Ухвала

від 16.04.2024 по справі 569/26521/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 569/26521/21

провадження № 61-4944ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ільїн Вадим Анатолійович, на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 червня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мун Індустріал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Нове тепло України», треті особи: державний реєстратор Комунального підприємства «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» Рівненської обласної ради Чернецька Оксана Володимирівна, державний реєстратор Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області Ружнілов Олексій Володимирович; про скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ільїн В. А., через засоби поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 червня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року в указаній вище справі.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. На підтвердження пропуску строку на касаційне оскарження заявником надано копію конверту Рівненського апеляційного суду, згідно відмітки на якому копію оскаржуваної постанови апеляційного суду отримано заявником 02 березня 2024 року.

Оскільки повний текст судового рішення не було вручено у день його проголошення або складення, заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такого, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження заявником пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням конкретної норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах. При цьому суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16).

Велика Палата Верхового Суду у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) зазначила, що у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності необхідно насамперед визначити, які правовідносини є спірними, а тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

Таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування необхідно розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

Заявник узагальнено посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та викладені в касаційній скарзі обставини не містять посилань на вказані випадки, а тому не є підставами касаційного оскарження в розумінні статті 389 ЦПК України.

У касаційній скарзі міститься посилання на постанову Верховного Суду у справі № 569/14315/16-ц (провадження № 61-25006св18), що має ознаки касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Разом із тим, заявником не зазначено, яку саме норму права застосовано судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Виключно посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судом норм матеріального права та зазначення норм права, які, на думку заявника, невірно застосовані судом, без зазначення на обґрунтування наявності випадків, визначених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового викладення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Верховний Суд наголошує на тому, що суд касаційної інстанції здійснює перегляд постановлених судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у виключних випадках, кожен з яких окремо передбачений процесуальним законом. Стадія касаційного перегляду не є обов`язковою стадією для усіх видів судових проваджень, а перегляд рішень у касаційному порядку відбувається виключно з підстав, що у вичерпний спосіб визначені законом. Верховний Суд є судом права, тобто такою судовою інстанцією, яка не здійснює перегляд постановлених та оскаржених рішень повністю, а лише у питанні правильності застосування судами норм права.

Отже, заявнику необхідно конкретизувати підстави касаційного оскарження щодо неправильного застосування судами норм матеріального права, про що зазначено у касаційній скарзі, відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України.

Для усунення вказаного недоліку заявнику слід надати до суду нову редакцію касаційної скарги та її копії відповідно до кількості учасників справи з врахуванням вимог цієї ухвали щодо повноти зазначення підстав касаційного оскарження та їх нормативно-правового обґрунтування.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У порушення пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено відомості про наявність або відсутність у ОСОБА_1 та його представника - адвоката Ільїна В. А. електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

При цьому необхідно зауважити, що реєстрація ОСОБА_1 електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, є добровільною.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначеного недоліку.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ільїн Вадим Анатолійович, про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ільїн Вадим Анатолійович, строк на касаційне оскарження рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 червня 2023 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ільїн Вадим Анатолійович, на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 червня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров