Постанова

від 11.04.2024 по справі 293/948/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №293/948/23 Головуючий у 1-й інст. Проценко Л. Й.

Категорія 21 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Павицької Т.М., Талько О.Б.

з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 293/948/23 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Злагода Плюс» про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень про реєстрацію права оренди земельної ділянки та скасування запису про інше речове право (право оренди земельної ділянки)

за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Злагода Плюс» на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2023 року, ухваленого під головуванням судді Проценко Л.Й. у смт Черняхові,

в с т а н о в и в:

У червні 2023 року адвокат Шмат Р. П. звернувся в інтересах ОСОБА_1 до суду із названим позовом, в якому з урахування збільшених позовних вимог просив: усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим номером 1825684400:04:000:0012, площею 0,3906 га, що розташована на території Зороківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права та їхобтяжень, індексний номер 23590504від 22.11.2017 про реєстрацію права оренди зазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 1825684400:04:000:0012, площею 0,3906 га, що розташована на території Зороківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, за Приватним підприємством "Злагода Плюс", та скасування запису про інше речове право (право оренди земельної ділянки) №23590635 від 22.11.2017.

В обгрунтування позовних вимог вказав, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,3906 га з кадастровим номером 1825684400:04:000:0012, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Зороківської сільської ради, Черняхівського району Житомирської області. В 2023 році ОСОБА_1 дізналася, що ця земельна ділянка перебуває в користуванні відповідача на підставі договору оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , який ніби то укладений 03.11.2017 між нею та ПП «Злагода Плюс» строком на 7 років. Право оренди земельної ділянки за договором оренди землі від 03.11.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під записом № 23590635 від 22.11.2017. ОСОБА_1 самостійно вказану земельну ділянку не використовує та в оренду відповідачу не передавала, договір про оренду землі не укладала і не підписувала. Договір оренди землі №282 від 03.11.2017 вважає недійсним та просить суд задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2023 року позов задоволено. Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні та розпорядженні належною їй земельною ділянкою з кадастровим номером 1825684400:04:000:0012, площею 0,3906 га., що розташована на території Зороківської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Скасовано рішення про державну реєстрацію права та їхобтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 38367335 від 27.11.2017, прийняте державним реєстратором Відділу економічного розвитку і торгівлі Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області Букатою Оленою Володимиріною, про реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номер 1825684400:04:000:0012, площею 0,3906 га, що розташована на території Зороківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, на підставі договору оренди землі за №282, укладеного 03.11.2017 між Приватним підприємством "Злагода Плюс" та ОСОБА_1 , номерзапису про інше речове право(право оренди) №23590635 від 22.11.2017, з одночасним припиненням права оренди Приватного підприємства "Злагода Плюс" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825684400:04:000:0012. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду ПП «Злагода Плюс» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу ПП «Злагода Плюс» вказало, що суд першої інстанції при вирішенні спору не витребував у державного реєстратора оригінал оспорюваного договору оренди та не провів почеркознавчу експертизу на факт встановлення належності підпису ОСОБА_1 . Водночас, місцевий суд дійшов висновку щодо нікчемності правочину, виходячи лише із факту ненадання ПП «Злагода Плюс» оригіналу оспорюваного договору, що суперечить принципу Верховенства права. Натомість, в матеріалах справи наявні розписки ОСОБА_1 про отримання орендної плати за користування земельною ділянко площею 0.3906 га з кадастровим номер 1825684400:04:000:0012 що свідчить про фактичне існування договірних відносин.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В апеляційному суді представник ПП «Злагода Плюс» Андрусенко Ю.А. доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити, надала пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі.

Представник позивачки ОСОБА_2 проти доводівапеляційної скаргизаперечив,надав поясненняаналогічні викладеномуу позовнійзаяві тарішенні судупершої інстанції. Додатково пояснив, що копію договору оренди землі №282 від 03.11.2017, долученого до матеріалів справи, відповідач надав сину позивачки на його звернення. Проте ОСОБА_1 цього договору не підписувала, що може встановити почеркознавча експертиза.

ОСОБА_1 відповідно до положень ЦПК України вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, що не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст.372 ЦПК України).

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,3906 га, кадастровий номер 1825684400:04:000:0012, що розташована на території Зороківської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

В матеріалах справи міститься копія договору оренди землі №282 від 03.11.2017, в якому зазначено, що ОСОБА_1 передала в оренду ПП «Злагода Плюс» земельну ділянку загальною площею 0,3906 га, кадастровий номер 1825684400:04:000:0012 (а.с.5-9).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №105252755 від 27.11.2017 державним реєстратором відділу економічного розвитку і торгівлі Черняхівської РДА Житомирської області Букатою Оленою Володимирівною 22.11.2017, за номером запису про інше речове право: 23590635, здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі №282 від 03.11.2017. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38367335 від 27.11.2017. Строк дії договору оренди 7 (сім) років. Орендодавець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_3 , виданий 12.01.2002 Житомирським МВ УМВС України в Житомирській області. Орендар: Приватне підприємство «Злагода Плюс», код ЄДРПОУ 39689108, адреса: 12336, Житомирська область, Черняхівський район, с. Зороків, вул. Перемоги, 57а. В графі опис об`єкта іншого речового права вказано, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3906 га(а.с.10-11).

В матеріалах справи наявні копії розписок ОСОБА_1 про отримання нею від ПП «Злагода Плюс» орендної плати за земельний пай за 2017, 2020, 2021 рік згідно договору оренди землі. В розписці за 2020 рік ОСОБА_1 вказала, що має претензію до відповідача: «мала орендна плата» (а.с.25-27).

Із матеріалів справи також вбачається, що 03.09.2015 між ОСОБА_1 та ПП «Злагода Плюс» укладено договір оренди землі №83 про передачу ПП «Злагода Плюс» в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1825684400:04:000:0106 загальною площею 2,5748, строком на 7 років (а.с.45-49).

Із копій відомостей про виплату грошей (готівки) на орендну плату за земельні паї ПП «Злагода Плюс» за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки вбачається, що ОСОБА_1 включена в списки осіб, які отримували орендну плату за вказані періоди в сумі 2209,07 грн., 1918,10грн, 2209,10 грн., 2210,00 грн. та 2210,00 грн. відповідно. У вказаних списках зазначені прізвища осіб, суми та підписи осіб (а.с.69-74).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті15, частиною першою статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Згідно з положенням частини першоїстатті 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства (частини перша, другастатті 319 ЦК України).

Права власників земельних ділянок передбаченістаттею 90 ЗК України, зокрема, власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.

Відповідно до частини першоїстатті 93 ЗК Україниправо оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Аналогічне визначення містить в статті першійЗакону України «Про оренду землі».

Згідно зістаттею 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) вказано, що: «особа не може вважатися такою, що наділена цивільними правами чи є зобов`язаною на користь іншої особи, у випадку, коли відсутня сама підстава виникнення відповідних прав та обов`язків, зокрема правочин.

Так, за змістомстатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частинами першою та другою статті202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована нанабуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Здійснення правочину законодавчо може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторінвзяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад,від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети.

Отже, будь-який правочин є вольовою дією, а тому перед тим, як здійснювати оцінку на предмет дійсності чи недійсності, необхідно встановити наявність та вираження волі особи (осіб), які його вчинили.

Те, яким чином та у який спосіб здійснюється (оформлюється) вияв учасників правочину на набуття, зміну, припинення цивільних прав та обов`язків, передбаченостаттею 205 ЦК України.

Так, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Тобто слід відрізняти правочин як вольову дію суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів, від письмового тексту правочину як форми вчинення правочину та способу зовнішнього прояву та фіксації волевиявлення особи.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга та четвертастатті 207 ЦК України.

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.

Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

За змістом статей76,102 ЦПК Українивисновок експерта є доказом обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань, тож на його підставі особа може заперечувати факт вчинення правочину.

Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно до його суттєвих умов, передбачених законодавством» (пункти 6.2-6.30).

Велика Палата Верховного Суду у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) від 26 жовтня 2022 року також зробила висновок, щосуду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату.

У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказала, що не підписувала із ПП «Злагода Плюс» договір оренди землі №282 від 03.11.2017, за умовами якого вона передала в оренду ПП «Злагода Плюс» земельну ділянку загальною площею 0,3906 га, кадастровий номер 1825684400:04:000:0012.

Заперечуючи щодо позовних вимог ПП «Злагода Плюс» наполягало на укладенні між сторонами зазначеного договору оренди.

Під час апеляційного розгляду справи, сторона позивача, з метою встановлення дійсних обставин справи підтримала свою позицію, висловлену у суді першої інстанції, щодо необхідності проведення у справі почеркознавчої експертизи та витребування оригіналу спірного договору оренди.

Апеляційним судом встановлено, що відповідачем не виконано ухвалу суду першої інстанції про надання оригіналу договору оренди землі №282 від 03.11.2017, а тому за таких обставин та з метою перевірки доводів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційним судом задоволено клопотання позивача про витребування оригіналу оспорюваного договору оренди у відповідача ПП «Злагода Плюс».

В судовому засіданні апеляційного суду представник ПП «Злагода Плюс» ОСОБА_3 пояснила, що оригінал спірного договору знаходиться у відповідача та зобов`язалась його надати до суду.

Проте у наступному судовому засіданні представник відповідача пояснила, що 04 березня 2024 року у власника підприємства ОСОБА_4 з автомобіля, що належав підприємству, невідомі особи таємно викрали сумку з документами та особисті речі, серед даних документів був, зокрема, оригінал договору оренди земельної ділянки №282 від 22.11.2017, який ОСОБА_4 планував передати юрисконсульту для подальшого пред`явлення 07.03.2024 в судовому засіданні.

Представник відповідача також додала копію заяви про звернення за цим фактом до правоохоронних органів.

У зв`язку із наведеним, Житомирським апеляційним судом здійснено запити до Житомирської РДА, ГУ Держгеокадастру в Житомирській області із проханням надати оригінал оспорюваного договору, проте у своїх відповідях зазначені органи вказали на відсутність запитуваного документу.

Виходячи із наведеного, провести почеркознавчу експертизу за відсутності оригіналу договору оренди землі №282 від 03.11.2017 та встановити належність/неналежність підпису у ньому ОСОБА_1 не вбачається за можливе.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 17 січня 2022 року, у справі № 687/358/20, провадження № 61-8698св21, на яку обгрунтовано послався суд першої інстанції, ненадання відповідачем оригіналу договору оренди, існування якого заперечує позивач, підтверджує відсутність такого договору, оскільки це відповідає положенням ч.4 ст. 81 ЦПК України, якою передбачено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов"язати такого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Щодо обставин фактичного укладення договору оренди землі №282 від 03.11.2017, а саме сплати орендної плати за вказаним договором необхідно зауважити, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) від 26 жовтня 2022 року також зробила висновок, щосуду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату.

У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Так, в матеріалах справи містяться розписки ОСОБА_1 про отримання орендної плати та копії відомостей осіб про виплату грошей (готівки) на орендну плату за земельні паї ПП «Злагода Плюс» за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки, до яких, зокрема, включена ОСОБА_1 та вказано що вона отримувала орендну плату за вказані періоди в сумі 2209,07 грн., 1918,10грн., 2209,10 грн., 2210,00 грн. та 2210,00 грн. відповідно.

Проте, зазначені відомості містять лише прізвища осіб, суми та підписи осіб (а.с.69-74), та не дають можливості встановити за яку саме земельну ділянку (з яким кадастровим номером та відповідно до якого договору оренди) сплачувалась орендна плата ПП «Злагода Плюс», на що обгрунтовано звернув увагу суд першої інстанції. При цьому розмір орендної плати вказує, що така нараховувалась за одну, а не за дві земельні ділянки.

Однак, як уже зазначалась, між ОСОБА_1 та відповідачем ПП «Злагода Плюс» укладено договір оренди землі №83 від 03.09.2015 щодо земельної ділянки площею 2,5748 га з кадастровим №1825684400:04:000:0106. ОСОБА_1 зазначила, що вона отримувала орендну плату саме за цим договором оренди, укладення якого вона не заперечує. При цьому, відповідачем ПП «Злагода Плюс» протилежного не доведено належними доказами в розумінні положень ст.79-81 ЦПК України.

Щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису про інше речове право (право оренди земельної ділянки) необхідно зауважити, що статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Державна реєстрація речового права на підставі неукладеної між сторонами договору оренди землі порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою з кадастровим номером 1825684400:04:000:0012, площею 0,3906 га, що розташована на території Зороківської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 4 Закону«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають речові права, похідні від права власності, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Згідно зі статтею 11 названого Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що реєстрація права оренди Приватного підприємства «Злагода Плюс» на земельну ділянку площею 0,3906 га за обставин, що договір оренди орендодавець ОСОБА_1 фактично не підписувала (неукладений правочин) не відповідає вимогам закону.

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

Вказана судова практика є сталою, що підтверджується постановами Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 543/253/16-ц (провадження № 61-18491св20), від 03 листопада 2021 року у справі № 125/2053/18 (провадження № 61-18916св20), від 01 грудня 2021 року у справі № 656/239/18 (провадження № 61-1429св21), від 20 квітня 2022 року у справі № 454/148/20 (провадження № 61-12834св21).

Вирішуючи спір,місцевий судобгрунтовано зазначив,що представникПП "ЗлагодаПлюс"не спростувавтвердження позивачапро те,що оспорюванийдоговір орендиземельної ділянкивід 03.11.2017№282позивач ОСОБА_1 не укладалаз відповідачем,факт реєстраціїправа орендиземельної ділянкина підставіспірного договоруне єпідтвердженням волевиявленняпозивача наукладення цьогодоговору,а отже,спірна земельнаділянка підлягаєповерненню позивачу,оскільки знаходитьсяу фактичномукористуванні відповідачабез установленихзаконом підстав,отже наявніпідстави для усунення перешкод позивачу у користуванніта розпорядженні належною їй земельною ділянкою з кадастровим номером 1825684400:04:000:0012, площею 0,3906 га., що розташована на території Зороківської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Суд першої інстанції правильно вказав, що оскільки право оренди відповідача ПП «Злагода Плюс» на належну позивачу ОСОБА_1 земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тому захист порушеного права позивача вимагає також скасуваннярішення про державну реєстрацію права та їхобтяжень, з одночаснимприпиненням права оренди відповідача ПП «Злагода Плюс».

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 390-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Злагода Плюс» залишити без задоволення.

Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15.04.2024.

Головуючий Судді: