Постанова

від 03.04.2024 по справі 904/3291/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/3291/22 (904/1729/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Картере В.І., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,

за участю представників сторін:

АО "КОМПЛЕКС ГРУП" - Доненка В.В.,

ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" - Шмалька Ю.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2023

та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2023

у справі № 904/3291/22 (904/1729/23)

за позовом Адвокатського об`єднання "КОМПЛЕКС ГРУП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ",

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ ЛАЙНС",

третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області,

третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні інновації",

третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО",

третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСІДА ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП",

третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОЛОКС ТРЕЙД",

про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги.

ВСТАНОВИВ:

Адвокатське об`єднання "КОМПЛЕКС ГРУП" (далі - АО "КОМПЛЕКС ГРУП", позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" (ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ", відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ ЛАЙНС" (далі - ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС", відповідач-2) про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги від 02.12.2019 № 02/12.

Позовна вимога обґрунтована вчиненням боржником до відкриття провадження у справі про його банкрутство фраудаторного правочину.

Позивач вказував, що в результаті підписання спірного договору ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" замість отримання грошових коштів у найкоротший термін відступило на користь ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС" належне йому право вимоги за договорами поставки та купівлі-продажу (№15081 від 15.08.2019 та ОФ-25/09-19 від 25.09.2019 відповідно) до Боржника (ТОВ "ЦЕТЕХНО"), чим фактично позбулося безоплатно (з відстрочкою можливої оплати вартості відступленої вимоги на строк понад 5 років) ліквідного активу на особливо велику суму 586 974 385,09 грн, що достеменно призвело до того, що боржник перестав бути платоспроможним і щодо нього порушено справу про банкрутство № 904/3291/22.

Обґрунтовуючи наявність права на звернення з цим позовом зазначає, що спірний договір цесії напряму зачіпає права та інтереси як АО "КОМПЛЕКС ГРУП" як конкурсного кредитора у справі №904/3291/22 про банкрутство ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ", так і інших кредиторів боржника.

Крім того вказував, спірний договір від імені ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" підписаний "представником за довіреністю від 27.11.2017 року" Чебан А.І. без достатніх для цього повноважень, наданих цією довіреністю, копію якої представник ТОВ "ЦЕТЕХНО" надав до суду та позивачу при розгляді судової справи №916/939/21.

Ухвалою суду від 10.04.2023, серед іншого, залучено до участі у справі: в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, третя особа-1), в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - ТОВ "Кредитні інновації" (третя особа-2) та ТОВ "ЦЕТЕХНО" (третя особа -3).

Ухвалою суду від 09.05.2023:

- залучено до участі у справі в якості третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - ТОВ "ІСІДА ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП",

- залучено до участі у справі в якості третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - ТОВ "ХОЛОКС ТРЕЙД".

ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" (відповідач -1) у відзиві заявило про визнання у повному обсязі позовних вимог АО "КОМПЛЕКС ГРУП" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 02.12.2019 № 02/12.

ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС" (відповідач -2) у відзиві на позовну заяву погодилось з її доводами, підтверджує достовірність фактів, наведених позивачем, та заявило про визнання в повному обсязі позову АО "КОМПЛЕКС ГРУП" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 02.12.2019 № 02/12.

ТОВ "ЦЕТЕХНО" у письмових поясненнях щодо позовної заяви АО "КОМПЛЕКС ГРУП" викладено запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, та прохання відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 за заявою ТОВ "ЦЕТЕХНО" відкрито провадження у справі № 904/3291/22 про банкрутство ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ".

За результатами попереднього засідання ухвалами від 31.01.2023 господарський суд визнав грошові вимоги:

- ГУ ДПС у Дніпропетровській області на загальну суму 2 590 459,95 грн, з яких 4962,00 грн - судовий збір, 2 585 497,95 грн - вимоги щодо сплати ЄСВ та податків і зборів по недоїмкам з урахуванням пені за період вересень 2019 - червень 2020 року;

- АО "КОМПЛЕКС ГРУП" на загальну суму 1 258 369,00 грн, з яких 4962,00 грн - сума судового збору, 1 253 407,00 грн - вартість фактично наданих послуг (гонорару) за договором про надання правової допомоги від 17.03.2021, укладеним між ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" (Замовник) та АО "КОМПЛЕКС ГРУП" (Виконавець).

Додатковою угодою від 22.03.2021 до зазначеного договору сторони домовились про комплексне юридичне супроводження Виконавцем спору Замовника із ТОВ "ЦЕТЕХНО" за позовною заявою ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" до ТОВ "ЦЕТЕХНО" про стягнення боргу у розмірі 991 073 530,82 грн.

При виконанні договору про надання правової допомоги АО "КОМПЛЕКС ГРУП" підготувало та направило до Господарського суду Одеської області позов про стягнення з ТОВ "ЦЕТЕХНО" на користь ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" (боржник у справі №904/3291/22) боргу за поставлені протягом жовтня - листопада 2019 року товари на загальну суму 991 073 530,82 грн. У подальшому адвокати АО "КОМПЛЕКС ГРУП" здійснювали правове супроводження спору (справа №916/939/21) в господарських судах першої та апеляційної інстанцій.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.10.2021 у справі №916/939/21 зазначений позов ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" задоволено у повному обсязі.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 рішення суду першої інстанції скасовано і прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" відмовлено повністю.

Суд апеляційної інстанції у постанові від 11.07.2022 у справі №916/939/21 встановив, що ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" протягом жовтня-листопада 2019 року дійсно поставило ТОВ "ЦЕТЕХНО" товар на загальну суму 991 073 530,82 грн на виконання договорів поставки № 150819 від 15.08.2019 та купівлі продажу № ОФ 25/09-19 від 25.09.2019.

При цьому зазначив, що на момент розгляду справи ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" не є кредитором ТОВ "ЦЕТЕХНО" за зобов`язаннями з оплати згаданих товарів з огляду на наступне:

1. ТОВ "ЦЕТЕХНО" перерахувало в часткову оплату товарів грошову суму 4 053 500,00 грн;

2. Зобов`язання ТОВ "ЦЕТЕХНО" на суму 45 646,04 грн припинились на підставі Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог;

3. ТОВ "ЦЕТЕХНО" частково розрахувалось за поставлені за договором №150819 від 15.08.2019 товари шляхом передання ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" 32-х переказних та простих векселів на загальну суму 400 000 000,00 грн;

4. За договором відступлення права вимоги від 02.12.2019 № 02/12 ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" відступило право вимоги до ТОВ "ЦЕТЕХНО" за отримані товари на суму 586 974 385,09 грн новому кредитору - ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС" (відповідач-2).

Копія зазначеного договору про відступлення права вимоги від 02.12.2019 № 02/12 (договір цесії) була надана відповідачем у справі № 916/939/21 ТОВ "ЦЕТЕХНО" на стадії апеляційного провадження. Отже, саме тоді позивач вперше дізнався про існування договору.

Так, у справі № 916/939/21 встановлено, що 15.08.2019 між ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" (постачальник) та ТОВ "ЦЕТЕХНО" (покупець) був укладений договір поставки № 15081, на виконання якого ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" передав, а ТОВ "ЦЕТЕХНО" прийняв Товарів на суму 970 504 026,32 грн.

25.09.2019 між ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" (продавець) та ТОВ "ЦЕТЕХНО" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу товару № ОФ-25/09-19, на виконання якого ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" передало, а ТОВ "ЦЕТЕХНО" прийняло Товарів на суму 20 569 504,50 грн, загалом ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" передало, а ТОВ "ЦЕТЕХНО прийняло Товарів на загальну суму 991 073 530,82 грн.

Відповідно до умов п. 3.4 Договору поставки № 15081 від 15.08.2019 Покупець зобов`язується повністю сплатити загальну суму кожної партії Товару протягом одного банківського дня з моменту отримання відповідного рахунку.

Проте, ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" за договором відступлення права вимоги від 02.12.2019 відступило на користь ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС" належне йому право вимоги за договорами поставки та купівлі-продажу (№15081 від 15.08.2019 та № ОФ-25/09-19 від 25.09.2019 відповідно) до Боржника (ТОВ "ЦЕТЕХНО") на суму 586 974 385,09 грн (п.3.1. договору цесії). Новий Постачальник зобов`язався компенсувати Первісному постачальнику вартість прав вимоги, що відступається (відчужується) в порядку та умовах, передбачених Договором (п.2.1. договору).

Позивач зазначив, що мова формально йде про відплатне відступлення (продаж) права вимоги до третьої особи за номіналом. Але при цьому згідно п.3.2. договору цесії Новий постачальник зобов`язується компенсувати Первісному постачальнику вартість Прав Вимоги, вказану в.п.3.1. Договору в строк до 21.12.2024, тобто фактично з відстроченням платежу на строк понад 5 років.

При цьому, позивач зазначив, що ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" відступило з такою великою відстрочкою компенсації реальне до стягнення право вимоги на значну суму і до боржника - ТОВ "ЦЕТЕХНО" (входить до групи "ЦИТРУС") зі значним обсягом ліквідних активів. Так, за інформацією, отриманою із відкритих джерел, згідно Фінансовій звітності за 2021 рік (роздруківка міститься в матеріалах справи) активи боржника на початок цього року складали 1 885 717 000,00 грн, а об`єм реалізованої продукції за 2020 рік склав 5 574 566 000,00 грн. На підтвердження ліквідності ТОВ "ЦЕТЕХНО" позивачем надано також копії фінансової звітності та звіту незалежного аудитора ТОВ "ЦЕТЕХНО" за 2020 рік, надані відповідачем (ТОВ "ЦЕТЕХНО") в межах справи №916/939/21.

Позивач зазначив, що в матеріалах справи № 916/939/21 також містяться копії наступних договорів:

- договору факторингу № 21/12/2020 від 21.12.2020 року, за яким ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС" відступило ТОВ "Кредитні інновації" право вимоги до ТОВ "ЦЕТЕХНО" за згаданими вище договорами поставки на ту ж суму 586 974 385,09 грн;

- договору факторингу № 001-20201221 від 21.12.2020, за яким ТОВ "Кредитні інновації" відступило ТОВ "ІСІДА ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП" право вимоги до ТОВ "ЦЕТЕХНО" за згаданими вище договорами поставки та купівлі продажу на загальну суму 299406945,34 грн;

- договору факторингу № 002-20201221 від 21.12.2020, за яким ТОВ "Кредитні інновації" відступило ТОВ "ХОЛОКС ТРЕЙД" право вимоги до ТОВ "ЦЕТЕХНО" за згаданими вище договорами поставки та купівлі продажу на загальну суму 287 567 439,75 грн.

Факт існування та укладення зазначених правочинів підтверджується постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 у справі №916/939/21.

Спірний правочин не мав жодної підприємницької та господарської доцільності для ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" і був в момент укладення явно економічно не виправданим та збитковим.

Крім того, після укладення спірного договору цесії вимоги до ТОВ "ЦЕТЕХНО" на суму 586974 385,00 грн були в один день 21.12.2019 декілька раз передані за згаданими вище договорами факторингу іншим підприємствам.

Усе зазначене у сукупності, на думку позивача, свідчить про те, що при підписанні договору відступлення вимоги від 02.12.2019 № 02/12 сторони діяли недобросовісно, зловживали правом на шкоду кредиторам як тим, вимоги яких вже існували (наприклад ДПС), так і, враховуючи великий строк компенсації за уступку вимоги (відповідні зобов`язання ще навіть не виникли згідно умовам правочину), кредиторам, строк виконання зобов`язань перед якими виник пізніше.

Крім того, в результаті підписання спірного договору ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" фактично позбавилось ліквідного активу на значну суму, що достеменно призвело до того, що боржник перестав бути платоспроможним і відносно нього порушено справу про банкрутство №904/3291/22.

Спірний договір цесії напряму зачіпає права та інтереси як АО "КОМПЛЕКС ГРУП" (конкурсного кредитора у справі № 904/3291/22 про банкрутство ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ") так і інших кредиторів, з огляду на таке.

В результаті укладення договору про відступлення права вимоги від 02.12.2019 №02/12 ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" (боржник у справі № 904/3291/22) позбувся фактично безоплатно (з відстрочкою можливої оплати вартості відступленої вимоги Новим постачальником на строк понад 5 років) ліквідного активу на особливо велику суму 586974385,09 грн. Зазначене призвело до відмови судом у задоволенні на цю суму позову Відповідача-1 до ТОВ "ЦЕТЕХНО", виникненню у зв`язку з цим у ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" стійкої неплатоспроможності, порушенню за заявою ТОВ "ЦЕТЕХНО" страви про банкрутство Відповідача-1.

Крім того, спірний договір цесії від імені ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" підписаний "представником за довіреністю від 27.11.2017 року" Чебан А.І. Копію цієї довіреності представник ТОВ "ЦЕТЕХНО" надав до суду та позивачу при розгляді судової справи №916/939/21.

Згідно тексту абзацу першого довіреності від 27.11.2017, у якому зазначені повноваження представника, надані цим дорученням, ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" уповноважило Чабан А.І. представляти інтереси товариства у взаємовідносинах з будь-якими органами, установами, підприємствами, організаціями, а також з фізичними особами виключно з питань, пов`язаних з укладанням та підписанням договорів оренди (найму) будь-якого нерухомого майна.

У наступних абзацах довіреності зазначено, що для виконання виключно саме згаданих вище повноважень, пов`язаних з укладанням та підписанням договорів оренди (найму) будь-якого нерухомого майна, Чебан А.І. вправі підписувати документи та здійснювати інші юридично значущі дії. Ця частина довіреності визначає обсяг прав, яким наділений представник (Чабан А.І) для виконання окресленого в абзаці першому довіреності повноваження, тобто має виключно похідну функцію від самого повноваження розкриваючи обсяг конкретних дій які може вчиняти представник задля реалізації наданих повноважень.

Короткий зміст судових рішень

Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 09.08.2023, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2023, задовольнив позовну заяву АО "КОМПЛЕКС ГРУП"; визнав недійсним договір відступлення прав вимоги від 02.12.2019 № 02/12, укладений між ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" та ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС".

Приймаючи вказане рішення суди виходили з тих обставин, що в результаті укладення договору про відступлення права вимоги від 02.12.2019 №02/12 ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" (боржник у справі № 904/3291/22) позбувся фактично безоплатно (з відстрочкою можливої оплати вартості відступленої вимоги Новим постачальником на строк понад 5 років) ліквідного активу на особливо велику суму 586 974 385,09 грн. Зазначене призвело до відмови судом у задоволенні на цю суму позову відповідача-1 до ТОВ "ЦЕТЕХНО", виникненню у зв`язку з цим у стійкої неплатоспроможності, порушенню за заявою ТОВ "ЦЕТЕХНО" страви про банкрутство Відповідача-1, що свідчить про фраудаторність оспорюваного правочину.

Крім того, суди встановили дефектність оспорюваного правочину, обґрунтовану фактом його підписання з боку ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" представником Чебан А.І. з перевищенням наданих довіреністю від 27.11.2017 повноважень.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

ТОВ "ЦЕТЕХНО" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі №904/3291/22 (904/1729/23), ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви АО "КОМПЛЕКС ГРУП" відмовити в повному обсязі.

На обґрунтування своєї правової позиції з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує на неправильне застосування судами статей 236, 238, 282 ГПК України всупереч висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 25.10.2023 у справі № 925/761/21, оскільки апеляційний суд залишив поза увагою доводи скаржника, які були викладені в апеляційній скарзі; обґрунтував свої висновки на підставі припущень, зокрема встановив нібито ліквідність ТОВ «ЦЕТЕХНО» та неліквідність ТОВ «ЛАКІ ЛАЙНС» без дослідження первинної бухгалтерської документації, за відсутності будь-яких доказів фіктивності правочину.

Скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанції:

- не обґрунтували, яким чином вони прийшли до висновку про те, що активи ТОВ «Гаджет Трейдінг» критично зменшилися саме у зв`язку із укладенням оспорюваного правочину, суди не аналізували банківські виписки, та інші правочини боржника, аналіз (аудит) господарської діяльності боржника не проводився;

- не застосували до спірних правовідносин положення статті 217 ЦК України, при цьому вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування вказаної норми;

- застосували статтю 4 ГПК України, статті 3, 15, 16 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 01.07.2021 у справі №910/7029/20, від 02.04.2020 у справі № 910/7060/19;

- застосували статті 92, 98, 203, 215, 241 ЦК України без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 02.04.2019 у справі № 904/2178/18, від 10.04.2018 у справі № 910/11079/17.

Скаржник вказує на відсутність у АО "КОМПЛЕКС ГРУП" повноважень щодо оскарження спірного правочину, вважає, що позивач не можу бути визнаний заінтересованою особою в розумінні статті 215 ЦК України та статті 42 КУзПБ, оскільки станом на дату укладення оспорюваного правочину позивач не був кредитором по відношенню до ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ".

За доводами скаржника, визнання недійсним правочину не є ефективним засобом захисту інтересів Позивача оскільки власником права вимоги залишаються інші особи, а рішення по даній справі жодним чином не впливає та не може вплинути на розмір ліквідаційної маси.

ТОВ «ЦЕТЕХНО» зазначає про неврахування судами, що «нібито дефектність» оскаржуваного правочину, не зачіпає права та законні інтереси позивача, та вказує на взагалі відсутню дефектність правочину, посилаючись на очевидну допущену у тексті довіреності стилістичну помилку щодо представництва інтересів з підписання «договорів оренди (найму) будь-якого нерухомого майна».

Щодо інших доводів судів першої та апеляційної інстанцій, скаржник з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм частини 3 статті 215 ЦК України, абзацу 1 частини 1 статті 42 КУзПБ, абзацу 1 частини 2 статті 42 КУзПБ у подібних правовідносинах.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

АО "КОМПЛЕКС ГРУП" подало відзив на касаційну скаргу ТОВ «ЦЕТЕХНО», в якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити у повному обсязі, оскаржувані судові рішення залишити без змін. Вважає, що ТОВ «ЦЕТЕХНО» належним чином не довів реальні підстави для касаційного оскарження оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій, передбачені частиною 2 статті 287 ГПК України, а зазначені ним висновки, які не тільки не є подібними, а й навіть не схожими.

У поданих уточненні і доповненні до відзиву на касаційну скаргу АО "КОМПЛЕКС ГРУП" в спростування доводів скаржника інформує суд про звернення боржника - ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" з позовом до ТОВ «ЦЕТЕХНО» про стягнення 980 685 434,96 грн заборгованості за договорами поставки від 15.08.2019 №150819 та купівлі-продажу від 25.09.2019, ухвалою від 15.03.2024 Господарський суд Дніпропетровської області прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №904/3291/22(904/1083/24) та призначив її до розгляду.

ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" (відповідач-1) подало відзив на касаційну скаргу ТОВ «ЦЕТЕХНО», вважає, що будь-які законні підстави для задоволення касаційної скарги відсутні, господарські суди при винесенні оскаржуваних судових рішень правильно застосували норми матеріального права та не порушили норм процесуального права. При цьому звертає увагу на те, що обидва відповідачі визнали позов АО "КОМПЛЕКС ГРУП" у повному обсязі.

АО "КОМПЛЕКС ГРУП" додатково надало суду письмові пояснення по касаційній скарзі ТОВ «ЦЕТЕХНО», додатково звертаючи увагу на обставини безпідставності касаційної скарги, вказуючи, що Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 72024101400000002 від 10.01.2024 за ознаками частини 3 статті 212 КК України щодо ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах (порядку 575 мільйонів гривень, відповідно до акту податкової перевірки боржника, наявного в матеріалах справи про банкрутство)) службовими особами ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" в 2017 - 2019 роках та за ознаками статті 219 Кримінального кодексу України, фабула якого свідчить, що службові особи ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" з метою доведення підприємства до банкрутства в кінці 2019 року здійснили на користь ТОВ «ЦЕТЕХНО» продаж товарів та основних фондів на загальну суму 991 073 531,14 грн оплата за які здійснена, зокрема, за договором відступлення права вимоги на користь ТОВ «ЛАКІ ЛАЙНС» на суму 586974385,09 грн.

В судовому засіданні 03.04.2024 взяли участь представники ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" та АО "КОМПЛЕКС ГРУП". Представник ТОВ «ЦЕТЕХНО» не зміг приєдналася до судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду внаслідок власної технічної неможливості.

Ураховуючи положення частини п`ятої статті 197 ГПК України, відповідно до якого ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, Верховний Суд здійснив розгляд справи за відсутності представника скаржника.

Заява ТОВ «ЦЕТЕХНО» про відкладення розгляду справи на іншу дату надійшла після закінчення розгляду справу, відтак залишилась без розгляду та відповідного реагування колегії суддів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи в суді касаційної інстанції

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини перша та друга статті 300 ГПК України).

З огляду на зазначений припис Верховний Суд переглядає в касаційному порядку постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною яких є боржник, за правилами, визначеним ГПК України.

Як зазначено позивачем, підставою для визнання недійсним спірного договору є недотримання сторонами договору положень статей 3, 16, 203, 215 ЦК України, статті 42 КУзПБ, оскільки правочин укладено у підозрілий період, без будь-якої виправданої економічної доцільності, адже внаслідок його укладення боржник позбувся фактично безоплатно (з відстрочкою можливої оплати вартості відступленої вимоги Новим постачальником на строк понад 5 років) ліквідного активу на особливо велику суму 586 974 385,09 грн, у період наявної заборгованості перед кредиторами, зокрема ГУ ДПС у Дніпропетровській області, тобто зловживаючи правом на шкоду кредиторам. Крім того, оспорюваний правочин підписаний представником боржника з перевищенням повноважень, наданих довіреність від 27.11.2017.

Тобто, з позовною вимогою щодо визнання договору відступлення прав вимоги №02/12 від 02.12.2019 недійсним звернулась не сторона цього договору, а заінтересована особа АО "КОМПЛЕКС ГРУП" яка вважає порушеними свої права та інтереси. При цьому, кредиторські вимоги позивача визнано ухвалою суду від 31.01.2023 у справі №904/3291/22.

Визнання правочину недійсним є одним з передбачених способів захисту цивільних прав та інтересів згідно зі статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України. Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 ЦК України.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту підтверджується висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі №6-806цс16, постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі №910/8992/19(910/20867/17), від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 18.03.2021 у справі №916/325/20, від 19.02.2021 у справі N904/2979/20.

З наведеного слідує, що ЦК України наділяє правом оспорювати правочин не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи".

Для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, постанові Великої палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №910/23097/17).

Верховний Суд звертає увагу на те, що наразі вже сформована усталена судова практика про можливість оскарження правочину вчиненого боржником з метою завдання шкоди кредиторам (фраудаторного правочину) особою (не стороною правочину), чиї майнові інтереси порушує такий правочин, якщо ця особа доведе, що особа, яка уклала договір та відчужила за ним майно, свідомо погіршила свій майновий стан, з метою уникнення відповідальності перед кредитором.

Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами є очевидним використанням приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню ("вживанням права на зло").

Процедура банкрутства має на меті найбільш повне задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника в порядку черговості, встановленої законом. Ступінь задоволення вимог кредиторів залежить від стану майна боржника. Тому КУзПБ передбачені заходи, спрямовані на збереження та поповнення майна боржника.

Добросовісний боржник має прагнути до задоволення вимог своїх кредиторів, для чого, зокрема, вчиняти дії, спрямовані на стягнення боргів від власних боржників, повернення майна, яке неправомірно перебуває в їх володінні. Оскільки такі дії спрямовані на поповнення майна боржника, то вони вчиняються на захист саме його прав. Водночас, з огляду на можливі дефекти волі боржника у цьому відношенні законодавством передбачено вчинення таких дій, в тому числі, хоч і від імені боржника, але незалежно від його волі чи навість всупереч їй, оскільки кредитори боржника мають похідний інтерес у вчиненні таких дій.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що кредитор боржника може мати похідний інтерес у стягненні коштів, іншого майна з третіх осіб на користь боржника; похідний інтерес кредиторів полягає у стягненні майна на користь боржника, а не на користь кредиторів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16.

Недійсність договору як приватно - правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати . У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсним правочину на підставі загальних засад цивільного законодавства є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника (висновок об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17).

У цьому зв`язку Верховний Суд відхиляє протилежні доводи скаржника про те, що господарські суди дійшли помилкового висновку щодо наявності в позивача/кредитора права самостійно звертатися із даним позовом до суду в межах справи про банкрутство.

Наведеним спростовується аргументація скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм частини 3 статті 215 ЦК України, абзацу 1 частини 1 статті 42 КУзПБ, абзацу 1 частини 2 статті 42 КУзПБ у подібних правовідносинах. Крім того, суди попередніх інстанцій у судових рішеннях, що оскаржуються, не посилались як на підставу визнання договору недійсним як на частину першу статті 42 КУзПБ, так і на частину другу цієї статті.

Оцінюючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права при визнанні недійсним спірного договору, Верховний Суд вважає за необхідне врахувати правову позицію, викладену в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19(905/2445/19).

Так, у вказаній постанові предметом судового розгляду був позов не сторони правочину в межах справи про банкрутство про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, який обґрунтовано, зокрема, вчиненням боржником до відкриття провадження у справі про його банкрутство фраудаторного правочину.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/2030/19(905/2445/19) щодо суті позовних вимог дійшла таких висновків:

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Слід звернути увагу, що фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути:

- момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі);

- контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи);

- щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17).

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

За правовою позицією, неодноразово висловленою Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у справах про банкрутство, будь-який правочин, учинений боржником у період настання в нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, унаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, якщо буде встановлено недобросовісну поведінку сторін правочину. Боржник, який вчиняє дії, пов`язані зі зменшенням його платоспроможності після виникнення в нього зобов`язання, шляхом виведення наявних у нього грошових коштів на пов`язану з ним юридичну особу, тим самим зменшує ліквідаційну масу для задоволення вимог його конкурсних кредиторів та діє очевидно недобросовісно і зловживає правами щодо своїх конкурсних кредиторів на користь окремо взятого кредитора (постанови від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі №904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі №922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі №908/794/19 (905/1646/17), від 28.07.2022 у справі № 902/1023/19(902/1243/20)).

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 904/7905/16 виснувала, що фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства на підставі пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин 3, 6 статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину лише на підставі статті 234 ЦК України. У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

Водночас, категорія фраудаторності у галузі банкрутства спрямована на недопущення недобросовісного виведення активів з метою уникнення відповідальності цим майном перед кредиторами, зважаючи, що частина 2 статті 96 ЦК України вимагає, щоби юридична особа відповідала за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Тобто, боржник має усвідомлювати повне виконання свого обов`язку перед кредитором. У зв`язку з цим можна розмежувати також критерії фраудаторності: об`єктивний - коли вчиняється правочин цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку за наявності існуючої вже заборгованості; суб`єктивний - усвідомлення боржником появи боргу в результаті укладення правочину, що повинно аналізуватися через призму економічної мети договору, сумлінність та добросовісність дій боржника, які мають бути спрямовані на погашення боргу, а не навпаки, на неможливість виконання зобов`язання.

У нинішній справі господарські суди встановили, що загальна сума Товару, яку ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" передало ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС" відповідно до договорів поставки №150819 від 15.08.2019 та купівлі продажу ОФ 25/09-19 від 25.09.2019 становить 991 073 530,82 грн.

Натомість, замість отримання оплати такої значної суми грошових коштів за поставлений Товар протягом одного дня з моменту поставки, як то передбачали умови Договору, що безумовно вплинуло б на платоспроможність Боржника у майбутньому, ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" відступило за договором відступлення права вимоги від 02.12.2019 на користь ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС" належне йому право вимоги за договорами поставки та купівлі-продажу (№ 15081 від 15.08.2019 та № ОФ-25/09-19 від 25.09.2019) до Боржника (ТОВ "ЦЕТЕХНО" на особливо велику суму 586 974 385,09 грн.

Крім того, як зазначено у п. 3.2 оскаржуваного Договору від 02.12.2019 Новий постачальник зобов`язується компенсувати Первісному постачальнику вартість Прав вимоги, вказану в пункті 3.1 Договору (586 974 395,05 грн), в строк до 21.12.2024 шляхом переказу коштів на рахунок Первісного постачальника.

Тобто, фактично ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" відступило з такою великою відстрочкою компенсації (на строк понад 5 років) реальне до стягнення у найкоротший строк право вимоги на значну суму і до боржника - ТОВ "ЦЕТЕХНО" зі значним обсягом ліквідних активів (фінансові звіти містяться у матеріалах справи).

При цьому, суди встановили, що ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" передало свої права за цією вимогою з відстрочкою на 5 років ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС", без будь якої виправданої економічної доцільності та належної обачності при виборі контрагента, оскільки ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС" на момент укладення відповідного правочину (за отриманої від цього товариства інформацією):

- з моменту створення фактично не провадило жодної господарської діяльності;

- наймана праця не використовувалась, окрім єдиного працівника Товариства - Директора, якому заробітна плата не виплачувалась;

- за період діяльності Товариства розмір задекларованих та сплачених податків дорівнює 0 гривень;

- основний КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у. (забезпечення стенографічного документування та стенографічного запису судових засідань та транскрипцію (переписування) записаних матеріалів, таких як: судові доповіді або послуги із стенографування, громадські стенографічні послуги; введення титрів між кадрами в реальному часі (тобто одночасно) із трансляцією телевізійних програм, зустрічей, засідань, конференцій; послуги з нанесення кодів адрес; послуги з нанесення штрих-кодів; послуги організацій зі збирання коштів на контрактній основі або за винагороду, послуги з вилучення коштів за несплату; послуги із збирання грошей за паркування автомобілів; діяльність незалежних аукціоністів; адміністрування програм лояльності; перепродаж стартових пакетів та скретч-карток поповнення рахунку мобільного зв`язку без активації послуги зв`язку (з Консультаційного центру); інша допоміжна діяльність, яка надається підприємствам, не віднесена до інших угруповань);

- фінансова звітність подана лише за 2018 рік (перший рік з моменту створення Товариства), що передував року правочину, відповідно до якої жодний рух капіталу відсутній, річна декларації з нульовими показниками;

- в році, в якому відбувся такий значний правочин, будь-яка звітність Товариством до цього моменту не подавалась, в обліку правочин з отримання відповідного права вимоги та з подальшою передачею такого права іншим суб`єктам не відображалось;

- вимоги по оплаті до Боржника (ТОВ "ЦЕТЕХНО"), строк оплати яких настав з боку нового кредитору не пред`являлись;

- розрахунковий рахунок у підприємства на момент укладення правочину взагалі був відсутній, відкритий був лише в серпні 2021 року.

Названі обставини, у своїй сукупності дають підстави для висновку, що оспорюваний договір відступлення права вимоги від 02.12.2019 містить ознаки фраудаторного правочину, оскільки боржник здійснив вочевидь економічно необґрунтовану дію, а саме, маючи невиконані зобов`язання перед ГУ ДПС у Дніпропетровській області замість ліквідного кредитора ТОВ "ЦЕТЕХНО", з можливістю отримати одразу оплату (протягом одного дня з моменту поставки, як то передбачали умови договору поставки), без будь-якої виправданої економічної доцільності та належної обачності при виборі контрагента передало свої права по цій вимозі ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС" з відстрочкою на п`ять років.

В результаті підписання спірного договору ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" фактично позбавилось ліквідного активу на значну суму, що призвело до того, що боржник перестав бути платоспроможним і відносно нього порушено справу про банкрутство №904/3291/22.

Відтак, обґрунтованою виглядає позиція судів, що не отримання оплати за поставлені товари на таку значну суму 586 974 385,09 грн викликало критичне зменшення ліквідних активів ТОВ «ГАДЖЕТ та призвело у подальшому до порушення справи про банкрутство цього підприємства.

Аргументи скаржника про те, що суди встановили «нібито ліквідність ТОВ «ЦЕТЕХНО» та неліквідність ТОВ «ЛАКІ ЛАЙНС» без дослідження первинної бухгалтерської документації, за відсутності будь-яких доказів фіктивності правочину, без врахування особливостей ретроактивного застосування статті 42 КУзПБ, які полягають в тому, що на час вирішення спору товару, як і самої господарської діяльності боржника, може не бути з об`єктивних причин (витрачання, введення в оборот шляхом відчуження; втрата; невідоме суду місце зберігання тощо) і висновок про відсутність відповідних майнових дій не може ґрунтуватися на припущеннях суду, а повинен опиратись на достатні докази; встановлення певних обставин, без будь-якого обґрунтування того, на підставі яких доказів вони це встановили», стосуються з`ясування обставин, уже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, що відповідно до положень статті 300 ГПК України перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Крім того, згідно із статтею 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Перевіряючи дотримання вимог статті 203 ЦК України, суди встановили дефектність оспорюваного правочину, що обґрунтовується фактом його підписання з боку ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" Чебан Альоною Іванівною з перевищенням наданих довіреністю від 27.11.2017 повноважень. Копію цієї довіреності представник ТОВ "ЦЕТЕХНО" надано суду та позивачу при розгляді судової справи №916/939/21.

Текст довіреності свідчить, що Чебан А.І. наділена повноваженнями представляти інтереси товариства виключно з питань, пов`язаних з укладанням та підписанням договорів оренди (найму) будь-якого нерухомого майна. Тобто підписуючи спірний Договір відступлення права вимоги за договорами поставки Чебан А.І. очевидно перевищила свої повноваження представника боржника.

Колегія суддів відхиляє як необґрунтовані доводи касаційної скарги про допущену стилістичну помилку у тексті довіреності на ім`я Чебан А.І. та наступне погодження (схвалення) юридичною особою ТОВ «ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ» дій Чебан А.І. щодо укладення (підписання) договору відступлення права вимоги, підтвердженням чого є, на думку скаржника, незвернення боржника із позовом про визнання договору недійсним, в тому числі, у зв`язку із тим, що договір був підписаний без достатніх повноважень.

Доказами погодження (схвалення) можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т.ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Водночас матеріали справи не містять доказів наступного схвалення оспорюваного правочину органом або особою, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення. За їх відсутності, не звернення юридичної особи до суду з позовом про визнання недійсним правочину, не може розцінюватись судом як вчинення стороною договору дій про наступне погодження (схвалення) правочину.

У зв`язку з чим відхиляються доводи скаржника про неврахуванні судами висновку Верховного Суду, викладені у постановах від 02.04.2019 у справі №904/2178/18, від 10.04.2018 у справі №910/11079/17, адже саме зазначені постанови Верховного Суду містять висновки про те, що якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Доводи скаржника про неефективність обраного позивачем способу захисту з посиланням на передачу права вимоги за ланцюгом договорів уступки права вимоги до ТОВ "Кредитні інновації", ТОВ «ІСІДА ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП», ТОВ «ХОЛОКС ТРЕЙД», колегія суддів відхиляє, оскільки відступлення неіснуючого права вимоги за цими договорами не створює жодних правових наслідків (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 15.09.2022 у справі №910/12525/20).

Оскарження всього ланцюга договорів уступки права вимоги у даному випадку якраз і буде неефективним способом захисту, суперечитиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи в суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).

Суд наголошує, правочини, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання зі сплати заборгованостей діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Встановлені судами обставини укладення боржником договору про відступлення своїх права по вимозі за договорами поставки замість ліквідного кредитора ТОВ "ЦЕТЕХНО" з можливістю отримати одразу оплату (протягом одного дня з моменту поставки, як то передбачали умови договору), з ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС" з відстрочкою на п`ять років без будь-якої виправданої економічної доцільності та належної обачності при виборі контрагента, за наявності невиконаних зобов`язання перед ГУ ДПС у Дніпропетровській області, що призвело до того, що боржник перестав бути платоспроможним і відносно нього порушено справу про банкрутство №904/3291/22, повністю спростовують наведені в касаційній скарзі аргументи щодо легітимної мети оскаржуваного договору, та свідчать про його фраудаторність.

Проаналізувавши висновки, які викладені у наведених скаржниками постановах Верховного Суду в частині наявності підстав для скасування оскаржених судових рішень щодо задоволення позову, які, за твердженням скаржників не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на те, що суд ухвалив оскаржувану судові рішення без урахування таких висновків, оскільки зміст оскаржуваних рішення та постанови не суперечать висновкам, на які посилається скаржник, з урахуванням специфіки процедури банкрутства боржника, передбаченої спеціальним законодавством, та ролі в ній кредитора банкрута.

Крім того, з урахуванням вимог статті 300 ГПК України, твердження скаржників у касаційній скарзі про неповноту дослідження обставин та ненадання оцінки іншим доказам у справі, відхиляються Верховним Судом, оскільки доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, що оспорюваний договір містить ознаки фраудаторного договору, а його наслідки спрямовані на завдання шкоди кредитору боржника.

Звертаючись з касаційною скаргою, скаржником не доведено неправильного застосування судами норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень, а доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, відтак, підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржувані судові рішення, Верховний Суд не встановив порушення та невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.

Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 цього Кодексу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та необхідність залишення оскаржуваних судових рішень у цій справі без змін.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі № 904/3291/22(904/1729/23) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді В.І. Картере

В.Г. Пєсков