Ухвала

від 24.07.2024 по справі 752/19730/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/19730/20

Провадження №: 1-кп/752/1085/24

У Х В А Л А

24.07.2024 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

у ході проведення в приміщенні суду у місті Києві відкритого судового засідання у кримінальному провадженні№ 12020100010003902 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Голосіївським районним судом міста Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження № 12020100010003902 за обвинуваченням ОСОБА_6 у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (розбій) та умисному вбивстві (умисне протиправне заподіяння смерті з корисливих мотивів ОСОБА_8 ).

На підставі постанови Верховного суду у складі Касаційного кримінального суду від 05.07.2023 судом першої інстанції проводиться новий судовий розгляд.

Відповідно до ухвал, які постановлювалися у цьому кримінальному провадженні щодо обвинуваченого діє запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 08.08.2024.

У той же час 24.07.2024 у судовому засіданні захисник клопотав про надання йому часу для вивчення документів, які надійшли на запит суду від Територіального управління Державного бюро розслідувань, що розташоване у м. Києві щодо стану кримінального провадження 42023102010000145, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.10.2023 з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 365 КК України, а також для підготовки до судових дебатів.

Зважаючи на об`єктивні фактори, які унеможливили завершення розгляду кримінального провадження у межах наявного строку дії запобіжного заходу, зокрема через заявлення клопотання захисником, прокурор надав суду письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою ОСОБА_6 на 60 днів, яке мотивував наявністю ризиків переховування ОСОБА_6 від суду, незаконного впливу обвинуваченого на свідків, експерта, вчинення іншого правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Описані ризики прокурор обґрунтував усвідомлення обвинуваченим невідворотності, тяжкості і реальності покарання, яке може призвести до вжиття заходів до уникнення правосуддя. Також прокурор вказав на тяжкість покарання, що передбачено законодавством за інкриміноване діяння, просив врахувати особу обвинуваченого, який не має сталих соціальних зв`язків, постійного місця роботи, на його поведінку після вчинення інкримінованих злочинів, наявність достатніх доказів, які доводять його винуватість.

Захисник заперечив проти задоволення клопотання прокурора, просив обрати для ОСОБА_6 інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_6 навів критичну оцінку клопотанню прокурора, зауважив про відсутність нових даних і обґрунтувань, вказав на повторюваність клопотань, пояснив, що тікати нікуди не збирається та не переховуватиметься від суду.

Заслухавши сторін, суд вважає заявлене прокурором клопотання є належним чином мотивоване, а заявлені до застосування заходи забезпечення кримінального провадження - доцільними до застосування.

Так, суд зазначає, що висунуте ОСОБА_6 обвинувачення є обґрунтованим, а ризики, які слугували підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу та подальшого його продовження є такими, що не зникли та тривають на цей час. Зокрема суд погоджується з прокурором в частині ризику переховування обвинуваченого від суду, ризик вчинення нового кримінального правопорушення, адже ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за тяжчим з яких передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, тоді як усвідомлення тяжкості покарання несе у собі загрози небажання бути засудженим.

У той же час з`ясовані дані про особу обвинуваченого, а саме: відсутність суспільно-корисної зайнятості з офіційним працевлаштуванням, легальних джерел доходів, власної сім`ї, свідчить про недостатність соціально-емоційної прив`язки до міста Києва, що дозволяє обґрунтовано вести мову про значну ймовірності переховування, а на фоні відсутності засобів до існування - про можливість вчинення інших кримінальних правопорушень.

Щодо ризиків перешкоджання кримінальному правопорушенню іншим чином, то суд відкидає думку прокурора в ці частині його клопотання, адже прокурор не визначив, яким саме чином обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню, не навів приклади. Також безпідставними видаються ризики протиправного впливу на свідків та експерта, адже показання свідків вже заслухані судом безпосередньо, а клопотання про виклик для допиту судового експерта не заявлялося.

З урахуванням сумарної тривалості суд оцінює строк дії запобіжного заходу таким, що не виходить на цей час за межі розумного строку і таким, що відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується, та враховує, що судовий розгляд кримінального провадження доходить до свого завершення.

Задовольняючи клопотання прокурора, суд зважає на практику Європейського суд з прав людини, який неодноразово вказував на те, що наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей і тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу. Зазначена інституція зазначає, що суд своїм рішенням зобов`язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою (п. 219 рішення у справі "Нечипорук і Йонкало проти України").

За наведеного мотивування суд вважає за доцільне продовжити раніше обраний запобіжний захід на 60 діб із залишенням його без змін та без визначення альтернативного заходу відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, адже ризики переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, є реальними і не зникли, а тому інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, які випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та забезпечать його належну поведінку.

Керуючись ст. 177, 331, 372, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб до 21.09.2024 включно.

2. Відлік строку запобіжного заходу рахувати з 24.07.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 25.07.2024 о 13:50.

Судді ОСОБА_1 (головуюча) ОСОБА_2 ОСОБА_3