Постанова

від 10.04.2024 по справі 761/14537/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 761/14537/15-ц

провадження № 61-14901св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст заяви

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив суд замінити сторону боржника за виконавчим листом Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2023 року у справі № 761/14537/15-ц, виданим на підставі постанови Київського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року про стягнення на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу в розмірі 1 600 грн з Уповноваженої особи на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит», на її правонаступника - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва заяву ОСОБА_2 - задоволено. Замінено сторону боржника у виконавчому провадженні № 70812418 за виконавчим листом Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2023 року у справі № 761/14537/15-ц, виданим на підставі постанови Київського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року про стягнення на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу в розмірі 1600,00 грн з уповноважено на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит», на її правонаступника - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

Ухвала суду мотивована тим, що станом на час розгляду заяви стягувача про заміну сторони боржника у виконавчому провадженні, ліквідація ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо. Відтак, суд прийшов до висновку, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, яким раніше було делеговано Фондом визначені законом повноваження з ліквідації неплатоспроможного банку ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в тому числі щодо виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 761/14537/15-ц в частині стягнення судових витрат в розмірі 1 600,00 грн на користь ОСОБА_2 .

Короткий зміст судових рішень апеляційного суду

Постановою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 03 березня 2023 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції про заміну боржника у виконавчому провадженні є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає.

Також ОСОБА_1 в апеляційному суді заявив вимоги про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на його користь витрат на правничу допомогу в розмірі 2 400 грн.

Апеляційний суд відмовив у стягненні витрат на правову допомогу адвоката на користь заявника, посилаючись на те, що розподіл таких витрат, згідно статті 141 ЦПК України здійснюється за результатом розгляду позовних вимог по суті спору. Оскільки питання щодо розгляду позовних вимог в даному випадку не вирішується, то заявлені ОСОБА_3 витрати не підлягають стягненню.

Ухвалою від 04 жовтня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 дана про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що оскільки питання про розподіл судових витрат, понесених ОСОБА_3 у зв`язку з переглядом даної справи, було вирішено у постанові Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

ОСОБА_1 18 жовтня 2023 року звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, яка у подальшому була доповнена, на постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року, яку оскаржує в частині судових витрат та ухвалу Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року, та ухвалити нове судове рішення про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на його користь 2 400 грн понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката.

Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 20 листопада 2023 року подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , у якому просить відмовити в задоволенні цієї касаційної скарги. Зазначає про те, що стягувач самостійно приймає участь у всіх судових засіданнях, що підтверджує відсутність будь-якої необхідності в отриманні консультації у зв`язку з самопредставництвом в судовому засіданні. При цьому, відзив на апеляційну скаргу підписаний самим стягувачем, у зв`язку із чим не є доведеним, що відзив на апеляційну скаргу був складений саме адвокатом Маринушкіним А. Г. Також зазначає, що заявлені стягувачем до відшкодування витрати на правову допомогу в межах апеляційного провадження (з перегляду ухвали про заміну боржника у виконавчому провадженні) становлять 2 400 грн, що значно перевищує суму стягнення у виконавчому провадженні.

Узагальнені доводи додаткових пояснень у справі

ОСОБА_1 20 листопада 2023 року подав до Верховного Суду додаткові пояснення у справі, у яких заперечив проти відзиву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зазначає, що наведені Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доводи у поданому ним до суду відзиві не спростовують факту надання правничої допомоги.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 21 листопада 2023 року подало до Верховного Суду додаткові пояснення у справі, у яких просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що між стягувачем та адвокатом були формально складені документи на підтвердження понесених витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції без фактичного надання будь-яких правових послуг так як станом на 12 червня 2023 року - дату підписання акту наданих послуг Київським апеляційним судом ще навіть не було відкрито апеляційне провадження та стягувачем не отримано копію апеляційної скарги.

ОСОБА_5 21 листопада 2023 року подав до Верховного Суду додаткові пояснення у справі, у яких посилається на те, що у стягувача та його адвоката не було перешкод скласти відзив на апеляційну скаргу та підписати відповідний акт до відкриття апеляційного провадження у справі. Окрім того, стягувач зауважує, що доводи та заперечення проти стягнення судових витрат, наведені боржником у поданих ним відзиві та поясненнях, - не заявлялись ним в ході апеляційного розгляду, і відповідні докази не подавались до суду апеляційної інстанції. Отже, оскільки в силу частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог касаційної скарги та не наділений повноваженнями приймати та досліджувати докази, то наведені боржником доводи та міркування, а також подані ним докази - не можуть бути прийняті касаційним судом на стадії касаційного перегляду справи.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 761/14537/15-ц з Шевченківського районного суду м. Києва.

Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від Верховного Суду від 09 січня 2024 року зазначену справу призначено до судового розгляду.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Установлено, що ОСОБА_5 просив апеляційний суд стягнути на свою користь із Фонду гарантування вкладів фізичних осіб витрати на правову допомогу адвоката за представництво його інтересів в суді апеляційної інстанції під час перегляду ухвали суду першої інстанції про заміну сторони виконавчого провадження.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Маринушкін А. Г. надав договір № 3202/21 від 30 березня 2021 року про надання правничої (правової) допомоги, додаткову угоду до цього договору від 03 червня 2023 року та детальний опис (акт) наданої правової допомоги, загальний розмір яких становить 2 400 грн.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих стороною доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Витрати на професійну правничу допомогу врегульовано статтею 137 ЦПК України, такі витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката.

Апеляційний суд, відмовляючи в стягненні витрат на правову допомогу адвоката зазначив про відсутність підстав для стягнення таких витрат у зв`язку з апеляційним переглядом ухвали суду першої інстанції про заміну сторони виконавчого провадження, а не з розглядом справи по суті позовних вимог.

Висновки апеляційного суду про те, що суд апеляційної інстанції не має права вирішувати питання про стягнення витрат на правничу допомогу при розгляді заяви про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки це не є розгляд справи по суті позовних вимог, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає помилковими, виходячи з наступного.

Виконавче провадження - це завершальна стадія судового провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові 18 травня 2020 року у справі № 643/5556/14-ц (провадження № 61-11131сво19) дійшов висновку про те, що питання, пов`язані із судовим контролем за виконанням судових рішень передбачено розділом VII ЦПК України, відповідно до якого скарга на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, подається до суду першої інстанції, що розглянув справу, і такий розгляд не є окремим провадженням в окремій справі.

Однак розгляд скарги на дії державного або приватного виконавця має наслідком виконання або не виконання судового рішення, як завершальної стадії судового процесу; такий розгляд є комплексом певних процесуальних дій його учасників, а тому такий розгляд підпадає під термін "провадження у справі"

Апеляційним судом завершено процесуальний розгляд окремого питання у справі - заяви про заміну сторони виконавчого провадження, ухвалено остаточне судове рішення по цьому питанню - постанова про залишення без змін ухвали суду першої інстанції про заміну сторони виконавчого провадження.

Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, вказане питання щодо стягнення втрат на правову допомогу адвоката понесених іншою стороною, апеляційним судом помилково не досліджувалось.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що зазначені обставини свідчать про порушення апеляційним судом норм процесуального права, що відповідно до статті 411 ЦПК України є підставою для скасування постанови Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року в частині вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу адвоката та ухвалу Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року з переданням справи в цій частині на новий апеляційний розгляд.

Щодо клопотання ОСОБА_2 про стягнення витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції

ОСОБА_1 03 листопада 2023 року подав до Верховного Суду клопотання, в якому просить стягнути витрати на правову допомогу адвоката, які понесені у зв`язку з розглядом цієї справи в суді касаційної інстанції в розмірі 1 600 грн.

Заява мотивована тим, що у зв`язку з розглядом справи № 761/14537 15-ц поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 600 грн, про орієнтований розмір яких було заявлено у касаційній скарзі.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Тобто, у разі якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим у випадку, якщо суд касаційної інстанції скасовує судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Вказаний висновок узгоджується з висновками, викладеними, зокрема, в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 500/2632/19 (провадження № 11-436апп21), від 30 березня 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20), в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028сво18).

Ця правова позиція щодо застосування вказаної вище норми права є незмінною.

Постанова про передачу справи на новий розгляд не є остаточним вирішенням спору по суті.

Оскільки цією постановою касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року в частині вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу адвоката та ухвалу Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року задоволено частково, указані судові рішення скасовано, а справу в цій частині направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, підстав для вирішення питання про розподіл судових витрат немає.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року в частині вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу адвоката та ухвалу Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов