Справа № 752/19730/20
Провадження №: 1-кп/752/1085/24
У Х В А Л А
16.04.2024 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
у ході проведення в приміщенні суду у місті Києві відкритого судового засідання у кримінальному провадженні№ 12020100010003902 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Голосіївським районним судом міста Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження № 12020100010003902 за обвинуваченням ОСОБА_6 нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (розбій) та умисному вбивстві (умисне протиправне заподіяння смерті корисливих мотивів ОСОБА_8 ).
На підставі постанови Верховного суду у складі Касаційного кримінального суду від 05.07.2023 судом першої інстанції проводиться новий судовий розгляд.
У судовому засіданні 16.04.2024 прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів, яке завчасно було вручено стороні захисту. Мотивуючи своє клопотання прокурор послався на ризики переховування ОСОБА_6 від суду з огляду на усвідомлення тяжкості пред`явленого обвинувачення та тяжкості покарання, яке йому загрожує. У тексті клопотання прокурор також послався на наявність ризиків незаконного впливу обвинуваченим на свідків, адже не всі з них ще допитані, а також ризики вчинення іншого кримінального правопорушення через відсутність легальних джерел доходів та відсутність міцних соціальних зв`язків. Як слідує з поданого клопотання, ризик переховування від суду засновується на самих обставинах вчинення кримінального правопорушення: тяжкості отриманих тілесних ушкоджень потерпілим, механізмі їх отримання, їх локалізації, поведінці обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення. На думку прокурора інші, менш легкі запобіжні заходи застосуванню не підлягають.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив обрати для обвинуваченого запобіжних захід у виді домашнього арешту, послався на недоведеність і необґрунтованість поданого клопотання, адже його підзахисний переховуватися не має намірів та і не зміг би сховатися.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав захисника, просив застосувати до нього домашній арешт за адресою місця реєстрації по АДРЕСА_1 .
Проаналізувавши виступи сторін і дослідивши подане клопотання, суд вважає його обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Так, у ч. 1 ст. 331 КПК України унормовано, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Так, за приписами розділу ІІ КПК України у кримінальному провадженні, з метою його дієвості, можуть бути застосовані заходи забезпечення, до яких, серед іншого, належать запобіжні заходи, у тому числі тримання під вартою.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті (переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується).
Станом на 16.04.2024 відносно ОСОБА_6 діє запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 18.04.2024 включно. При застосуванні цього запобіжного заходу судом враховано ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків.
Відповідно до усталеної практики Європейський суд з прав людини наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей і тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу. Зазначена інституція зазначає, що суд своїм рішенням зобов`язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Розглядаючи заявлене прокурором клопотання суд враховує, що кримінальне провадження перебуває на новому розгляді спочатку і слухання в якому проходять з урахуванням принципу розумності строків.
Станом на 16.04.2024 розгляд кримінального провадження не завершено з об`єктивних причин, у той час як ОСОБА_6 пред`явлено обґрунтоване обвинувачення у вчиненні тяжкого й особливо тяжкого злочинів, за тяжчим з яких передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Обґрунтованість обвинувачення та усвідомлення тяжкості покарання доводять наявність ризику переховування від суду.
Також суд погоджується з прокурором у частині наявності ризику незаконного впливу на свідка з числа тих, хто наразі недопитаний та вчинення нових кримінальних правопорушень за для забезпечення себе, ризик переховування від суду.
При цьому суд враховує особу обвинуваченого, який вважається таким, що раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, до затримання не був офіційно працевлаштований, не представив доказів наявності у нього міцних соціальних зв`язків, наявності власного житла, про яке зазначив в суді, відсутність постійного легального джерела доходу або ж будь-якого пасивного джерела доходів обґрунтовано несе ризик за п. 5 ст. 177 КПК України.
У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку, що менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, як-то домашній арешт чи особисте зобов`язання, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, які випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та забезпечать його належну процесуальну поведінку.
Зважаючи на обґрунтування, за яких суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання прокурора, доводи захисника та вимоги обвинуваченого про обрання іншого запобіжного заходу відхиляються.
Керуючись ст. 177, 331, 372, 395 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб до 14.06.2024 включно.
2. Відлік строку запобіжного заходу рахувати з 16.04.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Судді ОСОБА_1 (головуюча) ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2024 |
Оприлюднено | 18.04.2024 |
Номер документу | 118389582 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти життя та здоров'я особи Умисне вбивство |
Кримінальне
Голосіївський районний суд міста Києва
Бушеленко О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні