Рішення

від 03.04.2024 по справі 902/171/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" квітня 2024 р.Cправа № 902/171/24

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.

За участю представників сторін:

позивача Колодюк В.А., ордер серія АМ №1081212 від 08.03.2024;

відповідача Романюк І.М., ордер серія АІ №1567788 від 19.03.2024 (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ КОРОВАЙ" (вул. Радонова, буд. 11, м. Житомир, 10005)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (вул. Подільска, буд. 1В, с. Гришівці, Вінницький район, Вінницька обл, 23337)

про стягнення 3 696 399,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ КОРОВАЙ" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" про стягнення 3 615 925,95 грн заборгованості, з яких 3 496 759,86 грн - основного боргу та 119 166,09 грн - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки №30/08/23Х від 30.08.2023 року, в частині повної оплати за поставлений товар.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 15.02.2024 справу передано для розгляду судді Маслію І.В.

Ухвалою суду від 19.02.2024 відкрито провадження у справі №902/171/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.03.2024.

11.03.2024 від позивача до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 3 696 399,33 грн. заборгованості, з яких 3 496 759,86 грн - основного боргу та 199 639,47 грн - пені.

На визначену судом дату в судове засідання 11.03.2024 з`явився представник позивача, який підримав заяву про збільшення позовних вимог.

Суд розглянувши заяву про збільшення позовних вимог прийняв її до розгляду, оскільки вона подана в межах строків визначених ст. 46 ГПК України.

З огляду на викладене предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення з відповідача 3 696 399,33 грн. заборгованості, з яких 3 496 759,86 грн - основного боргу та 199 639,47 грн - пені.

Ухвалою суду від 11.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/171/24 для судового розгляду по суті на 03.04.2024, з підстав викладених у відповідній ухвалі.

Після судового засідання 11.03.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

29.03.2024 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі та клопотання про проведення судового засідання 03.04.2024 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 01.04.2024 задоволено клопотання представника відповідача про проведення судового засідання 03.04.2024 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

02.04.2024 до суду від позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача.

На визначену судом дату в судове засідання 03.04.2024 з`явились представники сторін.

Представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 03.04.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

30.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ КОРОВАЙ" (позивач, в договорі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (відповідач, в договорі Покупець) було укладено договір поставки № 30/08/23Х (далі Договір), відповідно до п 1.2. якого Постачальник, на умовах, передбачених даним Договором, зобов`язується передати Товар, який визначений специфікації у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити переданий Товар за цінами, обумовленими Сторонами у Заявці. Товар постачається партіями, відповідно до узгоджених з Постачальником замовлень Покупця, зроблених протягом строку дії Договору. Поставка Товару здійснюється відповідно до узгоджених з Постачальником замовлень Покупця, зроблених протягом строку дії Договору.

Асортимент Товару визначається у Специфікації. Товари відпускаються Постачальником Покупцю у відповідній гарі (упаковці) (згідно з вимогами державних стандартів), яка забезпечує збереження Товару під час його транспортування і зберігання. Зміна асортименту і кількості замовленого Товару допускається лише за взаємною згодою Сторін до фактичного відвантаження Товару. Товар. який постачається за цим Договором повинен відповідати вимогам чинного законодавства України. Пакування, в якому постачається Товар, повинно забезпечувати його збереження при транспортуванні (п. 2.1. 2.4. Договору).

Сторони прийшли до згоди, що Претензії з питань неналежної якості Товару приймаються Постачальником в день розвантаження Товару на складі Покупця, за умови дотримання Покупцем правил транспортування та зберігання Товару. Кожна претензія розглядається Сторонами індивідуально і в разі розбіжностей поглядів Сторін щодо якості Сторони залучають компетентну в визначенні якості продукції організацію за погодженням Сторін. У випадку продажу Товару, що не відповідає вимогам за якістю, пакуванням та маркуванням, і ця невідповідність виникла з вини Постачальника. Постачальник замінює такий Товар на якісний власними силами. Така заміна повинна бути здійснена не пізніше 5 календарних днів з моменту виявлення невідповідності (п. 2.5. та п. 2.6. Договору).

Поставка Товару здійснюються на підставі заявок Покупця. Заявки подаються Покупцем або письмово засобами електронного зв`язку на електронну адресу Постачальника, або у телефонному режимі через повноважних представників не пізніше ніж за 3 доби до дати поставки товару Постачальник здійснює опрацювання заявки протягом 24 годин, та надає відповідь про отримання заявки та можливість її виконання. Строк постачання кожної партії Товару складає від 3 до 6 календарних днів в залежності від географічної віддаленості місця поставки від адреси місця виробництва Постачальника. Кожна сторона зобов`язана інформувати іншу сторону про неможливість виконання заявки в строк, не менш ніж за три календарні дні до її виконання (п. 3.1. Договору).

Поставка Товару від Постачальника до Покупця здійснюється силами Постачальника, або в іншому порядку, попередньо погодженому Сторонами. Датою отримання Товару вважається фактична дата отримання Товару Покупцем. Прийом Товару по кількості та якості здійснюється за участю водія/експедитора Постачальника або Перевізника, з яким Постачальник діє на умовах Договору перевезення, та повноважного представника Покупця. У разі виявлення недостачі Товару та або його брак, такий факт відображається в акті приймання, який складається Покупцем Товару у довільній формі та підтверджується підписами водія експедитора Постачальника або Перевізника та повноважної на прийом продукції особи Покупця. На підставі видаткової накладної та акту приймання у разі його наявності Сторони здійснюють відповідні записи в бухгалтерських документах. Після прийому Товару відповідальною особою Покупця претензії щодо браку не розглядаються, за винятком випадків скритих виробничих недоліків. Підписаний акт Покупець зобов`язаний надіслати засобами електронного зв`язку Постачальнику не пізніше 3-ого робочого дня після прийому - передачі Товару, та/або видати на руки водію/експедитору Постачальника або Перевізнику (п. 3.2 та п. 3.3. Договору).

Перехід права власності на Товар відбувається після передачі партії Товару на складі Покупця та підписання представником Покупця відповідної видаткової та товаро-транспортної накладних в пункті отримання Товару, попередньо погодженому Сторонами. Ризик випадкової втрати чи псування Товару несе Покупець з моменту отримання Товару (п. 3.4. Договору).

Разом з товаром Постачальник передає Покупцю наступні документи: товаро-транспортна накладна; видаткова накладна: декларація виробника; документи, що підтверджують якість товару; інші документи, надання яких є обов`язковою умовою при поставці певного виду товару, належним чином оформлені документи або їх легітимні копії. При ненаданні Постачальником відповідно до 3.5. цього Договору товаросупровідних документів на партію Товару одночасно з передачею Товару поставка вважається не здійсненою, а зобов`язання Постачальника по поставці невиконаними (п. 3.5. Договору).

Сторони домовились, що обмін інформацією в системі «М.Е.Док.» є належним, в зв`язку з чим мають право посилатися на дані системи «М.Е.Док.», як на відомості та факти, шо мають юридичну силу. Оригінали документів, які складаються будь-якою зі Сторін повинні підписуватися іншою Стороною протягом 5 робочих днів з дати отримання. Якщо протягом вказаного терміну оригінали документів не будуть підписані та відправлені іншій Стороні, а також не буде вмотивованої відмови від підписання, то такі документі підписані лише однією Стороною вважаються узгодженими обома Сторонами (п. 3.7 та п. 3.8. Договору).

Оплата кожної отриманої Покупцем партії Товару здійснюється ним в безготівковій: формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 21 календарних днів після відвантаження Товару Покупцю, якщо інше додатково не погоджено Сторонами. Сума даного Договору складає суму всіх видаткових накладних, за якими Покупець отримає Товар протягом дії даного Договору. 3а результатами діяльності за визначений період (один раз на місяць) Сторони зобов`язуються проводити звіряння взаємних розрахунків, за результатами чого оформляють відповідний Акт звірки. Відомості, шо підтверджені Сторонами в Акті звірки, є основою для кінцевих взаєморозрахунків на кожну конкретну дату (п. 4.2. та п. 4.3. Договору).

Сторони погодили, що Акт складається в одній із таких форм: а) паперовий, підписаний сторонами та скріплений печаткою; б) електронний в виді скан-копії паперового, підписаного та скріпленого печатками, та направленого на електронну адресу Покупця та Постачальника зазначені у цьому Договорі. в) електронного, завіреного електронним цифровим підписом в системі «М.Е.Док.». Сторони домовились, що обмін Актами в будь-якій з вище перелічених форм є належним та достатнім для підтвердження заборгованості Сторін, в зв`язку з чим вони мають право посилатися на відомості одною з таких Актів, як на відомості та факти, що мають юридичну силу (п. 4.4. Договору).

У випадку якщо Покупець у терміни, зазначені у цьому Договорі, не оплатив або оплатив не в повному обсязі отриманий Товар, він зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченої суми за кожен календарний день прострочення платежу (п. 6.2. Договору).

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2023 року в частині поставки, а в частині оплати - до повного виконання зобов`язань по даному Договору. У разі, якщо за 10 (десять) календарних днів до закінчення терміну дії жодна із сторін не виявить бажання про розірвання Договору, він вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих же умовах (п. 11.1 Договору).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

В період з 01.09.2023 р. по 31.12.2023 р. позивач на замовлення відповідача, відповідно до умов договору поставки № 30/08/23Х від 30.08.2023 р., здійснював поставку хліба та хлібобулочних виробів.

Згідно Акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2023 р., відповідач мав борг перед позивачем за поставлений та отриманий товар в сумі 3786802,02 грн., що відповідач засвідчив та визнав підписанням зазначеного акту який наявний в матеріалах справи.

Протягом грудня 2023 р. відповідач провів частковий розрахунок за отриманий товар на загальну суму 2651833,62 грн., що підтверджується наявними в справі платіжними інструкціями.

З огляду на це, борг відповідача перед Позивачем, що мав місце станом на 30.11.2023 погашений відповідачем частково. Залишок непогашеного боргу, що мав місце станом на 30.11.2023 р., становить 1134968,40 грн.

Водночас протягом грудня 2023 р. позивач продовжував здійснювати щоденні поставки товару відповідачу, так, за період з 01.12.2023 р. по 31.12.2023 р. відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 2361791,46 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними на поставку товару, наявними в матеріалах справи.

За отриманий в грудні 2023 року товар відповідач не розрахувався.

З урахуванням викладеного станом на 31.12.2023 загальний борг відповідача перед позивачем складає 3 496 759,86 грн., а саме: 1134968,40 грн. (непогашений залишок боргу, що мав місце станом на 30.11.2023 р.) + 2361791,46 грн. (поставлений товар за грудень 2023 р.) = 3 496 759,86 грн.

Сума заборгованості в розмірі 3 496 759,86 грн визнана відповідачем в Акті звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2023 р. наявного в матеріалах справи.

З метою до судового врегулювання спору позивач 24.01.2024 року на адресу відповідача направив вимогу про оплату вартості отриманого товару на загальну суму 3 496 759,86 грн.

Вимога вручена відповідачу 01.02.2024 р., що підтверджується відомостями з офіційного сайту Укрпошти про вручення поштового відправлення з штрих-кодовим ідентифікатором 1000505424887. Однак відповідач залишив вимогу без реагування та заборгованість не сплатив.

В зв`язку з не виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, щодо повної оплати поставленого товару позивач був змушений звернутись з позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача 3 496 759,86 грн - основного боргу та 199 639,47 грн пені, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог в частині періоду нарахування та розміру пені.

У додаткових пояснення відповідач проти задоволення позову заперечує зазначаючи що згідно з умовами договору Постачальник передає Покупцю наступні документи: - товаро-транспортні накладні; - видаткові накладні; - документи, що підтверджують якість товару; - декларацію виробника; - інші документи, надання яких є обов`язковою умовою при поставці певного виду товару.

Разом з тим, долучені до позовної заяви матеріали не містять товаросупровідних документів на партії Товару, щодо яких заявлено вимогу про оплату, а відповідно до умов договору при ненаданні Постачальником відповідно до п. 3.5 цього Договору товаросупровідних документів на партію Товару одночасно з передачею товару поставка вважається нездійсненою.

З огляду на положення п. 3.5 договору поставки від 30.08.2023, ст. 664 ЦК України та ч. 4 ст. 268 Господарського кодексу України, на переконання відповідача, відсутні підстави для оплати товару на який Покупцю не передані в повному обсязі товаросупровідні документи, а тому і відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за прострочення платежів з огляду відсутність факту відповідного прострочення.

У запереченнях на додаткові пояснення позивач спростовує твердження відповідача та вважає їх не обґрунтованими, оскільки відпуск хліба та хлібобулочних виробів за договором поставки № 30/08/23Х від 30.08.2023 здійснювався позивачем з оформленням спеціалізованої форми № 1-ТТН (хліб) на кожну поставку. Можливість оформлення іншого первинного документа на відпуск хліба та хлібобулочних виробів діючим законодавством не передбачена, тому товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТТН (хліб) є єдиним належним, допустимим та достатнім доказом поставки хлібобулочної продукції, складання інших документів на підтвердження факту поставки продукції не вимагається.

Щодо якості товару позивач зазначає, що з доданих до позовної заяви копій ТТН вбачається, що кожна товарно-транспортна накладна на поставку продукції за договором поставки № 30/08/23Х від 30.08.2023 р. складена за формою № 1-ТТН (хліб) та має підтвердження якості продукції шляхом нанесення друкарським способом штампу "Продукція відповідає вимогам нормативної документації". Кожна ТТН містить зазначення прізвища та ініціалів Контролера, який здійснював перевірку якості продукції та підпис відповідальної особи - контролера про відповідність продукції нормативним вимогам.

За твердженням позивача, якість продукції, що поставлялась за договором поставки № 30/08/23Х від 30.08.2023 р., була належним чином підтверджена у спосіб, передбачений діючим законодавством для хлібобулочних виробів, а посилання відповідача на недотримання позивачем вимог Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" є безпідставним, оскільки зазначений закон не поширює свою дію на підтвердження якості та безпеки харчових продуктів. При цьому, ч. 7 ст. 37 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" встановлено, що якщо інше не передбачено законом (а застережень щодо хлібобулочної продукції закон не містить), єдиним документом, яким супроводжуються об`єкти санітарних заходів, що перебувають в обігу, є товарно-транспортна накладна. Тому позивач при поставці товару за договором поставки № 30/08/23Х від 30.08.2023 р. виконав приписи всіх імперативних норм діючого законодавства щодо належного підтвердження якості продукції власного виробництва в товарно-транспортних накладних.

Також позивач звертає увагу суду на те, що у разі відсутності якихось товаросупровідних документів, передбачених п. 3.5 договору поставки, відповідач мав не приймати поставку і відмовитись від отримання товару. Однак на протязі всього терміну дії договору поставки № 30/08/23Х від 30.08.2023 р. такі випадки відсутні. Доказів відмови від приймання поставки/повернення всього або частини поставленого товару відповідачем не надано, оскільки таких відмов за період дії договору не було.

Крім того, позивач стверджує що до кожної поставки надавались відповідачу якісні посвідчення на підтвердження чого до заперечень додано копії якісних посвідчень з бази 1С позивача (в кількості 2764 шт. під кожну ТТН).

З огляду на викладене, за твердженнями позивача, посилання відповідача на неповний пакет документів на поставку товару, як на підставу відсутності зобов`язання перед позивачем з оплати отриманого товару є надуманими і безпідставними, такими, що спростовуються наявними у справі доказами, та є свідченням спроб відповідача ухилитись від виконання свого беззаперечного обов`язку провести розрахунок за отриманий та спожитий товар.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Приписами статей ст. 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором поставки № 30/08/23Х від 30.08.2023 р., не було здійснено остаточної оплати вартості поставленого позивачем товару на суму 3 496 759,86 грн.

Щодо тверджень відповідача про відсутність товаросупровідних документів на партії Товару, щодо яких заявлено вимогу про оплату, суд зазначає наступне.

Для поставки хліба та хлібобулочних виробів Міністерством аграрної політики розроблена та затверджена спеціалізована форма товарно-транспортної накладної N 1-ТТН (хліб) (наказ Міністерства аграрної політики України від 06.06.2001 р. № 153, Наказ, Форма, Інструкція)

Відповідно до п. 1.1 даної Інструкції, товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТТН (хліб) - це єдиний первинний документ, який є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск, для дозволу на вивіз їх з території підприємства-постачальника, для оприбуткування їх підприємством-одержувачем, а також для складського, оперативного і бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей у межах України. Вона оформлюється виробником на кожний рейс автомобіля і для кожного вантажоодержувача окремо.

Згідно п. 1.2 Інструкції виконання положень Інструкції обов`язкове для всіх суб`єктів підприємницької діяльності, установ і організацій - юридичних та фізичних осіб - незалежно від форми власності: - які здійснюють перевезення хлібобулочних виробів автомобільним транспортом для власних потреб або на комерційній основі; - для яких виконується перевезення хлібобулочних виробів автомобільним транспортом на комерційній основі.

Таким чином, вимоги Інструкції, в т.ч. щодо спеціалізованої форми товарно-транспортної накладної, порядку заповнення форми ТТН є обов`язковими як для виробника - постачальника хлібобулочної продукції, так і для одержувача - покупця.

Згідно п. 2.1 Інструкції, якість хлібобулочної продукції підтверджується виробником без надання окремого документа, в товарно-транспортній накладній, шляхом проставляння штампа виробника про гарантію доброякісності продукції, а саме штампа "Продукція відповідає вимогам нормативної документації" , "Контролер", прізвище, ініціали, підпис відповідальної особи виробника, що підтверджує проведення перевірки доброякісності продукції.

У випадках застосування комп`ютерних систем, дозволяється друкувати накладну 1-ТТН (хліб), здійснювати нумерацію та вносити до неї записи за допомогою друкувальних пристроїв (п. 1.4 Інструкції).

Як вбачається з матеріалів справи, відпуск хліба та хлібобулочних виробів за договором поставки № 30/08/23Х від 30.08.2023 р. здійснювався позивачем з оформленням спеціалізованої форми № 1-ТТН (хліб) на кожну поставку. Кожна ТТН має підтвердження якості продукції шляхом нанесення друкарським способом штампу "Продукція відповідає вимогам нормативної документації". Кожна ТТН містить зазначення прізвища та ініціалів Контролера, який здійснював перевірку якості продукції та підпис відповідальної особи - контролера про відповідність продукції нормативним вимогам.

Тому суд погоджується з твердженням позивача, викладеним у запереченнях на додаткові пояснення, що якість продукції, що поставлялась за договором поставки № 30/08/23Х від 30.08.2023 р., була належним чином підтверджена позивачем у спосіб, передбачений діючим законодавством для хлібобулочних виробів, а посилання відповідача на недотримання позивачем вимог Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" є безпідставним, оскільки зазначений закон не поширює свою дію на підтвердження якості та безпеки харчових продуктів.

В результаті викладеного, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ КОРОВАЙ" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" основної заборгованості у розмірі 3 496 759,86 грн є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 199 639,47 грн пені за загальний період з 07.12.2023 по 08.03.2024 з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2. Договору, у випадку якщо Покупець у терміни, зазначені у цьому Договорі, не оплатив або оплатив не в повному обсязі отриманий Товар, він зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченої суми за кожен календарний день прострочення платежу.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Як вбачається з поданого позивачем розрахунку пеня нарахована з моменту виникнення прострочення кожної партії товару та в межах строків визначених ч. 6 ст. 232 ГПК України.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми пені, за загальний період визначений позивачем з 07.12.2023 по 08.03.2024, суд помилок не виявив, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 199 639,47 грн пені підлягає задоволенню.

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідача, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимоги позивача правомірними та обґрунтованими, доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було, з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 126, 129, 231-233, 238, 240-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (вул. Подільска, буд. 1В, с. Гришівці, Вінницький район, Вінницька обл, 23337, код ЄДРПОУ 43413041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ КОРОВАЙ" (вул. Радонова, буд. 11, м. Житомир, 10005, код ЄДРПОУ 38373620) 3 496 759,86 грн - основного боргу, 199 639,47 грн пені та 55 445,99 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі "Електронний суд ЄСІТС".

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 15 квітня 2024 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи