Постанова

від 15.04.2024 по справі 340/4051/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 340/4051/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ ПРОФІ ТРЕЙД»

на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року (суддя Хилько Л.І.)

у справі № 340/4051/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ ПРОФІ ТРЕЙД»

до Кропивницької митниці

про визнання протиправним та скасування рішення щодо класифікації товару,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року задоволений адміністративний позов, пред`явлений ТОВ «СТ ПРОФІ ТРЕЙД» до Кропивницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про класифікацію товару від 01.05.2023 №23UА90100000011-КТ.

Визнано протиправним та скасовано рішення Кропивницької митниці щодо класифікації товару від 01.05.2023 №23UА90100000011-КТ стосовно опису товару «Сушарка для харчових продуктів (дегідратор) GoodFood WS10 PRO» у графі 31 митної декларації та коду цього товару згідно з УКТ ЗЕД 8516797000 у графі 33 митної декларації.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ ПРОФІ ТРЕЙД» судовий збір в сумі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці.

02.10.2023 представник позивача через систему «Електронний суд» подав до суду клопотання/заяву про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року заяву задоволено частково.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СТ ПРОФІ ТРЕЙД» судові витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 7000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, понесених заявником у зв`язку з наданням йому правничої допомоги адвокатом, суд першої інстанції, з огляду на надані позивачем докази, дійшов висновку, що визначена позивачем вартість послуг в розмірі 15000,00 грн. є безпідставно завищеною з огляду на предмет спору у даній справі незначної складності.

Cуд зазначив, що складення тексту позову не вимагало значних затрат часу та аналізу великої кількості матеріалів чи інших документів, глибокого аналізу судової практики та нормативно-правових актів, тому співмірною сумою відшкодування понесених витрат є 7000,00 грн.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Скаржник вважає, що додаткове судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилаючись на ст.134 КАС України, а також висновки Верховного Суду, позивач наголошує, що за відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд не міг оцінювати відповідність їх розміру критеріям, що передбачені у ч.5 ст. 134 КАС України. Таким чином, висновки суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення є помилковими, підстав для відмови у відшкодуванні повної заявленої суми судових витрат не існувало.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 21.03.18 у справі №815/4300/17, від 11.04.18 у справі № 814/698/16, від 18.10.18 у справі № 813/4989/17.

Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд указав, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України.

Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 ст. 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

З матеріалів справи судом встановлено, що представник позивача звернувся до суду із заявою про відшкодування судових витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

На підтвердження вказаної суми суду надано: договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 05/23/43684624 від 01.05.2023; рахунок №13-06 від 13.06.2023; платіжну інструкцію №151 від 14.06.2023 на суму 15000,00 грн.; акт передачі-приймання професійної правничої допомоги від 02.10.2023.

Відповідно до Акту позивач прийняв професійну правничу допомогу у справі №340/4051/23, а саме: складення адміністративного позову (7 год.) 14 000,00 грн.; складення клопотання про продовження строку від 25.06.2023 (0,25 год.) - 500,00 грн.; складення запиту до Казначейства (0,125 год.) - 250,00 грн.; складення відповіді на відзив (0,125 год.) - 250,00 грн. (а.с.118-123).

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, зазначає, що заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу (складання відповіді на відзив, запиту), на думку колегії суддів, не відповідає складності виконаної роботи, а подані позивачем документи в сукупності не містять обґрунтованої та об`єктивної суми витрат на правову допомогу, які були вчинені адвокатом.

Щодо решти наданих позивачеві послуг в межах договору про надання правової (правничої) допомоги, суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг з професійної правничої допомоги позивачу є завищеним та не співмірним із складністю справи (предметом позову) з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, погоджується з судом першої інстанції, що виходячи з категорії цієї справи незначної складності, обсягу та характеру наданих адвокатом послуг, кількості витраченого адвокатом часу, застосованого законодавства та доказів, на які посилався позивач, а також з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, є обґрунтованою, співмірною та такою, що підтверджена належними доказами і підлягає стягненню на користь позивача, сума 7 000,00 грн.

Суд першої інстанції, ухвалюючи таке рішення, діяв в межах наданих йому повноважень, враховуючи вимоги ст.134 КАС України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування додаткового рішення та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ ПРОФІ ТРЕЙД» залишити без задоволення.

Додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року у справі № 340/4051/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко