Рішення

від 09.04.2024 по справі 500/8171/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/8171/23

09 квітня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Паряк Тетяни Дмитрівни

представника позивача Василишин К.В.

представника відповідача Мурована І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Енергоконструкція" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення №00097290405 від 01.12.2023, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Енергоконструкція" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення №00097290405 від 01.12.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС в Тернопільській області проведено камеральну перевірку даних податкової звітності з ПДВ та даних ЄРПН про що складено акт від 08.11.2023 року.

За результатами камеральної перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

На підставі акта перевірки та встановлених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00097290405 від 01.12.2023 року про нарахування штрафних санкцій на загальну суму 340 322,28 грн., застосованих відповідно до ст. 1.20-1 ПК України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних.

Згідно із розрахунком штрафу Позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних із накладенням розміру відсотків штрафу.

Разом з тим, контролюючий орган застосував штрафні санкції, не у розмірах, визначених Законом України від 12 січня 2023 року №2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування (далі - Закон №2876-ІХ), який набрав чинності 08.02.2023, тобто вже після прийняття цього рішення, відповідач діяв не у спосіб, передбачений законодавством України. Представник позивача просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 26.12.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 23.01.2024 року о 11:30 год. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 11.01.2024 року. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові.

30 січня 2024 року представник відповідача подав додаткові пояснення по даній справі.

01 лютого 2024 року секретарем судового засідання складено довідку про те, що судове засідання по адміністративній справі №500/8171/23 не відбулося, у зв`язку з неможливістю здійснення фіксування судового засідання за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» та «Відеоконференцзв`язок», з незалежних від суду причин. У зв`язку з вищенаведеними обставинами судове засідання по вказаній справі відкладено на 21 лютого 2024 року о 12:00 год., про що сторони у справі додатково повідомлені.

Ухвалою суду від 21.02.2024 року, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) оголошено перерву до 06.03.2024 о 11:15 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.

06.03.2024 року ухвалою суду було відкладено розгляд справи на 09.04.2024 року о11:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позову, просила в його задоволенні відмовити.

Заслухавши сторін, дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

ПП "Енергоконструкція" зареєстроване як юридична особа 05.11.2003, ідентифікаційний код 21159437, є платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності за кодом КВЕД Є' 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

ГУ ДПС в Тернопільській області проведено камеральну перевірку даних податкової звітності з ПДВ та даних ЄРПН про що складено акт від 08.11.2023 року.

За результатами камеральної перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

На підставі акта перевірки та встановлених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00097290405 від 01.12.2023 року про нарахування штрафних санкцій на загальну суму 340 322,28 грн., застосованих відповідно до ст. 1.20-1 ПК України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних.

Згідно із розрахунком штрафу Позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних із накладенням розміру відсотків штрафу.

Разом з тим, контролюючий орган застосував штрафні санкції, не у розмірах, визначених Законом України від 12 січня 2023 року №2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування (далі - Закон №2876-ІХ), який набрав чинності 08.02.2023, тобто вже після прийняття цього рішення, відповідач діяв не у спосіб, передбачений законодавством України.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та необґрунтованим, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Законом України від 12 січня 2023 року №2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування (далі - Закон №2876-ІХ), який набрав чинності 08.02.2023, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування (далі - ПН/РК) до податкових накладних в ЄРПН, встановлені пунктом 201.10. ст. 201 ПКУ, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПКУ.

Відповідно, визначені пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до ПН/РК, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом №2876-ІХ (тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та становлять:

для ПН/РК до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для ПН/РК коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, то складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Згідно з пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні?) від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість. зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів (п. 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

Заналізу вищенаведених законодавчих приписів слідує, що штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення» ПКУ, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення» ПКУ граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання починаючи з 16 січня 2023 року.

Між тим, згідно з пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень (а. не на день проведення перевірки як помилково вважає відповідач) щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Вказані норми кореспондують із положеннями статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

На день прийняття оскарженого рішення (01.12.2023) щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню Штрафні санкції у розмірах визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Встановлено, що відповідачем сума штрафу за порушення позивачем граничного строку для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахована згідно положень пункту120-1.1 статті 120 ПК України.

Разом з тим, виходячи з приписів п. 11 підрозділу 10 розділу XIX "Перехідні положення" ПК України, відповідач при визначені розміру штрафу повинен був керуватися саме нормами Закону № 2876 -IХ.

Таким чином, виходячи з приписів п. 11 підрозділу 10 розділу XIX Перехідні положення" ПК України, відповідач при визначені розміру штрафу повинен був керувалися саме нормами Закону № 2876 -IX та визначити розмір штрафних (фінансових) санкцій 2,5,10,15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 06.05.2022 року у справі № 826/14188/16, наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень (зокрема, помилкового розрахунку суми податкового зобов`язання) вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства є визнання такого акта частково протиправним, якщо цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оскаржуваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Якщо помилкове нарахування сум податкового зобов`язання відбулося у зв`язку з порушенням нормативних вимог як платником так і контролюючим органом, то податкове повідомлення рішення не може бути визнано протиправним і скасовано у будь-якій частині. У цьому випадку контролюючий орган ще не визначив в установленому порядку дійсний податковий обов`язок зі сплати земельного податку. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість акта індивідуальної дії, що визнається протиправним і скасовується, інше рішення, яке б відповідало закону, а також давати вказівки, що б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

За вказаних обставин відповідач у оскаржуваному податковому повідомленні рішенні помилково визначив розмір штрафу, внаслідок не застосування норми ПК України, яка підлягала застосуванню, то здійснив помилковий розрахунок.

Керуючись ст. 58 Конституції України та пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Позивач наводить, розрахунок штрафних санкцій, який відповідає нормі Закону чинного на день прийняття оскаржуваного рішення.

Згідно з п.52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірам-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати (в редакції Закону України № 591-ІХ від 13.05.2020).

Тобто, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Отже штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України відповідно до змін, внесених Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного надзвичайного стану» (чинних з 27 05.2022), (далі - Закон №2260-ІХ), установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У зв`язку з прийняттям Закону № 2260 з 27.05.2022 у підп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ з`явилися, зокрема, такі положення щодо реєстрації податкових накладних:

«Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів країни щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року».

У підп. 69.2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ передбачено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. Водночас, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Законом № 2260 не скасовано п. 52 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, яким запроваджено звільнення від санкцій за несвоєчасну реєстрації податкових накладних під час дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), і ця норма чинна та не зазнала змін. Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 строк дії карантину подовжено до 30.06.2023 року, а податкові накладні (за виключенням №2З огляду на те, що п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ щодо звільнення від санкцій за вказане порушення є чинною нормою, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. В силу п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Тому, з огляду на те, що норма підп. 69.2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків у порівнянні із п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України, тому суд вважає, що рішення повинно було прийняте на користь платника податків.

Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 5104, 86 грн. згідно квитанції від 13.12.2023 року.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 01.12.2023 №00097290405.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області в користь приватного підприємства "Енергоконструкція" 5 104 (п`ять тисяч сто чотири) грн. 86 коп. понесених судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 15 квітня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Приватне підприємство "Енергоконструкція" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна 28,м. Тернопіль,46004 код ЄДРПОУ/РНОКПП 21159437);

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637).

Головуючий суддяПодлісна І.М.