Рішення

від 15.04.2024 по справі 420/34504/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/34504/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

при секретарі: Драник О.О.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: Шпендак В.М., Майборода Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Одесі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТПРОМ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТПРОМ» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд:

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області № 2762015320705 від 27 жовтня 2023 року, № 2762315320705 від 27 жовтня 2023 року, № 2792315320705 від 31 жовтня 2023 року та № 2792515320705 від 31 жовтня 2023 року, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за червень 2023 року - у розмірі 18 210 061,00 грн. та накладено штраф 4 552 515,00 грн.; у розмірі 4 000,00 грн. та за липень 2023 року - у розмірі 19 372 947,00 грн. та накладено штраф 9 686 474,00 грн.; у розмірі 1 206 183,00 грн.;

-зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ "Експертпром" за червень та липень 2023року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмова відповідача у заявленому позивачем розмірі бюджетного відшкодування за червень та липень 2023року є необґрунтованою, а складені податкові повідомлення рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Позивачем під час перевірки надано всі первинні документи, пояснення та підтверджено документально здійснення господарських операцій з контрагентами. Надані документи в сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху в межах господарської діяльності підприємства. Доводи контролюючого органу ґрунтуються лише на інформації, яка зазначена в актах перевірки, та жодним чином не підтверджена документально. Крім того, посилаючись на приписи п.п.200.12, 200.15 ст.200 ПК України, з метою відновлення прав позивача в повному обсязі, останній просить зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ "Експертпром" за червень та липень 2023року.

24.01.2024р. (вх.№ЕС/3504/24) до суду від ГУ ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі, в задоволенні позову просить відмовити, зазначивши, що за наслідками перевірок складено акти від 10.10.2023р. № 27322/15-32-07-05-18 та від 05.10.2023 №26882/15-32-07-05-18, відповідно до висновків яких встановлено порушення п.44.1 п.44.3, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, абзацу б) п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку, відображеного у рядку 20.2.1 «підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3): на рахунок платника у банку» декларації з ПДВ за липень 2023 на суму 19 372 947 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) у рядку 21 декларації за липень 2023 в сумі 1 206 183 грн.; п.44.1 п.44.3, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, абзацу б) п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку, відображеного у рядку 20.2.1 «підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3): на рахунок платника у банку» декларації з ПДВ за червень 2023 на суму 18 210 061 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) у рядку 21 декларації за червень 2023 в сумі 4000 грн. Зокрема, документальними перевірками встановлено: внесення до первинних документів недостовірних відомостей, внаслідок чого не можливо підтвердити оприбуткування та транспортування товару; відсутність оригіналів первинних фінансових документів, які б підтверджували оплату за товар постачальнику-ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН»; не можливість підтвердити, що інвентаризація відбулась у дійсності шляхом відповідних замірів (перерахунку, перевантаження,тощо) на певну дату, у певному місяці, як наслідок не можливо підтвердити, що акт інвентаризації містить у собі достовірні відомості щодо фактичної наявності товарів та запасів у кількісних та вартісних показниках. При цьому відповідачем зазначено, що наявність зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної є однією із обов`язкових, а не єдиною умовою для внесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. В ході проведення перевірок документально підтверджених підстав для складання відповідних податкових накладних не встановлено.

07.03.2024р. (вх№ЕС/9568/24) від позивача надійшла відповідь на відзив.

14.03.2024р. (вх№ЕС/10582/24) від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

15.03.2024р. (вх.№ЕС/10773/24) від позивача до суду надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою від 18.12.2023 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою від 09 січня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 08.02.2024 року об 11 годині 30 хвилин.

Ухвалою від 08.02.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання відкладено підготовче засідання на 26.02.2024р.

Ухвалою від 26.02.2024р., яка занесена до протоколу судового засідання відкладено підготовче засідання на 07.03.2024р.

Ухвалою від 07.03.2024р., яка занесена до протоколу судового засідання відкладено підготовче засідання на 15.03.2024р.

Ухвалою від 15.03.2024р., яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04.04.2024р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та просили відмовити в його задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі направлень №№14342/15-32-07-05, 14343/15-32-07-05 від 18.09.2023; №№14458/07-05, 14456/07-05 від 19.09.2023 року, наказів Головного управління ДПС в Одеській області від 18.09.2023 року №7490-п та від 12.09.2023 №7249-п, п.п.191.1.6 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст.78, п.200.11 ст.200, п.п. 69.2, п.п. 69.11 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року (із змінами), проведено документальні позапланові виїзні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТПРОМ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року, заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість, уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9208987070 від 16.08.2023 року та щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість до податкової декларацій з податку на додану вартість від 21.08.2023 року №9212270729

За результатами проведених перевірок складено Акти перевірки № 27322/15-32-07-05-18 від 10.10.2023, №26882/15-32-07-05-18 від 05.10.2023р., відповідно до висновків яких встановлено порушення ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ»:

- п.44.1 п.44.3, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, абзацу б) п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку, відображеного у рядку 20.2.1 «підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3): на рахунок платника у банку» декларації з ПДВ за липень 2023 на суму 19 372 947 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) у рядку 21 декларації за липень 2023 в сумі 1 206 183 грн

- п.44.1 п.44.3, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, абзацу б) п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку, відображеного у рядку 20.2.1 «підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3): на рахунок платника у банку» декларації з ПДВ за червень 2023 на суму 18 210 061 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) у рядку 21 декларації за червень 2023 в сумі 4000 грн.

На підставі висновків актів перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено оскаржувані податкові повідомлення рішення №№ 2762015320705, 2762315320705 від 27 жовтня 2023 року, №№ 2792315320705 2792515320705 від 31 жовтня 2023 року.

Позивач, не погоджуючись із зазначеними рішеннями контролюючого органу, звернувся з позовом до суду, в якому просить їх скасувати.

Перевіривши наведені сторонами доводи та аргументи на обґрунтування власних правових позицій, фактичні обставин справи та правильність застосування податковим органом норм податкового законодавства при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку про невідповідність висновків перевіряючих за результатами документальних позапланових перевірок та неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1.ст.14 ПК України господарська діяльність -діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.185 п.14.1. ст.14 ПКУ встановлено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.202. п.14.1. ст.14 ПКУ продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За нормою підпункту «а» пункту 85.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За правилами пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Як визначено у пункті 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У пункті 198.6 статті 198 ПК України закріплено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що 01.06.2023р. ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» та ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» укладено договір поставки №01/06/23, відповідно до умов якого ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» (постачальник) зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити і передати у власність ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» (покупцю) визначений цим договором товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), можуть визначатися заявкою, або специфікацією та/або видатковою накладною (п.1.2 договору).

Загальна ціна товару може складатися з вартості всіх товарів, вказаних у специфікації або заявці, остаточно може визначатися на підставі підписаних актів приймання-передачі товару, або видаткових накладних тощо (п.2.1 розділу 2 договору). Порядок оплати визначений п.2.2. розділу 2 договору.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано видаткові накладні, якими узгоджено кількість, якісні характеристики, вартість товару; платіжні інструкції; акт взаємних розрахунків станом на 30.06.2023 між ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» з ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН»; товарно-транспортні накладні.

За наслідками вказаних правовідносин складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.

01.07.2023р. між ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» та ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» укладено договір поставки №01/07/23/2, відповідно до умов якого ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» (постачальник) зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити і передати у власність ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» (покупцю) визначений цим договором товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), можуть визначатися заявкою, або специфікацією та/або видатковою накладною (п.1.2 договору).

Загальна ціна товару може складатися з вартості всіх товарів, вказаних у специфікації або заявці, остаточно може визначатися на підставі підписаних актів приймання-передачі товару, або видаткових накладних тощо (п.2.1 розділу 2 договору). Порядок оплати визначений п.2.2. розділу 2 договору.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано видаткові накладні, якими узгоджено кількість, якісні характеристики, вартість товару; платіжні інструкції; акт взаємних розрахунків; товарно-транспортні накладні.

За наслідками вказаних правовідносин складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.

Висновки податкового органу та заперечення відповідача засновані на наступному:

-до первинних документів внесено недостовірні відомості, внаслідок чого не можливо підтвердити оприбуткування та транспортування товару;

-відсутні оригінали первинних фінансових документів, які б підтверджували оплату за товар постачальнику- ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН»;

-документальною перевіркою не можливо підтвердити, що інвентаризація відбулась у дійсності шляхом відповідних замірів (перерахунку, перевантаження, тощо) на певну дату, у певному місяці, як наслідок не можливо підтвердити, що акт інвентаризації містить у собі достовірні відомості щодо фактичної наявності товарів та запасів у кількісних та вартісних показниках;

-відсутність власних оборотних коштів, що необхідні для придбання товару, оскільки відсутні оригінали фінансових документів, що підтверджують отримання поворотної фінансової допомоги;

-відсутність оригіналів первинних фінансових документів, які б підтверджували оплату за товар постачальнику-ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ».

Так актом перевірки від 05.102023р. встановлено, що посадовим особами позивача не було проявлено розумної належної обачності при формуванні показників податкової звітності, а саме відображення сум податку на додану вартість, по яким відсутня поставка товарів (робіт, послуг) звітного періоду за рахунок якого виникла сума від`ємного значення, що є предметом бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» до Головного управління ДПС в Одеській області надано оригінали первинних документів: - наказ про призначення на посаду посадових осіб; - наказ про затвердження штатного розпису; - наказ про зміну назви підприємства; - наказ про призначення матеріально-відповідальних осіб; - наказ про організацію бухгалтерського обліку; - штатний розпис; - статут (копія); - договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 01.06.2023 №А1, з додатковою угодою; - договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 01.06.2023 №ІСК1, з додатковою угодою; - договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 01.06.2023 №ВП1, з додатковою угодою- договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 26.06.2023 №зсцп1, з додатковою угодою - договори оренди нерухомого майна від 02.06.2023 №02/06/23/8Т, від 17.04.2023 №04/04/205; - договір про надання транспортно-експедиційних послуг з ФОП ОСОБА_2 від 01.06.2023 №28-23; - договір поставки від 01.06.2023 №01/06/23; - видаткові накладні: РН-243/06 22.06.2023, РН-244/06 22.06.2023, РН-245/06 22.06.2023, РН-195/06 20.06.2023, РН-196/06 20.06.2023, РН-197/06 20.06.2023, РН-174/06 19.06.2023, РН-175/06 19.06.2023, РН-176/06 19.06.2023, РН-154/06 16.06.2023, РН-153/06 16.06.2023 РН-152/06 16.06.2023, РН-221 /06 21.06.2023, РН-222/06 21.06.2023, РН-223/06 21.06.2023, РН-264/06 23.06.2023, РН-265/06 23.06.2023, РН-266/06 23.06.2023, РН-306/06 27.06.2023, РН-307/06 27.06.2023, РН-308/06 27.06.2023, РН-327/06 28.06.2023, РН-328/06 28.06.2023, РН-329/06 28.06.2023, РН-285/06 26.06.2023, РН-286/06 26.06.2023 РН-287/06 26.06.2023 - товарно-транспортні накладні: ТТН-153/06 16.06.2023, ТТН-152/06 16.06.2023 ТТН-154/06 16.06.2023, ТТН-176/06 19.06.2023, ТТН-174/06 19.06.2023, ТТН-175/06 19.06.2023, ТТН-196/06 20.06.2023, ТТН-197/06 20.06.2023, ТТН-195/06 20.06.2023, ТТН-221/06 21.06.2023, ТТН-222/06 21.06.2023, ТТН-223/06 21.06.2023, ТТН-244/06 22.06.2023, ТТН-245/06 22.06.2023, ТТН-243/06 22.06.2023, ТТН-265/06 23.06.2023, ТТН-264/06 23.06.2023, ТТН-266/06 23.06.2023, ТТН-287/06 26.06.2023, ТТН-286/06 26.06.2023, ТТН-285/06 26.06.2023, ТТН-306/06 27.06.2023, ТТН-307/06 27.06.2023, ТТН-308/06 27.06.2023, ТТН-328/06 28.06.2023, ТТН-329/06 28.06.2023, ТТН-327/06 28.06.2023 - платіжні доручення (копії): №44 30.06.2023; № 45 30.06.2023; № 40 28.06.2023; № 38 27.06.2023; № 37 27.06.2023; № 35 26.06.2023; № 33 23.06.2023; №31 22.06.2023; №30 22.06.2023; № 26 21.06.2023; № 25 21.06.2023; № 23 20.06.2023; № 22 20.06.2023; № 21 19.06.2023; № 18 15.06.2023; № 17 15.06.2023; № 16 14.06.2023; № 15 14.06.2023; № 13 12.06.2023; № 12 08.06.2023; № 11 08.06.2023; № 9 07.06.2023; № 8 07.06.2023; № 6 06.06.2023; №5 02.06.2023; № 4 02.06.2023; № 2 01.06.2023. - роздруківка регістрів бухгалтерського обліку , а саме: оборотно-сальдові відомості та обороти рахунків по рахункам 281, 311, 301, 361, 3771, 401, 46, 631,6411, 6415, 6426, 6441,6442,651,661,6851,92,94; - акт взаємних розрахунків станом на 30.06.2023 між ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» з ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» код 44474063.

В ході перевірки, яка проводилась у період з 25.09.2023 по 03.10.2023 року, термін проведення перевірки продовжувався на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 28.09.2023 року №7843-п було здійснено ряд таких дій для з`ясування достовірності формування податкового кредиту та формування сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню, на підставі п.п.20.1.6, п.п.20.1.14 п.20.1 ст.20, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI. Платнику податків надано запити: від 25.09.2023 №1 про надання первинних документів за період, що став предметом перевірки, який отримано під підпис 25.09.2023 року представником ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» за довіреністю від 04.09.2023 Тарасом ТКАЧУКОМ. 23.01.2024 на вказаний запит перевіряючих, посадовими особами ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» листом від 25.09.2023 без № та листом без дати та без №, до Головного управління ДПС в Одеській області надано оригінали первинних документів: Наказ про бухгалтерський облік та облікову політику на 2023р. - наказ про призначення на посаду посадових осіб; - наказ про затвердження штатного розпису; - наказ про зміну назви підприємства; - наказ про призначення матеріально-відповідальних осіб; - наказ про організацію бухгалтерського обліку; - штатний розпис; - статут (копія); - договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги з ТОВ «НЕОМЕТПРОМ ПЛЮС», код за ЄДРПОУ 44308156 (орган реєстрації 1303_ГУ ДПС у Львівській області), у сумі 46 000 000,0 грн. за договором від 01.06.2023р. №ВП1, додаткова угода №2 від 03.07.2023, згідно якої сума позики за договором становить 90 000 000 грн; - договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги з ТОВ «ІНТЕР-С КОМПАНІ», код за ЄДРПОУ 40880772 (орган реєстрації 1350_ГУ ДПС у Львівській області), у сумі 40 000 000,0 грн. за договором від 01.06.2023р. №ІСК1, додаткова угода №2 від 04.07.2023, згідно якої сума позики за договором становить 70 000 000 грн.; - договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги з ТОВ «АНДЕРМЕТ», код за ЄДРПОУ 44325433 (орган реєстрації 1306.ГУ ДПС У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛ. (ЛИЧАКІВСЬКИЙ Р-Н М.ЛЬВОВА) у сумі 37 496 000 грн. за договором від 01.06.2023р. №А1, додаткова угода №2 від 04.07.2023, згідно якої сума позики за договором становить 90 000 000 грн. - договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги ТОВ «ЗАХІДСОЦПОСТАЧ», код за ЄДРПОУ 44299660 (орган реєстрації 1305.ГУ ДПС У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛ. (ФРАНКІВСЬКИЙ Р-Н М.ЛЬВОВА)), у сумі 1 549 879 грн. за договором від 26.06.2023р. №зсцп1; - договори оренди нерухомого майна від 02.06.2023 №02/06/23/8Т, від 17.04.2023 №04/04/205; - договір про надання транспортно-експедиційних послуг з ФОП ОСОБА_2 від 01.06.2023 №28-23; - загальну оборотно- сальдову відомість за липень 2023; - оборотно - сальдові відомісті (картки бухгалтерських рахунків) по рахункам 3771, 301, 311,401,46,281,361,631,6411,6415,6426, 6428, 6441, 6442,651,661,6851,92,949. - Договір поставки від 03.07.2023 №01/07/23/1 ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» з постачальником ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ», код ЄДРПОУ 4467641, - акт взаємних розрахунків станом на 31.07.2023 між постачальником ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» - видаткові накладні в кількості 42 шт. за липень 2023; - Платіжні інструкції в кількості 29 шт. за липень 2023; - Акти надання послуг оренди за липень 2023р. ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» листом від 27.09.2023 без № ( вх. до ГУ ДПС в Одеській області №73921/6 від 27.09.2023) надано оригінали первинних документів: - Наказ про відрядження від 26.09.2023 №9-К; - Акти переміщення в кількості 42 шт.

Відповідачем підтверджено, що податкові накладні складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг. Відповідно такі накладні є для покупця товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні послуг сум податку на додану вартість є факт придбання послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності. Статтею 67 ГК України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

На підтвердження виконання позивачем умов укладених із контрагентами договорів ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» надані видаткові накладні, якими узгоджено кількість, якісні характеристики, вартість товару. З приводу зауважень податкового органу до реквізитів видаткових накладних, суд враховує, що видаткові накладні підписані посадовими особами -директорами товариств сторін договору, повноваження яких визначені статутами товариств та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Окрім того, відповідач звертає увагу на відсутність довіреностей на передачу ТМЦ. З даного приводу варто зазначити, що надані позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, не викликають сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами. При цьому, наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Необхідно зазначити, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Крім того, не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах.

Подібні висновки міститься в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №804/939/16, від 26.06.2018 у справі № 826/3006/14, від 27.11.2018 у справі №826/11629/16, від 12.04.2019 у справі №821/474/16, від 25.02.2020 у справі №826/4914/16, від 18.09.2023 року у справі № 380/17494/21, від 27.09.2023 року у справі № 380/14750/21.

На підтвердження проведення розрахунків позивачем були надані платіжні інструкції. На підтвердження виконання договорів щодо транспортування товару надано товарно-транспорті накладні.

Щодо тверджень відповідача відносно відсутності власних оборотних коштів, що необхідні для придбання товару, оскільки відсутні оригінали фінансових документів, що підтверджують отримання поворотної фінансової допомоги, суд зазначає наступне.

Під час документальної позапланової перевірки встановлено, що ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» було укладено договори безпроцентної поворотної фінансової допомоги: з ТОВ «НЕОМЕТПРОМ ПЛЮС», код за ЄДРПОУ 44308156 у сумі 46 000 000,0 грн. за договором від 01.06.2023р. №ВП1, додаткова угода №2 від 03.07.2023р., згідно якої сума позички за договором становить 90000000грн; договір з ТОВ «ІНТЕР-С УОМПАНІ», код ЄДРПОУ 40880772 у сумі 40000000 за договором №1СК1 від 01.06.2023р, додаткова угода №2 від 04.07.2023р, згідно якої сума позички за договором становить 70000000грн.; договір з ТОВ «АНДЕРМЕТ» код 44325433 у сумі 37496000грн. за договором №А1 від 01.06.2023р, додаткова угода №2 від 04.07.2023р, згідно якої сума позички за договором становить90000000грн., х ТОВ «ЗАХІДСОЦПОСТАЧ» у сумі 1549879грн. за договором №зсцп1 від 26.06.2023р.

Позивач, посилаючись на безпідставність тверджень відповідача щодо поворотної фінансової допомоги, зазначив, що така допомога не є доходом при отриманні і не відноситься до витрат при поверненні, в зв`язку з чим отримання таких коштів не впливає на фінансовий результат і не підлягає оподаткуванню.

Перевірка та дослідження джерела походження коштів у діяльності платника податків не є компетенцією податкових органів та не відноситься до фіскальної та розподільчо-регулюючої функцій податкової. Ця сфера діяльності віднесена до системи банківських органів, суб`єктів фінансового моніторингу, що передбачено законодавством у сфері фінансового моніторингу. Доводи контролюючого органу ґрунтуються лише на інформації, яка зазначена в акті перевірки, та ніяк не підтверджена документально.

Щодо доводів відповідача про не надання ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» належним чином оформлених документів (банківських виписок/платіжних доручень), з посиланням на не відповідність наданих до перевірки платіжних інструкцій вимогам законодавства, оскільки останні не містять відміток штампів, печаток банківської установи, суд зазначає наступне.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 передбачено, що ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в електронній або паперовій формі.

Форма, порядок надання платіжної інструкції, засоби дистанційної комунікації для ініціювання платіжних операцій визначаються умовами договору між користувачем і надавачем платіжної послуги (п. 9 Інструкції).

Відповідно до п. 37 Інструкції платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника;4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис (и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Платник заповнює обов`язкові реквізити платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, від руки/із застосуванням технічних засобів або надавач платіжних послуг платника за згодою платника заповнює платіжну інструкцію із застосуванням технічних засобів.

Правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника із застосуванням технічних засобів платник засвідчує власноручним/електронним підписом.

Надавач платіжних послуг платника та платник у разі ініціювання платником платіжної операції із застосуванням засобів дистанційної комунікації мають право у відповідному договорі встановити перелік реквізитів платіжної інструкції, які надавач платіжних послуг платника за наявності технічної можливості заповнює автоматично на підставі інформації, отриманої в процесі ідентифікації платника.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Статтею 8 цього Закону визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Дослідивши наявні в матеріалах справи платіжні інструкції, суд зазначає, що вони роздруковані з системи клієнт-банк та містять усі необхідні реквізити, крім власноручного підпису платника, оскільки в системі клієнт-банк підпис, при відправленні платежу, проставляється в електронному вигляді, що відповідає нормам чинного законодавства.

Щодо тверджень відповідача про нереальність здійснення господарської діяльності з посиланням на інформацію з Бази "НАІС ДДАІ" МВС України, відповідно до якої встановлено, що транспортні засоби, які були залучені до перевезення, на момент здійснення перевезень, були переоформлені, мають інші номерні знаки та рахуються на обліку у інших юридичних або фізичних осіб, а відповідно до перевірки надані товарно-транспортні накладні, в яких автомобілі та причепи наведені з недіючими номерами та Централізованої бази даних МТСБУ на офіційному сайті https://cbd.mtsbu.ua, відповідно до якої транспортні засоби з номерними знаками, які зазначені у ТТН, використані для перевезення товару, не зареєстровані як такі, що мають поліс внутрішнього страхування, суд зазначає наступне.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху ix переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається (вантажовідправника), другий - - Замовника передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

З урахуванням наведеного, слід зазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, чи неточності у вказаних документах, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.

Відповідно до висновків викладених у постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №320/15012/21, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2021 року по справі № 640/19745/18, від 10 вересня 2020 року по справі № 640/2722/19 та від 29 жовтня 2019 року по справі № 823/1436/13-а.

Суд також звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені в постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19, зокрема, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

У постанові від 27 вересня 2023 року у справі № 380/14750/21 Верховний Суд виснував, що ТТН на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки. Вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у позивача деяких товарно-транспортних накладних або наявність в них певних недоліків (як на це звертав увагу податковий орган) не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій.

З огляду на наведене суд не приймає до уваги посилання податкового органу на наявність недоліків у наданих первинних документах (товарно-транспортних накладних), оскільки зазначене повинне оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. Первинні документи повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

Крім того, податковим органом наголошується на тому, що документальною перевіркою неможливо підтвердити, що інвентаризація відбулась у дійсності шляхом відповідних замірів (перерахунку, перевантаження, тощо) на певну дату, у певному місці, як наслідок неможливо підтвердити, що акти інвентаризації містять у собі достовірні відомості щодо фактичної наявності товарів та запасів у кількісних та вартісних показниках. Відповідач зазначає, що ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» порушило свій обов`язок допустити посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій, що використовуються для одержання доходів та не забезпечено присутність працівників ГУ ДПС у Львівській області про проведенні інвентаризації у зв`язку з проведенням перевірки, відповідно інвентаризацію було проведено без участі посадових осіб податкового органу.

Як встановлено під час розгляду справи, з метою проведення інвентаризації (склад за адресою: Львівська область, м. Львів, Шевченківський район, вул. Шевченка, буд. 317) на ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» Головним управлінням ДПС в Одеській області на адресу ДПС України направлено лист від 15.09.2023 №6160/15-32-07-05-08 «Про залучення фахівців».

На адресу Головного управління ДПС у Львівській області надано лист від 15.09.2023 № 2227/7/15-32-07-05-07 «Про проведення інвентаризації основних фондів, товарноматеріальних цінностей, коштів тощо» для залучення фахівців до перевірки ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» для проведення обстеження виробничих потужностей та інвентаризації майна (запасів) за адресами: Львівська область, м. Львів, Шевченківський район, вул. Шевченка, буд. 317.

Листом від 19.09.2023 №3394/7/13-01-07-02 (вх. Головного управління ДПС в Одеській області від 19.09.2023 №4216/7) від Головного управління ДПС у Львівській області було надано інформацію щодо працівників, які будуть приймати участь у проведенні позапланової документальної перевірки ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ», в частині проведення інвентаризації майна та залишків ТМЦ. По факту отримання вказаної інформації були виписані направлення на проведення перевірки на фахівців Головного управління ДПС у Львівській області: від 19.09.2023 №14567/15-32-07-05. Вказані направлення були вручені під підпис представнику за довіреністю ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» Ткачуку Тарасу Ігоровичу 20.09.2023. З метою проведення інвентаризації представнику за довіреністю ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» ОСОБА_3 20.09.2023 вручено під підпис: - запит № 2 від 20.09.2023 щодо проведення інвентаризації основних засобів, товарноматеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей відповідно до пп.20.1.9 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами) в присутності фахівців Головного управління ДПС у Львівській області, яка повинна бути здійснена 22.09.2023; - лист від 15.09.2023 № 12707/КПР/15-32-07-05-05 щодо надання доступу до проведення обстеження приміщень, територій, що використовуються для одержання доходів, або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування, відповідно до пп.20.1.13п.20.1 ст.20 ПКУ.

Таким чином інвентаризація у зв`язку із проведенням перевірки на ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» була ініційована Головним управлінням ДПС в Одеській області, із залученням до проведення фахівців Головного управління ДПС у Львівській області про що було повідомлено представника за довіреністю ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» ОСОБА_3 .

22.09.2023 року (лист №03/09/23 від 22.09.2023 (вх.ГУ ДПС у Львівській області №56404/6)) ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» до Головного управління ДПС у Львівській області було надано: - Наказ від 21.09.2023 №1/09/ІНВ про проведення інвентаризації товарноматеріальних цінностей на складах, а також відвантажених і тих, що перебувають у дорозі 22.09.2023 р., - Інвентаризаційний опис №1 від 22.09.2023 товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться: Львівська область, м. Львів, Шевченківський район, вул. Шевченка, буд. 317, - Акт від 22.09.2023 б/н контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі за адресою : Львівська область, м. Львів, Шевченківський район, вул. Шевченка, буд.317 без присутності на такій інвентаризації працівників Головного управління ДПС у Львівській області.

В ході проведення позапланової документальної перевірки (з 25.09.2023р. по 03.10.2023) було надано запит щодо доступу до обстеження територій та приміщень від 20.09.2023 №12937/КПР/15-32-07- 05-06 (який отримано 25.09.2023 представником за довіреністю Тарасом ТКАЧУКОМ), в якому зазначено про необхідність проведення інвентаризації в ході перевірки.

На запит перевіряючих від 25.09.2023р. №1 щодо надання пояснень та первинних документів ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» повідомлено, що інвентаризація була проведена станом на 22.09.2023 про що направлено відповідні матеріалів до ДПС у Львівській області.

Головним управлінням ДПС у Львівській області листом від 05.10.2023 №3538/413-01- 0707-12 (вх. №4472/7 від 05.10.2023) надіслано матеріали щодо самостійного проведення інвентаризації ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» залишків ТМЦ, про що повідомлено ГУ ДПС у Львівській області листом від 03.10.2023 №05/10/23 (вх. №58388/6 від 03.10.2023).

В ході проведення перевірки досліджено надані ГУ ДПС у Львівській області матеріали, що стосуються залишків ТМЦ, а саме: - Додаткову угоду від 03.07.2023 №01 до договору поставки від 03.07.2023 17 №01/07/23/1; - Лист ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» від 03.10.2023 №05/10/23 (вх. №58388/6 від 03.10.2023); - Лист ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ», код ЄДРПОУ 44679641 від 03.10.2023 №1-23/10 (вх. №58389/6 від 03.10.2023); - Наказ ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» від 02.10.2023 №2-10/ІНВ про проведення інвентаризації станом на 03.10.2023; - Наказ ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» від 02.10.2023 №1/10-23-І про проведення інвентаризації станом на 03.10.2023; - акт ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» контрольної перевірки від 03.10.2023 б/н інвентаризації цінностей за адресою Львівська область,м. Львів, вул.. Шевченка, буд 317. - інвентаризаційна опис на №2 від 03.10.2023 товарно матеріальних цінностей ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ», що знаходяться за адресою Львівська область, м. Львів, вул.. Шевченка, буд 317; - акт ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» контрольної перевірки від 03.10.2023 б/н інвентаризації цінностей за адресою м. Львів, Сихівський район, вул. Персенківка, буд 48. - інвентаризаційна опис на №2 від 03.10.2023 товарно матеріальних цінностей ВІНТАЖ ПРАЙМ», що знаходяться за адресою м. Львів, Сихівський район, вул. Персенківка, буд 48; - загальна оборотно-сальдова відомість за липень 2023р.; - оборотно-сальдова відомість по рахунку № 281 (місця зберігання; ТМЦ) за липень 2023р.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на не допуск посадових осіб податкового органу до проведення інвентаризації, оскільки будь-яких доказів щодо саме не допуску відповідачем не надано.

При цьому, згідно з п. 5 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 р. (далі - Положення № 879), інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.

Відповідно до п. п. 16, 18, 19, 20 розділу II, п. 1 розділу IV Положення №879, в інвентаризаційному описі активи наводяться за найменуваннями в кількісних одиницях виміру, прийнятих обліку, окремо за місцезнаходженням таких цінностей та особами, відповідальними за їх зберігання, з можливим виділенням за субрахунками та номенклатурою. Інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами. Після закінчення інвентаризації оформлені інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) здаються до бухгалтерської служби для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації. Бухгалтерською службою складаються звіряльні відомості активів і зобов`язань, у яких відображаються розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації). Висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства.

За змістом п. 4 розділу І Положення № 879, проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, який створює необхідні умови для її проведення, визначає об`єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов`язковим. Проведення інвентаризації є обов`язковим, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

Відповідно до п. 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Мінфіном від 09.07.2014 №879, інвентаризація на вимогу контролюючого органу проводиться на підставі належним чином оформленого документу.

Вимога про проведення інвентаризації надається під час перевірки - отже, коло об`єктів такої інвентаризації повинно бути пов`язане саме з предметом такої перевірки.

Внаслідок проведення інвентаризації можливо встановити залишки ТМЦ лише станом на день проведення інвентаризації, однак предметом перевірки може бути період, в який не входить проміжок часу проведення податкової перевірки та, відповідно, й сама інвентаризація. Тому наявність або відсутність залишків ТМЦ на момент проведення інвентаризації однозначно не може свідчити про наявність або відсутність залишків ТМЦ у період, що перевіряється, а отже, вимога контролюючого органу щодо проведення інвентаризації за таких обставин може свідчити про формальну поведінку представників податкової та створення штучних передумов для притягнення платника податків до відповідальності.

При цьому, у постанові від 26.09.2023 по справі № 640/19859/21 Верховний Суд вказав, що посадові особи контролюючого органу можуть бути присутні при проведенні інвентаризації за їх згодою, проте така присутність не є обов`язковою.

Вищезазначені висновки Верховного Суду, в силу ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч. 5 ст. 242 КАС України щодо застосування норм права є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, а також підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, на адресу ГУ ДПС у Львівській області надійшли листи ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» (№03/09/23 від 22.09.2023 (вх.ГУ ДПС у Львівській області №56404/6), №3538/413-01-0707-12 від 05.10.2023 якими надано матеріали інвентаризації підприємства. До Головного управління ДПС у Львівській області було надано: - Наказ від 21.09.2023 №1/09/ІНВ про проведення інвентаризації товарноматеріальних цінностей на складах, а також відвантажених і тих, що перебувають у дорозі 22.09.2023 р., - Інвентаризаційний опис №1 від 22.09.2023 товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться: АДРЕСА_1 , - Акт від 22.09.2023 б/н контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі за адресою : Львівська область, м. Львів, Шевченківський район, вул. Шевченка, буд.317. Таким чином, посилання відповідача на те, що акт інвентаризації містить у собі недостовірні відомості через те, що до інвентаризації не були залучені представники ГУ ДПС в Львівській області, які надали згоду, є безпідставними та не ґрунтуються на жодній правовій нормі. При цьому, а ні ГУ ДПС у Львівській області, а ні ГУ ДПС в Одеській області під час проведення перевірки не висловлювали зауважень щодо зазначених матеріалів інвентаризації та не висували вимог щодо її повторного проведення. Доказів не допуску посадових осіб податкового органу до проведення інвентаризації не надано.

У свою чергу, факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відсутність квитанцій про їх неприйняття є свідченням наявності у платника податків підстав для формування сум податкового кредиту за такими податковими накладними. А тому подальше виключення сум податкового кредиту за такими податковими накладними, як і застосування до цього платника податків штрафних санкцій є неправомірним, так як за змістом вказаних норм обов`язок перевірки податкових накладних на відповідність пункту 201.10 статті 201 ПК України при їх реєстрації покладений на контролюючий орган.

Така правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постанові від 04 жовтня 2023 року по справі №822/1616/17, а такий висновок згідно з ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Також відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи оцінку доводам суд, насамперед, звертає увагу на те, що при вирішенні такої категорії спорів слід виходити з того, що встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження складу податкового кредиту законодавець, безумовно, передбачає, що первинні документи платника податку є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів. Якщо господарська операція фактично не відбулась, то первинні документи, складені на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та не можуть бути підставою для внесення даних до податкового обліку.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Такі висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2020 року по справі № 826/1255/16, від 05 березня 2019 року по справі № 826/6902/15, від 11 жовтня 2019 року по справі № 826/2122/15, від 11 грудня 2018 року по справі № 804/6942/16.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб`єктами права, а таким чином за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Позивач, як платник податків, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

Таку ж правову позицію підтримано Верховним Судом у постановах, зокрема, від 24 січня 2018 року у справі № 824/942/13, від 14 березня 2018 року у справі №803/1198/16. Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвєс"АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Верховний Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Таким чином, на господарюючих суб`єктів не покладається обов`язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Згідно матеріалів справи, відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення операцій між позивачем та його контрагентами.

Крім того, не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об`єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок кошті в бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Матеріали даної справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій. спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано.

Відповідачем не зазначено жодних обставин які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди у протиправний спосіб.

Також, слід зазначити, що надані до перевірки та суду первинні документи по взаємовідносинам позивача з контрагентами в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами та мають всі необхідні встановлені законом обов`язкові реквізити. Докази того, що ці первинні документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні. Віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на прибуток підприємств та ПДВ відповідає вимогам податкового законодавства.

Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства, тобто в законі, а не у акті перевірки податкової інспекції, визначаються підстави для визнання будь-якого правочину нікчемним. В іншому випадку правочин недійсним повинен визнаватися у судовому порядку.

Приписами ст. 228 ЦК України передбачено умови нікчемності правочину. Зокрема, цією статтею встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Судом встановлено, що договори укладені між ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» та вищевказаними контрагентами в судовому порядку недійсними не визнавались.

Укладені між ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» та контрагентами договори у повній мірі відповідають вимогам ст. 203 ЦК України, ст. 180 ГК України щодо їх змісту, жодне положення зазначених договорів не суперечить інтересам держави та суспільства, не порушують будь-чиїх прав, а отже є дійсними у відповідності до приписів чинного законодавства, оскільки відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Суд вважає необхідним зауважити, що презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання, презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного, як це передбачено у частині другій статті 77 КАС України.

Непідтвердження у ході судового розгляду належними доказами доводів податкового органу щодо нереальності господарських операцій платника надає таким доводам характеру припущень та не може слугувати підставою для визначення податкових донарахувань.

Верховний Суд неодноразово висловлювався про те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Цей підхід підтримано і Великою Палатою Верховного Суду у згаданій постанові від 07 липня 2022 року по справі №160/3364/19.

Щодо посилань податкового органу на постанову Суворовського районного суду міста Одеси від 20 листопада 2023 р. №523/19221/23, якою директора ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП та накдадено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 85,00 грн., суд зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 78 КАС України установлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що обов`язковими для суду, який розглядає справу, є постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Разом із тим розглядувана норма встановлює межі обов`язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу.

Така обов`язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності. Тобто, преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.

У вищезазначеній постанові Суворовського районного суду м. Одеси не встановлено жодної обставини, окрім фактів складання податковим органом протоколу про адміністративне правопорушення №96/15-32-07-05-07 від 05.10.2023р. та акту перевірки від 05.10.2023р., не надано оцінки діям директора в аспекті висновків проведеної документальної виїзної перевірки. Відтак, у зазначеному судовому рішенні відсутні преюдиційні обставини, що є обов`язковими для суду при вирішенні даної справи.

Висновки суду у цій справі є результатом оцінки наявних у розпорядженні доказів з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи на підставі належних та допустимих доказів.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС в Одеській області № 2762015320705 від 27 жовтня 2023 року, № 2762315320705 від 27 жовтня 2023 року, № 2792315320705 від 31 жовтня 2023 року, № 2792515320705 від 31 жовтня 2023 року та наявність підстав для їх скасування.

Вирішуючи похідну позовну вимогу щодо зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ "Експертпром" за червень та липень 2023року, суд враховує, що відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції втілює "право на суд", за яким право доступу до суду, тобто право ініціювати в судах провадження у справах, становить лише один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", Series A N 18, стор. 18, пункт 36). Для того, щоб право доступу (до суду) було ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити акт, який є втручанням в її права (див. рішення від 4 грудня 1995 року у справі "Белле проти Франції", Series A N 333-В, стор. 42, пункт 36).

Конвенція покликана гарантувати не якісь теоретичні або ілюзорні права, а права, які є ефективними на практиці (див., mutatis mutandis, вищезазначене рішення у справі "Ейрі проти Ірландії", п. 24, та рішення у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п. 43, ECHR 2000-II).

Відповідно до підп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.200.12 ст.200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення. У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно з п.200.13 ст.200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав позивача в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.05.2019 у справі №826/17220/17.

Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Суд зазначає, що відповідно до ст.2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Задоволення вказаної позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ "Експертпром" за червень та липень 2023року, на переконання суду, гарантує дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечує його виконання та унеможливлює необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права є ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таке правозастосування відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 21.12.2022 у справі № 380/14264/21.

Таким чином, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи сторін та надавши правову оцінку наданим ними доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Експертпром" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області № 2762015320705 від 27 жовтня 2023 року, № 2762315320705 від 27 жовтня 2023 року, № 2792315320705 та зобов`язання вчинити дії є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 37 576,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТПРОМ» (вул. Чорноморського Козацтва, буд. 13, оф. 501, м. Одеса, 65003, Код ЄДРПОУ 44954858) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області № 2762015320705 від 27 жовтня 2023 року, № 2762315320705 від 27 жовтня 2023 року, № 2792315320705 від 31 жовтня 2023 року, № 2792515320705 від 31 жовтня 2023 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» за червень та липень 2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТПРОМ» (вул. Чорноморського Козацтва, буд. 13, оф. 501, м. Одеса, 65003, Код ЄДРПОУ 44954858) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП44069166) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 37 576,00 грн. (тридцять сім тисяч п`ятсот сімдесят шість гривень, 00 коп.)

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.04.2024р.

Суддя Г.П. Самойлюк