Рішення

від 15.04.2024 по справі 910/19657/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2024 Справа № 910/19657/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Акціонерного товариства «Укрпошта», 01001, м. Київ, вул. Хрещатик 22, код ЄДРПОУ 21560045

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінтехно», 36000, м. Полтава, вул. Європейська, 21, оф. 207, код ЄДРПОУ 44503083,

про стягнення 40 364,20 грн.,

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Акціонерного товариства «Укрпошта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінтехно» про стягнення 40 364,20 грн., з яких 26 878,18 грн. пеня за порушення строків поставки товару за договором поставки нафтопродуктів № 281222-02Е від 28.12.2022 р., 13 486,02 грн. штраф.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 31.01.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки нафтопродуктів № 281222-02Е від 28.12.2022 р. в частині поставки товару.

У відзиві від 26.02.2024 р., вх. № 2521 від 26.02.2024 р., відповідач, посилаючись на відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок допущених Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінтехно» порушень договірних зобов`язань, а також ступінь їх виконання, просив відмовити в задоволенні позовних вимог АТ «Укрпошта» у даній справі, а у разі наявності підстав для їх задоволення зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій на 99 %.

27.02.2024 року позивач подав до суду відповідь на відзив від 27.02.2024 р. (вх. № 2656), у якій зазначає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження скрутного матеріального становища ТОВ «Будінтехно» та не доведено поважності причин прострочення виконання зобов`язання за договором № 281222-02Е від 28.12.2022 р., у зв`язку з чим просить у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій відмовити.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

28.12.2022 року між Акціонерним товариством «Укрпошта» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінтехно» було укладено договір поставки нафтопродуктів № 281222-02Е (а.с. 68-75).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Постачальник (ТОВ «Будінтехно») зобов`язувався поставити у власність Покупця (АТ «Укрзалізниця») нафтопродукти, визначені Сторонами в Специфікації, що є додатком № 1 до цього договору, а Покупець прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах договору.

Згідно зі Специфікацією до договору (а.с. 76) кількість товару 90 000 літрів, загальна ціна товару становить 4 571 361,00 грн.

Також у додатку 2 до договору № 281222-02Е від 28.12.2022 р. вказано, що отримувачем товару є Дирекція «Автотранспошта» АТ «Укрпошта».

Пунктом 3.3 договору визначено, що поставка Товару здійснюється Постачальником партіями, за Заявкою Покупця, підписаною уповноваженою особою, у строк, що не перевищує 3-х (трьох) календарних днів з дати отримання Постачальником Заявки, але в будь-якому випадку не пізніше дати припинення дії Договору. Заявка є невід`ємною частиною договору, в якій зазначається найменування та асортимент Товару, кількість (обсяг) партії поставки, Отримувач Товару, місце поставки тощо.

АТ «Укрпошта» стверджує, що відповідач неналежним чином виконав умови договору № 281222-02Е від 28.12.2022 р. в частині поставки товару, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінтехно» 40 364,20 грн., з яких 26 878,18 грн. пеня за порушення строків поставки товару за договором поставки нафтопродуктів № 281222-02Е від 28.12.2022 р., 13 486,02 грн. штраф.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір поставки нафтопродуктів № 281222-02Е від 28.12.2022 р. з додатками, платіжне доручення № 2097 від 29.12.2022 р., заявки № 101007-177-22 від 30.12.2022 р., № 101007-6-23 від 02.01.2023 р. та б/н від 06.01.2023 р., докази направлення вказаних заявок відповідачу, видаткові накладні № 22 від 31.12.2022 р., № 7 від 08.01.2023 р., № 26 від 10.01.2023 р., № 16 від 05.05.2023 р. та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 4.6.1 договору поставки нафтопродуктів № 281222-02Е від 28.12.2022 р. визначено, що Покупець здійснює оплату за Товар шляхом перерахування оплати у розмірі 100 % вартості замовленого за відповідною Заявкою Товару, впродовж 1 (одного) банківського дня з моменту отримання від Постачальника належно оформленого рахунку.

Позивачем було здійснено попередню оплату за товар за договором № 281222-02Е від 28.12.2022 р. згідно з платіжним дорученням № 2097 від 29.12.2022 р. (а.с. 79).

Відповідно до ст.ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У пунктах 3.3-3.5 договору Сторони узгодили, що поставка Товару здійснюється Постачальником партіями, за Заявкою Покупця, підписаною уповноваженою особою, у строк, що не перевищує 3-х (трьох) календарних днів з дати отримання Постачальником Заявки, але в будь-якому випадку не пізніше дати припинення дії Договору. Заявка є невід`ємною частиною договору, в якій зазначається найменування та асортимент Товару, кількість (обсяг) партії поставки, Отримувач Товару, місце поставки тощо.

Заявка або будь-який інший документ (кореспонденція) за договором, які оформлюються виключно за підписом Покупця, окрім повідомлень про зміну (припинення, доповнення) договору або будь-яких первинних документів, які не можуть направлятися електронною поштою або з використанням сервісу обміну документів за посиланням https://vchasno.ua (далі Сервіс), подається Покупцем на адресу Постачальника, одним із способів на вибір Покупця:

- шляхом відправлення електронного листа на електронну пошту Постачальника з додаванням до такого листа сканкопії відповідного документу, підписаного Покупцем, в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. У даному випадку відповідний документ вважається отриманим Постачальником з дати його направлення Покупцем на електронну адресу Постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка поштового повідомлення з поштового програмного забезпечення Покупця;

- шляхом направлення відповідного документу в електронному вигляді за допомогою Сервісу, при цьому такий документ вважається отриманим Постачальником з моменту присвоєння Сервісом статусу документу «Відправлений». Документ, направлений за допомогою Сервісу, підписується за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноважених осіб Покупця. Доказом належного отримання документів за допомогою Сервісу є відповідна роздруківка повідомлення з Сервісу з поміткою зазначеного статусу документа або лист відповідної особи, що здійснює надання послуг за Сервісом з відповідним підтвердженням;

- шляхом надіслання оригіналу відповідного документу у паперовому вигляді на адресу Постачальника, зазначену в Договорі та/або передачі її уповноваженому представнику Постачальника, що підтверджується власноручним підписом такого представника, Постачальник зобов`язаний забезпечити своєчасне отримання поштових відправлень за договором, у тому числі на відповідному об`єкті поштового зв`язку.

Постачальник зобов`язується постійно забезпечувати технічну можливість отримання відповідних документів, способами, зазначеними в п. 3.4.1 та п. 3.4.2 цього Договору. Не ознайомлення та/або несвоєчасне ознайомлення з відповідними документами Покупця, що були надіслані Постачальнику у вищенаведеному порядку в зв`язку з технічними проблемами в роботі електронної пошти/Сервісу чи з інших причин з вини Постачальника, не звільняє останнього від відповідальності за порушення Постачальником відповідних умов Договору.

У випадку направлення відповідного документу декількома з перелічених у Договорі способів, датою отримання Постачальником відповідного документу Покупця вважається найбільш рання дата отримання такого документу.

У відповідності до зазначених умов договору 30.12.2022 року, 02.01.2023 року та 06.01.2023 року позивач направив на електронну адресу, вказану в договорі, заявки № 101007-177-22 від 30.12.2022 р. на поставку товару в кількості 30 000 л, № 101007-6-23 від 02.01.2023 р. на поставку товару (дизельне паливо) в кількості 30 000 л та б/н від 06.01.2023 р. на поставку товару в кількості 30 000 л. (а.с. 80-85). Дана обставина визнана відповідачем.

Відтак, з огляду на положення п. 3.3 договору № 281222-02Е від 28.12.2022 р., відповідач був зобов`язаний поставити товар в наступні строки:

- 30 000 л на суму 1 523 787,00 грн. до 02.01.2023 р.;

- 30 000 л на суму 1 523 787,00 грн. до 05.01.2023 р.;

- 30 000 л на суму 1 523 787,00 грн. до 09.01.2023 р.

Згідно з п. 3.7 договору датою поставки (передачі) Товару та переходу права власності на Товар є дата фактичного отримання Товару Покупцем від Постачальника у відповідності до належно оформлених первинних документів.

Відповідачем було поставлено на адресу отримувача товару Дирекції «Автотранспошта» АТ «Укрпошта» дизельне паливо згідно з наступними товарно-супровідними документами:

- видаткова накладна № 22 від 31.12.2022 р. на поставку товару в кількості 28 493 л;

- видаткова накладна № 7 від 08.01.2023 р. на поставку товару в кількості 29 993 л;

- видаткова накладна № 26 від 10.01.2023 р. на поставку товару в кількості 27 721 л;

- видаткова накладна № 16 від 05.05.2023 р. на поставку товару в кількості 3 793 л.

Положенням статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Отже, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів № 281222-02Е від 28.12.2022 р. поставив позивачу товар з порушенням строку, встановленого пунктом 3.3 вказаного договору, а саме:

- товар в кількості 1 507 л на суму 76 544,90 грн. за заявкою № 101007-177-22 від 30.12.2022 р. 5 днів прострочення (з 03.01.2023 р. по 07.01.2023 р.);

- товар в кількості 30 000 л на суму 1 523 787,00 грн. за заявкою № 101007-6-23 від 02.01.2023 р. 2 дні прострочення (з 06.01.2023 р. по 07.01.2023 р.);

- товар в кількості 1 514 л на суму 76 900,45 грн. за заявкою № 101007-6-23 від 02.01.2023 р. 2 дні прострочення (з 08.01.2023 р. по 09.01.2023 р.);

- товар в кількості 30 000 л на суму 1 523 787,00 грн. за заявкою б/н від 06.01.2023 р. 1 день прострочення (з 10.01.2023 р.);

- товар в кількості 3 793 л на суму 192 657,47 грн. за заявкою б/н від 06.01.2023 р. 113 днів прострочення (з 11.01.2023 р. по 04.05.2023 р.).

Факт прострочення зобов`язань за договором відповідачем також визнано.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 5.2 договору № 281222-02Е від 28.12.2022 р. за порушення строків поставки Товару або умов якості Товару Постачальник несе відповідальність та сплачує Покупцю штрафні санкції у розмірі та порядку відповідно до статті 231 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до ч. 2 зазначеної норми ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно зі Статутом Акціонерного товариства «Укрпошта», затвердженого наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України № 713 від 15.08.2023 р., товариство утворене наказом Міністерства інфраструктури України від 11 листопада 2015 р. № 465 «Про реорганізацію Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» у публічне акціонерне товариство».

Товариство не здійснювало публічну пропозицію власних акцій і, відповідно, за типом є приватним акціонерним товариством, 100 відсотків акцій якого належать державі.

Отже, положення частини 2 статті 231 Господарського кодексу України поширюються на правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання зобов`язання за договором № 281222-02Е від 28.12.2022 р.

Позивачем наведено розрахунок пені за порушення строків поставки товару за договором поставки нафтопродуктів № 281222-02Е від 28.12.2022 р. в розмірі 26 878,18 грн. та штрафу за прострочення виконання зобов`язання понад тридцять днів в розмірі 13 486,02 грн. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 106).

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, визнані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Як зазначено вище, відповідач у відзиві від 26.02.2024 р., вх. № 2521 від 26.02.2024 р., просив суд зменшити розміру належних до сплати штрафних санкцій на 99 %.

У статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

При цьому ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 р. у справі № 922/266/20).

Верховний Суд у постанові від 29.05.2023 у справі № 904/907/22 дійшов висновку, що норма частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає дві умови для зменшення розміру неустойки, а саме: (1) якщо він значно перевищує розмір збитків, (2) наявність інших обставин, які мають істотне значення. Водночас тлумачення частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованому збагаченню однією зі сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу спрямоване на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монопольного становища контрагента на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 р. у справі № 925/577/21).

Конституційний Суд України у Рішенні від 11.07.2013 р. у справі № 7-рп/2013 зазначив, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

У цій справі, вирішуючи питання зменшення штрафних санкцій, суд виходить з того, що даний випадок є винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, а саме: 1) ступінь виконання зобов`язання боржником, а саме, що боржник повністю виконав зобов`язання з поставки товару за договором поставки нафтопродуктів № 281222-02Е від 28.12.2022 р., а термін прострочення поставки основної кількості товару не є значним; 2) характер діяльності позивача та відповідача, який в умовах війни забезпечує промислове виробництво; 3) відсутність доказів понесення позивачем чи іншими учасниками господарських відносин негативних наслідків (збитків) внаслідок порушення відповідачем договірних зобов`язань у спірних правовідносинах.

Суд також враховує, що стягнення з відповідача значних сум штрафних санкцій під час воєнного стану може призвести до негативних наслідків для нього, тоді як для позивача зменшення розміру пені таких негативних наслідків не матиме.

Крім того, суд зазначає, що пеня та штраф є лише фінансовими санкціями за невиконання зобов`язання, спрямованою на спонукання сторони, винної у порушенні зобов`язання, до його виконання, а не засобом безпідставного збагачення. Пеня не є основним боргом і будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може.

Врахувавши викладене, з огляду на необхідність дотримання принципу рівності сторін справи та балансу інтересів обох сторін договору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру та пені та штрафу за порушення умов договору поставки нафтопродуктів № 281222-02Е від 28.12.2022 р. на 50 % до 13 439,09 грн. та 6 743,01 грн. відповідно. Відмовляючи у зменшенні штрафних санкцій на 99%, суд враховує, що надмірне зменшення розміру пені взагалі нівелює її значення як засобу забезпечення виконання зобов`язання (Постанова КГС ВС від 04.02.2020 р. у справі № 918/116/19)

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Укрпошта» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінтехно» 13 439,09 грн. пені за порушення строків поставки товару за договором поставки нафтопродуктів № 281222-02Е від 28.12.2022 р., 6 743,01 грн. штрафу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК та ч. 3 ст. 551 ЦК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Дана позиція викладена у постанові Верховного суду від 04.05.2018 р. у справі № 917/1068/17.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінтехно» (36000, м. Полтава, вул. Європейська, 21, оф. 207, код ЄДРПОУ 44503083) на користь Акціонерного товариства «Укрпошта», 01001, м. Київ, вул. Хрещатик 22, код ЄДРПОУ 21560045) в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» (03049, м. Київ, пр.-т. Повітрофлотський, 11/15) 13 439,09 грн. пеня за порушення строків поставки товару за договором поставки нафтопродуктів № 281222-02Е від 28.12.2022 р., 6 743,01 грн. штраф, 2 684,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 15.04.2024 р.

Суддя О.С. Мацко