Постанова

від 12.04.2024 по справі 753/15578/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 753/15578/23

провадження № 22-ц/824/975/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Оборонавторемсервіс» до ОСОБА_1 , третя особа - Міністерство оборони України про усунення перешкод у праві користування майном, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його представника - адвоката Доброської Ліни Валеріївни на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року в складі судді Гусак О. С.,

встановив:

04.09.2023 Державне підприємство Міністерства оборони України «Оборонавторемсервіс» (далі - ДП МОУ «ОАРС») через систему "Електронний суд" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Міністерство оборони України про усунення перешкод у праві користування майном.

Позивач вважав, що відповідач втратив право користування житловою площею в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , та винен звільнити займане приміщення.

Крім цього, внаслідок невиконання відповідачем умов договору найму житлового приміщення у гуртожитку ДП МОУ «ОАРС» виникла заборгованість за проживання в гуртожитку.

Позивач просив суд:

усунути перешкоди у користуванні майном в будівлі « Гуртожиток », що належить на праві державної власності в особі Міністерства оборони України та перебуває в господарському віддані ДП МОУ «ОАРС» житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, площею 41,8 кв.м, шляхом виселення із зазначеного приміщення ОСОБА_1 ;

стягнути на користь позивача компенсації витрат на оплату житлово-комунальних послуг (послуг з постачання електричної енергії, водопостачання та водовідведення, вивезення побутових відходів), в обсязі спожитому наймачем за тарифами, затвердженими наказом директора ДП МОУ «ОАРС» та діючими на момент отримання таких послуг у розмірі 7 523,00 грн та суму за порушення грошових зобов`язань 352,12 грн, всього 7 875,12 грн, з ОСОБА_1 .

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 09 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання на 16 листопада 2023 року 15 год. 15 хв.

14.11.2023 ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», подав зустрічну позовну заяву до ДП МОУ «ОАРС», третя особа - Міністерство оборони України про усунення перешкод у користуванні житлом та зобов`язання укласти договір найму житлового приміщення.

Просив зобов`язати ДП МОУ «ОАРС» укласти з ОСОБА_1 договір найму на кімнату АДРЕСА_1 , аби мати можливість сплачувати комунальні послуги як наймач житла на договірних відносинах.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ДП МОУ «ОАРС», третя особа: Міністерство оборони України, про усунення перешкод у користуванні житлом та зобов`язання укласти договір найму житлового приміщення повернуто ОСОБА_1 .

18.12.2023 ОСОБА_1 та його представник - адвокат Доброська Л. В. подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання прийняття зустрічного позову до розгляду з первинною позовною заявою, об`єднавши їх в одне провадження та продовження спільного розгляду справи.

Також просили усунути перешкоди в отриманні від Дарницького районного суду м. Києва примірника первинної позовної заяви з додатками та відкрити доступ до електронної справи.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що 09.10.2023 судом першої інстанції була винесена ухвала про відкриття провадження, яку ОСОБА_3 отримав на електронну пошту лише 04.11.2023, до якої не було долучено копії позовної заяви з додатками.

05.11.2023 ОСОБА_3 направив до суду заяву про повернення позовної заяви, в якій вказав підстави, серед яких і не направлення цього позову з додатками відповідачу.

12.11.2023 ОСОБА_3 подав до суду заяву про надання доступу до електронної справи, у зв`язку з тим, що первинну позовну заяву так і не отримав.

У зв`язку з тим, що суд так і не відреагував на жодну із заяв ОСОБА_3 , останній 14.11.2023 подав зустрічну позовну заяву.

Повертаючи зустрічну позовну заяву, судом першої інстанції не враховано, що у разі подання позову через "Електронний суд" позивач має надати разом з позовною заявою доказ надсилання її копії та копій доданих до позовної заяви документів іншим учасникам справи листом з описом вкладення. Проте, наведених доказів до позовної заяви позивачем не доданою.

Вказавши у позовній заяві адресу відповідача ОСОБА_1 , позивач не зазначив про те, що на початку 2023 року його було знято з реєстрації за цією адресою та створено перешкоди у доступі до свого житлового приміщення, яке ним використовувалось як офіційна особа самозайнятої особи у сфері адвокатської діяльності.

Суд першої інстанції не врахував правові позиції, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 щодо ознак зустрічного позову; в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №910/2987/18 щодо умов прийняття зустрічного позову; в постановах Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі №910/18778/20, від 22 квітня 2019 року у справі №914/2236/18 щодо доцільності прийняття зустрічного позову; в постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі №908/1688/20 про те, що подання зустрічного позову може бути самостійним засобом захисту проти відповідача та дозволяє повніше врахувати правовідносини сторін.

Вважають, що суд першої інстанції не врахував, що правовідносини між сторонами виникли на підставі житлового спору, отже обидва є взаємопов`язаними та спільний їх розгляд є доцільним.

26.02.2024 ДП МОУ «ОАРС» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року залишити без змін.

В обґрунтування відзиву зазначає, що згідно відповіді ДП "Центр судових сервісів" від 08.01.2024 №59-2024, ОСОБА_1 має електронний кабінет в ЄСІТС, внесений як учасник справи №753/15578/23, отримав через свій електронний кабінет позовну заяву з додатками згідно квитанції №224193 та бачить вказані документи в своєму кабінеті в електронному суді у розділі "Документи сторін".

Тобто, ОСОБА_1 не мав жодних перешкод для реалізації свого права на подачу відзиву чи зустрічної позовної заяви у встановлений законом строк.

Наявність у ОСОБА_1 електронного кабінету в ЄСІТС виключає потребу у одночасному направленні йому копії позовної заяви з додатками в паперовій формі. Крім того, як зазначає сам апелянт, він тривалий час не проживає за колишнім місцем реєстрації свого місця проживання та позбавлений можливості отримувати кореспонденцію за відповідною адресою.

Клопотання про поновлення пропущеного строку на подачу зустрічного позову ОСОБА_1 не подав, поважних причин його пропуску не підтвердив.

29.02.2024 Міністерство оборони України подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року залишити в силі.

Зазначило, що позовна заява була подана через систему Електронний суд.

До вказаної позовної заяви додано квитанцію № 224193 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС, де вказано дату доставки позовної заяви ОСОБА_1 саме 04 вересня 2023 року 17:42.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 09 жовтня 2023 року було доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 13 жовтня 2023 року. Останнім днем подачі зустрічного позову було 30 жовтня 2023 року.

Зустрічна позовна заява була сформована ОСОБА_1 у підсистемі Електронний суд 14 листопада 2023 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на її подання.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вказував на те, що існують збої в системі Електронний суд, тому він позбавлений можливості ознайомитися із документами надісланими, позивачем, в тому числі і позовною заявою, з якою він станом на 12 грудня 2023 року не ознайомлений. З квітня 2022 року він перебуває за кордоном, фізично із позовною заявою прийти до суду ознайомитися не може.

Судом першої інстанції було перевірено інформацію щодо складнощів у доступі до Електронного суду та встановлено, що всі документи, наявні у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, доступні для всіх учасників справи, в тому числі для ОСОБА_1 , який згідно відповіді №344285 зареєстрований у підсистемі Електронний суд ЄСІТС - 08 липня 2019 року.

Відповідно до положень частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 04.09.2023 Державне підприємство Міністерства оборони України «Оборонавторемсервіс» (далі - ДП МОУ «ОАРС») через систему "Електронний суд" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Міністерство оборони України про усунення перешкод у праві користування майном.

Відповідно до положень частини першої статті 177 ЦПК України ( в редакції, що діяла на час подання позовної заяви), позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Відповідно до частини п`ятої статті 43 ЦПК України документи ( в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) ( частина шоста статті 43 в редакції Закону № 1416-IX від 27.04.2021).

Відповідно до п. 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, дата реєстрації: 08.07.2019 09:21 (а.с.192 т.1).

До позовної заяви позивачем додано квитанцію № 224193 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС - ОСОБА_1 , дата, час доставки: 04.09.2023 17:42 (а.с.57 т.1).

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 09 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання на 16 листопада 2023 року 15 год. 15 хв. Відповідачу визначено строк на подання відзиву на позов - 15 днів із дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, документ в електронному вигляді "Ухвала" від 09 жовтня 2023 року по справі №753/15578/23 було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 13 жовтня 2023 року (а.с. 193 т.1).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 05.11.2023 про залишення позовної заяви без руху або повернення заяви позивачу, сформовану в системі "Електронний суд", ухвалу Дарницького районного суду від 09 жовтня 2023 року він отримав через систему Електронний суд. Зазначив, що не отримав примірника позовної заяви з додатками як електронному вигляді, так і в паперовому (а.с. 91 т.1).

14 листопада 2023 року ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву про усунення перешкод у користуванні майном, яка була сформована в системі "Електронний суд" (а. с.119 т.1).

Повертаючи вказану зустрічну позовну заяву особі, що її подала, суд першої інстанції виходив з того, що остання була подана з порушенням вимог частини першої статті 193 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з таких підстав.

За положеннями статей 55, 129 Конституції України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку норм ЦПК України.

Таким чином, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, а подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватися вимог ЦПК України щодо її подання.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За частиною першою статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України). Отже, зустрічна позовна заява, подана до суду поза межами строку для подання відзиву, підлягає поверненню судом заявнику (постанова Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 237/3566/17, провадження № 61-13886св21).

Відповідно до частини сьомої статті 178 ЦПК України відзив подається у строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 123 ЦПК України).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події (частина четверта статті 124 ЦПК України).

Аналізуючи зазначені норми права, колегія суддів доходить висновку, що обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали місцевого суду про відкриття провадження у справі.

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справі перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк є одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми і загалом спрямований на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.

Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків. Так, із початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року в справі № 766/12340/17 (провадження № 61-16756св20).

Встановлено, що 04 вересня 2023 року до Електронного кабінету користувача ЄСІТС ОСОБА_1 було доставлено копію позовної заяви з додатками, а ухвалу суду від 09 жовтня 2023 року про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 13 жовтня 2023 року.

Таким чином, строк для подання зустрічного позову закінчився 30 жовтня 2023 року.

Натомість зустрічна позовна заява подана ОСОБА_1 14 листопада 2023 року, тобто з пропуском встановленого строку на її подання.

За частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Відповідно до частин першої, другої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову ОСОБА_1 , або його уповноважений представник - адвокат Добросько Л. В. до суду першої інстанції не подали.

За таких підстав суд апеляційної інстанції позбавлений можливості надавати оцінку вказаній обставині.

Існування у ОСОБА_1 перешкод в ознайомленні з матеріалами справи, оскільки він не має доступу до документів в електронному вигляді, не позбавляло його можливості подати зустрічний позов у визначений строк, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Клопотання ОСОБА_1 про усунення перешкод в отриманні від Дарницького районного суду м. Києва примірника позовної заяви з додатками задоволенню не підлягає, оскільки це не віднесено до повноважень апеляційного суду. Крім цього, в матеріалах справи наявні докази про направлення вказаних документів відповідачу до його електронного кабінету.

Доводи апеляційної скарги щодо взаємопов`язаності даних позовів та доцільності їх спільного розгляду не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції з огляду на підстави повернення зустрічного позову.

Київський апеляційний суд також позбавлений можливості надати ОСОБА_1 доступ до електронної справи, оскільки початковий етап інтеграції Київського апеляційного суду до модулів ЄСІТС, а саме до підсистеми "Електронний суд", "Електронний кабінет" завершено адміністраторами ЄСІТС 26.12.2023 року, проте до цього часу не реалізовано обмін даними між АСДС та центральним файловим сховищем, що у свою чергу не дозволяє повноцінно використовувати можливості Електронного суду, в тому числі ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окрему підсистемі (модуль), що забезпечує обмін документами та формування електронної судові справи в цілому.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Установивши, що ОСОБА_1 пропустив строк на звернення до суду із зустрічним позовом та не довів існування поважних причин, що перешкоджали йому подати його вчасно, починаючи з моменту, коли йому стало відомо про подання позивачем позовної заяви, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення зустрічної позовної заяви заявниці.

Колегія суддів також звертає увагу, що повернення зустрічного позову не позбавляє особу права пред`явити позов у загальному порядку, а тому не є обмеженням доступу до правосуддя.

З урахуванням викладеного колегія суддів апеляційного суду доходить висновків, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 353, 367, 375, 381-384 ЦПК України суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника - адвоката Доброської Ліни Валеріївни залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук