Справа №:755/15051/23
Провадження №: 1-кс/755/1285/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" квітня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , особи, яка подала клопотання/представника власника майна ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_4 ,про скасування арешту з майна та передання його на відповідальне зберігання у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 вересня 2022 року за № 42022102040000092, установив :
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
ОСОБА_6 , діяючи в інетерсах ОСОБА_4 , звернувся з клопотанням, в порядку ст. 174 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України, про скасування арешту з майна - ТЗ в частині заборони його використання у межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР 28 вересня 2022 року за № 42022102040000092.
У зверненні вказується, що у провадженні Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві знаходилося це кримінальне провадження, у якому, на підставі ухвали слідчого судді цього місцевого суду від 10 січня 2024 року у справі № 755/15051/23, накладено арешт у т.ч. на автомобіль INFINITI Q50 з д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, 2016 року виробництва, номер кузова: НОМЕР_2 із забороною використання, розпорядження та відчуження вказаного майна.
Ініціатор клопотання твердить, що процесуальна необхідність в арешті із забороною використання ТЗ відпала, оскільки за більше ніж два місяці ніякі слідчі дії з автомобілем не проводились та не плануються проведення таких дій.
На час проведення досудового слідства, арешт із забороною розпорядження та відчуження забезпечує у свою чергу неможливість відчужити автомобіль, але арешт з забороною використання ТЗ є не є доцільним та необхідним, оскільки порушує конвенційні права власника майна, тобто є надмірним втручанням у його право володіння.
Тому, скасування заборони користування надасть змогу використовувати такий ТЗ, оскільки зазначений ТЗ є єдиним в сім`ї, у якій автомобіль потрібен для її виживання, позаяк за його допомогою наявна можливість відвозити ОСОБА_7 до лікарів, вчасно відвідувати місто Київ у разі необхідності проведення слідчих дій, тощо.
Окрім того арешт автомобілю, без права його використання, є недоцільним у кримінальному провадженні, оскільки автомобіль не є знаряддям злочину та не є предметом злочину, відносно нього не будуть призначатись експертизи та його тривалий час на майданчику звичайно приведе до його псування.
Діючі заборони щодо розпорядження та відчуження є достатніми для цілей котрі прагне досягнути слідство у провадженні.
Також у клопотанні його автор просить передати цей ТЗ, як речовий доказ, на відповідальне зберігання ОСОБА_4
ІІ. Позиції сторін
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 клопотання підтримали, з викладених у ньому передумов.
Прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 вказав, що клопотання в частині скасування арешту із забороною користування ТЗ підтримує з мотивів вказаних заявником.
Інші учасники на розгляд не прибули, однак в силу ст. 22, 26, 174 КПК їх неявка не перешкоджає розгляду цього питання по суті.
ІІІ. Стислий виклад з`ясованих обставин
Ухвалою від 10 січня 2024 року накладено арешт на майно вказане у п. І ухвали, як на речовий доказ в кримінальному провадженні.
З наведеного судового рішення слідує, що досудовим розслідуванням було встановлено, що група осіб, за обумовлену винагороду, шляхом підроблення офіційних документів здійснює незаконне переправлення громадян України (переважно чоловічої статі) через державний кордон України.
Для цього, наприкінці вересня 2022 року у месенджері «Telegram» було розміщено оголошення від особи, у якому йшла мова про те, що деякі особи можуть допомогти (посприяти) громадянам України, які не мають на те законних підстав (у зв`язку із веденням на території України воєнного стану) у перетині державного кордону України та виїхати до країн Європи.
У подальшому, під час проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій було встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , займаючи посаду лікаря ортопеда - травматолога у комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради спільно із іншими особами в т.ч. на даний час невстановленими, за грошову винагороду у розмірі 5500 доларів США, організували схему по фальсифікації висновків військово-лікарської комісії, отримання відстрочки від мобілізації або взагалі уникнення призову військовозобов`язаним особам.
На прохання ОСОБА_4 , голова військово-лікарської комісії та члени комісії щодо тимчасової непридатності до військової служби, під час дії воєнного стану, надають довідки про непридатність до військової служби із вигаданими хворобами військовозобов`язаним, на підставі яких, у свою чергу, ІНФОРМАЦІЯ_2 підписуються та видаються військово-облікові документи, що дозволяють особам у подальшому незаконно перетинати державний кордон України.
05 січня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 13:05 по 13:44, у автомобілі INFINITI Q50 з д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, 2016 року виробництва, номер кузова: НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було проведено, на підставі ухвали слідчого судді, обшук, у ході якого було виявлено та вилучено в т.ч. сам автомобіль.
Окрім того, 05 січня 2024 року ТЗ визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
У підсумку арешт було накладено у порядку п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
IV. Правове регулювання питання
Кримінальний процесуальний кодексу України
Стаття 174. Скасування арешту майна
1. […] інший власник або володілець майна, […] мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, […].
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування […] за клопотанням […] іншого власника або володільця майна, […] якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
V. Оцінка слідчого судді
Слідчий суддя заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали судового провадження, дійшла наступного висновку.
(і) щодо права звернення
Згідно зі ст. 174 КПК власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановою № 5 від 3 червня 2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" (далі Постанова) указав, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт.
Так, звернення, як указує Пленум ВССУ, може бути пред`явлене також особою, яка у т.ч. на іншій підставі у силу арешту майна потребує урегулювання інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку ст. 174 КПК.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 461/233/17-ц (провадження № 14-326цс18) зазначила, що у разі, якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому КПК України.
В цій справі, враховуючи наведені у клопотанні аргументи щодо проблематики питання, слідчий суддя вважає, що достатні правові підстави для урегулювання інших питань (скасування заборони користування), які безпосередньо стосуються прав, обов`язків чи законних інтересів, власника майна у порядку ст. 174 КПК України.
(іі) щодо питання арешту
Такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є триваючим втручанням у право власності, - а іноді і в право на особисте та сімейне життя, - тому рішення, навіть правильне, яке встановлює арешт майна, може з часом втратити свою обґрунтованість в результаті зміни обставин, які правомірність такого арешту обґрунтовували.
Це може потребувати зміни в режимі арешту майна і навіть його скасування.
Адже, питання арешту майна, а саме його накладення, скасування є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження є неможливим, якщо потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні (п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України).
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КК України).
В цьому випадку, право власності на вказане майно, враховуючи пояснення сторін та дані з`ясовані слідчим суддею на час накладення арешту на майно, набуте у спосіб передбачений ЦК України.
Водночас, власник майна не має змоги користуватися ТЗ, в силу чинного арешту із забороною користування. Однак, судом нині не встановлено потреби в такій забороні, як користування, при діючих заборонах на відчуження та розпорядження автомобілем.
На переконання слідчого суддя вказана заборона, враховуючи доводи цього звернення відображені у п. І ухвали,в цей час, не відповідає п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України.
Скасування вказаної заборони жодним чином не вплине дієвість самого заходу забезпечення кримінального провадження у формах інших заборон, котрі визначено слідчим суддею в ухвалі від 10 січня 2024 року.
Таким чином, клопотання заявника підлягає задоволенню, а арешт в частині заборони користування скасуванню, у порядку ст. 174 КПК України, позаяк не дійсними передумови визначені п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України.
Щодо передачі речового доказу на зберігання, то дане питання, в силу ст. 100 КПК, перебуває у межах компетенції слідчого та прокурора.
Водночас, завданням слідчого судді відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК, ч. 5 ст. 21 Закону України № 1402-VIII є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою, яка передбачає, в тому числі, чіткий розподіл повноважень і недопустимість заміщення слідчим суддею, як і судом, функцій органів державного обвинувачення та досудового розслідування (див. постанову ВП ВС від 04 квітня 2019 року у провадженні № 11-945сап18).
Ані ст. 174 КПК, ані ст. 303 того ж Кодексу, не передбачають права слідчого на етапі досудового розслідування вирішувати доля речового доказу. Питання місця зберігання, згідно ст. 100 КПК, визначається слідчим або прокурором.
Згідно ч. 3 ст. 26 КПК слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Відповідно, враховуючи вказане, в цій частині клопотання слід відхилити.
З цих підстав та керуючись ст. 170, 174, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив :
клопотання - задовольнити частково.
Скасувати арешт в частині заборони користування автомобілем INFINITI Q50 з д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, 2016 року виробництва, номер кузова: НОМЕР_2 , накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 10 січня 2024 року у справі № 755/15051/23.
В іншій частині клопотання відмовити у його задоволенні.
Ухвала оскарженню не підлягає, враховуючи висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в ухвалі від 19 лютого 2019 року у справі № 569/17036/18, про те, що ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна, постановлена за правилами ст. 174 КПК України, не підлягає апеляційному оскарженню, та є обов`язковою для безумовного виконання на всій території України.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 09:00 год. 16.04.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2024 |
Оприлюднено | 18.04.2024 |
Номер документу | 118390130 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Дніпровський районний суд міста Києва
Бірса О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні