.

Таким чином, вказані вище до апеляційної скарги докази не підтверджують зменшення розміру земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:04:010:0503.

Щодо наданих відповідачем договорів тимчасового користування окремими об`єктами благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових об`єктів підприємницької діяльності та іншої діяльності, зазначаємо, що вказані договори, по-перше, укладені у 2023 році, а Харківською міською радою заявлено до стягнення кошти за використання земельною ділянкою за період з 27.05.2021 по 28.02.2022, а по-друге, «Комунальне підприємство "Сучасне місто" не є розпорядником земель комунальної форми власності м. Харкова та не має права укладати договори оренди земельних ділянок з фізичними особами, ФО-П та суб`єктами господарювання, оскільки дані повноваження є виключною компетенцію Харківської міської ради.

Відтак, посилання відповідача на те, що частину земельної ділянки по вул. Саперній (ріг вул. Шевченка) у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:04:010:0503) нібито надано в користування іншій особі, не підтверджується жодними доказами.

Крім того, вже під час апеляційного розгляду 07.03.2024 відповідач подав ще нові докази та просить поновити строк подання цих доказів, докучити до матеріалів справи докази на підтвердження використання спірної ділянки Позивачем та надання її в користування КП «Харківпарксервіс»: 1. Копію Листа КП «Харківпарксервіс» №130; 2. Копію Листа КП «Харківпарксервіс» №129 3. Копію технічного паспорту.

У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Зазначені норми свідчать, що саме учасник судового процесу має займати активну позицію у висловленні та доведенні відповідними доказами своїх доводів та заперечень по суті спору. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Останній не лише наділяє осіб, які беруть участь у справі, відповідними правами, але і покладає на них обов`язки подати наявні у них докази на підтвердження своїх вимог.

Колегія суддів наголошує, що прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених статтею 269 ГПК України підстав для їх прийняття фактично буде порушувати принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідно до статті 124, 129 Конституції України, статей 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Поруч із цим, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 статті 13 ГПК України).

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №913/479/18.

Колегія суддів зазначає про відсутність підстав для прийняття судом цих доказів, оскільки доводи апелянта про зберігання будь-яких документів ПП БТФ «СИЛИКАТ» на ринку «Наталка» по вул. Н.Ужвій (який було знищено внаслідок збройної агресії РФ) не підтверджується належними доказами зважаючи на те, що місцезнаходженням юридичної особи ПП БТФ «СИЛИКАТ» є місто Харків, вулиця Саперна, будинок 32.

Крім того, надані відповідачем лист КП «Парксервіс» №130 від 21.07.2013 року та №129 від 21.07.2013 року також жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду щодо використання ПП БТФ «СИЛИКАТ» спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:04:010:0503 саме площею 0,6566 га, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з встановленням всіх фактичних обставин справи, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення господарського суду Харківської області та спростовуються наведеними вище висновками суду, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені відповідачем, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст.ст.276, 281, 282 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства будівельно-технічної фірми СИЛИКАТ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2023 у справі №922/3978/23 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 15.04.2024.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко