Рішення
від 12.04.2024 по справі 160/2225/24
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 рокуСправа №160/2225/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

24.01.2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Біжко Юлія Олександрівна звернулася через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року за №2220к про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині майора поліції ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.12.2023 року, яким майора поліції ОСОБА_1 заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, звільнено зі служби з 22.12.2023 року;

- поновити полковника поліції майора поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, звільнено зі служби з 22.12.2023 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 22.12.2023 року в розмірі 50 000, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 з 2007 року по 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ та з 07.11.2015 року по 22.12.2023 року - перебував на службі в Національній поліції України. За понад шістнадцятирічний період служби ОСОБА_1 займав різні посади в органах внутрішніх справ України та Національної поліції України, в тому числі на момент звільнення перебував на посаді заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області у званні майор поліції. Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.12.2023 року ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції (номер наказу невідомий). Підставою для звільнення позивача було зазначено: наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року №2220к. Прийняттю оскаржуваних наказів та звільненню позивача передували ряд подій та службове розслідування, з порядком проведення якого позивач не погоджується. Тому вважає оскаржувані накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали.

09.02.2024 року позивачем були усунені недоліки зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 року поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду у цій справі, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 13.03.2024 року. Також вказаною ухвалою суду відповідача зобов`язано надати до суду додаткові докази.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 року заяву Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про продовження строку для надання відзиву у цій справі задоволено та продовжено Головному управлінню Національної поліції в Дніпропетровській області строк на подання відзиву на позов - до 12.03.2024 року.

06.03.2024 року на адресу суду від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позов, в якому з позовними вимогами ОСОБА_1 відповідач не згоден, вважає їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. ОСОБА_1 проходив службу в ГУНП на посаді заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та мав спеціальне звання майор поліції. Підставою видання наказу про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції став наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року за № 2220к, яким на останнього було накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Підставою видання наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року за № 2220к стали матеріали службового розслідування, проведеного на підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області на підставі наказу ГУНП від 05.12.2023 року № 2450, зі змінами, внесеними наказом ГУНП від 06.12.2023 року №2459. Так, ст. 2, 6, 7, 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначають, що одним із основних завдань поліції є охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності, при цьому поліція зобов`язана виконувати свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом на принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини, законності тощо. Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та Присяги працівника поліції кожен поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватись Конституції та законів України, інших нормативно- правових актів, що регламентують діяльність поліції, сумлінно виконувати свої службові обов`язки, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського. Вважає, що ОСОБА_1 , склавши присягу, добровільно взяв на себе вищевказані зобов`язання, і був обізнаний, що за порушення цих вимог його буде притягнуто до суворої дисциплінарної відповідальності аж до звільнення зі служби в поліції. Таким чином, вважає, що рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 прийняте за результатами розгляду проведеного службового розслідування є законним та обґрунтованим, тобто прийнятим на підставі повноважень і у спосіб передбачений законом, а судом при директивному визначенні дій, які, на думку суду, повинні були здійснені комісією з проведення службового розслідування, ГУНП в Дніпропетровській області вважає втручанням в дискреційні повноваження керівника органу поліції. З огляду на викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

02.04.2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій зазначено наступне. Аналізуючи викладене у відзиві сторони відповідача, вже наведені у позові положення чинного законодавства та наявні фактичні обставини, наголошує на тому, що при звільненні ОСОБА_1 відповідач не забезпечив проведення належного службового розслідування, порушив вимоги Дисциплінарного статуту та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що призвело до грубих та фундаментальних порушень проведення процедури дисциплінарного розслідування та прав позивача. Доводи, які наведені відповідачем у відзиві жодним чином не спростовують протиправні дії відповідача та лише додатково підкреслюють, що висновки службового розслідування сформовані без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та проведено упереджено та з порушенням порядку його проведення, який регламентований чинним законодавством. ОСОБА_1 з 07.12.2023 року по 02.02.2024 року був обмежений у вільному пересуванні, спілкуванні та не мав можливості скористатися гарантованим правом на надання пояснень щодо дисциплінарного розслідування. Відповідно, вбачається, що дисциплінарною комісією грубим чином не було дотримано регламентованого порядку ст. 18 Дисциплінарного статуту в частині надання можливості поліцейському, якого було затримано та який не мав права вільно пересуватися, - належним чином скористатися своїми гарантованими правами на надання пояснень, додаткових документів, подання клопотань, отримання та залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, ознайомлення із матеріалами зібраними під час розслідування, тощо. Також, ОСОБА_1 , який фактично був обмежений у вільному пересуванні у зв`язку із виконанням рішення суду про домашній арешт, навіть не було повідомлено у встановлений законом термін (за два дні), про необхідність надання пояснень, щоб хоч якимось чином він міг підготувати необхідні клопотання, заяви, додаткові документи, а також скористатися правовою допомогою. Також зазначає, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. При цьому, застосування дисциплінарного стягненні у вигляді звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Вважає, що за наслідком дослідження матеріалів справи слід зазначити, що ГУНП в Дніпропетровській області при проведенні службового розслідування допущені саме фундаментальні порушення порядку проведення службового розслідування, що мало своїм наслідком прийняття передчасного і, як наслідок протиправного спірного наказу №2220к, який у свою чергу став підставою для звільнення ОСОБА_1 зі служби на підставі спірного наказу №916о/с. Резюмуючи викладене, наголошує, що обставини порушення позивачем службової дисципліни, - є недоведеними та такими, що спростовуються матеріалами справи. З урахуванням наведеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2007 року по 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ та з 07.11.2015 року по 22.12.2023 року - перебував на службі в Національній поліції України.

На момент звільнення ОСОБА_1 перебував на посаді заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області у званні майор поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №916 о/с від 22.12.2023 року ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Підставою для звільнення позивача було зазначено: наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року №2220к про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам`янського РУП ГУНП.

Так, підставою видання наказу ГУНП від 11.12.2023 року за № 2220к стали матеріали службового розслідування, проведеного на підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 05.12.2023 року № 2450, зі змінами, внесеними наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 06.12.2023 року №2459, в ході якого було встановлено наступне.

05.12.2023 року працівниками Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпро) Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава спільно з поліцейськими Дніпропетровського управління ДВБ Національної поліції України та працівниками Дніпропетровської окружної прокуратури в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42023040000000415 від 01.08.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 365 та ч. 2 ст. 372 КК України, проведені невідкладні слідчі дії (обшуки) в службових кабінетах заступника начальника управління поліції начальника кримінальної поліції Кам`янського РУП ГУНП полковника поліції ОСОБА_2 , начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського РУП ГУНП майора поліції Руденка Олександра Сергійовича, заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського РУП ГУНП майора поліції Ведути Олександра Сергійовича, заступника начальника слідчого відділу Кам`янського РУП ГУНП майора поліції Прядченко Юлії Вячеславівни, та старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам`янського РУП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_3

Під час обшуків було вилучено: 3 мобільні телефони, 3 ноутбуки поліцейських, матеріали кримінального провадження № 12023041160001483, предмет схожий на гранатомет РПГ-22, блокноти із записами, засвідчена копія журналу відвідувачів та запрошених Кам`янського РУП ГУНП.

За результатами проведених слідчих дій в порядку ст. 208 КПК було затримано: заступника начальника управління поліції - начальника кримінальної поліції Кам`янського РУП ГУНП полковника поліції ОСОБА_2 ; начальника ВКП Кам`янського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_4 та старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Кам`янського РУП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_3 .

Цього ж дня, полковнику поліції ОСОБА_2 , майору поліції ОСОБА_4 , лейтенанту поліції ОСОБА_3 оголошені повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 372 КК України.

У подальшому, 06.12.2023 року майор поліції ОСОБА_1 добровільно, у супроводі адвоката прибув до підрозділу ДБР, де йому повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 263, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 372 КК України.

З метою повного та всебічного проведення службового розслідування до ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава було направлено запит від 05.12.2023 року вих. № 50/2-1092 щодо отримання інформації про хід досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023040000000415 та надання копій повідомлень про підозру вищевказаним поліцейським.

Листом ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава від 07.12.2023 року №6033/15-02-3 у надані інформації щодо обставин можливого скоєння кримінального правопорушення вищевказаними поліцейськими було відмовлено.

Комісією з проведення службового розслідування зазначено, що вищевикладені обставини проведення обшуків, затримання окремих працівників поліції кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП, з подальшим оголошенням їм повідомлень про підозру, дискредитують звання поліцейського, підривають авторитет поліції в очах громадськості, довіру суспільства до органів поліції та набувають суспільного резонансу через створення негативної громадської думки, оскільки в мережі Інтернет опубліковано значну кількість інформації, в різній текстовій формі (подачі), щодо причетності останніх за вчинення тяжких злочинів, яка має кричущі заголовки та зміст, зокрема: «У Кам`янському затримано керівників та співробітників поліції міста», «Скандал у поліції Кам`янського: що відомо», «У Кам`янському затримали керівників та співробітників поліції», «У Кам`янському відбулось декілька затримань поліцейських» та «В Кам`янскому ДБР та ДВБ затримали поліцейських, серед яких керівник». «У Кам`янському відбулось декілька затримань поліцейських» та «В Кам`янскому ДБР та ДВБ затримали поліцейських, серед яких керівник».

Так, зазначені обставини описані в наступних інтернет джерелах:

1) група месенджеру «Telegram», що має назву «Дніпро Оперативний UA | Війна» (налічує 289 163 учасників, веб-посилання: https://t.me/dnepr operativ);

2) група месенджеру «Telegram», що має назву «ХДніпро UA» (налічує 465 965 учасників, веб-посилання: https://t.me/hyevuy dnepr);

3) група месенджеру «Telegram», що має назву «ХДніпро UA» (налічує 284 984 учасників, веб-посилання: https://t.me/tmexadnepr);

4) незалежний портал новин Дніпра «Інформатор Дніпро» (веб- посилання: https://dnepr.express/ua/post/u-kamyanskomu-zatrimano-kerivnikiv-ta-spivrobitnikiv-policiyi mista):

5) інтернет-видання «ПРИХИСТ» (веб-посилання: https://www.prikhi st.com/2023/12/u-kam-ianskomu-vidbulos-dekilka-zatryman-politseiskykh/);

Дисциплінарна комісія зазначила, що керівництво охарактеризувало лейтенанта поліції ОСОБА_3 , досить позитивно, а також не змогло надати характеристики полковнику поліції ОСОБА_2 , майору поліції ОСОБА_4 та майору поліції ОСОБА_1 (у зв`язку з нещодавньою зміною керівництва кримінальної поліції ГУНП та перебуванням на лікарняному начальника Кам`янського РУП ОСОБА_5 , який сам також є суб`єктом цього службового розслідування).

Крім того, досліджуючи ставлення до служби та попередню поведінку поліцейських, за участю яких сталася надзвичайна подія, а саме: оголошення повідомлень про підозру та затримання у порядку статті 208 КПК України з подальшим обранням запобіжних заходів у виді тримання під вартою строком на 60 діб, дисциплінарна комісія звернула увагу на те, що протягом служби в Національній поліції України, вони неодноразово притягувались до дисциплінарної відповідальності (застосовувались дисциплінарні стягнення): майор поліції ОСОБА_1 (5 разів - інформація з моменту затвердження Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України - 15.03.2018 року, отримана з ІП «Персонал» ІКС «ІПНП України», оскільки 22.02.2022 року особова справа даного поліцейського вилучена на підставі ухвали Печерського районного суду м. Київ від 15.11.2021 року); догана, застосована наказом ГУНП від 03.08.2018 року № 3420; догана, застосована наказом ГУНП від 08.01.2019 року № 71; догана, застосована наказом Дніпровського відділу поліції ГУНП від 02.05.2019 року № 771; сувора догана, застосована наказом Дніпровського відділу поліції ГУНП від 25.06.2019 року № 1061; попередження про неповну службову відповідність, застосоване наказом ГУНП від 24.01.2022 року № 482.

З метою надання повної, всебічної та об`єктивної оцінки ставлення до служби останніх, встановлення попередньої поведінки та рівня кваліфікації, а також роль керівництва в організації роботи даних правоохоронців, поліцейськими управління головної інспекції ГУНП було проведено перевірку службової діяльності кримінальної поліції та слідчого відділу Кам`янського районного управління поліції ГУНП, у ході чого встановлені порушення порядку ведення Єдиного обліку.

Так, щодо порушень КПК України підлеглими поліцейськими під час здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях пояснив, що з його боку був неналежний контроль як керівника, що призвело до порушень.

Вивченням журналу обліку доручень слідчих, встановлено, що на час перевірки, з вересня 2023 року не проставлено відмітки про виконання 28 доручення слідчих, однак під час перевірки з`ясовано, що фактично не виконано 20 доручень а саме: № 44/1267 у кримінальному провадженні № 12023041160000367, строк на 17.10.2023 року; №44/1490 від 13.09.2023 року у кримінальному провадженні № 120220041160000539, строк на 23.09.2023 року; № 44/1492 від 13.09.2023 року у кримінальному провадженні №12023041160000215; № 44/1622 у кримінальному провадженні 12023041160001259, строк на 17.10.2023 року; № 44/1673 у кримінальному провадженні № 12023041160001312, строк на 27.10.2023 року; №44/1677 у кримінальному провадженні №12023041160001171, строк на 11.11.2023 року; № 44/1680 у кримінальному провадженні № 12023041160000980, строк на 01.11.2023 року; № 44/1686 у кримінальномупровадженні № 12023041160001257, строк на 01.11.2023 року; № 44/1707 у кримінальному провадженні № 12023041160000776, строк на 03.11.2023 року; № 44/1708 у кримінальному провадженні № 12023041160000776, строк на 03.11.2023 року; №44/1728 у кримінальному провадженні № 12019040160000565, строк на 06.11.2023 року; № 44/1729 у кримінальному провадженні № 12023046160000104, строк на 06.11.2023 року; № 44/1733 у кримінальному провадженні №12023046160001462, строк на 09.11.2023 року; № 44/1767 у кримінальному провадженні № 12023046160001568, строк на 13.11.2023 року; № 44/1779 у кримінальному провадженні № 42023040000000001, строк на 13.11.2023 року; № 44/1839 у кримінальному провадженні № 12023250310000828, строк на 23.11.2023 року; № 44/1840 у кримінальному провадженні № 12023141250000168, строк на 23.11.2023 року; № 44/1841 у кримінальному провадженні № 12023200620000216, строк на 23.11.2023 року; № 44/1842 у кримінальному провадженні № 12023200620000155, строк на 23.11.2023 року; № 44/1843 у кримінальному провадженні № 42023041050000044, строк на 23.11.2023 року, чим порушено працівниками оперативного підрозділу вимог абзацу 2 п. 3 розділу VI Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 року № 575.

Вищезазначене підтверджується поясненнями слідчих СВ Кам`янського РУП ГУНП ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Опитані з цього приводу поліцейські ВКП Кам`янського РУП ГУНП, капітан поліції ОСОБА_13 (не виконав доручення № 44/1767), лейтенант поліції ОСОБА_14 (не виконав доручення № 44/1492), відмовилися надавати пояснення досилаючись на ст. 63 Конституції України.

У свою чергу опитані поліцейські ВКП Кам`янського РУП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_15 (не виконав доручення № 44/1680, 44/1707, 44/1708,), старший лейтенант поліції ОСОБА_16 (не виконав доручення № 44/1490, 44/1622, 44/1728, 44/1729, 44/1779, 44/1839, 44/1840, 44/1841, 44/1842, 44/1843) пояснили, що дійсно не встигли вчасно виконати доручення слідчих через велику завантаженість на службі.

П`ять доручень (№ 44/1267, 44/1673, 44/1677, 44/1686, 44/1733) не були виконані оперуповноваженим ВКП Кам`янського РУП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_17 (прийнято рішення про звільнення з Національної поліції наказом ГУНП №2154к).

Опитана інспектор сектору кримінального аналізу ВКП Кам`янського РУП ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_18 пояснила, що вона веде журнал обліку доручень слідчих для ВКП, який ні чим не регламентований. Облік керівників ВКП Кам`янського РУП ГУНП, які розписують доручення слідчих на підлеглих, у цьому журналі не ведеться.

Слід зазначити, що з дев`яти доручень слідчих, невиконаних оперуповноваженим ВКП Кам`янського РУП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_16 виявлених під час перевірки на робочому столі останнього, а саме, № 44/1728, 44/1779, 44/1838, 44/1839, 44/1840, 44/1841, 44/1842, 44/1843 доручені для виконання заступником начальника ВКП Кам`янського РУП ГУНП майором поліції Ведутою О.С. а № 44/1660 доручено для виконання начальником ВКП цього ж райуправління майором поліції ОСОБА_4 .

Інших вищевказаних невиконаних доручень слідчих у відділі кримінальної поліції Кам`янського РУП ГУНП під час перевірки виявлено не було та їх місцезнаходження не встановлено.

Таким чином встановлено, що заступник начальника ВКП Кам`янського РУП ГУНП майор поліції ОСОБА_1 , у порушення вимог п. 2.12.4, 2.12.6 його посадових інструкцій від 08.06.2023 року № 44/400дск, не забезпечив якісне та своєчасне виконання доручень слідчих.

Крім цього, начальник ВКП Кам`янського РУП ГУНП майор поліції ОСОБА_4 (який, відповідно до п. 2.1, п. 2.14.1 його посадових інструкцій від 08.06.2023 року № 44/399дск, організовує, координує та контролює діяльність відділу кримінальної поліції Кам`янського РУП відповідно до п 2.12.1 посадових інструкцій здійснює безпосереднє керівництво діяльністю відділу, несе персональну відповідальність за належне виконання покладених на відділ завдань і функцій, стан службової, виконавської та транспортної дисципліни і повинен постійно їх контролювати), у порушення вимог п. 2.12.1, 2.13.4, 2.14.1, 2.15.1, 2.15.5 посадових інструкцій від 08.06.2023 року № 44/399дск, не здійснював належний контроль за роботою підлеглих поліцейських, не забезпечив якісне та своєчасне виконання доручень слідчих та обов`язкове направлення матеріалів виконання до органів досудового розслідування та не контролював результати роботи особового складу.

У свою чергу, заступник начальника управління поліції - начальник кримінальної поліції Кам`янського РУП ГУНП полковник поліції ОСОБА_2 , у порушення вимог п. 2.12.1 його посадових інструкцій від 08.06.2023 року № 44/398дск не здійснював належний контроль за виконанням посадових інструкцій керівного та особового складу ВКП (про свідчать порушення, допущені майором поліції ОСОБА_1 та майором поліції ОСОБА_4 . Крім цього, полковник поліції ОСОБА_2 , у порушення п. 2.15.1, 2.15.3, 2.15.4 його посадових інструкцій, не контролював належний супровід кримінальних проваджень та якісне та своєчасне виконання доручень слідчих, обов`язкове направлення матеріалів виконання до органів досудового розслідування та взаємодію між поліцейськими кримінальної поліції та іншими службами у вирішенні службових завдань.

Крім того, необхідно враховувати те, що безпосередньо полковник поліції ОСОБА_2 , майор поліції ОСОБА_4 та майор поліції ОСОБА_1 , займаючи керівні посади у кримінальному блоці райуправління поліції, зобов`язані контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан, проводити профілактичну роботу, направлену на її зміцнення та запобігання вчиненню правопорушень. Так, полковник поліції ОСОБА_2 несе відповідальність за порушення службової дисципліни керівним складом підрозділів кримінальної поліції Кам`янського РУП (п. 5.7 посадових інструкцій); майор поліції ОСОБА_4 несе відповідальність за порушення службової дисципліни підлеглим особовим складом (п. 5.10 посадових інструкцій); майор поліції ОСОБА_1 також несе відповідальність за порушення службової дисципліни підлеглим особовим складом (п. 5.12 посадових інструкцій).

Комісія зазначила, що з урахуванням допущених порушень, суспільного резонансу, фактів неодноразового притягнення до дисциплінарної відповідальності (порушень службової дисципліни) вищевказані поліцейські лише демонструють негативний приклад іншим працівникам поліції, у тому числі підлеглим, та дискредитують себе, як службових (посадових) осіб наділених повноваженнями керівника, з функціями виховання у підлеглих сумлінності до служби.

Так, лише протягом 2023 року поліцейські підрозділів кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП притягувались до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни 27 разів, що знову ж таки, свідчить про неналежний контроль та проведену роботу в даному напрямку службової діяльності.

Також, дисциплінарною комісією врахововано, що вищевикладені встановлені службовим розслідуванням проступки, а також обставини настання надзвичайної події за участю окремих поліцейських Кам`янського районного управління поліції ГУНП, були допущені незважаючи на неодноразові вимоги керівництва управління карного розшуку ГУНП, Головного управління та Національної поліції України щодо недопущення випадків порушень поліцейськими службової дисципліни і законності, у тому числі поза службою: службова телеграма ГУНП від 23.05.2022 року № 1924/103/01-2022; службова телеграма УКР ГУНП від 14.07.2022 року № 3/34-1855; наказ Національної поліції України від 19.07.2022 року № 507; доповідна записка ДГІ Національної поліції України від 25.07.2022 року № 1056/15-2022; доповідна записка УГІ ГУНП від 26.07.2022 року № 50/2-315; службова телеграма ГУНП від 26.10.2022 року № 4715/103/01-2022; доповідна записка УГІ ГУНП від 24.02.2023 року № 50/2-158; службова телеграма ГУНП від 19.05.2023 року № 2833/103/01-2023; службова телеграма ГУНП від 08.06.2023 року №142 3379/103/01-2023.

Крім того, дисциплінарна комісія звернула увагу на те, що лише за місяць, а саме 10.11.2023 року, до настання надзвичайної події, причини та умови виникнення якої наразі досліджуються, поліцейськими управління головної інспекції ГУНП на підставі наказу Головного управління від 07.09.2023 року № 1871, з метою забезпечення належного контролю за службовою діяльністю, виявлення тенденцій та чинників, що негативно впливають на ефективність виконання поліцейськими покладених на них завдань і функцій, оптимізації управлінських процесів, сприяння ефективній професійній діяльності поліцейських, дотримання ними службової дисципліни та забезпечення належної організації роботи, проведено заходи підтримки та контролю у Кам`янському районному управлінні поліції ГУНП, під час чого було виявлено значну кількість порушень, які за своїм складом аналогічні теперішнім, що були виявлені у рамках проведення даного службового розслідування, зокрема: відсутність організації належної взаємодії оперативних та слідчих підрозділів щодо виконання доручень про проведення слідчих (розшукових) дій (при цьому кількість невиконаних доручень збільшилась з 10 до 20); п`ять фактів укриття кримінальних правопорушень від обліку, шляхом невнесення відповідних відомостей до ЄРДР та їх розгляду згідно із Законом України «Про звернення громадян» (під час попередньої перевірки також встановлено 5 фактів невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення).

При цьому, доручення слідчого від 04.09.2023 року № 44/1176 на час повторної перевірки залишилось невиконаним.

Вжиття заходів щодо усунення виявлений порушень було доручено (відповідно до резолюції начальника Кам`янського РУП ГУНП Клешні О.В.) заступнику начальника ВКП Кам`янського РУП ГУНП майору поліції ОСОБА_1 .

Крім цього, у порушення п. 2.12.9 посадових інструкцій своєчасно не прийняв заходи по усуненню недоліків у роботі підрозділів кримінальної поліції Кам`янського РУП та дотримання поліцейськими підрозділів кримінальної поліції Кам`янського РУП законності в службовій діяльності й майор поліції ОСОБА_1 .

Також, вибірково перевірено службові документи поліцейських ВКП Кам`янського РУП щодо виконання інших посадових інструкцій керівників кримінальної поліції.

При цьому, тільки у робочому зошиті оперуповноваженого ВКП Кам`янського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_19 були наявні план індивідуальної роботи. Однак, майором поліції ОСОБА_1 та майором поліції ОСОБА_4 вони не затверджені

У інших поліцейських ВКП вказані плани були відсутні.

Також, лише у журналі планування сектору з розкриття злочинів проти власності ВКП Кам`янського РУП ГУНП наявні робочі плани на день, однак вони не затверджені керівництвом ВКП цього райуправління.

В інших секторах ВКП вказані плани відсутні.

Вказане свідче про невиконання майором поліції ОСОБА_1 п. 2.1.2 його посадових інструкцій та майором поліції ОСОБА_4 п. 2.12.6 його посадових інструкцій.

Крім цього, вивчено роботу керівництва ВКП Кам`янського РУП щодо перевірок за місцем мешкання підлеглих поліцейських їх кабінетів та службових транспортних засобів.

Так, рапорти про відвідування особового складу за місцем мешкання, перевірки кабінетів та транспортних засобів маються у наявності, однак вони складені за шаблоном та не надані для розгляду прямим керівникам, що свідчить про неналежне виконання своїх посадових обов`язків майором поліції ОСОБА_1 (п. 2.11.1 посадових інструкцій щодо перевірок за місцем мешкання та п. 2.13.5 - щодо перевірок службових кабінетів та автотранспорту), майором поліції ОСОБА_4 (п. 2.14.3 посадових інструкцій), який повинен перевіряти підлеглого - майора поліції ОСОБА_1 та полковником поліції ОСОБА_2 (п. 2.14.4 посадових інструкцій), який повинен перевіряти підлеглого - майора поліції ОСОБА_4 .

Також встановлено, що у порушення п. 13 розділу III Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 року № 757, майор поліції ОСОБА_1 , згідно Журналу № 985 «Щозмінного передрейсового та після рейсового медичного огляду поліцейських Кам`янського РУП ГУНП» та Журналу № 987 «Обліку інструктажів водіїв Кам`янського РУП ГУНП» 18, 27, 28, 29, 30 листопада, 1, 2, 4 грудня 2023 року здійснював виїзд на службовому автомобілі «Renault Duster», н.з. НОМЕР_1 , без підпису медичного працівника, а також 27.11.2023 року - без проходження відповідного інструктажу.

Слід зазначити, що питання стану дотримання дисципліни законності та антикорупційного законодавства неодноразово розглядалося на нарадах керівництва Кам`янського РУП ГУНП у 2023 році (протоколи нарад від 27.04.2023 року № 16, від 11.05.2023 року № 17, від 12.05.2023 року № 18, від 18.05.2023 року № 19, від 07.06.2023 року № 21, від 20.06.2023 року № 22, від 11.07.2023 року № 27, від 16.08.2023 року № 32, від 08.09.2023 року № 35, від 18.10.2023 року № 42).

Однак, питання щодо дотримання дисципліни та законності жодного разу у поточному році не розглядалось на нарадах відділу кримінальної поліції Кам`янського РУП.

За результатами проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було складено висновок від 11.12.2023 року, яким запропоновано за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року № 2337-VІІІ, Присяги працівника поліції, абз. 1 п. 13 розділу III Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.09.2017 року № 757, п. 2.1.2, 2.11.1, 2.11.2, 2.12.4, 2.12.6, 2.12.9, 2.13.5 Посадових інструкцій, що виразилося у неналежному контролі за роботою підлеглих поліцейських, що призвело до необгрунтованого списання ними до справи 3 матеріалів ЄО за фактами вчинення кримінальних правопорушень, невиконання 20 доручень слідчих (виконання 9 з яких доручив особисто), не здійсненні контролю за складання індивідуальних планів роботи підлеглих та планів роботи секторів відділу кримінальної поліції РУП, особистому порушені правил використання службового транспортного засобу, неналежному здійсненні перевірок підлеглих за місцем їх мешкання та службових кабінетів і транспортних засобів останніх, невжиття заходів щодо виявлених 10.11.2023 року недоліків в діяльності відділу кримінальної поліції РУП, а також недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій не сумісних з вимогами, які пред`являються до поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, дискредитують звання поліцейського, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений застосовано до заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 (0048625) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Крім того, 07.12.2023 року ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (справа №203/7268/23, провадження №1-кс/0203/4955/2023) клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві, ОСОБА_20 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , задоволено частково.

Застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 05.02.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 .

08.12.2023 року ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у справі №203/7268/23 (провадження №1-кс/0203/4956/2023), ОСОБА_1 було відсторонено від посади заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області на 60 днів до 05.02.2024 року.

Надалі, на підставі висновків службового розслідування 11.12.2023 року Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській винесено наказ за № 2220к, яким застосовано до заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 (0048625) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Вказаний наказ від 11.12.2023 року за № 2220к став підставою для винесення наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №916 о/с від 22.12.2023 року, яким ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Не погоджуючись із наказами відповідача від 11.12.2023 року за №2220к про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині майора поліції ОСОБА_1 та від 22.12.2023 року, яким позивача звільнено зі служби з 22.12.2023 року, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частинами першою та другою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктами 8, 14 частини першої статті 22 Закону №580-VIII передбачено, що керівник поліції: скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів поліції; приймає у визначеному порядку рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських.

Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» і визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Пунктами 1, 2, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки та сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

За змістом пункту 7 частини шостої статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський має право ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення.

Частиною 2 цієї статті Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною першою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5)пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин другої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування, яке призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до частин першої, дев`ятої - п`ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:

1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;

3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.

У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для участі в засіданні комісії. Виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.

Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Поліцейський, який з поважних причин не може прибути на засідання дисциплінарної комісії, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.

Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Статтею 16 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до частини першої статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

За приписами частини другої статті 18 Дисциплінарного статуту встановлено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови (частина третя статті 18 Дисциплінарного статуту).

Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Приписи частин першої, другої статті 22 Дисциплінарного статуту визначають, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07листопада 2018 року №893 (далі - Порядок №893).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

За приписами пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити:

- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

- обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

- вид і розмір заподіяної шкоди;

- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються (пункт 2 розділу ІV Порядку №893).

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень (пункт 3 розділу ІV Порядку №893).

Відповідно до пункту 13 розділу V Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Пунктами 2-5 розділу VІ Порядку №893 установлено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:

- дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

- підстава для проведення службового розслідування;

- форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:

- обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим;

- посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

- пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;

- пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

- пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

- документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;

- обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

- причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:

- висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;

- вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;

- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

- запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Поряд з цим, підпунктом 2 пункту 3 розділу ІІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджене наказом МВС України від 07 листопада 2018 року №893 (далі - Положення №893) установлено, що член дисциплінарної комісії для з`ясування питань, пов`язаних зі службовим розслідуванням, із дотриманням чинного законодавства України відвідує органи, підрозділи, установи поліції або за погодженням з адміністрацією інші органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, отримує від їх працівників письмові або усні пояснення, документи та матеріали, що стосуються предмета службового розслідування.

У разі відмови поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, надати пояснення факт відмови фіксує шляхом складання акта, що підписують члени дисциплінарної комісії, присутні під час відмови, та особи, присутні під час відмови (підпункт 10 пункту 3 розділу ІІІ Положення №893).

Положеннями ст.77 Закону №580-VIII визначено вичерпний перелік підстав для звільнення поліцейського. Так, п.6 ч.1 вказаної статті визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Аналізуючи вищенаведені положення законодавства в їх сукупності суд звертає увагу, що притягненню поліцейського до відповідальності передує проведення службового розслідування на підставі своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку.

При цьому слід враховувати, що звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов`язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для ініціювання службового розслідування.

Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях.

Верховний Суд в постанові від 22 вересня 2022 року по справі №420/4977/20 зазначив, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення. Висновок службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставин, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Як вже зазначалося судом, висновком службового розслідування від 11.12.2023 року зафіксовано порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року № 2337-VІІІ, Присяги працівника поліції, абз. 1 п. 13 розділу III Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.09.2017 року № 757, п. 2.1.2, 2.11.1, 2.11.2, 2.12.4, 2.12.6, 2.12.9, 2.13.5 Посадових інструкцій, що виразилося у неналежному контролі за роботою підлеглих поліцейських, що призвело до необгрунтованого списання ними до справи 3 матеріалів ЄО за фактами вчинення кримінальних правопорушень, невиконання 20 доручень слідчих (виконання 9 з яких доручив особисто), не здійсненні контролю за складання індивідуальних планів роботи підлеглих та планів роботи секторів відділу кримінальної поліції РУП, особистому порушені правил використання службового транспортного засобу, неналежному здійсненні перевірок підлеглих за місцем їх мешкання та службових кабінетів і транспортних засобів останніх, невжиття заходів щодо виявлених 10.11.2023 року недоліків в діяльності відділу кримінальної поліції РУП, а також недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій не сумісних з вимогами, які пред`являються до поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, дискредитують звання поліцейського, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений та запропоновано застосувати до заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 (0048625) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Однак, на думку суду у висновку службового розслідування від 11.12.2023 року відсутнє повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення.

При цьому, у висновку службового розслідування відсутні інші з`ясовані дисциплінарною комісією обставини, які стосуються позивача. Переважна частина висновку службового розслідування стосується пояснень та доказів щодо дій начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_4 , начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_2 , заступника начальника слідчого відділу Кам`янського РУП ГУНП майора поліції Прядченко Ю.В., старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Кам`янського РУП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_3 та начальника Кам`янського РУП ГУНП полковника поліції ОСОБА_21 .

До того ж, Дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування від 11.12.2023 року не зазначено, якими саме керівниками ВКП РУП не були вжиті заходи щодо усунення виявлених 10.11.2023 порушень (яких саме порушень 10.11.2023 року) у діяльності відділу кримінальної поліції райуправління, неналежне здійснення перевірок підлеглих за місцем їх мешкання та службових кабінетів і транспортних засобів останніх, про що зазначено у п. 3 висновку відносно ОСОБА_1 .

Також слід зазначити, що при проведенні службового розслідування стосовно саме позивача Дисциплінарна комісія зобов`язана була перелічити відповідні посадові обов`язки позивача, вказати обставини їх порушення, але жодних заходів для з`ясування вказаних обставин для цього вжито не було (таких доказів відповідачем не надано та не здобуто їх і судом).

Суд зазначає, з висновку службового розслідування в частині, що стосується позивача слідує, що в ході проведення службового розслідування та при виданні наказу відповідачем не проведено об`єктивного, повного та всебічного дослідження обставин, а саме, не встановлено та не обґрунтовано, в чому полягає провина позивача, тяжкість вчиненого проступку; не доведено вину в скоєнні проступку, що, в свою чергу, спричинило застосування дисциплінарного стягнення.

Щодо необґрунтованості застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

За ст. 13 Закону № 580-VIII дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

За ч. 3-5 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Відповідно, при накладенні дисциплінарного стягнення відповідачем не були враховані та не надано оцінку фактичним обставинам та дійсним фактам, які мали місце у період часу який перевірявся Дисциплінарною комісією.

Відповідно, позивач певний час перебував у службовому відрядженні за межами робочого місця, на виконання наказу ГУНП в Дніпропетровській області №1720к від 14.09.2023 року, а саме з 14.09.2023 року по 13.10.2023 року.

Крім того, за сумлінне ставлення до роботи позивач має нагородження та неодноразові підвищення звання по службі.

Всіх цих обставин, дисциплінарною комісією під час складання висновку враховано не було, що не може свідчити про повне та всебічне проведення дисциплінарного розслідування та обрання найсуворішого стягнення.

Разом з тим, у висновку службового розслідування від 11.12.2023 року Дисциплінарною комісією зазначено, що позивач 5 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності (застосовувались дисциплінарні стягнення): догана, застосована наказом ГУНП від 03.08.2018 року № 3420; догана, застосована наказом ГУНП від 08.01.2019 року № 71; догана, застосована наказом Дніпровського відділу поліції ГУНП від 02.05.2019 року № 771; сувора догана, застосована наказом Дніпровського відділу поліції ГУНП від 25.06.2019 року № 1061; попередження про неповну службову відповідність, застосоване наказом ГУНП від 24.01.2022 року № 482.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національно поліції України» строк дії дисциплінарних стягнень з моменту оголошення їх порушникові становить: зауваження - протягом двох місяців; догана - протягом трьох місяців; сувора догана - протягом чотирьох місяців; попередження про неповну службову відповідність - протягом шести місяців; пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення з посади - протягом одного року; звільнення зі служби в поліції - протягом трьох років.

Натомість, Дисциплінарною комісією не враховано, що строк дії даних дисциплінарних стягнень застосованих до позивача минув.

Всіх цих обставин, дисциплінарною комісією під час складання висновку враховано не було, що не може свідчити про повне та всебічне проведення дисциплінарного розслідування та обрання найсуворішого стягнення.

Слід зазначити, що 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і триває до сьогодні.

Згідно зі статтею 26 Дисциплінарного статуту НПУ у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь.

Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.

У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

У разі застосування до поліцейського інших заходів дисциплінарного впливу, не пов`язаних із застосуванням дисциплінарного стягнення, прямий керівник посадової особи, яка призначила службове розслідування, має право переглянути це рішення шляхом видання наказу про притягнення цього поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Тобто дискреційні повноваження керівника, уповноваженого на застосування до поліцейського заходів дисциплінарного впливу, на час воєнного стану обмежені вказаною нормою права, яка визначає порядок накладення дисциплінарних стягнень від менш суворого до більш суворого виду дисциплінарного стягнення.

Як встановлено судом, на час притягнення до дисциплінарної відповідальності у позивача не було діючих дисциплінарних стягнень і у відповідності до ст. 29 Дисциплінарного статуту НПУ, в разі встановлення у діях позивача складу дисциплінарного проступку на нього мало би бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження. Проте у порушення вимог статті 29 Дисциплінарного статуту НПУ, до нього протиправно застосовано крайній захід дисциплінарного впливу звільнення зі служби в поліції.

Разом з цим, аналіз співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності особи свідчить про те, що перша застосовується за діяння, котре є суспільно небезпечним, охоплюється положеннями КК України, та за яке передбачено найбільш суворий захід державного примусу. На відміну від кримінальної відповідальності, дисциплінарна відрізняється тим, що підставою її застосування завжди є порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов`язань, які можуть бути передбачені службовими обов`язками суб`єкта проступку.

Саме по собі відтворення у висновку службового розслідування фабули кримінального правопорушення чи інших обставин, наведених у рішеннях слідчого (прокурора, слідчого судді) в рамках досудового розслідування кримінального правопорушення, а так само відтворення у висновку службового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.03.2020 в справі № 818/25/17.

Щодо відсутності складу дисциплінарного проступку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.

Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 02.06.2021 у справі №815/2705/16, у постанові від 22.09.2022 у справі №420/4977/20.

Як вже зазначалось, підставою для звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції слугував висновок від 11.12.2023 року, складений за наслідком проведення службового розслідування за фактом проведення невідкладних слідчих дій в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42023040000000415 від 01.08.2023 року, яким встановлено порушення позивачем службової дисципліни.

В той же час суд вважає, що службове розслідування було проведено з численними порушеннями процедури його проведення та не може бути визнано об`єктивним та неупередженим, про що зазначалось вище та відповідно висновок складений по його завершенню не є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом.

Беручи до уваги обставини, які трактовані відповідачем як такі, що свідчать про неправомірну поведінку позивача, є передчасними для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки зазначені у висновку дії, вчинені ОСОБА_1 , не дають достеменних підстав вважати, що позивачем не дотримано вимог законів, загальноприйнятих норм моралі та поведінки, а потребують надання їм належної оцінки при винесенні судом рішення у даній справі, враховуючи усі наявні та фактичні обставини які мали місце, в тому числі численні порушення процедури проведення перевірки.

До того ж, суд не погоджується із відповідачем щодо кваліфікування вищенаведених обставин вчинком, що порочить звання працівника поліції, так як поняття проступок, який порочить працівника поліції за своєю суттю є етико-правовими категоріями, і це дії (або бездіяльність), які суперечать правилам етичної поведінки поліцейських та дають реальну і достатню підставу вважати, що обов`язок поліцейського чесно, неупереджено та незалежно виконувати свої професійні обов`язки порушено, а так само скоєно дії, що тягнуть за собою стійку негативну думку про моральне обличчя працівника поліції.

Дисциплінарним статутом передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Так, суд звертає увагу, що звільнення за порушення Присяги може мати місце тоді, коли поліцейський скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього, як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Припинення служби за порушення Присяги застосовується у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення, на переконання уповноваженої особи вирішувати питання про відповідальність посадової особи, є недостатніми чи попереднє їх вжиття не дало бажаного результату.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України та Верховного Суду, яка була неодноразово висловлена при розгляді справ наведеної категорії, зокрема, у постановах від 21.05.2013 по справі №21-403а12, від 04.06.2013 по справі №21-167а13, від 09.07.2013 по справі №21-217а13, від 03.03.2015 по справі №21-629а14, від 04.04.2018 по справі №826/6646/16, від 23.05.2018 по справі №821/2239/16, від 05.12.2018 по справі №820/5040/16, від 30.01.2019 по справі №803/1048/16, від 13.02.2019 по справі №803/1303/16.

Зважаючи на викладені правила, наказ про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті вчиненого порушення, наявність вини в діях чи бездіяльності працівника, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

В силу вимог ч. 3 ст. 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Водночас, правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.

В аспекті спірних правовідносин суд зазначає, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях.

З огляду на те, що відповідачем не було належним чином встановлено в діях позивача складу дисциплінарного проступку та враховано сумлінне ставлення поліцейського до служби, то рішення комісії в частині накладення найсуворішого стягнення зі звільненням зі служби в поліції є повністю необґрунтованим та упередженим.

Відтак, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем обставин наявності підстав для застосування до позивача заходів дисциплінарного стягнення саме у виді звільнення з посади.

При цьому суд наголошує, що звільнення з органів Національної поліції як вид стягнення є крайнім та найсуворішим заходом дисциплінарного впливу і повинно застосовуватись у виняткових випадках та за вчинення особливих дисциплінарних проступків.

При цьому, суд враховує положення статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, якою встановлено особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, зокрема відповідно до частини другої зазначеної статті Статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого звільнення зі служби в поліції.

Наведені законодавчі приписи є особливо актуальними зважаючи на те, що позивач тривалий час (з 2015 року) працює в органах Національної поліції України, на момент проведення службового розслідування не мав діючих дисциплінарних стягнень.

Отже, зазначене вище підтверджує, що під час своєї служби у поліції позивач суворо дотримувався порядку та правил, встановлених законодавством України, Присягою, статутами, нормативними актами МВС України, які видаються в межах їх повноважень, завжди залишався відданим народові України, суворо дотримувався Конституції та чинного законодавства, був чесним, сумлінним та дисциплінованим працівником, зберігав державну та службову таємницю, з високою відповідальністю виконував свій службовий обов`язок, не вчиняв дії, які можуть призвести до втрати незалежності та об`єктивності при виконанні службових обов`язків, з гідністю ніс високе звання поліцейського.

Таким чином, за встановлених обставин справи та правого регулювання спірних правовідносин, суд доходить висновку, що звільнення позивача зі служби в поліції відбулося неправомірно і з порушенням законних прав позивача.

Відповідно, оскаржуваний наказ ГУНП в Дніпропетровській області №2220к від 11.12.2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині, що стосується майора поліції ОСОБА_1 та похідний від нього наказ ГУНП в Дніпропетровській області № 916 о/с від 22.12.2023 року визнаються протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача у зв`язку з незаконним звільненням, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, належним правовим способом захисту порушених прав позивача у зв`язку з незаконним звільненням є його поновлення на раніше займаній посаді заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

При цьому суд враховує правову позицію, наведену у постанові Верховного Суду від 13.08.2020 року в справі № 821/3795/15-а.

У пунктах 46-48 зазначеної постанови Верховний Суд дійшов висновку, що за приписами частини першої статті 235 КЗпП України на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з`ясування того, що звільнення працівника відбулось незаконно, покладається обов`язок поновлення такого працівника на попередній роботі (незалежно від скорочення посади, яку обіймав позивач). Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені у частині першій статті 235, статті 240-1 КЗпП України, а отже, установивши, що звільнення відбулося із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі. Відтак за результатами касаційного розгляду Верховний Суд скасував рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині зобов`язання відповідача вирішити питання про працевлаштування позивача на роботі (таке рішення було обумовлене скороченням посади, з якої позивача незаконно звільнили) та в цій частині прийняв нове рішення, яким поновив позивача на раніше займаній посаді.

Слід зазначити, що статтею 241-1 КЗпП України встановлено, що строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня.

Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.

Відтак суд доходить висновку про необхідність поновлення позивача на посаді заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 25.12.2023 року, тобто наступний робочий день (позивача звільнено 22.12.2023 року, тобто у п`ятницю).

Водночас рішення суду в цій частині необхідно звернути до негайного виконання в силу приписів ч. 7 ст. 235 КЗпП України та п. 3 ч. 1ст. 371 КАС України.

Надаючи оцінку позовним вимогам щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст.235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У частині 6 цієї правової норми зазначено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова №988).

Пунктом 2 Постанови №988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом МВС України від 06.04.2016 року №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Пунктом 9 розділу І цього ж Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Зі змісту Порядку №260, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин та діяв на час звільнення позивача, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

При цьому, слід зазначити, що згідно п. 5 розділу ІІІ Порядку №260 за поліцейським, відстороненим від виконання службових обов`язків (посади) у зв`язку з проведенням щодо нього службового розслідування в порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України, прийняттям відповідною місцевою радою резолюції недовіри, здійсненням щодо нього кримінального провадження, зберігаються всі види грошового забезпечення, які були йому встановлені до відсторонення, крім премії.

08.12.2023 року ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у справі №203/7268/23 (провадження №1-кс/0203/4956/2023), ОСОБА_1 було відсторонено від посади заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області на 60 днів до 05.02.2024 року.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що вказана ухвала слідчого судді набрала законної сили 14.12.2023 року.

Отже, в період з 25.12.2023 року (наступний робочий день після звільнення) по 05.02.2024 року середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку №260 позивачу як особі відстороненій від займаної посади, слід обчислювати без врахування премії, а з 06.02.2024 року по 12.04.2024 року на загальних підставах.

Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, (далі - Порядок №100), який підлягає застосуванню в діючий на даний час редакції.

Відповідно до пп. з) п.1 вказаного Порядку №100 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується, в тому числі, у випадку вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду.

Згідно п.2 Порядку №100 у випадку вимушеного прогулу середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Згідно п.5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно п.8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Враховуючи положення Порядку №100, суд вважає, що середня заробітна плата за час вимушеного прогулу позивача повинна обчислюватися, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому позивач був звільнений.

Також, суд звертає увагу, що при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає присудженню на користь позивача з відповідача, правильним є обчислення не робочих, а календарних днів для обрахунку грошового забезпечення.

Період вимушеного прогулу позивача з 25.12.2023 року (наступний день після звільнення з урахуванням вихідних днів) по 05.02.2024 року (дата коли закінчується відсторонення позивача від займаної посади) становить 43 дні та з 06.02.2024 року по 12.04.2024 року (останній день вимушеного прогулу, тобто день прийняття судового рішення) становить 67 календарних днів.

Згідно довідки Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №68 від 29.02.2024 року загальна сума доходу ОСОБА_1 протягом 2 місяців, що передували місяцю звільнення зі служби (з 01.10.2023 року по 30.11.2023 року), становить 65774,02 грн. (32887,01 грн. + 32887,01 грн. = 65774,02 грн.).

Премія згідно вказаної довідки становить: за жовтень 21799,01 грн., за листопад 21799,01 грн., а всього 43598,02 грн.

Сукупна кількість фактично відпрацьованих позивачем календарних днів за період жовтень - листопад 2023 року складає 61 день.

Таким чином, середньоденне грошове забезпечення позивача за період з 06.02.2024 року по 12.04.2024 року складає 1078,26 грн (65774,02 грн : 61 календарних днів) (з урахуванням премії).

У зв`язку із чим розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06.02.2024 року по 12.04.2024 року складає 72243,42 грн (1078,26 грн* 67 днів).

Оскільки за період з 25.12.2023 року по 05.02.2024 року розрахунок повинен проводитися без врахування премій, то середньоденне грошове забезпечення позивача за період з 25.12.2023 року по 05.02.2024 року складає 363,54 грн (65774,02 грн 21799,01 грн + 21799,01 грн = 22176,00 грн та 22176,00 грн : 61 календарних днів).

У зв`язку із чим розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25.12.2023 року по 05.02.2024 року складає 15632,22 грн (363,54 грн* 43 дні).

Загальний розмір середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 25.12.2023 року по 12.04.2024 року складає 87875,64 грн (15632,22 грн + 72243,42 грн).

При цьому з вказаної суми відповідачем має бути відраховано податки та обов`язкові платежі.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.02.2019 року у справі №826/6583/14, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника, як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Крім того, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, а суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

За наведених обставин підлягає задоволенню вимога в частині стягнення з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з моменту звільнення позивача і до дня винесення судом рішення про поновлення позивача на службі в сумі 87875,64 грн., з якої підлягають відрахуванню обов`язкові податки та збори.

Вказана правова позиція суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 07.03.2018 року у справі №810/2728/16, від 20.05.2020 року у справі №804/868/16, від 30.09.2020 року у справі №826/16621/17, від 09.02.2021 року у справі №826/10404/16, від 11.08.2021 року у справі №826/7075/16, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом під час вирішення наведеного спору.

Відповідно до статті 371 частини 1 пунктів 2, 3 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи норми законодавства, наведені вище, рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо судового збору, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір», такий відповідно дост.139 КАС України, поверненню позивачу не підлягає.

Згідноз ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року за №2220к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам`янського РУП ГУНП» в частині п. 2 у відношенні майора поліції ОСОБА_1 (0048625).

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.12.2023 року №916 о/с «По особовому складу» в частині звільнення з 22.12.2023 року зі служби заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення).

Поновити майора поліції ОСОБА_1 (0048625) на посаді заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 25.12.2023 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, буд. 20А, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40108866) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.12.2023 року по 12.04.2024 року включно в сумі 87875,64 грн, з відрахуванням при його виплаті податків та інших загальнообов`язкових платежів.

Рішення суду в частині поновлення майора поліції ОСОБА_1 на займаній посаді заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 25.12.2023 року та стягнення на користь майора поліції ОСОБА_1 (0048625) заробітної плати у межах одного місяця підлягає негайному виконанню, з відрахуванням при її виплаті податків та інших загальнообов`язкових платежів.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення12.04.2024
Оприлюднено18.04.2024
Номер документу118394151
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них

Судовий реєстр по справі —160/2225/24

Ухвала від 02.09.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Соколов В.М.

Ухвала від 02.09.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Соколов В.М.

Постанова від 10.07.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Щербак А.А.

Постанова від 10.07.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Щербак А.А.

Ухвала від 04.06.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Щербак А.А.

Ухвала від 04.06.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Щербак А.А.

Ухвала від 04.06.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Щербак А.А.

Ухвала від 20.05.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Щербак А.А.

Рішення від 01.05.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Серьогіна Олена Василівна

Ухвала від 24.04.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Серьогіна Олена Василівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні