Ухвала

від 15.04.2024 по справі 500/2145/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

Справа № 500/2145/24

15 квітня 2024 рокум. ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Осташ А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 місце проживання/місцезнаходження: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 : АДРЕСА_3 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради (місце проживання/місцезнаходження:вул. Листопадова, 5,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП:) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Спеціалізоване комунальне підприємство "Ритуальна служба" Тернопільської міської ради місце проживання/місцезнаходження вул. Микулинецька, 27,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46008 код ЄДРПОУ/РНОКПП: 03353302 про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2024 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Спеціалізоване комунальне підприємство "Ритуальна служба" Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, позовну заяву подано з дотриманням правил підсудності.

Питання дотримання позивачами строку звернення до суду буде розглядатись з врахуванням позиції інших учасників, під час підготовчого провадження. Про спірність даного питання суд прийшов виходячи з наступного:

Для даної категорії справи встановлено загальний шестимісячний строк звернення до суду, який відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачі оскаржують рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №975 від 16.08.2023 "Про погодження "Положення про Пантеон Героїв Тернополя".

Звернувшись з позовом до суду 10.04.2023 позивачі пропустили строк звернення до суду.

В позовній заяві позивачі зазначають, що про існування оскаржуваного рішення вони дізнались: ОСОБА_1 - 23.10.2023, ОСОБА_3 - 02.11.2023 та ОСОБА_2 - 23.10.2023.

В даному випадку спірним є питання чи могли і повинні були позивачі раніше знати про оскаржуване рішення, враховуючи вимоги положень Закону України "Про місцеве самоврядування" в частині оприлюднення актів виконавчих органів місцевих рад.

З врахуванням наведеного, суд вважає що питання дотримання позивачами строку зверненя до суду буде враховуватися з врахуванням позиції інших учасників справи.

Представник позивача в позовній заяві стверджує про те, що рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №975 від 16.08.2023 "Про погодження "Положення про Пантеон Героїв Тернополя" є нормативно-правовим актом, який може бути оскаржений протягом всього строку його чинності.

Суд з такими твердженням не погоджується та в обґрунтування своєї позиції зазначає наступне:

Частиною шостою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

У статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено терміни «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт»:

- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

- індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Тому, перевіряючи законність рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання своїх управлінських функцій, судам з метою уникнення істотних порушень норм процесуального права необхідно розмежовувати поняття «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт».

До нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовуються неодноразово.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі № 826/14366/15, від 09 квітня 2020 року у справі № 807/150/16, від 09 грудня 2020 року у справі № 813/746/18, від 24 червня 2021 року у справі № 560/3160/20 та від 01 лютого 2022 року у справі № 160/1936/21.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні наступні ознаки:

а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки;

б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів;

в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією;

г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів;

д) не мають зворотної дії в часі.

Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).

Ще однією важливою ознакою нормативно-правового акта є неодноразовість його застосування.

Тобто співвідношення між нормативними актами та ненормативними визначається, зважаючи на мету їхнього видання: ненормативний акт є актом реалізації норм права, який видається тільки задля розв`язання певної ситуації за індивідуально-визначених обставин та умов, тоді як нормативні акти містять приписи права, що стосуються прав та інтересів невизначеного кола суб`єктів, і яке реалізуються без темпоральних обмежень.

В даному випадку предметом спору оскарження виступає рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради «Про погодження Положення про Пантеон Героїв Тернополя» від 16.08.2023 №975.

Згідно даного рішення виконавчий комітет вирішив погодити Положення про Пантеон Героїв Тернополя, згідно з додатком.

Відтак, виходячи із змісту оспорюваного рішення, вбачається, що воно містить індивідуальний припис, котрий виражається у погодженні (схваленні) змісту Положення про Пантеон Героїв Тернополя, що у свою чергу свідчить про одноразовість застосування даного рішення, тому його юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпалася одноразовою реалізацією.

Також слід зауважити, що спірне рішення не підлягає до повторного застосування та не має зворотної дії в часі, у зв`язку з цим не відповідає ознакам нормативно-правового акту, через що норми статті 264 КАС України в даному випадку до застосування не підлягають.

Окрім цього варто зауважити, що правила статті 264 КАС України поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 11 вказаного Закону визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Враховуючи наведені норми права, в даній ситуації органом місцевого самоврядування виступає Тернопільська міська рада, а виконавчий комітет, відповідно, її виконавчим органом.

Окрім цього, предметом спору являється рішення виконавчого комітету, внаслідок чого позивач визначив саме виконавчий комітет відповідачем по даній справі.

Натомість норми статті 264 КАС України визначають особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень.

Беручи до уваги те, що відповідачем в даній справі виступає виконавчий комітет Тернопільської міської ради, котрий являється її виконавчим органом, у зв`язку з чим норми даної статті до застосування не підлягають.

Щодо залучення третьої особи без заявлення самостійних вимог на предмет спору, суд вважає, що клопотання позивачів, в даному випадку обґрунтоване, враховуючи те, що рішення суду у справі може впливати на права та інтереси СКП "Ритуальна служба" Тернопільської міської ради, а тому відповідно до ч.2 ст.49 КАС України є підстави для залучення цієї юридичної особи до участі у справі.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України немає.

Розгляд даної справи необхідно здійснювати в порядку загального позовного провадження та, з метою виконання вимог, передбачених статтею 173 КАС України, розпочати підготовче провадження та призначити підготовче засідання.

Керуючись статтями 168, 171, 173, 241, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Залучити до участі у справі як третю особу без заявлення самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача спеціалізоване комунальне підприємство "Ритуальна служба" Тернопільської міської ради.

2. Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

3. Призначити підготовче засідання у справі на 22 травня 2024 року о 10:00 год. в залі судових засідань Тернопільського окружного адміністративного суду за адресою: 46006 м.Тернопіль, вул. Острозького, 20.

4. Відповідно до статей 162-164 КАС України встановити:

- відповідачу 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву;

- позивачу 5-денний строк, з дня отримання відзиву на позов, для подання відповіді на відзив;

- в разі подання позивачем відповіді на відзив, відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для надання своїх заперечень;

- третій особі - 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно із частинами третьою та четвертою статті 162 КАС України копія відзиву на позов (відповіді на відзив і заперечень) та доданих до нього документів повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам справи, а суду доказ такого надіслання іншим учасникам справи.

Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України не подання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Зобов`язати відповідача подати суду докази разом із поданням відзиву, в тому числі всі належним чином засвідченні матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов.

Роз`яснити учасникам справи, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (частини восьма, дев`ята статті 79 КАС України).

Повідомити відповідача суб`єкта владних повноважень (у разі розгляду справи за його місцезнаходженням) про можливість отримання позовної заяви з доданими до неї матеріалами безпосередньо в приміщенні Тернопільського окружного адміністративного суду.

Копію ухвали направити учасникам справи. Відповідачу також направити копію позовної заяви та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяОсташ А.В.