Ухвала

від 11.04.2024 по справі 757/5611/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5611/24-ц

пр. № 2-435/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва

в складі головуючого - судді Литвинової І. В.

при секретарі судових засідань Орел А. О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2024 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яку передано судді 06 лютого 2024 року, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

06 лютого 2024 року судом отримано відомості про відповідача фізичну особу з Єдиного державного демографічного реєстру /а. с. 47-48/.

07 лютого 2024 року ухвалою судді відкрито провадження у справі для розгляду справи у загальному позовному провадженні /а. с. 50-51/.

Також ухвалою суду від 07 лютого 2024 року задоволено заяву сторони позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, площею 1, 0000 га, кадастровий номер 3222081600:03:001:0050, місце розташування: Київська область, Іванківський район, Кропивнянська сільська рада, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1972701732220, належну на праві власності ОСОБА_4 /а. с. 53-56/.

23 лютого 2024 року представник відповідача подав до суду відзив на позов, а також клопотання про зупинення провадження у справі, про передачу справи за підсудністю, про залучення третьої особи на стороні відповідача, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору.

06 березня 2024 року представник відповідача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

11 квітня 2024 року ухвалою суду, постановленою на місці, без виходу до нарадчої кімнати, після заслуховування думки представників сторін, внесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача про витребування оригіналу документу - Меморандуму від 11 березня 2021 року.

Також 11 квітня 2024 року суд ухвалою, постановленою на місці, без виходу до нарадчої кімнати, після заслуховування думки представників сторін, внесеною до протоколу судового засідання, відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про доручення доказів, зареєстроване у суді 06 березня 2024 року, і повернено заявникові.

Представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про зупинення провадження у справі, в обґрунтування якого вказав, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено договір позики, згідно з яким останній прийняв у позику 300 000, 00 доларів США, що на день укладення цього договору в еквіваленті національної грошової одиниці України - гривні, за офіційним курсом Національного банку України, становить 8 310 480, 00 грн, які позичальник зобов`язувався повернути позикодавцю не пізніше 11 вересня 2021 року. В продовження, після укладення договору позики, 11 березня 2021 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено Меморандум від 11 березня 2021 року. Згідно з інформаційною довідкою з Реєстру речових прав на нерухоме майно 14 серпня 2023 року було накладено арешт нерухомого майна, зазначеного у Меморандумі від 11 березня 2021 року, на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/28376/23-к від 06 липня 2023 року за клопотанням Національної поліції України. Виходячи з цього станом на сьогоднішній день все нерухоме майно, зазначене в Меморандумі від 11 березня 2021 року, перебуває під арештом, тому виконання умов Меморандуму стає неможливим. Тому у своєму клопотанні він просив зупинити провадження у справі № 757/5611/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики, до зняття арешту з нерухомого майна, яке зазначене у Меморандумі від 11 березня 2021 року.

Також представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про залучення третьою особою ТОВ «Губницький завод будівельних матеріалів», що заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, мотивуючи його тим, що у Меморандумі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 погодили, що у разі повернення коштів у сумі 300 000, 00 доларів США у строк до 11 жовтня 2021 року, зобов`язання ОСОБА_4 за договором позики від 11 березня 2021 року є припиненими. У випадку, якщо ОСОБА_4 не здійснює повернення коштів у сумі 300 000, 00 доларів США у строк до 11 жовтня 2021 року, зобов`язання ОСОБА_4 за договором позики від 11 березня 2021 року, що вказані у Меморандумі, є дійсними до моменту повного погашення боргу, у такому разі, зобов`язання ОСОБА_5 щодо переоформлення нерухомості, що передбачені п. 3 цього Меморандуму, є припиненими. Як зазначено у Меморандумі, садовий будиночок (кадастровий номер 3221884000:33:022:6109) та земельні ділянки (кадастровий номер 3221884000:33:022:6105; 3221884000:33:022:6161 та 3221884000:33:022:6109) були власністю ТОВ «Губницький завод будівельних матеріалів», яке, на думку представника відповідача, має свої вимоги на предмет спору у цій справі на стороні відповідача.

Окрім цього, представник відповідача також заявив клопотання про передачу цивільної справи за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області, в обґрунтування якого вказав, що, оскільки у справі укладений договір позики пов`язується із Меморандумом, предметом якого є нерухоме майно (згідно з переліком у п. 1), яке розташоване у Київській області Вишгородського району, то справа має розглядатись за правилами виключної підсудності у Вишгородському районному суді Київської області.

Представник позивача заперечувала проти задоволення клопотань, вважаючи їх необґрунтованими і просила відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши думку присутніх представників сторін, вивчивши клопотання і дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, у межах ініційованих питань, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

За приписами пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається у порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Однак стороною відповідача суду не надано доказів того, що у порядку кримінального судочинства розглядається справа про зняття арешту з нерухомого майна, яке зазначене у Меморандумі від 11 березня 2021 року.

Відповідно, підстави для застосування положень пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, відсутні, і клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.

За частиною першою статті 52 ЦПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Таким чином положення частини першої статті 52 ЦПК України передбачає звернення із клопотанням про вступ до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, саме цією особою, яка має намір вступити у справу і подати позов з самостійними вимогами у її межах. Однак про залучення третьою собою з самостійними вимогами на предмет спору звернувся представник відповідача.

Отже у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, слід відмовити.

Предметом спору у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 є стягнення заборгованості за договором позики від 11 березня 2021 року, укладеного між ОСОБА_5 , спадкоємицею якого є ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , у розмірі 11 256 000, 00 грн, що становить еквівалент 300 000, 00 доларів США, неустойку у розмірі 97 476 960, 00 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 249 825, 65 грн, три відсотки річних - 801 117, 30 грн. Так, ОСОБА_4 отримав позику, однак грошові кошти, у порушення п. п. 1, 2 договору позики від 11 березня 2021 року, не повернув, у зв`язку з чим у позичальника ОСОБА_4 перед позикодавцем виникла заборгованість станом на 25 січня 2024 року у загальному розмірі 113 783 903, 00 грн. Строк повернення коштів, відповідно до умов договору позики, був прострочений ще у вересні 2021 року. Жодних дій відповідачем не було вчинено і після направлення позивачем повідомлення про заміну кредитора за договором позики від 11 березня 2021 року.

Отже, виходячи з предмету спору - стягнення боргу, невиконання грошового зобов`язання - вбачається, що спір територіально підсудний, за правилами, визначеними положеннями частини другої статті 27 ЦПК України, згідно з якими позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, за наведеного обґрунтування, висновок про те, що договір позики пов`язується із меморандумом, предметом якого є нерухоме майно (згідно з переліком у п. 1), яке розташоване у Київській області Вишгородського району, що спір виник із приводу нерухомого майна, є хибним і клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1-23, 30, 31, 42, 43, 49, 52, 54, 125, 251, 252, 261, 351-355 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 про залучення третьої особи на стороні відповідача, про зупинення провадження у справі, про передачу матеріалів справи за підсудністю залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст судового рішення складено 16 квітня 2024 року.

Суддя І. В. Литвинова