Рішення

від 15.04.2024 по справі 911/235/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/235/24

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАВОБЕРЕЖНА ЕНЕРДЖІ ГРУП» (07541, Київська обл., м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, буд 14)

про стягнення 379548,53 грн. заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 1937-02024 від 23.12.2020 р., у тому числі 333645,92 грн. основної заборгованості, 36994,17 грн. пені, 3144,92 грн. 3% річних, 5763,52 грн. інфляційних втрат,

Без виклику представників сторін

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (далі ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО», оператор системи передачі, ОСП, позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАВОБЕРЕЖНА ЕНЕРДЖІ ГРУП» (далі ТОВ «ПРАВОБЕРЕЖНА ЕНЕРДЖІ ГРУП», користувач, відповідач) про стягнення 379548,53 грн. заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 1937-02024 від 23.12.2020 р., у тому числі 333645,92 грн. основної заборгованості, 36994,17 грн. пені, 3144,92 грн. 3% річних, 5763,52 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань зі своєчасної оплати наданих позивачем послуг у строк, встановлений договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 1937-02024 від 23.12.2020 р., у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 333645,92 грн. основної заборгованості, 36994,17 грн. пені, 3144,92 грн. 3% річних, 5763,52 грн. інфляційних втрат, а також судовий збір.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою Приватним акціонерним товариством «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» позовною заявою б/н від 26.01.2024 р. (вх. № 2000 від 26.01.2024 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАВОБЕРЕЖНА ЕНЕРДЖІ ГРУП» про стягнення 379548,53 грн. заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 1937-02024 від 23.12.2020 р., у тому числі 333645,92 грн. основної заборгованості, 36994,17 грн. пені, 3144,92 грн. 3% річних, 5763,52 грн. інфляційних втрат, підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.01.2024 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи № 911/235/24 постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Вказану ухвалу було отримано позивачем 01.02.2024 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі ЄСІТС.

Поряд з цим, згідно з ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАВОБЕРЕЖНА ЕНЕРДЖІ ГРУП» відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, суд надсилає йому усі судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, ухвалу суду від 31.01.2024 р. було направлено на адресу місцезнаходження відповідача, проте, вручення останньому поштового відправлення № 0600084210100 не відбулося, і конверт повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місця реєстрації відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Слід зазначити, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судове рішення повернуто підприємством зв`язку з посиланням, зокрема, на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 р. у справі № 908/1724/19, від 22.03.2023 р. у справі № 905/1397/21, від 07.02.2024 р. у справі № 904/853/23.

Поряд з цим, у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Київської області від 31.01.2024 р. у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

Відзиву на позов або будь-яких інших заперечень чи пояснень по суті спору відповідачем до справи подано не було. Водночас, учасники процесу про судовий розгляд справи були повідомлені належно в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Приватне акціонерне товариство "НЕК "УКРЕНЕРГО" є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 р. як акціонерне товариство, 100% акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 р. № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 р. № 829-р "Про погодження перетворення Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" у приватне акціонерне товариство".

ПрАТ "НЕК "Укренерго" є правонаступником майна, всіх прав та обов`язків ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 р. № 802 та п. 3.2 статуту НЕК "УКРЕНЕРГО".

23.12.2020 р. між ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» та ТОВ «ПРАВОБЕРЕЖНА ЕНЕРДЖІ ГРУП» було укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 1937-02024, відповідно до п. 1.1 якого оператор системи передачі (ОСП) зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

21.09.2021 р. ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» та ТОВ «ПРАВОБЕРЕЖНА ЕНЕРДЖІ ГРУП» було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 1937-02024 від 23.12.2020 р., відповідно до якої сторони виклали даний договір у новій редакції.

Пунктом 1.2 договору визначено, що сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна договору визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Регулятором (НКРЕКП), та оприлюднюється ОСП на власному веб-сайті в мережі Інтернет.

Ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 4.1 договору для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги:

1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У разі ненадання або несвоєчасного надання користувачем повідомлень, плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді;

2) фактичний обсяг послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі.

Відповідно до п. 4.2 договору планові обсяги послуги користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю.

Пунктом 5.1 договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.

Умовами п. 5.2 договору встановлено, що користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП наступним чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 3, у кожен з наступних періодів: 2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.

Згідно з п. 5.3 договору у разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає ОСП повідомлення про зміну обсягів послуги. ОСП протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.

Відповідно до п. 5.5 договору користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком», з використанням кваліфікованого електронного підпису цієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно, адміністратором комерційного обліку (АКО).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Сервісі згідно з вимогами Правил ринку.

Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.

Умовами п. 5.6 договору передбачено, що у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.

Згідно з п. 5.7 договору, у випадку порушення будь-яких термінів розрахунку за цим договором користувач сплачує ОСП пеню в розмір 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Пунктом 8.3 договору встановлено, що користувач зобов`язується, зокрема, повертати ОСП підписані зі свого боку акти у терміни та у порядку, що визначені в розділах 5 та 9 цього договору; здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 9.1 договору планові обсяги передачі електроенергії користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю. ОСП протягом 5 робочих днів погоджує планові обсяги передачі і повертає їх користувачу. ОСП протягом перших 11 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, направляє користувачу акт приймання-передачі наданої послуги.

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021 р. Якщо користувач не направив ОСП у строк, не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається подовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 13.1 договору).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

На виконання пункту 9.1 договору відповідач повідомляв позивача про планові обсяги передачі електричної енергії на відповідні місяці, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями № 22/09-01 від 22.09.2023 р. щодо обсягів з передачі електричної енергії у жовтні 2023 р., № 23/01-01 від 23.10.2023 р. щодо обсягів з передачі електричної енергії у листопаді 2023 р., № 24/11-01 від 24.11.2023 р. щодо обсягів з передачі електричної енергії у грудні 2023 р.

Позивачем, у свою чергу, було направлено відповідачу планові рахунки-фактури із погодженням планового обсягу споживання електричної енергії та її вартості, а саме № 1937-02024 27/09/2023 від 27.09.2023 р. на суму 40748,40 грн., № 1937-02024 05/10/2023 на суму 40748,40 грн., № 1937-02024 10/10/2023 на суму 40748,40 грн., № 1937-02024 16/10/2023 на суму 40748,40 грн., № 1937-02024 20/10/2023 на суму 40748,40 грн., № 1937-02024 30/10/2023 на суму 40748,40 грн., № 1937-02024 06/11/2023 на суму 40748,40 грн., № 1937-02024 16/10/2023 на суму 40748,40 грн., № 1937-02024 10/11/2023 на суму 40748,40 грн., № 1937-02024 15/11/2023 на суму 40748,40 грн., № 1937-02024 20/11/2023 на суму 40748,40 грн., № 1937-02024 28/11/2023 на суму 34927,20 грн., № 1937-02024 05/12/2023 на суму 34927,20 грн., № 1937-02024 05/12/2023 на суму 34927,20 грн., № ПР-0003598/1937-02024 від 11.12.2023 р. на суму 34927,20 грн., № ПР-0004463/1937-02024 від 15.12.2023 р. на суму 34927,20 грн., № ПР-0004869/1937-02024 від 20.12.2023 р. на суму 34927,20 грн.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу з жовтня по грудень 2023 р. послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується долученими до позовної заяви копіями актів приймання-передачі послуг за жовтень 2023 р. на суму 221549,05 грн., за листопад 2023 р. на суму 201593,36 грн., за грудень 2023 р. на суму 170836,50 грн., підписаними сторонами договору за допомогою електронного цифрового підпису.

Також позивачем було направлено відповідачу на оплату фактичні рахунки-фактури № 1937-0204/07/11/2023 від 07.11.2023 р. на суму 325040,15 грн. та № 1937-02024/07/11/2023 від 07.12.2023 р. на суму 436690,42 грн.

Позивач зазначає, що у відповідності з п. 5.7 договору, в якому зазначено, що за наявності заборгованості за цим договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном виникнення, платежі, здійснені відповідачем за період з жовтня 2023 р. по листопад 2023 р., були зараховані у погашення заборгованості за більш ранні періоди.

Поряд з цим, у зв`язку з коригуванням об`ємів та сум наданих послуг з передачі електричної енергії за договором за більш ранні місяці (червень-серпень 2023 р.) основна сума заборгованості, що заявлена до стягнення позивачем, була скоригована з урахуванням сум за актами коригування від 20.10.2023 р. до акту приймання-передачі послуги від 30.06.2023 р. (сума коригування 9705,41 грн.), від 17.11.2023 р. до акту приймання-передачі послуги від 31.07.2023 р. (сума коригування є від`ємною та складає 5053,97 грн.), від 27.12.2023 р. до акту приймання-передачі послуги від 31.08.2023 р. (сума коригування є від`ємною та складає 3881,00 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 13.12.2023 р. та 13.01.2024 р. було частково оплачено надані позивачем послуги з передачі електричної енергії на загальну суму 270000,00 грн., що підтверджується наданою АТ «Ощадбанк» інформацією про надходження грошових коштів на поточний рахунок ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» за період з 11.10.2023 р. по 13.01.2024 р.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач у встановлений договором строк не здійснив повну оплату наданих послуг, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 333645,92 грн.

Враховуючи, що станом на час подання позовної заяви відповідач не виконав у повному обсязі взяті на себе зобов`язання за договором і не сплатив на користь ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» 333645,92 грн. за послуги з передачі електричної енергії, останнє і звернулось з даним позовом до суду.

Згідно приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання.

Поряд з цим, відповідач, всупереч вимогам статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, доводів позивача не спростував, доказів оплати послуг згідно договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 1937-02024 від 23.12.2020 р. в сумі 333645,92 грн. та, відповідно, відсутності заборгованості суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов`язань за договором судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 1937-02024 від 23.12.2020 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 333645,92 грн., є доведеною, обґрунтованою, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 36994,17 грн. пені.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як було зазначено вище, відповідно до п. 5.7 договору у випадку порушення будь-яких термінів розрахунку за цим договором користувач сплачує ОСП пеню в розмір 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати.

Окрім того, з умов договору випливає, що плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця протягом 3-х банківських днів з моменту отримання акта приймання-передачі послуги. У разі якщо оплачений плановий обсяг виявився вищим від фактичного, то вказана різниця або повертається користувачу, або враховується як оплата в наступні розрахункові періоди.

Таким чином, при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та оператор системи передачі зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць.

Наведений правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 р. у справі № 912/1941/21 та постановах Верховного Суду від 04.07.2023 р. у справі № 910/10061/22, від 09.11.2022 р. у справі № 904/5899/21.

Отже, невиконання або неналежне виконання користувачем зобов`язання як з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання, і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з приписами статей 611, 625 Цивільного кодексу України.

Наведений висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.11.2023 р. у справі № 925/654/22, від 09.11.2022 р. у справі № 904/5899/21.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що її розмір було визначено позивачем у загальній сумі 36994,17 грн., нарахованій на заборгованість відповідача за рахунками-фактурами за період вересень-грудень 2023 р., актами приймання-передачі послуг за період жовтень-грудень 2023 р., а також на підставі рахунку-фактури № 1937-02024/12/04/2022П від 12.04.2022 р. на суму 3950,67 грн. за порушення відповідачем строку розрахунків за послуги з передачі електричної енергії станом на 21.02.2022 р.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що він є невірним, оскільки має здійснюватись наступним чином: за вересень 2023 р. з 03.10.2023 р. по 13.11.2023 р. на суму 40748,40 грн.; за жовтень 2023 р. з 05.10.2023 р. по 13.11.2023 р. на суму 40748,40 грн., з 11.10.2023 р. по 13.11.2023 р. на суму 40748,40 грн., з 16.10.2023 р. по 13.11.2023 р. на суму 40748,40 грн., з 21.10.2023 р. по 13.11.2023 р. на суму 40748,40 грн.; за актом приймання-передачі послуг за жовтень 2023 р. з 12.11.2023 р. по 13.12.2023 р. (з урахуванням здійсненої відповідачем 13.12.2023 р. часткової оплати) на суму 230040,15 грн., з 14.12.2023 р. по 13.01.2024 р. (з урахуванням здійсненої відповідачем 13.01.2024 р. часткової оплати) на суму 30040,15 грн.; за листопад 2023 р. з 03.11.2023 р. по 12.12.2023 р. на суму 40748,40 грн., з 06.11.2023 р. по 12.12.2023 р. на суму 40748,40 грн., з 11.11.2023 р. по 12.12.2023 р. на суму 40748,40 грн., з 16.11.2023 р. по 12.12.2023 р. на суму 40748,40 грн., з 21.11.2023 р. по 12.12.2023 р. на суму 40748,40 грн.; за актом приймання-передачі послуг за листопад 2023 р. з 11.12.2023 р. по 13.01.2024 р. (з урахуванням здійсненої відповідачем 13.01.2024 р. часткової оплати) на суму 206650,27 грн., з 14.01.2024 р. по 15.01.2024 р. на суму 166690,42 грн.; за грудень 2023 р. з 03.12.2023 р. по 12.01.2024 р. на суму 34927,20 грн., з 06.12.2023 р. по 12.01.2024 р. на суму 34927,20 грн., з 11.12.2023 р. по 12.01.2024 р. на суму 34927,20 грн., з 16.12.2023 р. по 12.01.2024 р. на суму 34927,20 грн., з 21.12.2023 р. по 12.01.2024 р. на суму 34927,20 грн.

Отже, за перерахунком суду, здійсненим з урахуванням умов п. 5.7 договору, вірний розмір пені у даному випадку становить 34247,31 грн., а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі, встановленому судом.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 5763,52 грн. інфляційних втрат та 3144,92 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних, визначений позивачем, становить 3144,92 грн., нарахованих на заборгованість відповідача за рахунками-фактурами за період вересень-грудень 2023 р., актами приймання-передачі послуг за період жовтень-грудень 2023 р.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 5763,52 грн., нарахованих на заборгованість відповідача за рахунками-фактурами за період вересень-грудень 2023 р., актами приймання-передачі послуг за період жовтень-грудень 2023 р.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що він є невірним, оскільки має здійснюватись наступним чином: за вересень 2023 р. з 03.10.2023 р. по 13.11.2023 р. на суму 40748,40 грн.; за жовтень 2023 р. з 05.10.2023 р. по 13.11.2023 р. на суму 40748,40 грн., з 11.10.2023 р. по 13.11.2023 р. на суму 40748,40 грн., з 16.10.2023 р. по 13.11.2023 р. на суму 40748,40 грн., з 21.10.2023 р. по 13.11.2023 р. на суму 40748,40 грн.; за актом приймання-передачі послуг за жовтень 2023 р. з 12.11.2023 р. по 13.12.2023 р. (з урахуванням здійсненої відповідачем 13.12.2023 р. часткової оплати) на суму 230040,15 грн., з 14.12.2023 р. по 13.01.2024 р. (з урахуванням здійсненої відповідачем 13.01.2024 р. часткової оплати) на суму 30040,15 грн.; за листопад 2023 р. з 03.11.2023 р. по 12.12.2023 р. на суму 40748,40 грн., з 06.11.2023 р. по 12.12.2023 р. на суму 40748,40 грн., з 11.11.2023 р. по 12.12.2023 р. на суму 40748,40 грн., з 16.11.2023 р. по 12.12.2023 р. на суму 40748,40 грн., з 21.11.2023 р. по 12.12.2023 р. на суму 40748,40 грн.; за актом приймання-передачі послуг за листопад 2023 р. з 11.12.2023 р. по 13.01.2024 р. (з урахуванням здійсненої відповідачем 13.01.2024 р. часткової оплати) на суму 206650,27 грн., з 14.01.2024 р. по 15.01.2024 р. на суму 166690,42 грн.; за грудень 2023 р. з 03.12.2023 р. по 12.01.2024 р. на суму 34927,20 грн., з 06.12.2023 р. по 12.01.2024 р. на суму 34927,20 грн., з 11.12.2023 р. по 12.01.2024 р. на суму 34927,20 грн., з 16.12.2023 р. по 12.01.2024 р. на суму 34927,20 грн., з 21.12.2023 р. по 12.01.2024 р. на суму 34927,20 грн.

За перерахунком суду, розмір 3% річних становить 2843,34 грн., розмір інфляційних втрат становить 5258,87 грн., а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі, встановленому судом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО».

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАВОБЕРЕЖНА ЕНЕРДЖІ ГРУП» (07541, Київська обл., м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, буд 14, код 43687321) на користь Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код 00100227) 333645 (триста тридцять три тисячі шістсот сорок п`ять) грн. 92 коп. основного боргу, 34247 (тридцять чотири тисячі двісті сорок сім) грн. 31 коп. пені, 2843 (дві тисячі вісімсот сорок три) грн. 34 коп. 3% річних, 5258 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят вісім) грн. 87 коп. інфляційних втрат, 4511 (чотири тисячі п`ятсот одинадцять) грн. 94 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15.04.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна