Ухвала

від 04.03.2024 по справі 363/3672/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 18 січня 2023 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а :

Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 18 січня 2023 року

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України, і виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю того, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим.

Згідно з вироком суду, 10 червня 2013 року ОСОБА_6 та ОСОБА_9 засновано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг Девелопмент» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 38806464 - далі ТОВ «Інжиніринг Девелопмент» або Товариство), місцезнаходження юридичної особи: 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, будинок 56 літера "А", нежиле приміщення 4-Б, яке 02 липня 2013 року у встановленому законом порядку було зареєстровано Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією з основними видами господарської діяльності - Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (КВЕД 43.22).

Відповідно до наказу № 1 від 10 червня 2013 року директором ТОВ «Інжиніринг Девелопмент» призначено ОСОБА_6 та з того часу останній почав здійснювати керівництво господарською діяльністю даного Товариства, маючи право підпису офіційних документів від імені ТОВ «Інжиніринг Девелопмент».

Таким чином, в силу займаної посади ОСОБА_6 наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто згідно з ч. 3 ст. 18 та п. 1 примітки до ст. 364 КК України являється службовою особою.

12 вересня 2017 року (більш точний час не встановлено) директор КП «Демидівкомунгосп» ОСОБА_10 , перебуваючи у приміщенні КП «Демидівкомунгосп» за адресою вул. Фастова, 2 в с. Демидів, Вишгородського району, Київської області, уклав договір №12-09/17-1 на проведення робіт по реконструкції котельні від 12 вересня 2017 року з директором ТОВ «Інжиніринг Девелопмент» ОСОБА_6 .

Зазначений договір 18 вересня 2017 року зареєстровано в Управлінні Державної казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області.

Відповідно до п.1.1 Договору №12-09/17-1 на проведення робіт Комунальне підприємство Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області «Демидівкомунгосп» (далі - КП «Демидівкомунгосп» або Замовник) доручає та сплачує, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг Девелопмент» код за ЄДРПОУ 38806464 (далі - ТОВ «Інжиніринг Девелопмент») бере на себе виконання робіт з реконструкція котельні по АДРЕСА_2 , яка перебуває на балансі КП «Демидівкомунгосп».

Згідно з п.3.1. Договору, за виконані роботи Замовник сплачує Виконавцю 1 949 974, 64 гривень ( в т.ч. ПДВ 324 995, 87 грн.).

Пунктами 4.2.2., 4.4.14., 13.1,13.2, 13.5 Договору передбачено, що закінчену роботу Виконавець передає Замовнику згідно з актом прийому передачі виконаних будівельних робіт з додатком до нього комплекту документації, що передбачена завданням на проведення ремонтних робіт.

Замовник зобов`язаний протягом 5 робочих днів, з моменту отримання виконаних робіт, надати Виконавцю підписаний акт прийому-передачі виконаних робіт або мотивовану відмову. У випадку мотивованої відмови Замовника від приймання робіт за даним Договором складається двосторонній акт з переліком доопрацювань, які потрібно виконати та строків їх виконання.

Разом з цим, у вересні 2017 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 перебуваючи в приміщенні котельні по АДРЕСА_2 (більш точного часу та місця не встановлено), на підставі усної домовленості, запропонували ОСОБА_11 , який має виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат серії АТ №002777, тобто є особою уповноваженою на здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури згідно з Постановою КМУ № 903 від 11.07.2007 року "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури" завірити акти приймання-передачі виконаних робіт по вказаному об`єкту реконструкції, на підтвердження здійснення ОСОБА_11 контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва котельні та отримання ОСОБА_11 за такий нагляд грошових коштів. В ході спілкування із ОСОБА_6 та ОСОБА_10 керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету здобуття грошової винагороди, ОСОБА_11 на вказану пропозицію погодився.

Після цього, процес здійснення ремонтних робіт відбувався з відома директора ТОВ «Інжиніринг Девелопмент» ОСОБА_6 , директора КП «Демидівкомунгосп» ОСОБА_10 та інженера технічного нагляду ОСОБА_11 .

В подальшому, директор ТОВ «Інжиніринг Девелопмент» ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання у зв`язку з цим суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи настання таких наслідків, маючи умисел на підроблення офіційних документів для подальшої передачі їх ОСОБА_10 , достовірно знаючи, що обсяги та вартість фактично виконаних будівельних робіт згідно з договором №12-09/17-1 від 12.09.2017 року на виконання робіт «Реконструкція котельні по вул. Фастова в с. Демидів Вишгородського району Київської області», не відповідають обсягам та вартості, фактично проведених робіт на суму 144 678,79 гривень, у невстановлений час та місці склав акт № 1 приймання виконаних робіт за жовтень 2017 року за формою № КБ-2В, типова форма якого затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 року № 554, зі змінами «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві», куди вніс завідомо неправдиві відомості щодо фактичного виконання робіт.

Разом з цим, інженер з технічного нагляду ОСОБА_11 будучи особою уповноваженою на здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури згідно з Постановою КМУ № 903 від 11.07.2007 року "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури" реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на пособництво, тобто сприяння шляхом надання засобів у розтраті майна, а саме, грошових коштів КП «Демидівкомунгосп», діючи умисно, протиправно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету здобуття грошової винагороди, достовірно знаючи, що обсяги та вартість фактично виконаних будівельних робіт згідно з Договором №12-09/17-1 від 12.09.2017 року на виконання робіт «Реконструкція котельні по вул. Фастова в с. Демидів Вишгородського району Київської області», не відповідають обсягам та вартості, фактично проведених робіт на суму 144 678,79, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, особисто підписав Акт № 1 приймання виконаних робіт за формою № КБ-2В від 17.10.2017 року за жовтень 2017 року та завірив його відтиском особистої печатки інженера технічного нагляду.

В свою чергу, ОСОБА_10 , перебуваючи на посаді директора КП «Демидівкомунгосп», постійно обіймаючи останню, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, діючи умисно, знаходячись в приміщенні КП «Демидівкомунгосп» за адресою по вул. Фастова, 2 в с. Демидів Вишгородського району Київської області, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, достовірно знаючи, що обсяги та вартість фактично виконаних будівельних робіт згідно Договору №12-09/17-1 від 12.09.2017 року на виконання робіт «Реконструкція котельні по вул. Фастова, 2 в с. Демидів Вишгородського району Київської області», не відповідають обсягам та вартості, фактично проведених робіт на суму 144678,79 гривень, підписав Акт № 1 приймання виконаних робіт за формою №КБ-2В за жовтень 2017 року та завірив його відтиском печатки КП «Демидівкомунгосп», тим самим надавши вказаному документу статусу офіційного.

Після підписання ОСОБА_10 вказаного документу, у відповідності до умов укладеного договору №12-09/17-1 на проведення робіт від 12.09.2017 року, разом з фінансово-бухгалтерською документацією подано вказані документи до Вишгородського управління Державної казначейської служби України, яке маючи в наявності всі необхідні документи, 17.10.2017 року здійснило перерахування бюджетних коштів в розмірі 1 300 971 грн. 57 коп. на банківський рахунок ТОВ «Інжиніринг Девелопмент» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38806464) № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ «ВТБ Банк».

Крім того, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Інжиніринг Девелопмент», будучи наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто являючись службовою особою, діючи узгоджено з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , зловживаючи своїм службовим становищем, заволодів бюджетними коштами, шляхом видачі завідомо неправдивого офіційного документу, достовірно знаючи, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт не відповідають обсягам та вартості, фактично проведених будівельних робіт, підписав Акт №1 приймання виконаних робіт за формою № КБ-2В від 17.10.2017 року за жовтень 2017 року на суму 515 439 грн. 79 коп., згідно з договором №12-09/17-1 на проведення робіт від 12.09.2017 року укладеного між КП «Демидівкомунгосп» та ТОВ «Інжиніринг Девелопмент», який було підписано та завірено відтиском печатки інженера технічного нагляду ОСОБА_11 та директором КП «Демидівкомунгосп» ОСОБА_10 ..

Після підписання ОСОБА_10 вказаного акту, у відповідності до умов укладеного договору №12-09/17-1, разом з фінансово-бухгалтерською документацією подано вказані документи до Вишгородського управління Державної казначейської служби України, яке маючи в наявності всі необхідні документи, 17.10.2017 року здійснило перерахування бюджетних коштів в розмірі 515 439 гривень 79 копійок на банківський рахунок ТОВ «Інжиніринг Девелопмент». Після перерахування яких ОСОБА_6 отримав можливість розпорядження ними на власний розсуд, внаслідок чого державі в особі Комунального підприємства Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області «Демидівкомунгосп» завдано збитку на загальну суму 144 678 гривень 79 копійок.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок Вишгородського районного суду Київської області від 18 січня 2023 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а кримінальне провадження направити на новий розгляд в іншому складі суддів зі стадії підготовчого судового засідання.

Прокурор вважає, що вирок є незаконним та таким, що підлягає до скасування у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону

Обґрунтовуючи такі вимоги апеляційної скарги, прокурор вказує, що суд не належним чином перевірив обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення та не дав відповідну оцінку доказам, не навів у своєму рішенні й доказів, які беззаперечно підтверджували б невинуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а з тих доказів, які наведені, залишилось незрозумілим, які обставини підтверджуються чи спростовуються.

Також суд, на думку прокурора, допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а сам виправдувальний вирок суду першої інстанції не повною мірою відповідає вимогам ст. ст. 373, 374 КПК України щодо змісту, форми та структури даного виду вироків.

Основним доказом наданими стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України, є висновок експерта Київського НДЕКЦ МВС України №12-5/65 від 28.09.2018 ОСОБА_12 , який суд першої інстанції визнав недопустимим доказом з огляду на те, що документи, покладені в основу висновку, і сам висновок експерта є доказами отриманими органом досудового розслідування з порушенням процесуального закону.

Проте, як убачається з матеріалів кримінального провадження, як первинні документи по виконанню робіт за договором №12-09/17-1, дозвіл на проведення огляду місця події, а саме котельні по АДРЕСА_2 були надані органу досудового розслідування потерпілою стороною - КП «Демидівкомунгосп» у період з 20 лютого 2018 року по жовтень 2018 року, а тому у суду першої інстанції не було підстав для визнання вказаних документів недопустимими доказами.

Окрім цього, згідно з листом Київського НДЕКЦ МВС України судовий експерт ОСОБА_12 у кримінальному провадженні № 42018111200000129 від 21.02.2018 була уповноважена на проведення судових експертиз у період із 25.09.2019 по 29.09.2019.

В подальшому, стороною захисту долучено до матеріалів кримінального провадження висновок експерта ОСОБА_13 №413-1/08/2019 від 29.08.2019, виконаний по факту в уже відремонтованій котельні, а не згідно з фотознімками та матеріалами кримінального провадження. Подія мала місце у 2017 році, а експертиза проведена у 2019 році, тобто замовник вже неодноразово використовував приміщення котельні, обладнання використовувалось, роботи по його встановленню проводились.

На цей висновок експерта суд послався у своєму рішенні, як на підставу підтвердження факту виконання робіт по договору №12-09/17-1 та, відповідно, відсутності збитків, зазначених прокурором в обвинувальному акті.

Разом з тим, суд, відхиливши висновок експерта Київського НДЕКЦ МВС України №12-5/65 від 28.09.2018 ОСОБА_12 , поданого стороною обвинувачення, та визнавши лише експертизу сторони захисту проведену експертом ОСОБА_13 №413-1/08/2019 від 29.08.2019, не оцінив того, що згідно зі ст. 242 КПК України в редакції, яка діяла на час проведення вищезазначених експертних досліджень, експертиза проводиться експертом за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мали значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Крім цього, суд не взяв до уваги та не спростував той факт, що попри висновок експерта ОСОБА_13 №413-1/08/2019, 28.02.2020 за №350/09 (після завершення досудового розслідування) на адресу Демидівської сільської ради направлено лист від ВРКП «Вишгородтепломережа» про неможливість експлуатації начебто придатної, на думку захисту, котельні по АДРЕСА_2 .

З урахуванням зазначеного вище, для усунення даних суперечностей у різних висновках експертів стосовно спільного об`єкта дослідження, стороною обвинувачення було заявлено клопотання в порядку ст. ст. 242, 332 КПК України у судовому засіданні 26.12.2022 про призначення по справі повторної будівельно- технічної експертизи.

Однак у задоволенні вказаного клопотання ухвалою від 26.12.2022 року суд першої інстанції відмовив, чим порушив вимоги ст. ст. 22, 410 КПК України, зазначивши, що сторона обвинувачення могла заявити таке клопотання після підготовчого судового засідання, оскільки свій висновок експерта сторона захисту надала ще під час підготовки до судового розгляду, а тому суд визнав таке клопотання безпідставним, а інших аргументів в проголошеній ухвалі судом не наведено.

Як зазначає прокурор, серед іншого, суд першої інстанції, ухвалюючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_6 , залишив поза увагою показання свідка ОСОБА_14 , які остання надала у судовому засіданні від 17.01.2022 , про те, що вона особисто була очевидцем проведення огляду котельні по АДРЕСА_2 .

В ході огляду було встановлено факти неповного виконання робіт по договору, не встановлення обладнання за договором, на що свідок неодноразово вказала суду. Також свідок вказала, що розуміла на які порушення вказує експерт і чого саме не вистачає у наче б то зроблених роботах. Також свідок повідомила суду, що як на 2018 рік так і на теперішній час котельня по АДРЕСА_2 на обладнанні встановленому ТОВ «Інжиніринг Девелопмент» не працює.

Окрім того, не вирішеним судом першої інстанції під час судового розгляду залишилося і клопотання потерпілої сторони у особі ОСОБА_15 від 10.01.2023 про допуск іншого представника до участі у судовому розгляді.

Так, судом першої інстанції у судове засідання від 11.01.2023 в порушення вимог ст. 350 КПК України ОСОБА_15 не викликано, його клопотання не вирішено взагалі, а лише долучено до матеріалів судової справи.

Окрім цього, на момент постановлення виправдувального судового рішення щодо ОСОБА_6 існували підстави визнання всіх доказів зібраних та долучених до суду стороною захисту недопустимими, оскільки в порушення вимог ст. 290 КПК України, сторона захисту не здійснила відкриття наявних в неї доказів прокурору, а натомість скерувала їх до суду та фактично ознайомила головуючого суддю із своїми доказами до початку розгляду справи по суті, то це тягне за собою порушення балансу інтересів у кримінальному процесі не на користь сторони обвинувачення.

Також прокурор зазначає, що у підготовчому судовому засіданні від 26.09.2019 суд долучив до матеріалів судової справи письмові докази сторони захисту в повному обсязі - документи надіслані захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_8 .

Крім цього, оголошено і долучено до матеріалів заяву захисника ОСОБА_8 згідно з якою вона повідомляє прокурора у справі, що матеріали сторони захисту на запит прокурору в порядку ст. 290 КПК України не відкривались і не надавались, запропонувала прокурору із даними матеріалами ознайомитись в канцелярії суду.

Заперечення прокурора про порушення порядку надання доступу до матеріалів сторони захисту, неможливість їх долучення до судової справи на даній стадії кримінального процесу та можливість порушення судом принципів змагальності та рівності кримінального процесу з причин ознайомлення суду із матеріалами однієї сторони та ризик формування свого попереднього бачення відносно обставин які підлягатимуть доказуванню не взято до уваги, належним чином не спростовано, що могло вплинути на ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення.

Окрім цього, 11 січня 2023 року суд видалився до нарадчої кімнати, із зазначенням про дату та час виходу з неї на 16 січня 2023 року, проте проголошення вироку було здійснено 18 січня 2023 року, про що сторони кримінального провадження проінформовані не були.

В день проголошення вироку, попри посилання на вимоги ч. 15 ст. 615 КПК України, вручення учасникам судового розгляду повного тексту вироку не відбулось, а прокурором копія вироку отримана лише 20 січня 2023 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, а вирок суду необхідно залишити без змін, виходячи з таких підстав.

Висновок, викладений у вироку Вишгородського районного суду Київської області від 18 січня 2023 року про недоведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України, обґрунтовано судом з посиланням на вимоги закону та оцінку всіх наданих стороною обвинувачення доказів, а тому посилання в апеляції прокурора на неналежну перевірку судом обґрунтованості пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення та відсутності у вироку оцінки доказів є голослівним.

При цьому виправдувальний вирок суду щодо ОСОБА_6 за формою і змістом відповідає вимогам ст. ст. 373, 374 КПК України, позаяк містить усі реквізити, які мають бути зазначені у виправдувальному вироку згідно з вимогами вказаних процесуальних законів, тому колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги прокурора про невідповідність вироку суду вимогам кримінального процесуального закону.

Що стосується посилання прокурора на те, що у вироку суду не наведено доказів, які беззаперечно підтверджували б невинуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, то колегія суддів звертає увагу на те, що виходячи з презумпції невинуватості та забезпеченні доведеності вини, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом (ч. 2 ст. 17 КПК України).

Оскільки у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 стороною обвинувачення не було надано належних і допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджувати винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, то суд законно і обґрунтовано ухвалив виправдувальний вирок.

В апеляції прокурора відсутні конкретні доводи на спростування висновків суду щодо оцінки всіх доказів, наданих стороною обвинувачення, окрім оцінки висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України №12-5/65 від 28.09.2018 ОСОБА_12 та відсутності оцінки показань свідка ОСОБА_14 .

При цьому, вказуючи на неправильну, на його думку, оцінку згаданого висновку експерта, прокурор послався на лист Київського НДЕКЦ МВС України про те, що судовий експерт ОСОБА_12 у кримінальному провадженні № 42018111200000129 від 21.02.2018 була уповноважена на проведення судових експертиз у період із 25.09.2019 по 29.09.2019.

Колегія суддів зауважує, що відсутність у експерта ОСОБА_12 повноважень на проведення експертизи у зв`язку з її звільненням на підставі наказу № 101 о/с від 25.09.2018 було однією з підстав для визнання недопустимим доком висновку експертизи.

Водночас висновок експерта Київського НДЕКЦ МВС України №12-5/65 від 28.09.2018 ОСОБА_12 був визнаний судом недопустимим доказом у зв`язку з порушенням порядку призначення експертизи, зокрема, призначення експертизи не уповноваженим на те слідчим, не ознайомлення сторони захисту з постановою про призначення експертизи, проте в апеляції прокурора відсутні доводи на спростування відповідних висновків суду щодо зазначених підстав для визнання висновку експертизи недопустимим доказом.

Окрім того, в апеляційній скарзі прокурора відсутні доводи на спростування висновків, викладених у вироку, щодо недопустимості доказів, які містяться у протоколах оглядів від 21.02.2018, 07.06.2028, даних рапортів оперативних працівників поліції, а також відсутності доказів, здобутих в об`єднаному кримінальному провадженні та визнання недопустимими доказів, які, в порушення вимог ст. 290 КПК України, не були відкриті стороні захисту.

За відсутності відповідних доводів апеляційної скарги прокурора, колегія суддів позбавлена можливості оцінювати висновки суду, викладені у вироку, щодо недопустимості всіх доказів, наданих стороною обвинувачення у цьому кримінальному провадженні.

Що стосується допустимості доказів, які містяться у наданому стороною захисту висновку експерта ОСОБА_13 №413-1/08/2019 від 29.08.2019, то у вироку суду досить детально викладена оцінка вказаного доказу, а також суд, з посиланням на вимоги ст. 290 КПК України та практику Верховного Суду, обґрунтував допустимість вказаного доказу.

В апеляції прокурора зазначається, що сторона захисту не відкривала стороні обвинувачення висновок експерта ОСОБА_13 №413-1/08/2019 від 29.08.2019, водночас прокурор не навів жодних доводів на спростування висновку, викладеного у вироку про те, що стороною захисту було дотримано вимог ст. 290 КПК України при подачі вказаного висновку до суду.

У висновку експерта ОСОБА_13 №413-1/08/2019 від 28.02.2019 зазначено, що об`єктом дослідження були будівельно-монтажні та ремонтно-будівельні роботи по об`єкту будівництва «Реконструкція котельні по АДРЕСА_2 » та викладено висновки щодо проведених робіт.

Як убачається з висновку експерта, експертиза проводилась на підставі документів щодо проведення будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних робіт у 2017 році, а тому доводи апеляційної скарги прокурора що цей висновок був виконаний у 2019 році по факту у вже відремонтованій котельні є безпідставними.

Також є безпідставним посилання в апеляції прокурора на отриманий після завершення досудового розслідування лист ВРКП «Вишгородтепломережа» на адресу Демидівської сільської ради про неможливість експлуатації котельні по АДРЕСА_2 , оскільки апелянт не зазначив, яким чином вказаний лист стосується висновків зроблених експертом ОСОБА_13 на підставі документів, датованих 2017 роком, щодо проведення будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних робіт у 2017 році.

Таке ж зауваження стосується і посилання прокурора на показання свідка ОСОБА_14 про те, що під час огляду котельні у 2018 році було виявлено неповне виконання робіт та станом на 2018 рік і дотепер котельня по АДРЕСА_2 на обладнанні, встановленому ТОВ «Інжиніринг Девелопмент», не працює, оскільки сторона обвинувачення не довела належними і допустимими доказами обставини, на які посилається апелянт.

Щодо відмови суду у задоволенні клопотання прокурора про призначення повторної будівельно-технічної експертизи, то такою відмовою суд не порушив вимог ст. ст. 242, 332 КПК України, як це вважає апелянт.

Зокрема, вказаними статтями КПК України не передбачено проведення повторної експертизи.

Стороною обвинувачення та стороною захисту суду були надані висновки експертиз, яким суд відповідно до вимог кримінального процесуального закону дав оцінку та у вироку виклав мотиви, з яких були відкинуті докази обвинувачення, як це передбачено у п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України, а тому колегія суддів не убачає порушень вимог кримінального процесуального закону.

Доводи апеляції прокурора про порушення судом принципів змагальності та рівності учасників кримінального процесу, зокрема, порушення права сторони обвинувачення на доступ до матеріалів сторони захисту, є неспроможними.

Як зазначено у вироку, захисник навіть без запиту прокурора, на виконання вимог ст. 290 КПК України, скерував повідомлення про зібрані стороною захисту докази, які вона мала намір використати в суді. Повідомлення захисника 30.08.2019 було отримано слідчим СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_16 . За клопотанням захисника вказані у повідомленні документи були долучені судом до матеріалів провадження у підготовчому судовому засіданні та прокурору був наданий час для ознайомлення з цими документами. При цьому прокурор не висловлював заперечень щодо долучення до матеріалів провадження наданих стороною захисту доказів.

Отже, стороною захисту прокурору були відкриті докази, як це передбачено ст. 290 КПК України, і прокурор мав можливість ознайомитись з усіма доказами, наданими стороною захисту суду.

Матеріали кримінального провадження не містять будь-яких даних, які б свідчили про те, що прокурор був позбавленим можливості обстоювати свою правову позицію в суді, подавати суду докази та доводити перед судом їх переконливість, звертатися до суду із заявами та клопотаннями, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені законом, тому немає підстав вважати, що суд порушив принципи змагальності сторін та рівності учасників кримінального процесу перед судом.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги прокурора щодо порушення прав потерпілого - Комунального підприємства Димерської селищної ради «Демидівкомунгосп», оскільки представник вказаного підприємства за дорученням ОСОБА_15 не подавав клопотання про допуск іншого представника до участі в судовому розгляді.

Посилання прокурора на те, що представник КП «Демидівкомунгосп» ОСОБА_15 не був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання спростовується даними журналів судових засідань, з яких убачається, що ОСОБА_15 брав участь в судовому засіданні 26 грудня 2022 року, у якому була оголошена перерва для підготовки до судових дебатів, призначених на 11 січня 2023 року.

В судове засідання, призначене на 11 січня 2023 року, представник КП «Демидівкомунгосп» ОСОБА_15 не з`явився, подавши до суду свої письмові пояснення, які приєднані до матеріалів провадження.

Отже, суд не допустив істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, яке згідно з вимогами п. 4 ч.2 ст. 412 КПК України може бути безумовною підставою для скасування вироку суду.

Також, не є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які згідно зі ст. 412 КПК України, можуть бути підставою для скасування вироку суду, ті обставини, що для проголошення вироку суд вийшов з нарадчої кімнати пізніше раніше призначеної дати, а також не вручення прокурору копії вироку, резолютивна частина якого була проголошена відповідно до вимог ч. 15 ст. 615 КПК України, в день проголошення вироку.

Таким чином, колегія суддів не встановила істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які згідно зі ст. ст. 412, 415 КПК України можуть бути підставою для скасування вироку Вишгородського районного суду Київської області від 18 січня 2023 року щодо ОСОБА_6 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, як про це прохає в апеляційній скарзі прокурор.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Вирок Вишгородського районного суду Київської області від 18 січня 2023 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.

С у д д і :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

[1]Справа №363/3672/19

Провадження № 11-кп/824/258/2024

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_17

Доповідач ОСОБА_1