Рішення

від 04.04.2024 по справі 914/3329/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2024 Справа № 914/3329/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, по суті матеріали справи

за позовом: Малого приватного підприємства «Мінітранс», с. Сторожниця Ужгородський р-н Закарпатська обл.,до відповідача 1:Фізичної особи-підприємця Драба Мирослава Семеновича, смт. Підбуж Дрогобицький р-н Львівська обл.,до відповідача 2:Приватного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром», м. Львів,за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:Фізичної особи-підприємця Кемзи Сергія Віталійовича, м. Київ,за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українські консерви», м. Київ,про:солідарне стягнення збитків, завданих вчиненням недійсного (нікчемного) правочину.За участю представників учасників процесу:позивач:Гончаров В. В. - адвокат,відповідач 1:Зарічний І. Я. - адвокат, відповідач 2:Рустамова Н. Р. - адвокатеса, третьої особи 1:не з`явився,третьої особи 2:Андрейків О. В. - адвокат.СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

1. На розгляд суду надійшла позовна заява МПП «Мінітранс» до відповідача 1: ФОП Драба М. С. та до відповідача 2: ПрАТ «Концерн Хлібпром» про солідарне стягнення збитків у розмірі 179?022,00 грн, завданих вчиненням недійсного (нікчемного) правочину.

2. Ухвалою суду від 04.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.12.2023.

3. 19.12.2023 відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву, у якому заявник просить відмовити у позовних вимогах звернутих до нього, з підстав вказаних у відзиві.

4. Протокольною ухвалою суду від 19.12.2023 відкладено підготовче засідання на 01.02.2024.

5. Адвокат відповідача 1 23.01.2024 подав заяву про вступ у справу. 26.01.2024 подав відзив на позову заяву, яким заперечив проти задоволення позову у повному обсязі з підстав, вказаних у ньому.

6. Протокольною ухвалою суду від 01.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 06.02.2024.

7. 05.02.2024 відповідачем 1 подано додаткові пояснення по суті спору, у яких заявлено про залучення до участі у справі третіх осіб ФОП Кемзи С. В. та ТзОВ «Торговий дім «Українські консерви» третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 та позивача відповідно.

8. Ухвалою суду від 06.02.2024 залучено до участі у справі ФОП Кемзу С. В. та ТзОВ «Торговий дім «Українські консерви» третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 та позивача відповідно. Витребувано у відповідача 2 оригінал CMR від 09.08.2022. Відкладено підготовче засідання на 22.02.2024.

9. 16.02.2024 відповідачем 2 подано заяву на виконання вимог ухвали суду, зокрема, долучено до матеріалів справи оригінал CMR від 09.08.2022.

10. Протокольною ухвалою суду від 22.02.2024 підготовче засідання, за клопотанням адвоката відповідача 1, відкладено на 05.03.2024.

11. 28.02.2024 до суду повернувся поштовий конверт, яким суд надсилав ФОП Кемзі С. В. копію ухвали від 06.02.2024 про залучення останнього третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1. Причина повернення «за закінченням терміну зберігання».

12. 01 березня 2024 року від адвоката ТзОВ «Торговий дім «Українські консерви» надійшла заява про вступ у справу.

13. Ухвалою суду від 05.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.03.2024.

14. ТзОВ «Торговий дім «Українські консерви» 06.03.2024 подало до суду письмові пояснення по суті спору.

15. 20.03.2024 до суду повернувся поштовий конверт з копією ухвали про виклик, якою ФОП Кемзу С. В. викликали у підготовче засідання на 05.03.2024. Причина повернення «за закінченням терміну зберігання».

16. В судовому засіданні 21.03.2024 оголошено перерву до 26.03.2024. Вподальшому, оголошено перерву до 04.04.2024.

17. 26.03.2024 представником позивача подано додаткові письмові пояснення по суті спору.

18. У судовому засіданні 04.04.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

Позиція позивача.

19. На виконання отриманого факсимільним зв`язком від ТзОВ «Торговий дім «Українські консерви» Договору про надання транспортно-експедиційних послуг та заявки-замовлення МПП «Мінітранс» виконало міжнародне перевезення вантажу для ПрАТ «Концерн Хлібпром». Вказане перевезення виконано з використанням належного Позивачу сідлового тягачу та напівпричепа під керуванням працівника останнього. Здійснення перевезення підтверджується CMR.

20. У зв`язку з тим, що послуга з перевезення не була оплачена, Позивач звернувся до ТзОВ «Торговий дім «Українські консерви» з позовом про стягнення коштів. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 у справі № 910/11217/22, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 у задоволенні позову відмовлено.

21. У той же час, у постанові встановлено, що спірне перевезення здійснене на адресу Відповідача 2 згідно з CMR від 09.08.2022, а також встановлено факт здійснення Відповідачем 2 оплати за послуги спірного перевезення на користь Відповідача 1.

22. Між тим, ПрАТ «Концерн Хлібпром» повідомив апеляційний суд про те, що замовило вказане перевезення у ФОП Драба М. С. Доказами на підтвердження своєї позиції надало копію укладеного договору про регулярні перевезення вантажів з додатком, копію заявки на перевезення, копію акту здачі-приймання робіт за перевезення, копію накладної, копію платіжної інструкції. З вказаних документів встановлено, що спірне перевезення здійснено з використанням належного МПП «Мінітранс» сідлового тягача та напівпричепа, під керуванням працівника останнього.

23. МПП «Мінітранс» вказує, що не мав та немає з ФОП Драб М. С. жодних договірних відносин, в тому числі і щодо використання сідлового тягача, напівпричепа, тощо. Таким чином вказує, що Відповідачі 1 та 2 безпідставно і без жодних правових підстав внесли до заявки інформацію про тягач, напівпричеп та водія, які здійснюватимуть спірне перевезення. До вказаних дій повинні застосовуватись відповідні положення цивільного законодавства щодо нікчемності правочинів.

24. Позивач вказує, що ПрАТ «Концерн Хлібпром» безпідставно прийняло за актом здачі-приймання роботи за спірне перевезення від ФОП Драб М. С. Відтак безпідставно оплатило ФОП Драбу М. С. послуги за перевезення у сумі 179?022,00 грн. В той же час, Відповідач 1 безпідставно отримав від Відповідача 2 сплачені кошти за перевезення, яке він не здійснив, а яке фактично виконав Позивач з використанням свого автотранспорту, яким керував водій, що перебуває у трудових відносинах з МПП «Мінітранс».

25. Підставою позову вказано незаконне заволодіння майном (грошовими коштами) Позивача шляхом укладення недійсного (нікчемного) правочину.

26. Предмет позову: солідарне стягнення збитків у розмірі 179?022,00 грн, завданих вчиненням недійсного (нікчемного) правочину.

27. Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складають 2'685,33 грн сплаченого судового збору та 20'000,00 грн витрат на оплату послуг адвоката.

Позиція відповідача 1.

28. ФОП Драб М. С. повністю заперечує позовні вимоги вказуючи про таке. Між Відповідачами 1 та 2 13.06.2018 було укладено Договір про регулярні перевезення вантажу № 22056 з Додаткам № 1, та Додатковий Договір від 23.07.2018. Пунктом 3.6.1. укладеного Договору передбачено право перевізника на залучення до виконання робіт третіх осіб. Отже доводи Позивача про нікчемність Заявки на спірне перевезення через відсутність у Договорі транспорту, яким виконувалось таке перевезення є безпідставними. Посилання Заявника на норми права, які як він вважає підлягають застосуванню є на думку Відповідача 1 помилковими.

29. Щодо інших обставин, ФОП Драб М. С. вказує про те, що на виконання Заявки Відповідача 2 з метою виконання спірного перевезення уклав з ФОП Кемза С. В. шляхом пересилання через електронну пошту Договір-Заявку від 01.08.2022 про надання транспортно-експедиційних послуг. Згідно з CMR від 09.08.2022 вантаж доставлено 12.08.2022, що підтверджується печаткою Відповідача 2. За виконане перевезення ФОП Драб С. М. оплатив ФОП Кемза С. В. 105'704,48 грн, вказавши призначення платежу: оплата за транспортні послуги згідно рахунку ЕК від 12.08.2022.

30. Так, Відповідач 1 стверджує, що повністю виконав свої зобов`язання перед ФОП Кемза С. В. за замовлене перевезення вантажу. Вантажоодержувач (Відповідач 2) прийняв без заперечень та оплатив послуги з організації спірного перевезення.

31. Водночас, ФОП Драб зазначає, що для задоволення вимог про стягнення збитків необхідно встановити наявність складу цивільно-правового правопорушення. Позивачем не доведено жодного із елементів складу правопорушення, на противагу тому, що Відповідачем 1 доведено відсутність його вини у спірних правовідносинах.

32. Відповідач 1 вказує попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10'000,00 грн.

Позиція відповідача 2.

33. Між ПрАТ «Концерн Хлібпром» та ФОП Драбом М. С. існують договірні відносини щодо регулярних перевезень вантажів на підставі укладеного Договору від 13.06.2018. Згідно з Заявкою від 29.07.2022 Відповідач 2 замовив перевезення спірного вантажу у Відповідача 1. Послуги з перевезення надавались з використанням тягача DAF д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричепа д.н.з. НОМЕР_2 . Послуги надані та оплачені в повному обсязі, що підтверджується відповідним документами (Актом здачі-приймання робіт та платіжною інструкцією).

34. Відповідач 2 заперечує проти доводів Позивача про те, що в нього не виникло правових підстав для оплати за спірне перевезення, яке виникло, як вказує Позивач, на підставі Заявки яка є нікчемною та не створює правових підстав, вказуючи таке.

35. Договором від 13.06.2018 передбачено право перевізника виконувати взяті на себе зобов`язання із залученням третіх осіб. Послуги третіх осіб перевізником оплачуються за власні кошти, а умови перевезення вантажів залишаються незмінними. Таким чином ПрАТ «Концерн Хлібпром» не перевіряє та не зобов`язаний перевіряти на яких правових підставах перевізник використовує транспортні засоби, якими здійснюється перевезення. З огляду на це твердження Позивача щодо безпідставності оплати Відповідачем 2 на користь Відповідача 1 є безпідставними.

36. Зазначає про відсутність договірних зобов`язань між Позивачем та Відповідачем 2.

37. Також Відповідач 2 вказує про необґрунтованість посилання Позивачем на те, що Заявка на транспортні послуги є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України. Такого висновку доходить з аналізу п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009.

38. Водночас ПрАТ «Концерн Хлібпром» вказує, що у позові МПП «Мінітранс» не вказано, яке саме право та інтерес останнього порушено та в чому полягає таке порушення. Таким чином, Відповідач 2 просить відмовити повністю у задоволенні вимог звернутих до нього.

Пояснення третьої особи 1.

39. ФОП Кемза С. В. не скористався своїм правом на подання письмових пояснень по суті спору.

Пояснення третьої особи 2 - ТзОВ «ТД «Українські консерви».

40. У серпні 2022 року Товариству стало відомо про укладення від його імені договору транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом з третьою особою. Жодних оригіналів Договорів, попереднього погодження істотних умов Договору Товариством Перевізник не має. Позивач у даній справі вказує про укладення за допомогою факсимільного зв`язку договору з ТзОВ «ТД «Українські консерви». Дана обставина не відповідає дійсності та не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.

41. ТзОВ «ТД «Українські консерви» заперечує укладення будь-яких договорів з МПП «Мінітранс». Оригіналу договору не існує, як і будь-якого листування про погодження істотних умов, а також доказів, що даний договір був укладений за допомогою факсимільного зв`язку Позивач також не надає.

42. Також Третя особа 2 вказує про те, що у справах № 910/11217/22 та № 910/11351/23 до нього як відповідача відмовлено у задоволенні позовів про стягнення вартості замовленого перевезення. Вказане також підтверджується і тим, що основним видом діяльності Товариства з 2001 по 2022 рік є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна. За вказаний період у товариства не було жодних судових спорів щодо здійснення перевезення. У зв`язку з вказаними обставинами, зокрема, фактом підробки документів відкрито кримінальне провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

43. (І) 13 червня 2018 року ПрАТ «Концерн Хлібпром» (Відповідач 2 у справі) та Фізичною особою-підприємцем Драб Мирославом Семеновичем (Відповідач 1 у справі) уклали Договір про регулярні перевезення вантажів № 022056 (а.с. 83 - 89). 23.07.2018 між цими ж сторонами укладено Додатковий договір, за умовами якого та відповідних Заявок Вантажовідправника на міжнародні перевезення (надалі - Заявки Вантажовідправника чи заявки на перевезення), Перевізник зобов`язується доставити переданий йому вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (Вантажоодержувачеві), а Вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену згідно з цим Договором плату (п. 1.5. Додаткового Договору).

44. Строк цього Договору починає свій перебіг (сплив) у момент, визначений п. 8.1 цього Договору, та закінчується 31 грудня 2018 року, але в будь-якому разі не раніше повного та належного виконання Сторонами усіх своїх зобов`язань за цим Договором. У випадку, якщо за десять календарних днів до дати закінчення строку дії цього Договору, жодна із сторін не повідомить протилежну Сторону про його припинення, цей Договір вважається щоразу автоматичного пролонгованим на один календарний рік (п. 6 Додаткового Договору) (а.с. 80 - 81).

45. 29.07.2022 між ПрАТ «Концерн Хлібпром» та ФОП Драбом М. С. укладено Заявку на транспортні послуги до договору № 22056 від 13.06.2018. За умовами цієї Заявки: Адреса завантаження: Schwarze Consort. GmbH, Andreas-Meyer-Str. 17-19, 22113 Hamburg Germany; Дата та час прибуття на завантаження: 08.08.22; Вантажовідправник: Schwarze Consort. GmbH; Адреса розвантаження: ПрАТ «Концерн Хлібпром» Україна, м. Львів, вул. Східна, 45; Відомості про вантаж: Об`єм: 325 мішків кави, насипом. Загальна вага - 19254 кг; Вартість послуги: 4800 євро по курсу НБУ; Державний № автомобіля: НОМЕР_1/НОМЕР_2; Водій ОСОБА_3 (а.с. 82).

46. Згідно з Актом № 008 від 09.08.2022 підписаним між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, сторони склали цей Акт про те, що Виконавцем було проведено роботи (надано послуги): Транспортування вантажу згідно ЦМР від 09.08.2022. Загальна вартість робіт (послуг) 179'022,00 грн. Замовник претензій не має (а.с. 93). Відповідно до платіжної інструкції № 1461511 від 16.08.2022 ПрАТ «Концерн Хлібпром» сплатив ФОП Драбу М. С. 179'022,00 грн, призначення платежу: опл. За послуги доставки зг. рах. № 008 від 09.08.2022 (а.с. 92).

47. (ІІ) 01.08.2022 між ФОП Драбом М. С. (як Експедитором) та ФОП Кемза С. В. (як Перевізником) шляхом пересилання електронною поштою з адреси перевізника «Оксана Кемза oksanakemza448@gmail.com» на електронну пошту Експедитора transartem@gmail.com укладено Договір-Заявку про надання транспортно-експедиційних послуг По автоперевезенню вантажів від 01.08.2022. Маршрут: м. Гамбург (Німеччина) - м. Київ (Україна). Вантажовідправник «Barry Callehaut Cocoa» UNISPED Logistik GmbH. Вантажоодержувач ТОВ Міран; Дата та час завантаження: 04.08.2022 16:00; Адреса розвантаження м. Київ згідно CMR. Вартість перевезення та оплати 3000,00 євро по курсу НБУ б/г по копіях документів, в день розвантаження. Вантаж: промтовари: 32 європалети вага 20,00 тонн. Вартість перевезення та оплата 3000,00 євро по курсу НБУ б/г по копіям документів, в день розвантаження. Перевізник здає вантаж у пункті призначення згідно ТТН. CMR які зобов`язаний належним чином оформити Вантажовідправник та Вантажоодержувач. Держ № НОМЕР_1 \ НОМЕР_2, Водій Шимик Василь (а.с. 122).

48. Згідно з рахунком-фактурою №ЕК-4 від 12.08.2022 виставленим ФОП Кемза С. В. одержувачу СПД фо ОСОБА_1 на основі договору заявки від 02.08.2022; автомобіль НОМЕР_1 / НОМЕР_2, назва: міжнародна транспортно-експедиційна послуга по маршруту м. Гамбург (Німеччина) - м. Львів (Україна), вартість 105704,48 грн (а.с. 123). Відповідно до платіжної інструкції № 3664 від 12.08.2022 ФОП Драб М. С. оплатив ФОП Кемза С. В. 105'704,48 грн, призначення платежу: оплата за транспортні послуги згідно рах. ЕК-4 від 12.08.2022 (а.с. 124).

49. (ІІІ) 01 серпня 2022 року між ТзОВ «Торговий дім «Українські консерви» (Замовник) та Малим приватним підприємством «Мінітранс» (Перевізник) було укладено Договір № 0108/1 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом. За умовами цього Договору Замовник замовляє, а Перевізник надає послуги по здійсненню перевезень вантажів, зокрема, доставки ввіреного йому вантажу з пункту призначення на умовах, передбачених цим Договором, автомобільним транспортом у міських, міжміських і міжнародних сполученнях (п. 1.1. Договору). Замовник зобов`язується: Забезпечити надання вантажів для перевезень на підставі узгодженої «Заявки-Замовлення», що є невід`ємною частиною договору, в якому вказані: пункт завантаження, дата і час прибуття в пункт завантаження, пункт розвантаження, контактні особи та їх телефони, назва та характеристика вантажу, об`єм та вага вантажу, вартість перевезення, додаткові вимоги. Сторони визначають юридичну силу Заявки-Замовлення, Рахунку на перевезення, переданих шляхом факсимільного зв`язку, по телефону в усній формі, чи по електронній формі (п. 2.1.1. Договору) (а.с. 15 - 17).

50. У розділі 3 «Вартість послуг та порядок розрахунків» вищевказаного Договору встановлено таке. Вартість Послуг узгоджується Сторонами в Заявках-Замовленнях і зазначається в рахунках-фактурах та Актах приймання-передачі наданих послуг (п. 4.1. Договору). Вартість послуг, вказана у Заявці, включає в себе компенсацію вартості транспортно-експедиційних послуг субпідрядних організацій залучених для виконання зобов`язань за цим Договором та винагороду Перевізника (4.2. Договору). Кошти, перераховані замовником на розрахунковий рахунок Перевізника як компенсація вартості транспортно-експедиційних послуг, є транзитними/ не обіговими та перераховуються Перевізником перевізнику та/або іншим субпідрядним організаціям залученим для виконання зобов`язань за цим Договором та відповідної Заявки-Замовлення відповідно до погоджених між ними умов (п. 4.4. Договору).

51. Згідно з Заявкою на транспортно-експедиційне обслуговування в міжнародному сполученні № 0208/1 до Договору № 0208/1 від 02.08.2022, ТзОВ «ТД ««Торговий дім Українські консерви» (Замовник) та МПП «Мінітранс» (Перевізник) уклали дану Заявку про таке: 1. Дата та час завантаження: 08.08.2022 ранок; 3. Маршрут перевезення: Німеччина - України; 7. Місце завантаження, контакти особи: Schwarze Consort. GmbH, Andreas-Meyer-Str. 17-19, 22113 Hamburg Germany. 11. Місце розвантаження, контактні особи: м. Львів, згідно CMR. 14. Фрахтова сума перевезення: 3200 євро в грн по курсу НБУ на день вивантаження АМ; 17. П.І.Б. водія, номер авто, номер тел.: ДАФ НОМЕР_1 /НОМЕР_2 Шимик Василь 0966170686 (а.с. 18).

52. (!) Згідно з CMR від 09.08.2022 вантаж доставлено ПрАТ «Концерн Хлібпром» 12.08.2022, перевізник МПП «Мінітранс» (копія а.с. 19, оригінал а.с. 190).

53. Вантажний спеціалізований сідловий тягач DAF XF 460 FT р.н. НОМЕР_1 та Напівпричіп-спеціалізований KRONE SD р.н. НОМЕР_2 належать на праві власності МПП «Мінітранс» з 02.01.2020 та 01.07.2021 відповідно, що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 20, 21).

54. Відповідно до наказу Позивача № 4 від 16.03.2021 ОСОБА_2 прийнятий на роботу з 17.03.2021 на посаду водія вантажного транспорту. Згідно з наказом МПП «Мінітранс» № 2/08/2022 від 01.08.2022 «Про відрядження» відряджений для перевезення вантажу по маршруту Ужгород-Штаде-Гамбург-Львів-Ужгород на 11 діб з 02.08.2022 - 12.08.2022 (а.с. 22, 23).

55. Для відновлення своїх законних прав та інтересів позивач звернувся до суду із даним позовом. Відповідачі 1 та 2 проти позову заперечили повністю з підстав, вказаних у поданих відзивах. Третя особа 1 письмових пояснень по суті спору не надавала, третя особа 2 письмові пояснення по суті спору надала.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

56. Правовідносини, що виникли у даній справі, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про автомобільний транспорт», Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», Конвенцією про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу, тощо.

57. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

58. Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

59. Як з`ясовано судом, спір у даній справі стосується відшкодування збитків (стягнення коштів) за виконане міжнародне перевезення вантажу, що підтверджується CMR від 09.08.2022.

60. Згідно з частиною першою статті 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Частиною другою статті 909 ЦК України закріплено, що Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

61. Між МПП «Мінітранс» (Перевізником) та ПрАТ «Концерн Хлібпром» (Замовником, Вантажоодержувачем) відсутні договірні зобов`язання щодо спірного перевезення вантажу, як і будь-які інші договірні зобов`язання з перевезення вантажу.

62. Пунктами 1, 2 частини першої статті 929 ЦК України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

63. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 930 ЦК України).

64. Статтею 932 ЦК України передбачено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

65. У статті 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» закріплено поняття таких термінів:

- транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

- транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;

- експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;

- клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору;

- перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником;

- учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об`єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, внутрішнього водного та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

66. Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору: для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для юридичних осіб - нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів.

67. Частинами п`ять, шість статті 9 вищевказаного Закону закріплено, що для систематичного надання послуг експедитора можуть укладатися довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування. У разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

68. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади (ч. 8 - 10 ст. 9 ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність»).

69. З обставин справи, тверджень учасників процесу та поданих доказів судом з`ясовано таке:

70. Між ПрАТ «Концерн Хлібпром» (Відповідач 2) та ФОП Драбом М. С. (Відповідач 1) існують триваючі договірні відносини на підставі Договору про регулярні перевезення вантажів № 022056 від 13.06.2018 (зі змінами та доповненнями) (а.с. 80 - 81, 83 - 89). Згідно з п. 3.6.1. цього Договору Перевізник має право виконувати взяті на себе зобов`язання щодо перевезення вантажів з цим Договором самостійно, а за письмовим погодженням з Вантажовідправником - із залученням третіх осіб. Послуги третіх осіб Перевізник оплачує за власні кошти, а умови перевезення вантажів для Вантажовідправника (у тому числі строки перевезення, вартість послуг та відповідальність Перевізника) залишаються незмінними.

71. (І) 29.07.2022 між Відповідачами 1 та 2 укладено Заявку на спірне перевезення, у якій серед іншого вказано: Адреса завантаження: Schwarze Consort. GmbH, Andreas-Meyer-Str. 17-19, 22113 Hamburg Germany; Державний № автомобіля: НОМЕР_1 /НОМЕР_2; Водій ОСОБА_3 (а.с. 82).

72. (ІІ) 01.08.2022 між ФОП Драбом М. С. (як Експедитором) та ФОП Кемза С. В. (як Перевізником) укладено Договір-Заявку про надання транспортно-експедиційних послуг, що встановлено у пункті 48 даного рішення. Вказана Заявка та Заявка укладена між Відповідачами містить однакові дані про місто завантаження та транспортний засіб з причепом і водієм (а.с. 122).

73. (ІІІ) Цього ж дня, 01.08.2022 між ТзОВ «Торговий дім «Українські консерви» (Замовник, Третя особа 2 у справі ) та МПП «Мінітранс» (Перевізник) було укладено Договір № 0108/1 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом (а.с. 15 - 17). 02.08.2022 між вказаними учасниками укладено Заявку на транспортно-експедиційне обслуговування в міжнародному сполученні № 0208/1 до Договору № 0208/1 від 02.08.2022, Третя особа 2 замовило у Позивача як Перевізника спірне перевезення, у якому адреса завантаження, дата завантаження, адреса розвантаження, транспортний засіб з причепом і водієм є такі ж як вказані у пунктах 46, 72 даного рішення (а.с. 18).

74. Згідно з CMR від 09.08.2022 вантаж доставлено ПрАТ «Концерн Хлібпром» 12.08.2022, перевізник МПП «Мінітранс» (копія а.с. 19, оригінал а.с. 190).

75. У пункті 47 цього рішення встановлено, що між Відповідачами 1 та 2 підписано Акт № 008 від 09.08.2022 про проведення робіт (надання послуг): Транспортування вантажу згідно ЦМР від 09.08.2022. Загальна вартість робіт (послуг) 179'022,00 грн. Замовник претензій не має (а.с. 93). За послуги доставки Відповідач 2 сплатив Відповідачу 1 179'022,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1461511 від 16.08.2022 (а.с. 92).

76. Згідно з рахунком-фактурою № ЕК-4 від 12.08.2022 виставленим ФОП Кемза С. В. одержувачу СПД фо ОСОБА_1 на основі договору заявки від 02.08.2022; автомобіль НОМЕР_1 / НОМЕР_2, назва: міжнародна транспортно-експедиційна послуга по маршруту м. Гамбург (Німеччина) - м. Львів (Україна), вартість 105'704,48 грн (а.с. 123). Відповідно до платіжної інструкції № 3664 від 12.08.2022 ФОП Драб М. С. оплатив ФОП Кемза С. В. 105'704,48 грн, призначення платежу: оплата за транспортні послуги згідно рах. ЕК-4 від 12.08.2022 (а.с. 124).

77. Статтею 525 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

78. У силу приписів статті 202 ЦК України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату. Правочин - це основна підстава виникнення цивільних прав і обов`язків.

79. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність (стаття 76 ГПК України), допустимість (стаття 77 ГПК України), достовірність (стаття 78 ГПК України) кожного доказу окремо, а також вірогідність (стаття 79 ГПК України) і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

80. Отже, судом встановлено, що даний спір стосується невиконання обов`язку з оплати за виконане МПП «Мінітранс» як перевізником міжнародне перевезення вантажу.

81. Обставини про те, що замовником перевезення є ПрАТ «Концерн Хлібпром», маршрут перевезення м. Гамбург (Німеччина) - м. Львів (Україна), транспортний засіб з причепом і водій такого визнаються судом доведеними, зокрема, підтверджуються матеріалами справи та жодною із сторін не ставляться під сумнів.

82. Інша обставина про недійсність (нікчемність) укладеної 29.07.2022 між Відповідачами 1 та 2 Заявку на спірне перевезення підлягає юридичній оцінці судом з урахуванням доводів Позивача з посиланням на норми ст. 228 ЦК України. Зокрема, Позивач вважає, що зазначення у цій Заявці транспортного засобу та причепа, які є власністю останнього, П.І.Б. водія, який є працівником останнього, без його відома було спрямоване на безпідставне та незаконне заволодіння коштами за здійснене перевезення.

83. Відповідно до частин першої та другої статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

84. Верховний Суд у пункті 4.8. постанови від 02.07.2020 у справі № 910/4932/19 зазначив: «Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, Цивільний кодекс України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину.

При цьому категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку.

З огляду на зазначене, публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.

Отже, положеннями статті 228 Цивільного кодексу України визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не вважаються такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 6-1528цс15, Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 910/24075/16».

85. У статті 203 ЦК України закріплені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

86. Правовою аксіомою вважається, що правочин є правомірною дією суб`єктів цивільного права та найбільш поширеним юридичним фактом, на підставі якого набуваються, змінюються або припиняються права та обов`язки учасників цивільних правовідносин. Договір є дво- чи багатостороннім правочином.

87. За загальним правилом, договір є універсальним регулятором приватноправових відносин та направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків сторін. У такому договорі відносини ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності сторін, на відміну від адміністративного договору, що передбачає, зокрема, наявність відносин влади і підпорядкування сторін (подібний правовий висновок mutatis mutandis викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 814/1375/17 та постанові Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 580/4531/23).

88. Так, з наведених висновків, суд зазначає, що доводи МПП «Мінітранс» про нікчемність укладеної між ПрАТ «Концерн Хлібпром» та ФОП Драб М. С. Заявки на спірне перевезення є не доведеними, за відсутності підтвердження вини вироком суду, постановленого у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Разом з тим, при укладенні відповідної Заявки відсутні публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави, що є обов`язковим для визнання правочину таким, що порушує публічний порядок.

89. Отже, обставина щодо недійсності укладеної 29.07.2022 між Відповідачами 1 та 2 Заявку на спірне перевезення не підтверджена належними та допустимими доказами, а тому визнається не доведеною. Як наслідок, вказана Заявка вважається дійсною.

90. Щодо обставин, які стосуються правовідносин між ФОП Драбом М. С. (як Експедитором) та ФОП Кемза С. В. (як Перевізником) щодо спірного перевезення, та обставин, які стосуються правовідносин ТзОВ «Торговий дім «Українські консерви» (Замовник) та МПП «Мінітранс» (Перевізник) щодо цього ж перевезення, суд зазначає, що юридичній оцінці підлягає встановлення дійсності укладених правочинів між цими учасниками, чи ці правочини укладені на виконання спірного перевезення, чи укладені правочини укладались логічно та мали на меті правомірне досягнення бажаних результатів для всіх учасників виконання спірного перевезення.

91. 01.08.2022 між ФОП Драбом М. С. (як Експедитором) та ФОП Кемза С. В. (як Перевізником) укладено Договір-Заявку про надання транспортно-експедиційних послуг, що встановлено у пункті 48 даного рішення. Вказана Заявка та Заявка укладена між Відповідачами містить однакові дані про місто завантаження та транспортний засіб з причепом і водієм позивача. Інші дані є відмінними.

92. 12.08.2022 ФОП Кемза С. В виставлено ФОП Драб М. С. рахунком-фактурою № ЕК-4 на основі договору заявки від 02.08.2022; автомобіль НОМЕР_1 / НОМЕР_2, назва: міжнародна транспортно-експедиційна послуга по маршруту м. Гамбург (Німеччина) - м. Львів (Україна), вартість 105'704,48 грн (а.с. 123). Відповідно до платіжної інструкції № 3664 від 12.08.2022 ФОП Драб М. С. оплатив ФОП Кемза С. В. 105'704,48 грн, призначення платежу: оплата за транспортні послуги згідно рах. ЕК-4 від 12.08.2022.

93. У наданих в судовому засіданні поясненнях Позивач вказує про те, що між вказаними вище підприємцями могли бути правовідносини щодо міжнародного перевезення вантажу, однак такі не стосуються спірного перевезення, адже за укладеною між ними Заявкою вантажовідправник та вантажоодержувач є відмінними від тих, яких стосується даний спір. Також звертає увагу на дату укладення Заявки та на дату вказану у виставленому рахунку, які є відмінними 01.08.2022 та 02.08.2022. Разом з тим Позивач у судових засіданнях не заперечував, що їхній транспортний засіб з причепом та водієм виконували лише спірне перевезення у період з 09.08.2022 по 12.08.2022. Також Позивач звертає увагу на той факт, що листування між підприємцями здійснювалось через електронні адреси Оксана Кемза та Роман Драб, доказів на підтвердження факту використання підприємцями цих електронних адрес до матеріалів справи не подано.

94. Відповідач 1 в наданих суду поясненнях вказує про те, що інших правовідносин з ФОП Кемза С. В. окрім перевезення вантажу з м. Гамбург (Німеччина) у м. Львів (України) у нього не було. Зазначення різних вантажоодержувачів, вантажовідправників, місця призначення, дати Заявки пояснює технічними помилками у Заявці, адже попередні погодження проводились у переддоговірному порядку шляхом спілкування по електронній пошті. Щодо електронних адрес, зазначає, що виставивши оголошення про пошук транспорту на відповідному пошуковому ресурсі, отримав від ФОП Кемзи С. В. пропозицію про співпрацю, в тому числі між підприємцями відбувся обмін електронними адресами для спілкування. Тому Відповідач 1 вказує, що не мав сумнівів у належності такої адреси контрагенту, і у відповідь надав свою робочу ел.адресу.

95. 01.08.2022 між ТзОВ «ТД «Українські консерви» (Замовник) та МПП «Мінітранс» (Перевізник) було укладено Договір № 0108/1 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом.

96. Згідно з Заявкою на транспортно-експедиційне обслуговування в міжнародному сполученні № 0208/1 до Договору № 0208/1 від 02.08.2022, ТзОВ «ТД ««Торговий дім Українські консерви» (Замовник) та МПП «Мінітранс» (Перевізник) уклали дану Заявку про таке: 1. Дата та час завантаження: 08.08.2022 ранок; 3. Маршрут перевезення: Німеччина - України; 7. Місце завантаження, контакти особи: Schwarze Consort. GmbH, Andreas-Meyer-Str. 17-19, 22113 Hamburg Germany. 11. Місце розвантаження, контактні особи: м. Львів, згідно CMR. 14. Фрахтова сума перевезення: 3200 євро в грн по курсу НБУ на день вивантаження АМ; 17. П.І.Б. водія, номер авто, номер тел.: ДАФ НОМЕР_1 /НОМЕР_2 Шимик Василь 0966170686 (а.с. 18).

97. Так у судових засіданнях Відповідач 1 звертав увагу на невідповідність дат, зокрема, договір укладено 01.08.2022, а в заявці вказано інший номер договору та дату 02.08.2022. Водночас зазначив, що це пояснюється тим, що спочатку відбувались переддоговірні переговори з узгодження всіх умов, а укладення мало більш формальний характер та відбувалось уже по узгодженню усіх умов. При цьому Позивач стверджує про укладення одного договору з Третьою особою 2.

98. Водночас, ТзОВ «ТД «Українські консерви» (Замовник) факту укладення вказаного Договору з Позивачем не визнає, про що звернулась до суду з позовом. Розгляд справи № 907/414/23 про визнання такого договору недійсним триває.

99. Щодо вказаного факту суд зазначає, що звернення до суду не має наперед встановленої сили про факти, які ще не встановлені у рішенні суду, що набрало законної сили. У подібній ситуації ТзОВ «ТД «Українські консерви» зверталось до суду з подібним позовом, у задоволенні якого було відмовлено (справа № 903/467/23).

100. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

101. Як з`ясовано вище, спірна ситуація стосується одного і того ж міжнародного перевезення, учасниками якого є учасники процесу у даній справі, доказів протилежного до матеріалів справи не подано. З урахуванням вказаного та встановлених по кожному доказу окремо невідповідностей у датах, місцях розвантаження, завантаження, вантажоодержувача, вантажовідправниках, тощо, суд зазначає про необхідність надання оцінки як кожному доказу окремо (групі однотипних доказів) так і оцінки зібраним у справі доказам в цілому.

102. Таким чином, заслухавши позиції сторін та третьої особи 2, дослідивши докази наявні у матеріалах справи, суд зазначає, що подані докази у своїй сукупності підтверджують, що у спірному перевезенні Замовником є Відповідач 2, Експедитором - Відповідач 1, Перевізником якого замовив виконувати спірне перевезення Експедитор є Третя особа 1. Водночас, Третя особа 1 спірне перевезення не виконала самостійно, а таке перевезення виконав Позивач - як Перевізник за замовленням Третьої особи 2.

103. Доказів логічного ланцюжка передоручення/замовлення виконання замовлення Третьою особою 1 - Третій особі 2 до матеріалів справи не долучено. Разом з тим, до матеріалів справи не долучено рішення суду про підроблені від імені Третьої особи 2 Договору від 01.08.2022 чи заявки від 02.08.2022 укладених з Позивачем.

104. Водночас, як з`ясовано судом та підтверджується сторонами, Позивач приступив до виконання Заявки та виконав її.

105. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 у справі № 910/11217/22, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 відмовлено у задоволенні позову МПП «Мінітранс» до ТзОВ «ТД «Українські консерви» про стягнення 120800,00 грн.

106. Відмовляючи у позові місцевий господарський у справі № 910/11217/22 суд зазначив: «Крім того, на підтвердження своїх позовних вимог Підприємство надало копію заявки від 2 серпня 2022 року № 0208/1. Проте зі змісту вказаної заявки вбачається, що вона була оформлена на підставі договору від 2 серпня 2022 року № 0208/1, а не договору від 1 серпня 2022 року № 0108/1, невиконання якого стало підставою для звернення до суду з цим позовом. Інші докази, які б підтверджували обґрунтованість позовних вимог Підприємства, в матеріалах даної справи відсутні».

107. Апеляційний суд погоджуючись із мовитами суду першої інстанції при ухваленні вищевказаного рішення також зазначив: «Водночас, позивач стверджує, що між ним та ФОП Драбовим М.С. відсутні договірні правовідносини, та невідомо обставини отримання коштів останнім за перевезення, яке було виконано МПП «Мінітранс». Однак, окрім копії міжнародної товарно-транспортної накладної від 09.08.2022 (оригінал якої відсутній у позивача за його доводами), позивач не надає інших доказів в підтвердження факту здійснення перевезення. Зокрема, апелянтом не представлено документального підтвердження використання позивачем транспортних засобів в межах спірного міжнародного перевезення на законній правовій підставі (договору оренди, документів на право власності на ТЗ, тощо)».

108. Так з аналізу вказаних рішень судів першої та апеляційної інстанції встановлено, що суди відмовили МПП «Мінітранс» у задоволенні позову про стягнення вартості перевезення у зв`язку з зазначеням неправильної підстави позову та за відсутністю інших достатніх, допустимих, належним чином обґрунтованих доказів.

109. У даному спорі підставою позову визначено заподіяння збитків, завданих вчиненням недійсного (нікчемного правочину). Як уже встановлено судом у пунктах 83 - 90 даного рішення, вчинений Відповідачами 1 та 2 правочин (Заявка від 09.07.2022) не є нікчемним. Якщо такий правочин не є нікчемним, а значить є оспорюваний, то за відсутності визнання такого в судовому порядку недійсним вважається таким, що породжує цивільні права та обов`язки (є дійсним).

110. Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

111. Частиною другою ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

112. Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

113. Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому у випадку невиконання договору чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента.

114. Відповідно до. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

115. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

116. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

117. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

118. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

119. При цьому, суд зазначає, що на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

120. Також, при вирішенні даного спору необхідним є застосування категорій стандартів доказування, оскільки саме принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

121. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

122. Отже, істинність твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розмір, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом підлягає доведенню позивачем перед судом.

123. Натомість, вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

124. Близькі по змісту висновки викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

125. Так, предметом даного спору є солідарне стягнення збитків у розмірі 179'022,00 грн. Підставою для солідарного стягнення Позивач зазначає ст. 1190 ЦК України та ст. 227 ГК України. Як уже вказано вище у позовах про стягнення збитків необхідним є встановлення повного складу цивільного правопорушення, при цьому вину спростовує відповідач, а за відсутності хоча б одного з елементів складу позов задоволенню не підлягає.

126. Відповідач 1 у даному позові вказує, що виконав повністю свої зобов`язання як перед замовником Відповідачем 2, так і перед Третьою особою 1 якій доручив виконання даного перевезення. Зазначає, що йому не було відомо про факт укладення з МПП «Мінітранс» заявки на виконання спірного перевезення, і він як Експедитор не може відповідати за дії осіб, яких не залучав до перевезення.

127. Відповідач 2 вказує про повне виконання ним своїх обов`язків з оплати за замовлене перевезення, що підтверджує поданими доказами.

128. Частинами другої, третьою статті 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» закріплено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

129. Так, у цьому випадку, за відсутності в матеріалах справи доказів вчинення Відповідачем 1 чи 2 чи ними спільно протиправних дії/бездіяльності, що стали причиною заподіяння збитків, суд погоджується із доводами останніх щодо відсутності у їхніх діях вини.

130. Щодо інших елементів складу правопорушення, суд зазначає таке. Збитки, їх розмір має бути доведеним Позивачем. На підтвердження своїх вимог, останнім заявлено про стягнення 179?022,00 грн. Розрахунок вказаної суми визначається вартістю послуг, які були сплачені ФОП Драбу за виконане Позивачем перевезення. Водночас, заслухавши заперечення Відповідача 1 в частині розміру збитків, Позивач у судовому засіданні зазначив, що не буде заперечувати у випадку якщо суд задовольнить позов у розмірі 120800,00 грн (вартість перевезення, ка була вказана у Заявці від 02.08.2022 укладеній між Позивачем та Третьою особою 2).

131. Також суд зазначає, що Позивачем на підтвердження розміру збитків не надано жодного доказу на підтвердження їх розміру. Таким доказами могли бути: докази оплати праці водія, докази понесення витрат на паливо-мастильні матеріали, витрати на відрядження, докази сплати податків, упущена вигода, тощо. Разом з тим, Позивачем не конкретизовано, які суми є реальними збитками, а які упущеною вигодою, що унеможливлює здійснення судом перевірки заявленого розміру збитків.

132. Щодо інших елементів складу правопорушення, суд зазначає, що позивачем також не доведено протиправної поведінки та причинно наслідкового зв`язку між збитками та такою поведінкою як Відповідача 1 чи 2, чи їх спільної.

133. Отже, розглянувши заявлені позовні вимоги про солідарне стягнення 179?022,00 грн збитків, завданих вчиненням недійсного (нікчемного) правочину, заслухавши доводи та заперечення учасників процесу, перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку відмовити повністю у задоволенні поданого позову з підстав, що вище наведені.

134. ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

135. У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

136. З огляду на викладене суд зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

137. Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. 4 вказаної статті). Відтак, на позивача покладаються його усі судові витрати.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 79, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 15.04.2024.

Суддя Трускавецький В.П.