Постанова

від 15.04.2024 по справі 335/13833/17

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/13833/17 2-а/335/14/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

при секретарі - Печерей О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гайда» до виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання нечинним і скасування рішення органу місцевого самоврядування,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСББ «Гайда» звернулось до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, як адміністративного суду, з адміністративним позовом про визнання нечинним та скасування рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради №409 від 27.07.2017 «Про надання дозволу на порушення об`єкта благоустрою голові будинкового комітету «Соборний 153» ОСОБА_1 ».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване рішення відповідача, як органу місцевого самоврядування, було прийняте з порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 870 «Про затвердження Типового порядку видачі дозволів на порушення об`єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів» в частині того, що Будинковий комітет «Соборний 153» не був і не є юридичною особою, не був суб`єктом господарювання в розумінні норм Господарського кодексу України, його голова не був і не є фізичною особою підприємцем, і тому ані цьому органу самоорганізації населення, ані його голові дозвіл на порушення об`єкту благоустрою не міг був ти виданий. Також позивач посилався на те, що оскаржуване рішення відповідача було прийняте з порушенням п. п. 1.2, 4.3.37 Правил благоустрою міста Запоріжжя, затверджених рішенням міської ради від 22.06.2011 № 41, оскільки призвело до влаштування у неналежному місці майданчику для паркування транспортних засобів, що не був погоджений з органами Національної поліції, огородженого парканом, який перекрив пішохідну доріжку і закрив вільний прохід для співвласників ОСББ «Гайда».

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019, у задоволенні позову відмовлено. Ці судові рішення були мотивовані тим, що позивач не довів, що влаштований із застосуванням оспорюваного рішення майданчик порушував межі прибудинкової території, закріпленої за позивачем.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.11.2023 Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2018 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 скасовані, а справу №335/13833/17 направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

При цьому КАС ВС зазначив, що при вирішенні справи для з`ясування впливу на права та інтереси позивача оспорюваного дозволу слід було з`ясовувати наявність перешкод для позивача, а не приналежність території. Крім того, КАС ВС вказав, що під час нового розгляду справи необхідно на підставі чинного законодавства з`ясувати характер спірних правовідносин, надати оцінку усім доводам учасників справи, дослідити зібрані докази і постановити судове рішення з дотриманням вимог ст. 242 КАС України.

04.12.2023 справа № 335/13833/17 надійшла до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.

Відповідно до п. 10 Перехідних положень чинного КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою від 06.12.2023 справу було прийнято до свого провадження суддею Мінаєвим М.М. та призначене підготовче судове засідання, учасникам справи були встановлені строки для подання письмових заяв по суті спору та доказів на їх обґрунтування.

У підготовчому судовому засіданні представники позивача ОСОБА_2 та адвокат Слєсарь О.В. позовні вимоги підтримали, додаткових письмових заяв по суті спору не подали, надавши додаткові письмові докази.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час і місце проведення підготовчого судового засідання, явку свого представника не забезпечив без повідомлення причин, письмового відзиву на позов не надав, заяв з процесуальних питань не подав.

Ухвалою від 13.03.2024 підготовче провадження у справі було закрите, а справу призначено до судового розгляду. Крім того, судом було вирішено процесуальне питання про припинення участі у цій справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Будинкового комітету по проспекту Соборному, 153, як органу самоорганізації населення, створеного за дозволом Запорізької міської ради сьомого скликання (рішення № 9 від 26.02.2016). Підставою такого рішення стало те, що повноваження вказаного органу самоорганізації населення були припиненні одночасно з припиненням повноважень Запорізької міської ради сьомого скликання, і суду не було надано доказів на підтвердження того, що станом на час нового розгляду справи був створений відповідний орган самоорганізації населення на період існування повноважень Запорізької міської ради восьмого скликання.

В судове засідання представники позивача не з`явились, подавши заяву про розгляд справи без їх участі та про підтримання позовних вимог.

Відповідач в судове засідання явку представника двічі не забезпечив без повідомлення причин.

Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Рішенням Запорізької міської ради сьомого скликання від 26.02.2016 № 9 «Про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення Будинкового комітету по АДРЕСА_1 », був наданий дозвіл на створення вказаного органу самоорганізації населення.

Рішенням загальних зборів мешканців будинку АДРЕСА_1 (Протоколом № 2 від 19.03.2016) був створений будинковий комітет вказаного будинку без статусу юридичної особи шляхом повідомлення про заснування, а також був обраний персональний склад вказаного комітету у складі 9-ти осіб, в тому числі ОСОБА_1 був обраний головою вказаного комітету.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.05.2016 № 275 «Про легалізацію шляхом повідомлення про заснування Будинкового комітету по АДРЕСА_1 » було прийнято до відома рішення загальних зборів мешканців будинку АДРЕСА_1 про легалізацію шляхом повідомлення про заснування Будинкового комітету по АДРЕСА_1 (в журналі обліку органів самоорганізації населення зроблено відповідний запис № 12).

Частиною першою статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» передбачено, що система місцевого самоврядування включає, зокрема, органи самоорганізації населення.

Законом України «Про органи самоорганізації населення» встановлено, що:

органи самоорганізації населення це представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом; такі органи мають власні повноваження, надані відповідно доКонституціїта законів України сільською, селищною, міською або районною у місті (у разі її створення) радою органу самоорганізації населення під час його утворення, а також можуть бути наділені повноваженнями, делегованими відповідною місцевою радою (ст. 1);

орган самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах у вирішенні окремих питань місцевого значення (ч. 1 ст. 3);

органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети (ч. 2 ст. 3).

основними завданнями органів самоорганізації населення є: створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межахКонституціїі законів України; задоволення соціальних,культурних,побутових таінших потребжителів шляхомсприяння унаданні їмвідповідних послуг; участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм (ч. 3 ст. 3);

органи самоорганізації населення діють на підставіКонституції України, цього та інших законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади (а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішень Ради міністрів Автономної Республіки Крим), рішень відповідних органів місцевого самоврядування, рішень місцевого референдуму, статутів територіальних громад, розпоряджень сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її створення) ради, виданих у межах своїх повноважень, положень про органи самоорганізації населення, рішень зборів (конференції) жителів за місцем проживання, які їх обрали; орган самоорганізації населення, утворений за дозволом районної у місті ради, керується у своїй діяльності також рішеннями міської ради та її виконавчого органу (ст. 4);

орган самоорганізації населення з питань, віднесених до його повноважень, може приймати рішення організаційно-розпорядчого характеру (ч. 1 ст. 20);

рішення органу самоорганізації населення, що не відповідають чинному законодавству або прийняті з питань, не віднесених до його повноважень, зупиняються відповідною сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі її створення) радою з одночасним зверненням до суду про скасування такого рішення (ч. 3 ст. 20);

рішення, дії та бездіяльність органів самоорганізації населення та їх членів можуть бути оскаржені до відповідної ради або до суду (ч. 1 ст. 28).

Відповідно до ч. 11 ст. 13 Закону України «Про органи самоорганізації населення» органи самоорганізації населення можуть легалізувати своє заснування шляхом письмового повідомлення відповідного виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про органи самоорганізації населення» збори (конференція) жителів на підставі рішення сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради про створення органів самоорганізації населення відповідно доКонституціїта законів України, інших нормативно-правових актів, актів та рішень відповідних органів місцевого самоврядування затверджують Положення про орган самоорганізації населення.

Статтею 11 вказаного Закону передбачено, що орган самоорганізації населення обирається терміном на строк повноважень відповідної ради, якщо інше не передбачено рішенням ради чи положенням про орган самоорганізації населення.

Повноваження Запорізької міської ради сьомого скликання припинились з початком роботи Запорізької міської ради восьмого скликання, тобто з 01.12.2020.

В матеріалах справи відсутнє Положення про Будинковий комітет по АДРЕСА_1 , як і відсутнє і будь-яке рішення Запорізької міської ради щодо обчислення строків повноважень вказаного органу самоорганізації населення у спосіб інший, ніж передбачено ст. 11 Закону України «Про органи самоорганізації населення».

Отже, суд приходить до висновку, що повноваження Будинкового комітету по проспекту Соборному, 153, як органу самоорганізації населення, створеного без статусу юридичної особи за дозволом Запорізької міської ради сьомого скликання (рішення № 9 від 26.02.2016), також були припинені з 01.12.2020.

Разом з цим, судом встановлено, що 29.05.2017 голова Будинкового комітету по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 подав до виконавчого комітету Запорізької міської ради заяву про надання дозволу на порушення об`єкта благоустрою прилеглої території до будинків за адресою АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_1 , з метою проведення робіт з улаштування дитячого майданчику, спортивного майданчику, майданчику для тимчасового зберігання автомобілів. До цієї заяви була додана схема благоустрою прибудинкової території, копія якою в матеріалах справи відсутня.

Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 409 від 27.07.2017 голові будинкового комітету «Соборний 153» ОСОБА_1 було надано дозвіл на порушення об`єкта благоустрою прилеглої території до будинків за адресою АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_1 , з метою проведення робіт з улаштування дитячого майданчику, спортивного майданчику, майданчику для паркування транспортних засобів, строком на один рік.

На підставі вказаного рішення виконавчим комітетом Запорізької міської ради був виданий дозвіл № 18 (вих. № 01/02-20/02009 від 02.08.2017) голові будинкового комітету «Соборний 153» ОСОБА_1 проводити порушення об`єкта благоустрою прилеглої території до будинків за адресою АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_1 , з метою проведення робіт з улаштування дитячого майданчику, спортивного майданчику, майданчику для паркування транспортних засобів. Крім іншого, у цьому дозволі було зазначено, що особа або організація, якій видано дозвіл, зобов`язана власними силами привести об`єкт благоустрою у належний стан після закінчення проведення земляних та (або) ремонтних робіт.

У вересні 2017 року голова ОСББ «Гайда», яке створене співвласниками житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , звернулось до виконавчого комітету Запорізької міської ради із заявою про анулювання дозволу № 18 на порушення об`єкта благоустрою, виданого голові будинкового комітету «Соборний 153» ОСОБА_1 , однак листом Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради від 02.10.2017 № 01-24/1250 позивач був повідомлений про відсутність підстав для такого анулювання.

25.10.2017 року правління ОСББ «Гайда» на підставі звернень мешканців будинку за адресою АДРЕСА_2 , щодо порушення їх прав на вільне пересування, що зумовлене будівництвом паркану навколо автомобільної стоянки і створенням перешкод у вільному проході до місця їх проживання, прийняло рішення звернутись до суду з оскарженням дозволу № 18.

Відповідно абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни (ст. 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають (ч. 1, ч. 4 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Таким чином, суд приходить до висновку, спір виник з відносин щодо благоустрою населеного пункту, а позов поданий з метою захисту прав ОСББ «Гайда» та його учасників у сфері благоустрою м. Запоріжжя.

Оцінюючи позовні вимоги на предмет їх законності та обґрунтованості, суд виходить з такого.

За змістомст.13Закону України«Про благоустрійнаселених пунктів»,до об`єктівблагоустрою населенихпунктів належать: 1)території загальногокористування: а)парки (гідропарки,лугопарки,лісопарки,парки культурита відпочинку,парки -пам`яткисадово-парковогомистецтва,спортивні,дитячі,історичні,національні,меморіальні таінші),рекреаційні зони,сади,сквери тамайданчики; б)пам`яткикультурної таісторичної спадщини; в)майдани,площі,бульвари,проспекти; г)вулиці,дороги,провулки,узвози,проїзди,пішохідні тавелосипедні доріжки; ґ)пляжі; д)кладовища; е)інші територіїзагального користування; 2)прибудинкові території; 3)території будівельта спорудінженерного захистутериторій; 4)території підприємств,установ,організацій тазакріплені заними територіїна умовахдоговору. До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Відповідно до ч. 1 ст. 26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» порушення об`єктів благоустрою, пов`язане з виконанням суб`єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об`єктів благоустрою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - дозвіл), крім випадків, встановлених абзацами другим - п`ятим частини першої цієї статті

За змістом частини третьої цієї ж статті, порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів затверджується рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради на підставіТипового порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято таке рішення, застосовуєтьсяТиповий порядок, затверджений Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пояснювальної записки до проекту оспорюваного рішення за підписом заступника начальника інспекції з благоустрою Запорізької міської ради В.І. Лобко, станом на час його підготовки у м. Запоріжжя відсутній місцевий порядок видачі дозволів на порушення об`єктів благоустрою.

Типовим порядком видачі дозволів на порушення об`єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 30.10.2013 № 870, передбачено, що дозвіл видається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за місцем проведення робіт на підставі письмової заяви, що подається відповідною юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем (або їх уповноваженим представником), за формою згідно здодатком 1.

Для отримання дозволу подається заява юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що здійснюють порушення об`єктів благоустрою, пов`язане з проведенням земляних та/або ремонтних робіт.

Відповідно дост.90КАС Українисуд оцінюєдокази,які єу справі,за своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна їхбезпосередньому,всебічному,повному таоб`єктивному дослідженні. Жоднідокази немають длясуду напередвстановленої сили. Судоцінює належність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, суд приходить до висновку, що, оскільки Будинковий комітет по проспекту Соборному 153 не мав статусу юридичної особи, і, відповідно, не був фізичною особою підприємцем, і в силу цього не міг бути ані замовником, ані виконавцем відповідих робіт, - заява голови цього комітету ОСОБА_1 про видачу дозволу на порушення об`єкта благоустрою не була і не могла бути належною правовою підставою для прийняття відповідачем оспорюваного рішення.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, саме відповідач несе тягар доказування правомірності оспорюваного рішення, і саме відповідач не надав жодних доказів його законності й обґрунтованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлені судом обставини вказують на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв не на підставі, що визначена Законом України «Про благоустрій населених пунктів», і не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення.

Щодо права ОСББ «Гайда» на позов суд вважає за необхідне наголосити на такому.

За змістом ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків», об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (ч. 1); основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (ч. 4).

Отже, таке об`єднання, як неприбуткова організація із статусом юридичної особи, як і окремі громадяни співвласники об`єднання, в розумінні ст. 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» є суб`єктами правовідносин у сфері благоустрою, а тому мають право на захист своїх прав та законних інтересів, які вони вважають порушеними, не визнаними або не поновленими.

Із змісту позовної заяви і наявних у справі матеріалів випливає, що позивач, як суб`єкт відносин у сфері благоустрою, вважає порушеним своє право на те, щоб будь-які рішення органів місцевого самоврядування з питань благоустрою, як і будь-які порушення об`єктів благоустрою, відповідали відповідним правилам.

У зв`язку з цим суд зауважує, що з наданих позивачем фотознімків, достовірність яких відповідачем не оспорювалась, випливає, що роботи з влаштування дитячого майданчику, спортивного майданчику та стоянки для паркування автомобілів за вказаною в оспорюваному рішенні адресою та на підставі наданого цим рішенням дозволу, були фактично проведені.

З урахуванням встановлених судом обставин, з цього випливає, що або такі роботи були проведені особою на підставі дозволу, який вона не мала права отримувати, або іншою особою, яка взагалі такого дозволу не отримувала.

Таким чином, від оцінки правомірності рішення відповідача про видачу дозволу на порушення об`єкта благоустрою залежить правова оцінка подальших дій та рішень учасників спірних правовідносин щодо влаштування вказаних об`єктів благоустрою, а тому обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не є явно неефективним.

Не впливає на цей висновок й той факт, що станом на час розгляду справи строк дозволу, виданого на підставі оспорюваного рішення, закінчився, оскільки наслідки прийняття відповідачем оспорюваного рішення у виді порушення обєкта благоустрою продовжують існувати.

При цьому суд зауважує, що вимога визнати оспорюваний індивідуально-правовий акт нечинним не відповідає вимогам КАС України, оскільки нечинним може бути лише правовий акт нормативного характеру. Однак в силу ч. 2 ст. 9 КАС України суд вважає за можливе, з метою ефективного захисту прав та законних інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, в цій частині вийти за межі позовних вимог та прийняти рішення відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сукупний розмір сплаченого позивачем судового збору за подання позову, апеляційної та касаційної скарг становить 6921,00 грн., що підтверджується відповідними квитанціями.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 2, 77, 90, 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гайда» до виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання нечинним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, задовольнити.

Рішення виконавчого комітетуЗапорізької міськоїради №409від 27.07.2017«Про наданнядозволу напорушення об`єктаблагоустрою головібудинкового комітету«Соборний 153» ОСОБА_1 » визнати протиправним і скасувати.

Стягнути на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гайда» за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Запорізької міської ради судовий збір у розмірі 6921,00 грн. (шість тисяч дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили і є остаточним після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційногопровадження.

Суддя М.М. Мінаєв