Рішення

від 19.03.2024 по справі 910/14990/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.03.2024Справа № 910/14990/23

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко - Легких Г. П.,

за участю секретаря - Конон В. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом представників сторін матеріали господарської справи №910/14490/23

За позовом Фізичної особи-підприємця Пахомової Владислави Дмитрівни ( АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 )

до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д)

про визнання недійсним одностороннього правочину

За участі представників сторін:

Від позивача: Величко Д. В. - адвокат, ордер серії АІ №1512053 від 14.12.2023;

Від відповідача: Лопатнікова А. В. - адвокат, довіреність №271-К-Н-О від 20.02.2023 (ВКЗ);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Пахомова Владислава Дмитрівна (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (відповідач) про визнання недійсним одностороннього правочину про відмову від підтримання ділових відносин - відмову в обслуговуванні клієнта Фізичної особи-підприємця Пахомової Владислави Дмитрівни (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) шляхом розірвання ділових відносин (розірвання договору і закриття рахунків), що вчинений Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» на підставі рішення про відмову від підтримання відносин/відмову в обслуговуванні.

Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, в якому також зазначив, що у випадку не знаходження судом підстав для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, позивач у порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України просить суд здійснювати розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін. Також позивач подав клопотання про витребування доказів.

02.10.2023 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 02.10.2023 для усунення недоліків позовної заяви.

23.10.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач частково усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 02.10.2023.

02.11.2023 суд відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначив на 14.12.2023. Даною ухвалою суд відмовив позивачу у задоволенні клопотання про витребування доказів та у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

17.11.2023 до суду від відповідача надійшов відзив.

05.12.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив разом з клопотанням про зобов`язання надати докази вчинення дій.

06.12.2023 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову.

11.12.2023 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У судовому засіданні 14.12.2023 суд на місці ухвалив оцінити заяву про зміну предмета позову як заяву про уточнення тексту позовної заяви та відкласти судове засідання по суті на 19.03.2024.

14.02.2024 до суду від позивача надійшло клопотання з долученням доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.

12.03.2024 до суду від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання 19.03.2024 прибули представники сторін та надали власні пояснення щодо суті спору. Заслухавши усні пояснення учасників справи та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

При зверненні до клієнт-банку, Фізична особа-підприємець Пахомова В. Д. (позивач, клієнт), яка була клієнтом АТ КБ «Приватбанк» (відповідач, Банк), виявила, що відкриті у Банку рахунки № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 заблоковані.

Позивач стверджує, що його не було попереджено про блокування або загрозу блокування рахунків та/або не було надіслано від Банку жодного запиту щодо надання додаткової інформації відносно вчинених позивачем дій, у зв`язку з чим листом-запитом №б/н від 23.05.2023 позивач звернувся до Банку із проханням надати підтверджуючі документи та пояснення щодо підстав блокування банківських рахунків, зокрема, тих, що визначені в ч. 1, 4 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» (надалі - Закон про ПВК/ФТ) або в іншому нормативно-правовому-акті.

У листі №20.1.0.0.0/7-230612/39611 від 22.06.2023, що надісланий у відповідь на лист-запит №б/н від 23.05.2023, відповідач зазначив, що 22.07.2022 на адресу позивача було надіслано повідомлення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку, у зв`язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику/ненадання необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей/неможливістю здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників/подання недостовірної інформації/подання інформації з метою введення в оману Банку.

Також відповідач зазначив, що внаслідок прийнятого за ініціативою Банку рішення про дострокову відмову були розірвані укладені договори банківського обслуговування/депозитні (вкладні) договори та договори, укладені з метою отримання інших банківських послуг (продуктів), що не передбачають відкриття поточних рахунків, та закриті поточні/депозитні та інші рахунки після здійснення завершальних операцій.

На думку позивача, односторонній правочин Банку про відмову від підтримання ділових стосунків не відповідає приписами ч. 7 ст. 193 ГК України, ст. 525 ЦК України та ч. 4 ст. 1075 ЦК України, що є підставою передбаченою ч. 1 ст. 203 ЦК України та ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України для визнання його недійсним.

2. Предмет позову.

Предметом позову є вимоги позивача до відповідача про визнання одностороннього правочину недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України та ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України.

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) позивач не отримував від Банку повідомлення/рішення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору у зв`язку з встановленням неприйнятно високого ризику, на яке посилається Банк у листі №20.1.0.0.0/7-230612/39611 від 22.06.2023;

(2) у листі №20.1.0.0.0/7-230612/39611 від 22.06.2023 Банк не зазначив жодну підставу для відмови від встановлення ділових відносин, що передбачена статтею 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» (далі по тексту Закон про ПВК/ФТ);

(3) відповідач не надав жодних письмових доказів на підтвердження підставності встановлення неприйнятно високого ризику для позивача, в тому числі внутрішніх обов`язкових документів Банку з питань фінансового моніторингу, що встановлені НБУ;

(4) позивачка не отримувала письмових/електронних запитів від Банку про надання інформації та/або документів. Таким чином, у позивачки не було можливості спростувати будь-які підозри Банку та запобігти односторонньому припиненню відповідачем договірних правовідносин.

(5) тому посилання Банку на наявність підстав для припинення правовідносин сторін у зв`язку із встановленням клієнту неприйнятно високого ризику є безпідставними та вказують на невідповідність одностороннього правочину ч. 1 ст. 203 ЦК України;

4. Заперечення відповідача щодо суті позовних вимог.

(1) підставою для встановлення неприйнятно високого ризику є наявність критерію, визначеного ч. 6 ст. 7 Закону про ПВК/ФТ, а саме наявність обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною. Більше того, в силу вимог спеціального законодавства у визначених випадках у Банка існує прямий обов`язок встановити для клієнта неприйнятно високий ризик та розірвати ділові відносини з таким клієнтом, що і було встановлено відносно ТОВ "Гаумарджос" та пов`язаних з ним осіб, зокрема Пахомової В.Д. ;

(2) обґрунтованість рішення АТ КБ "Приватбанк" відносно ТОВ "Гаумарджос" та пов`язаних з ним осіб, зокрема Пахомової В.Д. підтверджується виявленими відповідачем ознаками підозрілості операцій вказаних осіб відповідно до ст. 12 Закону про ПВК/ФТ та Додатку №6 та індикаторів згідно Додатку 20 "Індикатори підозрілості фінансових операцій" до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою НБУ №65 від 19.05.2020, а також поданими доказами, а саме:

- службова записка Напрямку "Фінансовий моніторинг" АТ КБ "Приватбанк" № E.17.U.0.0/4- 7223411 від 21.07.2022 «Висновок НФМ. Розірвання ділових відносин з клієнтом ТОВ "Гаумарджос" (44627352) та пов`язаними з ним особами /Гілка "Ризикова Діяльність"/» з витягом з переліку осіб,

- виписка за рахунком ТОВ «Гаумарджос» № НОМЕР_5 за період 20.10.2021-17.07.2022,

- досьє з "УouСontrol" відносно ТОВ "Гаумарджос",

- досьє з "УouСontrol" відносно ТОВ «Сієста.Юа»;

(3) припинення правовідносин з позивачкою є наслідком того, що така особа є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Гаумарджос» (код ЄДРПОУ: 44627352), яке використовує банківські продукти відповідача для проведення операцій, що мають ознаки схемності та не мають явного економічного змісту/логічних пояснень в частині легалізації коштів невідомого походження з наступним переказом таких коштів по безтоварним операціям на рахунки пов`язаної компанії;

(4) службова записка Напрямку "Фінансовий моніторинг" АТ КБ "Приватбанк" № E.17.U.0.0/4-7223411 від 21.07.2022 «Висновок НФМ. Розірвання ділових відносин з клієнтом ТОВ "ГАУМАРДЖОС" (44627352) та пов`язаними з ним особами /Гілка "Ризикова Діяльність"/» і є рішенням встановлення неприйнятно високого ризику та, як наслідок, відмови від підтримання ділових відносин з Пахомовою В.Д. , в тому числі, як ФОП;

(5) відмова від підтримання ділових відносин та закриття рахунків здійснювалось відповідачем на підставі відповідного внутрішнього Порядку, що затверджений був рішенням Правління Банку оформленого протоколом №23 від 18.05.2023, яким передбачалось, що висновки за клієнтами, які мають групові ознаки (підстави) для відмови, можуть формуватись однією службовою запискою;

(6) повідомлення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку № 20.1.0.0.0/7- 220722/111 від 22.07.2022 було направлено відповідачем Пахомовій Д.В. за адресою реєстрації її місця проживання;

(7) отже, односторонній спірний правочин щодо припинення ділових відносин відповідає статті 203, 215 ЦК України, а позовні вимоги є безпідставними.

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Спір у справі стосується питання правомірності розірвання відповідачем договору банківського обслуговування в односторонньому порядку.

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами (ч. 3 т. 202 ЦК України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

За договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦК України).

Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (ч.ч.1, 2 ст. 1068 ЦК України).

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України).

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта у разі наявності підстав, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (Закон про ПВК/ФТ). Залишок грошових коштів на рахунку клієнта повертається клієнту (ч. 4 ст. 1075 ЦК України).

Суб`єктами первинного фінансового моніторингу, зокрема, є банки (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону про ПВК/ФТ) (тут та надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Питання відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції врегульовано статтею 15 Закону про ПВК/ФТ.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції в тому числі у разі:

якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені (абз. другий ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ);

встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей (абз. третій ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ);

подання клієнтом чи його представником суб`єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу (абз. четвертий ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ).

У випадках, передбачених цією частиною, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про спроби проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір відкрити рахунок/встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції або з якими розірвано ділові відносини (закрито рахунок) на підставі цієї статті, а також про проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про фінансові операції, в проведенні яких було відмовлено (абз. восьмий ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ).

Банк зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку / відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 15 Закону про ПВК/ФТ (п. 1 Додатку 12 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою НБУ №65 від 19.05.2020 (надалі - Положення НБУ №65).

Таким чином, в силу вимог ЦК України, з урахуванням приписів спеціального законодавства про запобігання та протидію легалізації доходів Банк зобов`язаний в односторонньому порядку відмовитися від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів.

При цьому, обов`язок Банку як суб`єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору не є необмеженим, судам необхідно в кожному випадку, виходячи з встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту категорії ризику на рівні неприйнятно високого ризику.

В матеріалах справи наявне повідомлення Банку про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку, що оформлене листом №20.1.0.0.0/7-220722/11 від 22.07.2022.

У повідомленні Банк зазначив, що керуючись вимогами ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ, Положенням НБУ №65, внутрішніми документами Банку з питань фінансового моніторингу, з урахуванням результатів здійснених заходів належної перевірки, моніторингу ділових відносин та фінансових операцій, Банк повідомляє позивача про прийняте 21.07.2022 рішення про відмову від підтримання ділових/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору, у зв`язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику/ненадання необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей/неможливістю здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також встановлення даних, що дають змогу встановлювати кінцевих бенефіціарних власників/подання недостовірної інформації/подання інформації з метою введення в оману Банк.

Банк з урахуванням ризик-профілю клієнта на постійній основі проводить моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнтів, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у банку інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, за потреби, про джерело коштів, пов`язаних із фінансовими операціями) у порядку, визначеному в додатку 1 до Положення (п. 11 Додатку 1 до Положення №65).

Якщо за результатами моніторингу ділових відносин клієнта банк виявляє підозрілі фінансові операції (діяльність), то банк за потреби вживає заходів щодо переоцінки рівня ризику таких ділових відносин з клієнтом та вживає посилені заходи належної перевірки (ПЗНП) у разі присвоєння високого рівня ризику (п. 12 Додатку 1 до Положення №65).

Банк самостійно визначає види необхідних до вжиття банком заходів та обсяг необхідної додаткової інформації для здійснення ПЗНП (п. 5 Додатку 6 до Положення №65).

Банк повинен підвищити ступінь і характер моніторингу ділових відносин із клієнтом з метою визначення, чи є фінансові операції або дії клієнта підозрілими, у разі виявлення фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак: 1) є складними фінансовими операціями; 2) є незвично великими фінансовими операціями; 3) проведені в незвичний спосіб; 4) не мають очевидної економічної чи законної мети; 5) не відповідають інформації щодо запланованої клієнтом діяльності з використанням послуг банку, отриманої банком від клієнта під час установлення мети та характеру ділових відносин із ним (п. 6 Додатку 6 до Положення №65).

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі:

неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією;

наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною (ч. 6 ст. 7 Закону про ПВК/ФТ).

Банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у випадках, визначених частиною шостою статті 7 Закону про ПВК/ФТ, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ, а також щодо: 1) клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів; 2) клієнтів (осіб), щодо яких у банку є підстави вважати, що вони є компаніями-оболонками (п. 61 розділу IV Положення №65).

Неприйнятно високий ризик - це максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу (п. 39 ч. 1 ст. 1 Закону про ПВК/ФТ).

Таким чином, суд погоджується з відповідачем в тій частині, що виходячи з аналізу норм ЦК України у взаємозв`язку з нормами спеціального законодавства про фінансовий моніторинг, вбачається, що Банки зобов`язані встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин стосовно клієнтів у разі, зокрема, неможливості виконувати визначені Законом про ПВК/ФТ обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом, а також щодо клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. У разі встановлення для клієнта (групи клієнтів) неприйнятно високого ризику, Банк в тому числі у порядку статті 15 Закону про ПВК/ФТ зобов`язаний відмовитись від договірних відносин з таким (такими) клієнтами.

Суд вважає необґрунтованими твердження позивача в частині того, що НБУ, як суб`єкт державного фінансового моніторингу встановив для банківських установ такий обов`язковий внутрішній документ з питань фінансового моніторингу, як Програму управління комплаєнс-ризиком фінансового моніторингу, що не була надана відповідачем. Зокрема, суд звертає увагу, що чіткий перелік обов`язкових документів з питань фінансового моніторингу був наведений у Положенні про здійснення банками фінансового моніторингу, що було затверджено постановою НБУ №417 від 26.06.2015 та втратило чинність на момент виникнення спірних правовідносин сторін у липні 2022, у зв`язку з прийняттям нового Положення №65, яке застосовується з 22.05.2020.

Наразі, керуючись Положенням НБУ №65 Банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) із застосування підстав визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань фінансового моніторингу (п. 61 розділу IV Положення №65).

Порядок дій стосовно відмови банку від встановлення (підтримання) ділових відносин/відкриття рахунку (обслуговування), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку/відмови від проведення фінансової операції у випадках, передбачених Законом про ПВК/ФТ встановлюється банком самостійно у внутрішніх документах із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (пп. 8 п. 26 Положення №65)

Таким чином, з травня 2020 Банк уповановажений самостійно встановлювати перелік внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу, в тому числі, і тих документів, що регламентують порядок визначення і встановлення неприйнятно високого ризику ділових відносин.

Як зазначає відповідач, на момент виникнення спірних правовідносин у липні 2022, внутрішнім документом, що встановлював порядок припинення ділових відносин з клієнтами щодо яких встановлювався неприйнятно високий ризик ділових відносин був Порядок відмови від підтримання ділових відносин та закриття рахунків клієнта Банку, що затверджений рішенням Правління Банку у формі протоколу №23 від 18.05.2021 та втратив чинність на підставі рішення Правління Банку у формі протоколу №47 від 03.07.2023 (надалі - Порядок).

Згідно п. 1.1. Порядку - Порядок відмови від підтримання ділових відносин та закриття рахунків клієнтів Банку є окремим внутрішнім документом АТ КБ «Приватбанк», який розроблено на виконання Закону про ПВК/ФТ, Положення №65, інших законодавчих та нормативно-правових актів, інших внутрішніх документів Банку, що регулюють питання відмови та закриття рахунків, в тому числі з метою опису порядку дій підрозділів Банку під час здійснення ними процедур відмови від підтримання ділових відносин/обслуговування, у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку, у випадках передбачених статтею 15 Закону про ПВК/ФТ, зокрема, у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами вивчення підозрілої діяльності (операцій) або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей, розподілу обов`язків та повноважень між структурними підрозділами Банку з метою недопущення в роботі Банку порушень законодавства України у сфері ПВК/ФТ.

Пунктом 4.1. Порядку визначено, що випадки/підстави для відмови від підтримання ділових відносин наведено в додатку 3 до цього Порядку.

Згідно додатку 3 до Порядку - Банк зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку/відмовитися від проведення фінансової операції у випадку встановлення клієнту неприйнятно високого ризику. Вказане відповідає абзацу третьому частини 1 статті 15 Закону про ПВК/ФТ.

Пунктом 4.3. Порядку визначено, що за результатом поглибленої перевірки клієнта уповноважені працівники напрямку «Фінансовий моніторинг» складають обґрунтовані висновки із пропозиціями стосовно доцільності/недоцільності відмови у підтриманні ділових відносин/обслуговуванні, у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку (ів).

Пунктом 4.4. Порядку передбачено, що висновок складається у вигляді службової записки у ПК «ПриватДок» та має містити всебічне викладення обставин, фактів подій, що призвели до виникнення підозри, аргументований аналіз проведеного фінансового розслідування та чітке зазначення підстав для відмови від підтримання ділових відносин із клієнтом/обслуговуванні клієнта шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку (Із посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини 15 статті Закону про ПВК/ФТ). Висновки за клієнтами, які мають групові ознаки (підстави) для відмови, можуть формуватись однією службовою запискою. Висновок з пропозиціями стосовно доцільності відмови направляється Відповідальному працівнику Банку для розгляду та прийняття рішення, який оформлюється службовою запискою у ПК «ПриватДок», використовуючи шаблон 100101,100202, адресат - Відповідальний працівник Банку.

Пунктом 4.5. Порядку визначено, що відповідальний працівник Банку/особа, уповноважена відповідальним працівником Банку за результатами розгляду Висновку приймає остаточне рішення щодо наявності відсутності підозр, про відмову від підтримання ділових відносин/встановлення неприйнятно високого ризику або про відхилення висновку. Надання/проставлення адресатом резолюції «Дозволяю» на Висновку у вигляді службової записки у ПК «ПриватДок» є датою прийняття рішення про відмову в підтриманні ділових відносин із клієнтом.

До відзиву відповідачем було додано Висновок у вигляді службової записки Напрямку "Фінансовий моніторинг" АТ КБ "ПриватБанк" № E.17.U.0.0/4-7223411 від 21.07.2022 «Висновок НФМ. Розірвання ділових відносин з клієнтом ТОВ "ГАУМАРДЖОС" (44627352) та пов`язаними з ним особами /Гілка "Ризикова Діяльність"/», підставою для встановлення неприйнятно високого ризику для ТОВ «Гаумарджос» та пов`язаних з ним осіб (в тому числі і для позивачки) є наявність критерію, визначеного ч. 6 ст. 7 Закону про ПВК/ФТ, а саме - наявність обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.

Висновок у вигляді службової записки від 21.07.2022 погоджений відповідною резолюцією адресатом - Головним комплаєнс менеджером Банку, а відтак висновок у порядку п. 4.5. Порядку набув статусу рішення від 21.07.2022 про відмову в підтриманні ділових відносин із групою пов`язаних клієнтів, в тому числі і щодо позивачки як ФОП.

Правовою підставою для відмови в підтриманні ділових відносин визначено абзац 3 частини 1 статті 15 Закону про ПВК/ФТ (НВР) (тобто встановлення неприйнятно високого ризику).

Згідно приписів ст. 50 ЦК України, підприємець - це лише правовий статус, через який фізична особа реалізує своє право на здійснення підприємницької діяльності за умови її державної реєстрації. Тобто, правовий статус підприємця для фізичної особи - це виключно реалізація додаткових прав та обов`язків, які накладаються цим статусом. Таким чином, фізична особа та фізична особа-підприємець це одна особа, відповідно суд вважає обгрунтованими твердження відповідача в тій частині, що дії як самої фізичною особи, так і фізичної особи в якості підприємця є пов`язаними та можуть мати характер підозрілості, а відтак є неможливим відокремлення фізичної особи від її статусу підприємця в конктексті фінансового моніторингу.

Як наведено у детальному аналізі рішення про відмову та роз`яснено відповідачем у відзиві, напрямком "Фінансовий моніторинг" АТ КБ "ПриватБанк" було встановлено, що ОСОБА_3 (чоловік позивачки) зі свого особистого рахунку № НОМЕР_4 , відкритого в АТ КБ "ПриватБанк", перерахував протягом 2-х днів (06.07.2022 та 08.07.2022) - 13,5 млн. грн в якості позики без ПДВ на рахунок ТОВ "Гаумарджос" (код ЄДРПОУ 44627352), директором та засновком якого є позивачка - Пахомова Владислава Дмитрівна . Такі фінансові операції, на переконання Банку, мають ознаки фіктивності.

З наявної в матеріалах справи виписки з 20.10.2021 по 17.07.2022 вбачається, що в подальшому частина коштів, що отримана від ОСОБА_3 у розмірі 8 394 000, 00 грн була 06.07.2022 та 08.07.2022 перерахована ТОВ «Гаумарджос» на користь ТОВ «Сієста.Юа» (код ЄДРПОУ 44581863) з призначенням платежу «Оплата згідно договору купівлі-продажу №05/07/2022пд без ПДВ».

Як зазначає відповідач, вказана юридична особа не є клієнтом Банку, а сплата податків, заробітної плати, ведення господарської діяльності по рахункам, відкритим в АТ КБ «Приватбанк» не встановлена.

Таким чином, дії ОСОБА_3 та ТОВ «Гаумарджос» в особі директора - Пахомової В. Д. були здійснені фактично з метою легалізації коштів у розмірі 13,5 млн. грн, джерело походження яких Банку, станом на момент прийняття рішення про відмову не було відомо та щодо яких Банк не може перевірити сплату податків до бюджету.

Таким чином, Банк визнав фінансові операції, що здійснені ТОВ «Гаумарджос» та пов`язаними з ним особами підозрілими, за ознакою визначеною статтею 12 Закону про ПВК/ФТ та Додатку 6 «Посилені заходи належної перевірки клієнта» Положення №65, а саме:

1. є складними фінансовими операціями;

2. є незвично великими фінансовими операціями;

3. не мають очевидною економічної чи законної мети;

Також у рішення про відмову Банк посилався на відповідні індикатори підозрілості, що наведені у Додатку 20 до Положення №65, а саме:

п. 16 - За рахунком клієнта - суб`єкта господарювання не сплачено жодних або сплачено в незначному розмірі (у розмірі, що очевидно не відповідає обсягам проведених фінансових операцій) обов`язкових платежів, які притаманні звичайній господарській діяльності (наприклад, платежі за оренду приміщень, сплата комунальних послуг, податків до бюджету).

п. 25 - Тривалий час спостерігається аналогічна тенденція щодо обсягу дебетових та кредитових фінансових операцій за рахунком клієнта протягом одного дня (незвично швидке проходження коштів через рахунок, тобто незначне сальдо на початок та кінець дня та великі щоденні обороти коштів за рахунком).

п. 27 - Фінансова операція / сукупність пов`язаних між собою фінансових операцій не є характерною/характерними для звичайної діяльності клієнта (наприклад, цілі, тип та обсяг операції), а надані пояснення не є аргументованими»;

п. 28. - Регулярні перекази коштів з рахунку клієнта - юридичної особи на особистий(і) рахунок(и) працівника(ів) або осіб, пов`язаних із працівником(ами), і навпаки (крім переказів, пов`язаних із виплатою заробітної плати, соціальних виплат та інших обов`язкових платежів);

п. 42. - Проведення клієнтом фінансових операцій у великому обсязі з готівкою, що не пов`язані з основним видом діяльності клієнта, та/або проведення значної кількості операцій з використанням карткових рахунків;

Крім того, як вбачається з призначення платежів ТОВ «Гаумарджос» на користь ТОВ «Сієста.Юа» грошові кошти у майже 8,4 млн. грн були перераховані з призначенням платежу «Оплата згідно договору купівлі-продажу №05/07/2022пд без ПДВ».

Згідно наданого в матеріали справи Попереднього договору №05/07/2022пд купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю від 05.07.2022, за вказаним договором сторони зобов`язуються у майбутньому укласти основний договір купівлі-продажу (відчуження) частки у розмірі 66, 6 % статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, яке буде створене (п. 1.1.) та покупець (ТОВ «Гаумарджос»), продавець (ТОВ «Сієста.Юа») зобов`язуються укласти основний договір купівлі-продажу (відчуження) частки не пізніше строку, визначеного у п. 9.1. цього попереднього договору. Згідно п. 9.1. Попереднього договору №05/07/2022пд - попередній договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не більше 1 (одного) календарного року з дати набрання ним чинності.

Проте, матеріали справи не містять доказів укладення між ТОВ «Гаумарджос» та ТОВ «Сієста.Юа» основного договору купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю, що пояснювало б наявність та досягнення економічної мети здійснених фінансових операцій.

До матеріалів справи, а саме до відповіді на відзив, позивачем без жодних обґрунтованих пояснень надано Попередній договір №05/07/2022пд купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 05.07.2022, Договір оренди №к-299 оренди нежитлового приміщення, Договір №б/н позики (надання поворотної фінансової допомоги) від 05.07.2022, Договір №к-300 оренди нежитлового приміщення від 01.10.2021, Договір №МГУ-141670/2023 купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному капіталі ТОВ "БЦ Сьогодні" від 23.02.2023, Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «БЦ Сьогодні», виписку по операціям по Депозитному договору від 23.06.2022, дані з Пенсійного фонду України про нараховану заробітну плату ОСОБА_3 за період 2012-2022, податковий розрахунок сум доходу за 2022 ТОВ "Гаумарджос", Попередній договір №МГУ-135540/2022 купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 10.05.2022, видаткові касові ордери, Витяг з Державного реєстру речових прав від 14.02.2023, Звіт про незалежну оцінку майна-нерухомого майна, яким є нежитлове приміщення (в літ. А), що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .

При цьому, оскільки одностороння відмова від договору є правочином, то у даному випадку слід враховувати протиправну поведінку (невідповідність поведінки банку нормам закону) банку саме станом на момент вчинення ним одностороннього правочину про відмову від договору 21.07.2022.

Матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «Гаумарджос» і пов`язані з ним особи, в тому числі і позивачка як ФОП, у момент здійснення підозрілих фінансових операцій надавали Банку окремі з вище перелічених документів, що були наявні на момент вчинення відповідних дій, з відповідними поясненнями щодо фінансових операцій, їх складності та економічної мети, а також підтвердження походження грошових коштів ОСОБА_3

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії (ч. 7 ст. 11 Закону про ПВК/ФТ).

Отже, суд приходить до висновку про безпідставність доводів позивача щодо не витребування відповідачем документів та відомостей для уточнення інформації про фінансові операції, клієнта на підтвердження чи спростування підстав припинення договірних відносин, оскільки ч. 7 ст. 11 Закону про ПВК/ФТ передбачено право банку, а не обов`язок щодо витребування інформації у клієнта.

З огляду на вище зазначене, суд встановив, що відповідач, здійснивши належну перевірку фінансових операцій ТОВ «Гаумарджос» та пов`язаних з ним осіб, в тому числі і Пахомової В. Д. , виявивши підозрілу діяльність групи осіб (використання рахунків юридичної особи в АТ КБ «Приватбанк» для легалізації коштів, здійснення складних фінансових операцій, здійснення незвично великих фінансових операцій за відсутності очевидно економічної чи законної мети), керуючись спеціальним Законом про фінансовий моніторинг, у зв`язку з відсутністю в момент здійснення операцій у володіння Банку будь-яких документів на підтвердження походження коштів їх економічної мети та сплати податків виконав власний обов`язок суб`єкта фінансового моніторингу та встановив для Пахомової В. Д. неприйнятно високий ризик ділових відносин та, як наслідок, відмовився від підтримання ділових відносин з такою особою для уникнення ризиків використання банку з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Пунктом 4.10. Порядку визначено, що не пізніше наступного робочого дня, за днем прийняття рішення про відмову здійснюється відмова в обслуговування клієнта/наданні клієнту банківських послуг за продуктами шляхом встановлення обмежень: доступу до дистанційних систем обслуговування (Приват24), для унеможливлення ініціювання операцій за рахунками/картками клієнта; на рахунки/платіжні картки клієнта/ банківські продукти/послуги, для унеможливлення здійснення видаткових операцій, відкриття нових рахунків/продуктів/послуг, встановлення нових кредитних лімітів. З дня встановлення обмеження поточний рахунок/платіжна картка є недіючим через обмеження/блокування видаткових операцій за рахунком/карткою.

Пунктом 4.11. Порядку передбачалось, що повідомлення про відмову надсилається клієнту Департаментом з обробки запитів клієнтів та держорганів ГО поштовим відправленням протягом 5 днів з дати прийняття рішення про відмову.

Матеріалами справи підтверджено, що листом №20.1.0.0.0/7-220722/111 від 22.07.2022 Банк направив позивачці повідомлення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку.

Лист з повідомленням був направлений 26.07.2022 на зареєстровану адресу місцезнаходження ФОП Паховомової В. Д. у м. Києві, що підтверджується наявним в матеріалах справи списком згрупованих відправлень.

Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Отже, саме позивач, як суб`єкт господарювання, який здійснює листування з своїми контрагентами, податковими органами, органами судової влади тощо має самостійно контролювати та перевіряти поштові повідомлення, що надходять відповідачеві на його адресу місцезнаходження, а також повідомляти Укрпошту, інші органи державної влади тощо про зміну ним адреси листування та отримання кореспонденції.

Отже, Банк листом №20.1.0.0.0/7-220722/11 від 22.07.2022 вчинив всі залежні від нього дії для належного повідомлення позивачки про прийняте 21.07.2022 рішення про відмову від підтримання ділових відносин.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що односторонній правочин Банку про відмову від підтримання ділових відносин з позивачкою відповідає приписам статті 15 Закону про ПВК/ФТ, Положення №65 та внутрішній документам Банку щодо фінансового моніторингу, які прямо наділяють Банк обов`язком відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів, доводи позивача про наявність підстав для визнання недійсним одностороннього правочину про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання договору на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України є безпідставними, а отже у позові належить відмовити.

6. Розподіл судових витрат.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог суд покладає понесені судові витрати (судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу) позивача на останнього.

Відповідач про понесення ним будь-яких судових витрат не заявляв.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У позові Фізичної особи-підприємця Пахомової Владислави Дмитрівни - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.04.2024.

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких