Постанова

від 01.04.2024 по справі 910/3117/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2024 р. Справа№ 910/3117/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання: Новосельцева О.Р.;

представників сторін

від позивача: Пасєка А.М., Митнюк В.І.;

від відповідача: Савчук Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нувел"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 (оприлюднено 09.11.2023)

у справі №910/3117/23 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нувел"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМВ Груп"

про стягнення 338 917,44 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМВ Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нувел"

про розірвання договору, стягнення 896 762,81 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нувел" (далі - ТОВ "Нувел", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМВ Груп" (далі - ТОВ "ДМВ Груп", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 338 917,44 грн за договором підряду № 0909 від 09.09.2021.

В обґрунтування своїх вимог позивач, як виконавець робіт, посилається на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаним договором, що виявилось у безпідставній відмові у прийнятті робіт за актами № 3 від 17.01.2022 на суму 858 007,27 грн, № 4 від 17.01.2022 на суму 67 276,28 грн та несплаті вартості виконаних робіт, у зв`язку з чим, у відповідача утворилась заборгованість. У позові ТОВ "Нувел" просить стягнути з ТОВ "ДМВ Груп" основний борг у сумі 225 283, 00 грн, пеню в сумі 15 627,86 грн, 3% річних у сумі 13 535,50 грн та інфляційні втрати в сумі 84 471,08 грн, що разом складає суму 338 917,44 грн.

18.04.2023 відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до ТОВ "Нувел" про розірвання договору підряду № 0909 від 09.09.2021 та стягнення заборгованості в сумі 896 762,81 грн, з яких: аванс - в сумі 700 000,00 грн, 3 % річних - в сумі 22 726,00 грн та інфляційні втрати - в сумі 174 036,81 грн.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що ТОВ "Нувел" своєчасно не розпочало роботи, а в подальшому виконувало їх повільно, що призвело до неможливості закінчення їх у строк, передбачений договором, а тому просив розірвати договір підряду № 0909 від 09.09.2021 на підставі ч. 2 статті 849 ЦК України, а також стягнути з ТОВ "Нувел" грошові кошти, сплачені в якості авансового платежу, та нараховані на них матеріальні втрати у вигляді 3% річних та інфляційної складової боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 зустрічний позов був прийнятий до розгляду з первісним позовом та розгляд його вимог об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 у справі №910/3117/23 у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нувел» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМВ Груп» про стягнення 338 918,00 грн відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМВ Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нувел» про розірвання договору та стягнення 896 762,81 грн відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що заявники як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом не довели належними, допустимими та вірогідними доказами своїх вимог, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні обох позовів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "Нувел" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 скасувати у частині відмови у задоволенні первісного позову та прийняти нове, яким про задоволення первісного позову повністю.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також апелянт зазначає, що отримання актів № 3 та № 4 від 17.01.2022 підтвердужється самим замовником у листі №1333 від 18.02.2022, тобто ТОВ «ДМВ Груп» не заперечує, що роботи були виконані, але вказує, що вони виконані не вчасно, щодо акту №3, щодо акту № 4 відповідач зазначив, що в цьому акті додаткові роботи ним не замовлялися. Таким чином, на думку апелянта, отримання відповідачем за первісним позовом актів виконаних робіт є доказом його повідомлення про готовність до здачі виконаних робіт.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції не перевірив та не надав належної оцінки акту виконаних робіт № 4 та додатку №1 до нього, оскільки зазначені у ньому найменування робіт повністю відповідають укладеному між сторонами кошторису на виконання робіт з реконструкції (додаток № 1 до договору №0909). Отже, перелік робіт зазначених у додатках № 1 до актів № 3 та №4 були узгоджені сторонами у кошторисі. А відповідач за первісним позовом, у свою чергу, не довів належними, допустими доказами факту повного невиконання відповідачем за первісним позовом зазначених в актах робіт.

Таким чином скаржник наголошує, що судом першої інстанції не повно з"ясував обставини справи, які мають значення для справи, суд не врахував обставину отримання відповідачем за первісним позовом актів виконаних робіт, про що підтверджує відповідач в листі № 1333 від 18.02.2022, а також не врахував факту реального виконання робіт та ненадання підрядником аргументованої відмови або зауваження з виконанних робіт після отримання актів.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

В свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач за первісним позовом у своєму відзиві зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення. Тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін.

Крім того, відповідач вказує, що підрядник не надіслав йому письмове повідомлення про готовність робіт, а також акти виконаних робіт, як це передбачено договором, самі роботи були виконані підрядником невчасно. Після перевірки робіт та якості їх виконання, відповідач пересвідчився у неналежному виконанні зобов`язань з боку позивача, як в якості робіт так і в строках їх виконання, про що був складений дефектний акт . Тому у замовника (відповідача) не виникло зобов`язання з оплати таких робіт.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 30.11.2023 справу № 910/3117/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Коротун О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/3117/23.

21.12.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/1611/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Нувел" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 у справі №910/3117/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нувел" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 у справі №910/3117/23 та призначено до судового розгляду на 12.02.2024.

У судовому засіданні 12.02.2024 оголошено перерву у розгляді справи №910/3117/23 до 11.03.2024.

У судовому засіданні 11.03.2024 оголошено перерву у розгляді справи №910/3117/23 до 18.03.2024.

Судове засідання призначене на 18.03.2024 не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді Майданевича А.Г. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 перепризначено розгляд апеляційної скарги скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нувел" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 у справі №910/3117/23 на 01.04.2024.

Позиції учасників справи

Представники позивача за первісним позовом у судовому засіданні 01.04.2024 підтримували доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову та прийняти нове, яким задовольнити первісні позовні вимоги повністю.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 01.04.2024 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив у її задоволенні відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

09.09.2021 між ТОВ «ДМВ Груп» (замовник) та ТОВ «Нувел» (підрядник) був укладений договір підряду № 0909 (далі - договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати ремонтні роботи на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. М. Грінченка 2/1, корпус Д, пов. 2 (об`єкт), згідно із завданням, узгодженим сторонами в додатку № 1.

Відповідно до п. 1.2 договору замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином та в погоджений строк виконані роботи підрядником в порядку та на умовах, визначених цим договором. Склад та обсяги робіт, що виконуються підрядником, визначаються відповідно до завдання (додаток № 1 до цього договору), яке є його невід`ємною частиною договору (п. 1.3 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціна договору (вартість робіт та матеріалів за договором), визначена в додатку № 1 до даного договору, який є його невід`ємною частиною. Загальна ціна виконаних робіт визначається та складається з усіх сум підписаних обома сторонами актів виконаних робіт, але не може перевищувати ціну договору за додатком № 1. Загальна ціна договору може бути змінена за згодою сторін згідно з п. 2.3, при підписанні сторонами додатків та/або додаткових угод до даного договору, які сторони складають та підписують протягом строку дії цього договору.

При виникненні додаткових робіт, зміні обсягів та складу робіт, перегляд договірної ціни обґрунтовується розрахунками і оформлюється шляхом підписання сторонами додаткових угод до даного договору та затверджується сторонами (п. 2.3 договору).

Відповідно до пункту 2.6 договору замовник оплачує підряднику роботи та матеріали в наступному порядку: аванс в розмірі 100% від вартості матеріалів, що складає 616 834, 24 грн (в т.ч. ПДВ 20% - 102 805,71 грн) - протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання рахунку після підписання даного договору ( п. 2.6.1 договору); аванс в розмірі 70% від вартості робіт, що складає 1 109 835, 55 грн (в т.ч. ПДВ 20% - 184 972,59 грн) - протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання рахунку після підписання даного договору.

Решта вартості виконаних робіт та інших витрат, що зазначені в додатку № 1, яка складає 475 643, 81 грн (в т.ч. ПДВ 20% - 79 273,97 грн) замовник сплачує протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання акта прийому-передачі виконаних робіт (п. 2.6.3 договору).

У пункті 3.1 договору сторони не визначили строк виконання робіт підрядником.

Згідно з п. 3.3 договору після закінчення виконання робіт підрядник зобов`язаний письмово повідомити замовника про готовність робіт до здачі за 5 робочих днів та надати для підписання Акт приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.4, 3.5 договору замовник розглядає та підписує акт приймання-передачі виконаних робіт або надає вмотивовані зауваження у строк 10 робочих днів з дати його отримання. У разі наявності зауважень замовника до якості, кількості чи об`єму виконаних робіт підрядник зобов`язаний усунути виявлені недоліки у строк 7 робочих днів з дати отримання зауважень підрядника та у строк 3 робочих дня повторно направити замовнику акт приймання передачі виконаних робіт, який замовник розглядає та підписує в порядку, що визначено в п. 3.4 даного договору.

Пунктами 5.1 - 5.3 договору встановлено, що замовник протягом 5-ти днів з дня отримання акта виконаних робіт передає підряднику погоджений акт або в термін, вказаний у п. 3.5, надає підряднику аргументовану відмову або зауваження по виконаним роботам, якщо вони є. У випадку аргументованої відмови замовника сторонами оформлюється та узгоджується двосторонній акт з перерахуванням необхідних доробок і термінів їх усунення.

Якщо замовник протягом 10-ти (десяти) робочих днів не підписує отримані від підрядника акти і не надає підряднику мотивовану відмову, роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті.

Пунктом 4.3 договору передбачено право замовника відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не почав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором стає неможливим.

Відповідно до п. 11.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання його та діє до повного виконану сторонами взятих на себе зобов`язань.

Невід`ємною частиною договору є додаток № 1 від 09.09.2021 - кошторис на виконання робіт з реконструкції, що виконується у приміщеннях, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 2/1, корпус Г, 2 поверх.

Судом встановлено, що на виконання умов договору підряду ТОВ «ДМВ Груп» перерахувало на користь ТОВ «Нувел» (підрядник) авансові (проміжні) платежі у загальній сумі 700 000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних інструкцій, а саме: № 9793 від 16.09.2021 на суму 500 000,00 грн; № 10049 від 26.10.2021 на суму 150 000,00 грн; № 10233 від 19.11.2021 на суму 50 000,00 грн.

Зі свого боку позивач за первісним позовом надав акт надання послуг № 3 від 17.01.2022 на суму 858 007,27 грн та акт виконаних робіт № 4 від 17.01.2022 на суму 67 267,28 грн та вказав, що ним, як підрядником, належним чином були виконані погоджені сторонами ремонтні роботи на об`єкті на загальну суму 925 274, 55 грн.

Таким чином, на думку позивача, у замовника утворилась заборгованість зі сплати у повному обсязі вартості виконаних робіт на суму 225 283, 00 грн. (925 283, 55 - 700 000,00).

Спір у справі виник у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаним договором, що виявилось у безпідставній відмові у прийнятті робіт за актом № 3 від 17.01.2022 на суму 858 007,27 грн та за актом № 4 від 17.01.2022 на суму 67 276,28 грн та несплаті вартості виконаних робіт, у зв`язку з чим, у відповідача утворилась заборгованість. Таким чином, ТОВ "Нувел" просив стягнути з ТОВ "ДМВ Груп" основний борг у сумі 225 283, 00 грн, пеню в сумі 15 627,86 грн, 3% річних у сумі 13 535,50 грн та інфляційні втрати в сумі 84 471,08 грн, що разом складає 338 917,44 грн.

У свою чергу позивач за зустрічним позовом посилався на те, що ТОВ "Нувел" своєчасно не розпочало роботи, а в подальшому виконувало їх повільно, що призвело до неможливості закінчення їх у строк, передбачений договором, а тому просив розірвати договір підряду № 0909 від 09.09.2021 на підставі ч. 2 статті 849 ЦК України, а також стягнути з ТОВ "Нувел" грошові кошти, сплачені в якості авансового платежу у сумі 700 000,00 грн та нараховані на них матеріальні втрати, у вигляді 3% річних у сумі 22 726,00 грн та інфляційні втрати у сумі 174 036,81 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, суд апеляційної інстанції переглядає справу №910/3117/23 у межах доводів та вимог апеляційної скарги, а саме в частині відмови у задоволенні первісного позову.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Так, договір, укладений між сторонами, за своєю правовою природою відноситься до договорів підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Статтями 843, 844 ЦК України передбачено, що у договорі підряду встановлюється ціна роботи або спосіб її визначення, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Відповідно до ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ст. 849 Цивільного кодексу України).

Частинами 1-4 ст.853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ст. 854 ЦК України).

Отже, договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має виконати роботу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору підряду ТОВ «ДМВ Груп» перерахувало на користь ТОВ «Нувел» (підрядник) авансові (проміжні) платежі у загальній сумі 700 000,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних інструкцій, а саме: № 9793 від 16.09.2021 на суму 500 000,00 грн.; № 10049 від 26.10.2021 на суму 150 000,00 грн; № 10233 від 19.11.2021 на суму 50 000,00 грн.

Зі свого боку позивач за первісним позовом надав суду акт надання послуг № 3 від 17.01.2022 на суму 858 007,27 грн та акт виконаних робіт № 4 від 17.01.2022 на суму 67 267,28 грн та вказав, що ним, як підрядником, належним чином були виконані погоджені сторонами ремонтні роботи на об`єкті на загальну суму 925 274, 55 грн.

Таким чином, на думку позивача, у замовника утворилась заборгованість зі сплати у повному обсязі вартості виконаних робіт на суму 225 283, 00 грн. (925 283, 55 - 700 000,00).

Також судом встановлено, що надані позивачем за первісним позовом акти були підписані в односторонньому порядку - з боку виконавця (ТОВ "Нувел"), замовником ці акти не були погоджені та не підписані.

За змістом ч. 4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Позивач за первісним позовом зазначав, що на виконання умов договору акт надання послуг № 3 від 17.01.2022 на суму 858 007,27 грн (з додатком № 1) та акт виконаних робіт № 4 від 17.01.2022 на суму 67 267,28 грн ним були направлені на електронну адресу замовника: gelo_oleg@ukr.net та budindust_xxl@ukr.net.

Відповідно до п. 9.3 договору комунікація між сторонами стосовно цього договору здійснюється письмово та передається іншій стороні кур`єром, по факсу, електронною поштою або листом на замовлення, за реквізитами, що вказані у договорі.

Проте судом було встановлено, що вказані позивачем електронні адреси не містяться в реквізитах ТОВ «ДМВ Груп», які зазначені в договорі, а докази направлення цих актів поштовим зв`язком у матеріалах справи відсутні.

Також відповідач (за первісним позовом) не визнав факту отримання вказаних актів на електронну пошту gelo_oleg@ukr.net та budindust_xxl@ukr.net з тих підстав, що вказані електронні адреси не відповідають електронній адресі замовника, а засобами поштового зв`язку ці акти до ТОВ «ДМВ Груп» не надходили.

З огляду на викладене, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, належних та допустимих доказів направлення актів про виконання робіт на адресу замовника ТОВ "Нувел" не надано.

Також матеріали справи не містять доказів надсилання позивачем за первісним позовом на адресу відповідача письмового повідомлення про готовність до передання виконаних за договорами робіт, як це передбачено ч. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2023 ТОВ «Нувел» направило на поштову адресу ТОВ «ДМВ Груп» претензію про сплату вартості виконаних робіт, пені, 3% річних та інфляційних втрат по договору підряду № 0909 від 09.09.2021, в якій вказало, що 03.02.2022 поштовим та електронним зв`язком останньому були направлені акти виконаних робіт, проте, замовник листом № 1361 від 13.02.2023 відмовився задовольнити претензію ТОВ «Нувел» з підстав невиконання підрядником робіт до 30.10.2021.

Відповідач за первісним позовом листом № 1333 від 18.02.2022 надав свої заперечення проти зазначеної претензії, вказавши, що роботи вказані в акті № 3 мали бути виконані підрядником до 30.10.2021, а тому за прострочення зобов`язання він нарахував позивачу за первісним позовом неустойку в сумі 419 044,63 грн, щодо акту № 4 - зазначив, що наведені в цьому акті додаткові роботи ТОВ «ДМВ Груп» не замовлялися.

Згідно з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18, підрядник повинен довести, що він надсилав замовнику акт та у випадку необґрунтованої відмови останнього від його підписання - довести реальне виконання робіт за договором.

У даному спорі позивач за первісним позовом посилався на те, що ремонтні роботи, які були обумовлені договором підряду, фактично були ним виконані, що підтверджується наданими актами, підписаними в односторонньому порядку, а тому їх вартість має бути сплачена відповідачем.

Колегія суддів звертає увагу, що правова позиція щодо застосування судами частини четвертої статті 882 ЦК України є сталою в судовій практиці Верховного Суду.

Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено в п. 6.3 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18, згідно з якою передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе у разі реального виконання робіт за договором у випадку неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений у договорі (аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 05.02.2020 у справі № 904/2082/19, від 21.09.2019 у справі № 917/1489/18, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19, від 17.08.2021 у справі №N 910/16308/20).

У даному випадку, з урахуванням фактичних обставин, які склались між сторонами (суперечливої поведінки підрядника в частині повідомлення замовника про готовність робіт, надіслання актів виконаних робіт) та у подальшому заперечення замовником факту виконання таких робіт, суд вважає, що у спірних відносинах має бути встановлена обставина реального виконання робіт за договором та їх виконання саме в обсязі (розмірі та за ціною), які заявлені позивачем за первісним позовом та, відповідно, підлягає окремому доведенню ним у цій справі, що має важливе значення для правильного вирішення спору.

Тобто обов`язок доведення виконання робіт за актами виконаних робіт, підписаними в односторонньому порядку, покладено на підрядника, і останній повинен подати всі необхідні докази у розумінні ст.73-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження своїх доводів, оскільки у відповідності зі статтею 86 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Разом з тим, суд першої інстанції вірно зазначив, що з наданих позивачем доказів, а саме: акту надання послуг № 3 від 17.01.2022 та додатку № 1 до нього, що були підписані в односторонньому порядку, неможливо встановити об`єм фактично виконаних підрядником робіт та строк їх виконання, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували надсилання (передачу) замовнику актів та прийняття відповідачем за первісним позовом робіт у встановленому договором порядку. Вказана обставина також підтверджується наявним у справі дефектним актом від 25.11.2021, що є додатком до акта приймання-передачі приміщення від 24.11.2021 за договором оренди (найму) від 13.07.2021, укладеного ТОВ «ДМВ Груп» з ТОВ «Сона-фарм», як орендарем приміщення (об`єкта), в якому за часткового фінансування останнього проводився ремонт ТОВ «Нувел». Зокрема у вказаному акті, підписаному представником ТОВ «ДМВ Груп» та отриманому представником ТОВ «Нувел», зазначено перелік виявлених дефектів на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. М. Грінченка 2/1, корпус Д, пов. 2, та встановлено строк їх усунення (14 днів).

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем за первісним позовом не доведено факт реального виконання робіт за актом № 3 від 17.01.2022 на суму 858 007,27 грн.

Стосовно вимог позивача за первісним позовом про стягнення заборгованості за додаткові роботи з реконструкції за актом виконаних робіт № 4 від 17.01.2022, то колегія суддів також вважає вірними висновки суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують укладення сторонами додаткових угод на виконання додаткових робіт з реконструкції, як вказано в акті виконаних робіт № 4 від 17.01.2022.

Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач за первісним позовом (ТОВ «Нувел») не довів суду наявність правових підстав для сплати відповідачем вартості обумовлених в договорі підряду ремонтних робіт, тому вимога первісного позивача про стягнення заборгованості за додаткові роботи з реконструкції за актом виконаних робіт № 4 від 17.01.2022 є безпідставною та не підлягає задоволенню.

У свою чергу, колегія суддів зазначає, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги ТОВ «Нувел» про стягнення основного боргу за виконані роботи, то й похідні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційної складової боргу, нарахованих за весь час прострочення, також задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтями 73, 74, 76 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище фактів та положення ст.ст.75-79, 86 ГПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні первісного позову, оскільки позивач за первісним позовом не довів належними, допустимими та вірогідними доказами своїх вимог.

Разом з тим, інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та до уваги колегією суддів не приймаються з підстав їх недоведеності та невідповідності фактичним обставинам справи і вимогам закону.

На переконання колегії суддів, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Нувел" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 у справі №910/3117/23 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 у справі №910/3117/23 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нувел" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 у справі №910/3117/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 у справі №910/3117/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/3117/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 15.04.2024 у зв`язку з відрядженням судді Суліма В.В. з 06.04.2024-12.04.2024.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім