Постанова
від 09.04.2024 по справі 904/416/21
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2024 року м.Дніпро Справа № 904/416/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Солодова І.М.

представники сторін:

від позивача: Чудненко В.М.,

від відповідача: не з`явився

від ВДВС: Ванжа О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2024 р. ( суддя Ліпинський О.В., м. Дніпро) прийнятої за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут",

м. Полтава

до

Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат",

Дніпропетровська область, м. Жовті Води

про стягнення заборгованості у розмірі 66 511 890, 71 грн.

за участю:

Відділу примусового виконання рішень

Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

ТОВ "Полтаваенергозбут" направило до суду скаргу на бездіяльність державного виконавця. За змістом поданої скарги Позивач просить суд зобов`язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олену Андріївну провести виконавчі дії направлені на реальне виконання судового рішення та закінчення зведеного виконавчого провадження № 71263686, до складу якого входить, зокрема, виконавче провадження № 69275031 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2021 р. по справі № 904/416/21, а саме:

1. Визначити вартість описаного майна боржника, у разі якщо визначити вартість описаного майна (окремих предметів) складно, залучити суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, шляхом винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та направити її на виконання, відносно описаного майна, постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника від 14.04.2023 в кількості 7 одиниць майна, від 18.04.2023 в кількості 7 одиниць майна, від 18.04.2023р. в кількості 86 одиниць майна для подальшої реалізації;

2. Здійснити перевірку майнового стану по місцю реєстрації, боржника - ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат, в тому числі, його підрозділів:

- ІНГУЛЬСЬКА ШАХТА ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СХІДНИЙ ГІРНИЧО- ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", ЄДРПОУ 14314239, Україна, 27652, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, село Неопалимівка;

- СМОЛІНСЬКА ШАХТА ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СХІДНИЙ ГІРНИЧО- ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", ЄДРПОУ 14314222, Україна, 26223, Кіровоградська обл., Маловисківський р-н, селище міського типу Смоліне;

- НОВОКОСТЯНТИНІВСЬКА ШАХТА ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СХІДНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", ЄДРПОУ 37262160, Україна, 26240, Кіровоградська обл., Маловисківський р-н, село Олексіївка, ВУЛИЦЯ ШАХТАРСЬКА, будинок 1;

- ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИЙ ХІМІЧНИЙ ЗАВОД ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СХІДНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", ЄДРПОУ 38815573, Україна, 51917, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, ПРОСПЕКТ АНОШКІНА, будинок 179;

- ФІЛІЯ ДЕРАЖВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СХІДНИЙ ГІРНИЧО ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" У МІСТІ КИЄВІ, ЄДРПОУ 41973129, Україна, 01135, місто Київ, вул. Чорновола Вячеслава, будинок 14, квартира 68.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2024 р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" на бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення задоволено частково. Зобов`язано державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олену Андріївну провести виконавчі дії направлені на реальне виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2021 р. у справі №904/416/21, а саме: визначити вартість описаних семи одиниць іншого майна боржника ( станків, сільськогосподарської та спеціальної техніки ), а у разі якщо визначити вартість такого майна (окремих предметів) складно, залучити суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна; винести постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки описаних дев`яносто трьох одиниць транспортних засобів боржника та направити її на виконання суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання. Також, зобов`язано державного виконавця відділу здійснити перевірку майнового стану по місцю реєстрації, боржника - ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат, в тому числі, його підрозділів: Інгульська шахта Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", ЄДРПОУ 14314239, Україна, 27652, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, село Неопалимівка; Смолінська шахта Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", ЄДРПОУ 14314222, Україна, 26223, Кіровоградська обл., Маловисківський р-н, селище міського типу Смоліне; Новокостянтинівська шахта Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", ЄДРПОУ 37262160, Україна, 26240, Кіровоградська обл., Маловисківський р-н, село Олексіївка, Вулиця Шахтарська, будинок 1; Відокремлений підрозділ Дніпродзержинський хімічний завод Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", ЄДРПОУ 38815573, Україна, 51917, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, ПРОСПЕКТ АНОШКІНА, будинок 179; Філія Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" у місті Києві, ЄДРПОУ 41973129, Україна, 01135, місто Київ, вул. Чорновола Вячеслава, будинок 14, квартира 68. В решті скарги відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2024 р. та прийняти нове рішення, про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Полтаваенергозбут на бездіяльність державного виконавця від 20.11.2023 р..

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вважає, що Господарським судом Дніпропетровської області судом при ухваленні рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми процесуального права, що відповідно до ст. 277 ГПК України є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення у справі.

Водночас, на думку Скаржника, суд першої інстанції в оскарженому рішенні зазначивши етапи звернення стягнення на майно боржника прийшов до висновку, що визначення оцінки майна боржника ще не є відчуженням.

При цьому Скаржник зазначає, що у скарзі не зазначено, а суд першої інстанції не встановив які транспортні засоби підлягають визначенню вартості.

Скаржник наголошує на тому, що Ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» є імперативною нормою, але з огляду на віднесення об`єктів оцінки, до яких застосовуються норми Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» її застосування робить недоцільною. В оскарженому судовому рішенні суд зобов`язав державного виконавця винести постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки 93 (дев`яносто трьох) одиниць транспортних засобів боржника та перевірку майнового стану відокремлених підрозділів боржника, що потребує значних матеріальних затрат. Стягувач при зверненні з клопотанням до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 11.10.2023 р. № 02-9-1/6793 про визначення вартості описаного майна та залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання наміру авансування суб`єкта оціночної діяльності не висловив.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач та Відповідач не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.01.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Дармін М.О., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2024 р. апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2024 р. у справі № 904/416/21 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 09.04.2024 р..

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" - Чудненко Володимира Миколайовича до суду надійшла заява про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Забезпечити участь в судовому засіданні в режимі відеокоференції просить доручити Ленінському районному суду м. Полтави.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2024 р., судове засідання у справі № 904/416/21, призначене на 09.04.2024 р., вирішено провести з представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції.

Відповідач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат".

У судовому засіданні 09.04.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Рішенням господарського суду по справі № 904/416/21 від 27.07.2021 р., залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2021 р., частково задоволено вимоги Позивача, стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" заборгованість за спожиту (активну) електричну енергію в розмірі 64 006 112,35 грн., Ккр коефіцієнт кредитування в розмірі 191 536,05 грн., 3% річних у розмірі 1 071 022,91 грн., інфляційні втрати в розмірі 2 198 541,76 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 758 197,65 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

02.12.2021 р. на виконання рішення суду видано наказ.

23.06.2022 р. за заявою ТОВ "Полтаваенергозбут" державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Тарасом Євгенійовичем відкрито виконавче провадження № 69275031 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2021 по справі № 904/416/21 про стягнення з ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ТОВ "Полтаваенергозбут" заборгованості за спожиту (активну) електричну енергію у розмірі 64 006 112 грн. 35 коп., Ккр коефіцієнту кредитування у розмірі 191 536 грн. 05 коп., 3 % річних 1 071 022 грн. 91 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 198 541 грн. 76 коп., витрат зі сплати судового збору у розмірі 758 197 грн. 65 коп.

У подальшому, до зведеного виконавчого провадження № 71263686 приєднано виконавчі провадження з виконання наказів Господарського суду Дніпропетровської області по справах № 904/1326/22, 904/3798/22, 9044503/22, 904/2909/22, 904/1613/22, 904/1521/23, 904/1882/23.

Як свідчать надані у справу докази, в процесі проведення виконавчих дій, 14.04.2023 р. та 18.04.2023 р. державним виконавцем виявлено, описано та арештовано майно боржника, зокрема, 93 одиниці автотранспортних засобів, та 7 одиниць іншого майна (станків, сільськогосподарської та спеціальної техніки).

11.10.2023 р. Позивач звернувся до виконавця з клопотанням про проведення виконавчих дій, та просив визначити вартість описаного майна боржника, а у разі якщо визначити вартість описаного майна (окремих предметів) складно, залучити суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для проведення оцінки мана, шляхом винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні.

За змістом зазначеного клопотання, Позивач (стягувач), як сторона виконавчого провадження повідомив виконавця, що не здійснює та не має наміру здійснювати будь-які дії щодо визначення вартості майна боржника за взаємною згодою з боржником відповідно до п. 1-2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».

У відповідь на зазначене клопотання, орган ДВС повідомив стягувача про недоцільність проведення оцінки описаного та арештованого майна боржника, через встановлення мораторію на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.

ТОВ "Полтаваенергозбут" направило до суду скаргу на бездіяльність державного виконавця. За змістом поданої скарги Позивач просить суд зобов`язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олену Андріївну провести виконавчі дії направлені на реальне виконання судового рішення та закінчення зведеного виконавчого провадження № 71263686, до складу якого входить, зокрема, виконавче провадження № 69275031 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2021 р. по справі № 904/416/21, а саме: 1. Визначити вартість описаного майна боржника, у разі якщо визначити вартість описаного майна (окремих предметів) складно, залучити суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, шляхом винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та направити її на виконання, відносно описаного майна, постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника від 14.04.2023 р. в кількості 7 одиниць майна, від 18.04.2023 р. в кількості 7 одиниць майна, від 18.04.2023 р. в кількості 86 одиниць майна для подальшої реалізації; 2. Здійснити перевірку майнового стану по місцю реєстрації, боржника - ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат, в тому числі, його підрозділів: ІНГУЛЬСЬКА ШАХТА ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СХІДНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", ЄДРПОУ 14314239, Україна, 27652, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, село Неопалимівка; СМОЛІНСЬКА ШАХТА ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СХІДНИЙ ГІРНИЧО- ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", ЄДРПОУ 14314222, Україна, 26223, Кіровоградська обл., Маловисківський р-н, селище міського типу Смоліне; НОВОКОСТЯНТИНІВСЬКА ШАХТА ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СХІДНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", ЄДРПОУ 37262160, Україна, 26240, Кіровоградська обл., Маловисківський р-н, село Олексіївка, ВУЛИЦЯ ШАХТАРСЬКА, будинок 1; ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИЙ ХІМІЧНИЙ ЗАВОД ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СХІДНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", ЄДРПОУ 38815573, Україна, 51917, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, ПРОСПЕКТ АНОШКІНА, будинок 179; ФІЛІЯ ДЕРАЖВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СХІДНИЙ ГІРНИЧО ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" У МІСТІ КИЄВІ, ЄДРПОУ 41973129, Україна, 01135, місто Київ, вул. Чорновола Вячеслава, будинок 14, квартира 68.

Заперечуючи проти задоволення скарги в частині вимог про зобов`язання визначити вартості описаного мана боржника, орган ДВС зазначив, що подібна скарга стягувача вже розглядалася в межах даної справи, за результатами якої, ухвалою господарського суду від 24.07.2023 р. виконавця зобов`язано винести постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки описаного майна, але постановою суду апеляційної інстанції від 21.09.2023 р., ухвалу суду в частині, що стосується призначення суб`єкта оціночної діяльності скасовано, в задоволенні скарги в цій частині відмовлено.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржувану ухвалу у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Позивача та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного оскарження у даній справі є ухвала суду попередньої інстанції, якою частково задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" на бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Згідно з частиною п`ятою ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Водночас, положеннями ст. 339 ГПК України унормовано, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 340 ГПК України).

Приписами статей 339, 340 ГПК України передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій/бездіяльності державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі.

Ст. 343 ГПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як вбачається із змістю апеляційної скарги, судове рішення першої інстанції оскаржується в частині призначення суб`єкта оціночної діяльності, а отже, оскільки ухвала суду в частині зобов`язання державного виконавця відділу здійснити перевірку майнового стану по місцю реєстрації Боржника, а також в частині відмови сторонами не оскаржується, то в цій частині, апеляційним судом не переглядається.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012).

Порядок примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, зокрема врегульовано Законом України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII "Про виконавче провадження".

Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За змістом ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша цієї статті). Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (частина друга цієї статті).

Частиною першою ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Правила, за якими має здійснюватися визначення вартості майна боржника та його оцінка, встановлені ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Частини перша та друга цієї статті передбачають, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

Згідно із частиною третьою ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна (частина четверта статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" ).

Зазначені положення закону також відображені у Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802 (далі - Інструкція), відповідно до пункту 17 розділу VIII якої визначення вартості, оцінка майна боржника здійснюються в порядку, встановленому статтею 57 Закону . України "Про виконавче провадження".

Згідно з пунктом 18 розділу VIII Інструкції у разі якщо сторони виконавчого провадження або їх представники, а також заставодержатель у десятиденний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна, про що складає відповідний акт.

Самостійне визначення вартості майна боржника виконавцем проводиться за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, з урахуванням фактичного стану майна, у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту проведення опису й арешту майна. Для визначення вартості майна виконавець використовує власні знання, дані засобів масової інформації, повідомлення сторін виконавчого провадження та інших осіб, яких виконавець у разі необхідності може залучити до проведення визначення вартості майна. А у випадках, передбачених абзацом другим частини третьої статті 57 зазначеного вище Закону, виконавець для оцінки майна залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Аналіз ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" дозволяє дійти висновку, що для завдань виконавчого провадження вартість майна боржника може бути визначена двома шляхами: 1) за згодою сторін (та заставодержателя), про досягнення якої вони мають повідомити виконавця у встановленому порядку; 2) у разі недосягнення такої згоди виконавець самостійно визначає вартість майна за ринковими цінами, які діють на день визначення; 3) залучення для оцінки майна суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання.

Велика Палата Верховного Суду вже висловлювала висновок про те, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду ( див. постанову від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц, пункт 31 постанови від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16).

Разом із цим в залежності від виду майна, вартість якого має бути визначена, Закон України "Про виконавче провадження" розмежовує випадки, за яких залучення суб`єкта оціночної діяльності- суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна є або правом, або обов`язком виконавця.

Так, абзац другий частини третьої ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Зазначена норма за своїм змістом є імперативною, у зв`язку із чим зобов`язує виконавця у визначених нею випадках залучити до оцінки майна суб`єкта оціночної діяльності.

На відміну від цього частина четверта ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає право виконавця залучати суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна у разі, якщо визначити вартість майна (окремих предметів) йому складно. Аналогічні положення містять пункти 18-21 в Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р..

Беручи до уваги викладене, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 р. у справі № 910/10956/15 дійшла висновку, що повноваження виконавця вирішувати, залучати чи не залучати суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, стосуються лише проведення оцінки майна, вартість якого він може визначити самостійно, та не розповсюджуються на проведення оцінки нерухомого майна, стосовно якої частина четверта ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає лише один варіант поведінки, який є обов`язковим для виконавця - залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Задовольняючи скаргу ТОВ «Полтаваенергозбут» в частині призначення суб`єкта оціночної діяльності суд першої інстанції зазначив, що для визначення вартості майна, на яке не розповсюджується імперативний припис абзацу другого частини третьої статті 57 Закону, виконавець мав вжити заходи з самостійного визначення його вартості за ринковими цінами, або залучити суб`єкта оціночної діяльності, у разі, якщо визначити вартість такого майна самостійно складно.

Законом України «Про виконавче провадження» встановлено певний порядок визначення вартості майна та призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Відповідно до пункту 15 частини 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Великою Палатою Верховного Суду у пункті 9.13 постанови від 20.07.2022 р. у справі № 910/10956/15 зазначено, що абзац другий частини третьої статті 57 Закону № 1404-VIII за своїм змістом є імперативною нормою, але абзаци частини 3 цієї статті неможливо застосовувати окремо один від одного. Для залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання необхідно встановлення відсутності згоди між сторонами виконавчого провадження стосовно визначення вартості майна.

Як встановлено господарським судом, в процесі примусового виконання рішення суду по даній справі, державний виконавець здійснив опис та арешт майна боржника, зокрема, 93 одиниць автотранспортних засобів, та 7 одиниць іншого майна (станків, сільськогосподарської та спеціальної техніки). Тобто, виконавець розпочав вчинення дій, спрямованих на звернення стягнення на відповідне майно боржника в розумінні ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження».

Наступним етапом звернення стягнення на майно боржника, за визначенням наведеної вище норми закону, є визначення вартості цього майна для цілей його подальшої реалізації, однак, як свідчать матеріали справи, залучення суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості описаних та арештованих транспортних засобів, а також визначення вартості іншого майна, виконавцем не здійснено.

Клопотанням від 11.10.2023 р. Стягувач, як сторона виконавчого провадження, письмово повідомив державного виконавця про відсутність з його боку намірів на досягнення згоди щодо вартості майна боржника.

Отже, як слушно зазначив суд першої інстанції - за вказаних обставин, для визначення вартості майна, на яке не розповсюджується імперативний припис абзацу другого частини третьої ст. 57 Закону, виконавець мав вжити заходи з самостійного визначення його вартості за ринковими цінами, або залучити суб`єкта оціночної діяльності, у разі, якщо визначити вартість такого майна самостійно складно. Щодо описаних та арештованих транспортних засобів боржника, для проведення їх оцінки, виконавець повинен був залучити суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування ухвали місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2024 р.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2024 р. у справі № 904/416/21 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2024 р. у справі № 904/416/21 про часткове задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" на бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.04.2024 р.

ГоловуючийсуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус

Суддя М.О. Дармін

СудЦентральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення09.04.2024
Оприлюднено17.04.2024
Номер документу118352237
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Судовий реєстр по справі —904/416/21

Ухвала від 31.10.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Колос І.Б.

Судовий наказ від 07.10.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ліпинський Олександр Вікторович

Постанова від 24.09.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Кощеєв Ігор Михайлович

Ухвала від 11.09.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Кощеєв Ігор Михайлович

Ухвала від 09.09.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Кощеєв Ігор Михайлович

Ухвала від 15.07.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Кощеєв Ігор Михайлович

Ухвала від 05.07.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Кощеєв Ігор Михайлович

Постанова від 11.06.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Колос І.Б.

Ухвала від 22.05.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Кощеєв Ігор Михайлович

Ухвала від 16.05.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Колос І.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні