ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/8171/23 пров. № А/857/9596/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді:Гуляка В.В.
суддів: Коваля Р.Й., Носа С.П.
за участі секретаря судового засідання: Вовка А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області,
на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року (суддя Подлісна І.М., час ухвалення 11:23 год., місце ухвалення м. Тернопіль, дата складання повного тексту 15.04.2024),
в адміністративній справі №500/8171/23 за позовом Приватного підприємства "Енергоконструкція" до Головного управління ДПС у Тернопільській області,
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
У грудні 2023 року позивач ПП "Енергоконструкція" звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача ГУ ДПС у Тернопільській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00097290405 від 01.12.2023 року згідно з яким до ПП «Енергоконструкція» застосовано суму штрафної санкції в розмірі 340322,28 грн..
Відповідач позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 01.12.2023 №00097290405. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в користь позивача 5104,86 грн. понесених судових витрат зі сплати судового збору.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що судом при винесенні рішення не надано належної оцінки представленим податковим органом доказам, оскаржуване прийнято з порушенням застосування норм матеріального права та порушенням процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що факт затримки реєстрації податкових накладних визнається позивачем і не є спірним між сторонами. При цьому зазначає скаржник, що починаючи з 27 травня 2022 року (дня набрання чинності Законом №2260-ІХ), порушення строків реєстрації податкових накладних є підставою для притягнення до фінансової відповідальності відповідно до положень пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, якщо платником податків не буде доведено, що він своєчасно направив на реєстрацію податкові накладні, однак їх реєстрація відбулася поза межами граничних строків не з його вини, або що мали місце обставини, передбачені підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності (обставин непереборної сили (форс-мажору)). В межах спірних правовідносин усі податкові накладні складені у період липень-грудень 2022, з урахуванням чого граничні строки реєстрації таких ПН припадають на період після дати набрання чинності Законом №2260-ІХ (27 травня 2022 року), яким поновлено відповідальність платників податків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. ПП «Енергоконструкція» у передбаченому законом порядку не ідентифікувало себе у межах податкових правовідносин як платника, у якого відсутня можливість виконання обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з огляду на що слідує висновок про те, що позивач зобов`язаний дотримуватись вимог податкового законодавства, зокрема щодо своєчасної реєстрації податкових накладних. А визначені пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до ПН/РК, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з 08.02.2023 (дати набрання чинності Законом №2876-ІХ) (тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано. У свою чергу, порушення платником податку граничних строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом №2876-ІХ (тобто застосовується до ПН/РК з датою складання не пізніше 15.01.2023 включно), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених п.120-1.1 ст.120-1 ПК України. Зазначає скаржник, що на момент винесення оскаржуваного в межах даної адміністративної справи податкового повідомлення-рішення норми ст. 120-1 ПК України є чинними, через що порушень вимог п.11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України зі сторони податкового органу не допущено, а тому податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції на загальну суму 340322,28 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п.201.10 ст.201 та п.120-1.1 ст.120-1 ПК України.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та винести постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому висловив не погодження з її доводами. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У засідання суду апеляційної інстанції учасники справи, належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, не з`явились.
Відповідно до статті 313 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість апеляційного розгляду справи у відсутності сторін (їх представників).
Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
Позивач ПП "Енергоконструкція" зареєстроване як юридична особа 05.11.2003, ідентифікаційний код 21159437, є платником податку на додану вартість.
ГУ ДПС в Тернопільській області проведено камеральну перевірку даних податкової звітності з податку на додану вартість за період з 18.07.2022 року по 24.01.2023 року» та даних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), про що складено Акт від 08.11.2023 року №9338/19-00-04-05/ НОМЕР_1 (далі акт перевірки (а.с. 18)).
За результатами камеральної перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
На підставі акта перевірки та встановлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00097290405 від 01.12.2023 року про нарахування штрафних санкцій на загальну суму 340322,28 грн., застосованих відповідно до п.120-1.1 ст.201-1 ПК України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних, а саме щодо податкових накладних, зазначених у Таблиці 1 акта перевірки (а.с. 13, 14-16).
Згідно із розрахунком штрафу позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних із накладенням розміру відсотків штрафу.
Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Перевіряючи рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з врахуванням наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 ПК України).
Так, відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Таким чином, в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної), тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Отже, статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної.
Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.
Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Крім того, аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
Суд встановив, що позивач порушив терміни реєстрації по 78 податковим накладним, складеним в період, починаючи з 18.07.2022 по 30.12.2022. Сума штрафних (фінансових) санкцій 340322,28 грн розрахована контролюючим органом на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Щодо застосування розміру штрафних санкцій, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.52-1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема, за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Абзацом вісімнадцятим п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПК України, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених п.п. 112.8.9 п.112.8 ст.112 ПК України (вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору), що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), не застосовуються.
Отже, починаючи з 27.05.2022 до платників податків, які мали можливість виконувати свої податкові обов`язки щодо подання звітності та сплати податків та зборів, але не виконали їх у строки визначені п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи).
Законом України від 12 січня 2023 року №2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.
Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року №1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Закон №2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.
Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.
А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.
Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 06 лютого 2024 року у справі №160/10740/23, який в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.
При цьому апеляційний суд враховує, що ПП "Енергоконструкція" не підтвердив неможливість реєстрації податкових накладних відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022р. №225 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2022р. за №967/38303 №225.
На підставі вказаного колегія суддів приходить до переконання, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не суперечить пунктам 89, 90 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону №2876-ІХ, позаяк відносно 78 спірних податкових накладних, складених за період з 18.07.2022 по 30.12.2022, підлягають застосуванню норми пункту 201.10 статті 201 та пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Тобто, контролюючим органом правомірно застосовано до позивача штрафні фінансові санкції на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, що вказує на безпідставність позовних вимог, у задоволенні яких слід відмовити.
Отже, доводи апеляційної скарги відповідача на рішення суду першої інстанції являються обґрунтованими щодо помилковості застосування судом до спірних правовідносин норм матеріального права, які не підлягали застосуванню.
У відповідності до ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення суду з недотриманням норм матеріального права, що у свою чергу стало підставою для помилкового вирішення справи та задоволення позовних вимог, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні цих позовних вимог відмовити.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області задоволити.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року в адміністративній справі №500/8171/23 за позовом Приватного підприємства "Енергоконструкція" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Енергоконструкція" відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Р. Й. Коваль С. П. Нос Повний текст постанови суду складено 03.09.2024 року
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2024 |
Оприлюднено | 05.09.2024 |
Номер документу | 121377581 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гуляк Василь Васильович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Подлісна Ірина Миколаївна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Подлісна Ірина Миколаївна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Подлісна Ірина Миколаївна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Подлісна Ірина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні